02 травня 2025 рокусправа № 380/21830/24
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд
у складі головуючої судді Андрусів У. Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Карпенко Ю. В.
представника позивача Величка І. І.
представника відповідача Устенка Г. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (далі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного щодо відмови у проведенні розслідування за фактом нещасного випадку з ОСОБА_1 , який мав місце 14.08.2021;
- зобов'язати Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного провести розслідування за фактом нещасного випадку з ОСОБА_1 , який мав місце 14.08.2021, та за результатами такого розслідування надати ОСОБА_1 довідку про обставини травми.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за період з 16.07.2021 до 08.04.2024 був курсантом Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. 08.04.2024 позивача виключено зі списків особового складу академії та переведено до військової частини НОМЕР_1 для подальшого проходження служби. Стверджує, що 14.08.2021 під час навчань на полігоні отримав травму, що призвело до тривалого лікування у медичних закладах. На початку жовтня 2024 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до відповідача з метою проведення службового розслідування. Однак, листом від 14.10.2024 №7995 Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного повідомила, що позивач не звертався до керівництва навчального курсу та факультету про отримання ним травми під час виконання обов'язків військової служби, тому підстави для проведення службового розслідування відсутні. Вважаючи таку бездіяльність протиправною, позивач пред'явив цей позов.
29.10.2024 ухвалою судді позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
19.11.2024 представник відповідач подав відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Відзив мотивовано тим, що Порядок розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України на момент виникнення спірних правовідносин (14.08.2021) визначався Інструкцією про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністра оборони України від 06.02.2001 № 36. Покликаючись на приписи п. 1 розділу ІІ інструкції № 36, констатує, що розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, при цьому отримані травми призвели до звільнення від виконання обов'язків військової служби військовослужбовця на один день і більше, а також у випадку смерті військовослужбовців під час виконання ними обов'язків військової служби. Відповідно до п. 2 розділу ІІ інструкції №36, про кожний нещасний випадок потерпілий або військовослужбовець, який його виявив, чи інша особа повинен(на) негайно сповістити безпосереднього командира (начальника) чи керівника робіт і вжити заходів щодо надання необхідної допомоги потерпілому. Всупереч зазначеним нормативним положенням, позивач чи інші військовослужбовці не повідомляли керівництво навчального курсу, факультету та академії про отримання позивачем травми під час виконання ним обов'язків військової служби, в зв'язку з отриманням травми від виконання обов'язків військової служби позивач не звільнявся. Крім того стверджує, що згідно з випискою із медичної карти стаціонарного хворого Військово медичного клінічного центру Західного регіону від 20.12.2022 № 9725 в анамнезі хвороби позивач травму заперечує, захворювання пов'язує з фізичними навантаженнями. З огляду на вказані обставини, на переконання відповідача, правові підстави проведення розслідування за фактом ймовірного травмування позивача відсутні.
21.11.2024 ухвалою суду клопотання представника відповідача задоволено та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Протокольною ухвалою суду від 19.12.2024 підготовче засідання відкладено на 16.01.2025 о 13:00 год для надання додаткових доказів.
Ухвалою суду від 16.01.2025 підготовче провадження закрито та призначено справу до розгляду по суті на 20.02.2025.
У судовому засіданні 20.02.2025 суд постановив відкласти розгляд справи до 13.03.2025 о 15:00 год для надання відповідачем додаткових доказів.
25.02.2025 представник відповідача подав додаткові пояснення.
У судовому засіданні 13.03.2025 суд постановив закінчити з'ясування обставин справи та перевірку їх доказами та відкласти розгляд справи до 24.04.2025 для підготовки до судових дебатів.
У судовому засіданні 24.04.2025 представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив. Представник відповідача заперечив проти позову.
Суд постановив оголосити перерву для ухвалення та проголошення рішення на 02.05.2025 о 15:20 год.
02.04.2025 оголошено скорочене рішення.
