про залишення позовної заяви без руху
13 травня 2025 рокусправа № 380/9238/25
місто Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Гулик А.Г., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити дії
до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 до Командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_2 код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , у якому просить суд:
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення (наказ) про звільнення солдата ОСОБА_1 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до вимог статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви у тому числі з'ясовує, чи:
- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 вказаного Кодексу;
- позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених вказаним Кодексом.
Суддя встановив, що позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам, встановленим статтями 160 КАС України.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС України у позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Суддя встановив, що позивач не вказав у позовній заяві відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України щодо позивача та відповідача, а також відомості щодо місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) відповідача.
Тому позивачу необхідно подати на адресу суду оновлену редакцію позовної заяви із зазначенням відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України щодо позивача та відповідача, а також відомостей щодо місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) відповідача.
Суддя звертає увагу на те, що частина перша статті 5 КАС України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.
Отже зобов'язанню відповідача вчинити певні дії має передувати визнання відповідних дій чи бездіяльності протиправними.
Суддя зазначає, що позовна заява містить вимоги щодо зобов'язання військової частини НОМЕР_1 прийняти рішення (наказ) про звільнення солдата ОСОБА_1 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»., проте позивач не конкретизує, які саме дії чи бездіяльність необхідно визнати протиправними.
Проте позивач жодним чином не оскаржує протиправність дій чи бездіяльності Командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_2 щодо незвільнення позивача з військової служби.
Окрім цього, позивач визначає відповідачем Командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_2 як фізичну особу, проте просить зобов'язати вчинити дії військову частину НОМЕР_1 як юридичну особу.
З урахуванням викладеного, позивачу необхідно уточнити склад відповідача/ів у справі та зміст позовних вимог, з урахуванням способів захисту, передбачених частиною першою статті 5 КАС України.
Суддя також зазначає, що відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого вказаним Кодексом або іншими законами.
Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. За змістом частини першої статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Виходячи з положень статей 122 і 123 КАС України, суд повинен перевірити дотримання позивачем строку звернення до суду, чітко встановивши час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення його прав, свобод чи інтересів, а в разі пропуску строку - дати оцінку поважності причин його пропуску та в залежності від з'ясованого відкрити провадження у справі або повернути позовну заяву (на стадії до відкриття провадження) чи залишити її без розгляду (на стадії після відкриття провадження).
Спір у цій справі виник у зв'язку із протиправною, на думку позивача, відмовою у звільненні з військової служби.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи згаданим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частина п'ята статті 122 КАС України визначає, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Зі змісту таких норм слідує, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлено місячний строк і цей строк обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб у справах цієї категорії особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
Позивач звернувся із рапортом про звільнення з військової служби 17.02.2025. Листом № 1781-8854 від 21.02.2025 йому відмовлено у задоволенні вказаного рапорту.
Проте з позовом до суду позивач звернувся лише 08.05.2025, тобто з пропуском визначеного строку.
Разом з тим, до позову позивач не долучив клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Відповідно до частин першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Отже, позивачу необхідно надати клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом з обґрунтуванням причин пропуску строку звернення та доказами на підтвердження поважності причин пропуску строку.
Згідно з вимогами частин першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 вказаного Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суддя
залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити дії.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання суду:
- оновленої редакції позовної заяви із зазначенням відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України щодо позивача та відповідача, а також відомостей щодо місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) відповідача;
- позовної заяви із уточненим складом відповідача/ів та змістом позовних вимог, сформованими з урахуванням способів захисту, передбачених частиною першою статті 5 КАС України;
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами на підтвердження поважності причин пропуску строку.
Ухвала суду про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу суду може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду, прийнятого за результатами розгляду справи.
Суддя Гулик Андрій Григорович