Заслухавши вступне слово представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на які сторони покликаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до витягу з наказу начальника Національної академії сухопутних військ гетьмана Петра Сагайдачного Збройних Сил України (по особовому складу) від 16.07.2021 №39-КС ОСОБА_1 призначено курсантом Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 звертався зі скаргами на здоров'я до лазарету Національної академії, а саме 29.11.2021. За результатами огляду йому було постановлено діагноз: «артралгія [біль у суглобі] правого колінного суглобу» та призначено амбулаторне лікування, що підтверджується відповідними записами в Книзі обліку амбулаторних хворих в лазареті.
У відповідь на заяву від 02.10.2024 щодо проведення розслідування за фактом травмування, листом від 14.10.2024 №7995 відповідач довів до відома представнику позивача, що ОСОБА_1 не повідомляв керівництво навчального курсу, факультету та академії про отримання позивачем травми під час виконання ним обов'язків військової служби, в зв'язку з отриманням травми від виконання обов'язків військової служби не звільнявся. Крім того зазначив, що зі змісту виписки із медичної карти стаціонарного хворого ВМКЦ ЗР (м. Львів) від 20.12.2022 №9725 в анамнезі захворювання ОСОБА_1 травму заперечує, тому підстави для проведення службового розслідування відсутні.
За твердженням позивача, 14.08.2021 під час навчань на полігоні отримав травму.
Суд установив, що ОСОБА_1 перебував на лікуванні:
- за період з 13.12.2021 до 20.12.2021 з 05.09.2022 до 20.08.2022 у Військово-медичному клінічному центрі Західного регіону м. Львова для дослідження та лікування отриманої ним у серпні 2021 року травми
- з 10.01.2022 до 19.01.2022 у Військово-медичному клінічному центрі Західного регіону м. Львів, де йому 12.01.2022 зробили операцію, а саме артроскопію, резекцію тіла зовнішнього меніска, дебридмент правого колінного суглоба;
- з 05.09.2022 до 20.08.2022 у Комунальному некомерційному підприємстві Львівської обласної ради «Львівський обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих імені Юрія Липи»;
- 27.03.2023 до 30.03.2023 у Військово-медичного клінічного центру Західного регіону;
-23.05.2023 до 09.06.2023 в ОКНП «Чернівецька обласна клінічна лікарня»;
-10.11.2023 до 28.11.2023 у КНП ЛОР «Львівський обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих імені Юрія Липи»;
-23.02.2024 до 18.03.2024 у КНП ЛОР «Львівський обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих імені Юрія Липи».
Зазначені періоди перебування на лікуванні підтверджуються наявними у матеріалах справи виписками із медичних карток амбулаторного хворого.
Крім того, про перебування на лікуванні свідчать довідки ВКЛ від 18.01.2020 №35/1, від 19.09.2022 №1036, від 29.03.2023 №780/1, яких зазначено, що «Травма, ТАК пов'язана з проходженням військової служби».
Згідно з довідкою військово-лікарської комісії від 09.06.2023 №577 та постановою ВКЛ від 09.06.2023, виданої ОКНП «Чернівецька обласна лікарня», встановлено причинний зв'язок захворювання - Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби. Ця обставина підтверджується також довідкою військо-лікарської комісії №2 Військово-медичного клінічного центу Західного регіону Збройних Сил України від 26.07.2024 №1784.
13.12.2021 позивача скеровано для стаціонарного лікування до Військово-медичного клінічного центру Західного регіону для стаціонарного лікування з діагнозом «старе пошкодження внутрішнього меніска правого колінного суглоба», що підтверджується відповідними записами в Книзі обліку хворих на стаціонарному лікуванні у ВМКЦ ЗР.
У відповідь на заяву від 02.10.2024 щодо проведення розслідування за фактом травмування, листом від 14.10.2024 №7995 відповідач довів до відома представнику позивача, що ОСОБА_1 не повідомляв керівництво навчального курсу, факультету та академії про отримання позивачем травми під час виконання ним обов'язків військової служби, в зв'язку з отриманням травми від виконання обов'язків військової служби не звільнявся. Крім того зазначив, що зі змісту виписки із медичної карти стаціонарного хворого ВМКЦ ЗР (м. Львів) від 20.12.2022 №9725 в анамнезі захворювання ОСОБА_1 травму заперечує, тому підстави для проведення службового розслідування відсутні.
Вважаючи поведінку відповідача щодо відмови у проведенні службового розслідування за фактом травмування протиправною, позивач пред'явив цей позов.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку із відмовою у проведенні службового розслідування.
Надаючи правову оцінку цим правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд застосовує такі норми чинного законодавства та робить висновки по суті спору.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв'язку з виконанням обов'язків військової служби і аварій, що сталися у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України визначає Інструкція про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332 (далі - Інструкція №332).
Наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 року №332 «Про затвердження Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2021 р. за №1667/37289, затверджено Інструкцію про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, що додається.
Пунктом 2 наказу Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністра оборони України від 06.02.2001 №36 «Про затвердження Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за № 169/5360 (зі змінами).
Суд звертає увагу, що у спірних правовідносинах необхідно застосовувати саме інструкцію №36, яка була чинною на момент нещасного випадку.
Пунктом 1 розділу ІІ інструкції №36 регламентовано, що розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища під час виконання ним обов'язків військової служби, внаслідок чого зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема від одержання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного отруєння, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, отримання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, комахами, іншими представниками флори і фауни (далі - нещасні випадки), які призвели до звільнення від виконання обов'язків військової служби військовослужбовця на один день і більше, а також у випадку смерті військовослужбовців під час виконання ними обов'язків військової служби.
За правилами п. 2, 3 розділу ІІ інструкції №36 про кожний нещасний випадок потерпілий або військовослужбовець, який його виявив, чи інша особа повинен(на) негайно сповістити безпосереднього командира (начальника) чи керівника робіт і вжити заходів щодо надання необхідної допомоги потерпілому. У разі настання нещасного випадку безпосередній командир (начальник) або керівник робіт зобов'язаний: терміново організувати надання домедичної допомоги, а за можливості - невідкладної (екстреної) медичної допомоги потерпілому військовослужбовцю, забезпечити за потреби його доставку до закладу охорони здоров'я; негайно повідомити про нещасний випадок командира військової частини; зберегти до прибуття комісії з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку місце події та устаткування, яке там знаходилось, у такому стані, у якому вони перебували на дату настання нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров'ю інших військовослужбовців і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів щодо недопущення подібних нещасних випадків. Нещасний випадок, про який не було своєчасно повідомлено командуванню військової частини або внаслідок якого втрата працездатності настала не відразу, розслідується згідно з цією Інструкцією протягом місяця з дня надходження рапорту безпосереднього командира потерпілого або потерпілого військовослужбовця або заяви особи, яка представляє його інтереси.
Відповідно до п. 5 розділу ІІ інструкції №36 командир військової частини, який отримав повідомлення про нещасний випадок, у свою чергу зобов'язаний:
- негайно через засоби зв'язку повідомити про нещасний випадок (зникнення, смерть) старшого командира (начальника) та протягом доби надати йому письмове повідомлення за формою НВ-1 наведеною у додатку 2 до цієї Інструкції (далі - повідомлення за формою НВ-1);
- у разі зникнення або смерті військовослужбовця внаслідок нещасного випадку протягом доби повідомити його батьків або близьких родичів;
- залежно від того, з чим пов'язаний нещасний випадок (виконання робіт, пожежа, аварія транспортного засобу будь-якого виду та форми власності, гостре професійне захворювання або отруєння тощо),
- протягом доби надіслати повідомлення за формою НВ-1 до відповідного військового органу нагляду чи контролю у сфері, з якою пов'язаний нещасний випадок (органу нагляду за безпечним веденням робіт військовослужбовцями, пожежного нагляду, контролю безпеки військової служби, контролю безпеки дорожнього руху, санітарно-епідеміологічного нагляду тощо), а в передбачених законодавством випадках,
- повідомити Військову службу правопорядку у Збройних Силах України та (або) Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері;
- якщо потерпілий військовослужбовець був відряджений з іншої військової частини,- повідомити протягом доби через засоби зв'язку його командира та надіслати повідомлення за формою НВ-1;
- протягом доби призначити комісію з розслідування нещасного випадку чисельністю не менш як три особи у складі голови комісії (яким є один із його заступників) та членів - командира роти, батальйону (дивізіону, ескадрильї тощо), до складу якого входить підрозділ, де стався нещасний випадок, та залежно від того, з чим пов'язаний нещасний випадок,
- фахівців профільних служб (озброєння, тилу, пожежної, автомобільної, інженерної, медичної тощо). До складу комісії не може входити безпосередній командир (начальник) потерпілого військовослужбовця;
- забезпечити належні умови для роботи комісії (надати приміщення, засоби зв'язку, оргтехніку, автотранспорт, канцелярське приладдя тощо), а також залучених до роботи експертів, інших спеціалістів та сприяти роботі комісії з метою своєчасного і об'єктивного проведення розслідування нещасного випадку.
Пунктом 8 розділу ІІ інструкції №36 встановлено, що комісія з розслідування нещасного випадку проводить розслідування протягом п'яти робочих днів з дня її утворення.
Комісія з розслідування нещасного випадку зобов'язана:
- обстежити місце нещасного випадку, одержати письмові та усні пояснення (провести опитування) свідків і осіб, які причетні до події, та одержати письмові пояснення потерпілого, якщо це можливо;
- з'ясувати обставини та причини, що призвели до нещасного випадку, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам;
- визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та обладнання, устаткування, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устаткування, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, який наведений у додатку 3 до цієї Інструкції;
- скласти акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за формою НВ-2 наведеною у додатку 4 до цієї Інструкції (далі - акт за формою НВ-2) та акт про нещасний випадок (зникнення, смерть) під час виконання обов'язків військової служби за формою НВ-3 наведеною у додатку 5 до цієї Інструкції (далі - акт за формою НВ-3) у разі, якщо нещасний випадок (смерть) визнаний комісією з розслідування таким, що пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби, і надати їх командиру військової частини на затвердження.
Акти підписуються головою комісії та її членами. У разі незгоди зі змістом акта член комісії підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово і додає до акта за формою НВ-2, як його невід'ємну частину.
До акта додаються письмові пояснення (опитування) свідків, потерпілого, а за потреби також схеми, фотографії, витяги з експлуатаційної документації та інші документи, що характеризують місце події (устаткування, машини, апаратура, територія, будівля тощо), медичний висновок щодо діагнозу потерпілого, наявності в його організмі алкоголю (наркотичних засобів чи токсичних або отруйних речовин).
Якщо нещасний випадок визнаний комісією з розслідування таким, що не пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби, на затвердження командиру військової частини надається тільки акт за формою НВ-2, який зберігається у діловодстві військової частини (п. 9 розділу ІІ інструкції №36).
Пунктом 18 розділу ІІ інструкції №36 передбачено, що за результатами розслідування командир військової частини видає наказ, в якому зазначаються: дата, місце та обставини, за яких стався нещасний випадок; військове звання, ім'я, по батькові та дата народження потерпілого військовослужбовця; вид, характер і локалізація поранення, травми, контузії, каліцтва; коли стався нещасний випадок (під час виконання обов'язків військової служби чи ні); перебував чи ні потерпілий військовослужбовець в стані алкогольного сп'яніння або під впливом наркотичних чи інших отруйних речовин тощо; порушення нормативно-правових актів, що спричинили нещасний випадок або були супутніми факторами його настання, посадові особи, які допустили ці порушення; заходи з попередження подібних нещасних випадків у майбутньому; вжиті заходи дисциплінарного впливу щодо осіб, які допустили порушення нормативно-правових актів, внаслідок яких стався нещасний випадок. На підставі наказу командира військової частини складається довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) у двох примірниках за формою, визначеною додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (далі - положення про військово-лікарську експертизу).
Суд установив, що ОСОБА_1 тривалий час перебував на стаціонарному лікуванні у зв'язку із отриманою травмою.
Крім того, звертався зі скаргами на здоров'я до лазарету Національної академії, а саме 29.11.2021, за результатами огляду якого поставлено діагноз «артралгія [біль у суглобі] правого колінного суглобу» та призначено амбулаторне лікування, що підтверджується відповідними записами в Книзі обліку амбулаторних хворих в лазареті.
13.12.2021 скеровано для стаціонарного лікування до Військово-медичного клінічного центру Західного регіону для стаціонарного лікування з діагнозом «старе пошкодження внутрішнього меніска правого колінного суглоба», що підтверджується відповідними записами в Книзі обліку хворих на стаціонарному лікуванні у ВМКЦ ЗР.
Зважаючи на ці обставини, суд не враховує доводи відповідача щодо не повідомлення керівництва навчального курсу та факультету про отримання ним травми.
Крім того, твердження відповідача про те, що виписки із медичної карти стаціонарного хворого ВМКЦ ЗР (м. Львів) від 20.12.2022 №9725 в анамнезі захворювання ОСОБА_1 травму заперечує суд оцінює критично з огляду на те, що у виписці із медичної карти стаціонарного хворого №139 наданій ВМКЦ ЗР (м. Львів) від 19.01.2022 №139 вказано - зі слів хворого 14.08.2021 під час навчань на полігоні підвернув праву ногу, відчув різкий біль в колінному суглобі. Також у всіх наявних в матеріалах справи довідках військово-лікарських комісій зазначено про те, що травма отримана ОСОБА_1 пов'язана з проходженням військової служби.
За правилами п. 3 розділу ІІ інструкції №36 нещасний випадок, про який не було своєчасно повідомлено командуванню військової частини або внаслідок якого втрата працездатності настала не відразу, розслідується згідно з цією Інструкцією протягом місяця з дня надходження рапорту потерпілого військовослужбовця або заяви особи, яка представляє його інтереси.
Відтак, саме після надходження заяви позивача про проведення розслідування, за наявності медичних висновків, відповідач зобов'язаний видати наказ про проведення такого розслідування відповідно до інструкції №36.
Натомість у відповідь на заяву від 02.10.2024 щодо проведення розслідування за фактом травмування, листом від 14.10.2024 №7995 відповідач повідомив про відсутність підстав для проведення службового розслідування.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінюючи поведінку відповідача, яка зумовила пред'явлення позивачем цього позову, суд дійшов висновку, що його бездіяльність не відповідає критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, та порушує право позивача на проведення розслідування.
Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Зважаючи на викладене, суд уважає за необхідне захистити порушене право позивача шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо відмови у проведенні розслідування за заявою від 02.10.2024 та зобов'язати провести розслідування за заявою від 02.10.2024 за фактом травмування позивача.
Щодо зазначення конкретної дати проведення службового розслідування та надання довідку про обставини травми, суд зазначає про передчасність таких вимог, оскільки повноваження щодо проведення розслідування та встановлення усіх обставин отримання травми належать відповідачу. Суд не може перебирати на себе повноваження та поза встановленою процедурою проводити власне розслідування, натомість лише перевіряє правомірність дій чи допущеної бездіяльності суб'єкта владних повноважень у правовідносинах, що виникли.
В матеріалах справи відсутні відповідні акти проведення розслідування, тому заявлена вимога про видачу довідки задоволенню не підлягають.
Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на суб'єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про правомірність його діянь (дій чи бездіяльності).
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність своєї поведінки щодо відмови у проведенні службового розслідування. Доводи відповідача спростовано наведеним вище аналізом чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Тому такі міркування суд не враховує.
За правилами ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з ч.1 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши наявні у справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, водночас обравши ефективний спосіб захисту порушених прав позивача, незалежно від формулювання позовних вимог, яке зазначене у позовній заяві.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», за подання цього позову до суду судовий збір не сплачував, а тому його розподіл на підставі ст. 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись ст. 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного щодо відмови у проведенні розслідування за заявою від 02.10.2024.
3. Зобов'язати Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного провести розслідування за заявою від 02.10.2024 за фактом травмування ОСОБА_1 .
4. У задоволенні іншої частини заявлених позовних вимог відмовити.
5. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач - Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (місцезнаходження: вул. Героїв Майдану, буд. 32, м. Львів, 79026; ЄДРПОУ 08410370).
Повне рішення складено 12.05.2024.
Суддя Андрусів Уляна Богданівна