про залишення позовної заяви без руху
12 травня 2025 року м. Київ № 320/16730/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши позовну заяву ТОВ "Трейд Інвестленд" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Київського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" звернулось ТОВ "Трейд Інвестленд" з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати ППР № 0864970707 від 31.07.2024.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши даний позов, суд вважає, що він не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.
Як вбачається з позовної заяви, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м.Києві від 31.07.2024 №0864970707 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн.
Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Спеціальною нормою, що встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 Податкового кодексу України (далі - ПК України), відповідно до якої у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків у першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.
Відповідно до пункту 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Верховний Суд у складі судової палати в постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19 зазначив, що строк у пункті 102.1 статті 102 ПК України є саме строком давності, який має матеріально-правову природу, а тому не може бути одночасно і процесуальним строком звернення до суду. Між правовою природою матеріально-правового строку давності в податкових правовідносинах та процесуального строку звернення до адміністративного суду є сутнісна різниця, а тому помилковим є ототожнення їх призначення під час використання. Зазначено, що норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України) - встановлює строк для оскарження таких рішень протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Суд установив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняті відповідачем 31.07.2024, яке оскаржено в адміністративному порядку та за результатами розгляду скарги на які Державною податковою службою України прийнято рішення від 10.10.2024. До суду позивач звернувся 27.02.2025, тобто з пропуском встановленого процесуального строку для звернення до суду.
Позивачу в порядку усунення зазначеного недоліку позовної заяви необхідно надати суду докази, які підтверджують звернення до суду з цією позовною заявою в межах строку, встановленого КАС України, або надати обґрунтоване клопотання про поновлення строку звернення до суду з цим позовом із доказами на підтвердження поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду.
Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, що є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.
Позивач хоч заявив клопотання про поновлення строку звернення до суду з вказаним позовом, проте дане клопотання жодним чином не обґрунтоване та не підтверджено жодними доказами.
Жодних доказів, які б свідчили про наявність істотних обставин, перешкод чи труднощів, що унеможливили своєчасне звернення з цим позовом до суду позивачем не надано, а наведені ним у заяві обставини щодо пропуску такого строку лише вказують на те, що позивач допустив умисне зволікання з реалізацією наданого йому права на судовий захист.
Отже, позивачу необхідно надати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку.
Згідно ч. 1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Виявлені недоліки мають бути усунені позивачем шляхом надання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до суду разом з доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду, вказати обставини, які були б об'єктивно непереборними та не залежали від волевиявлення позивача, були б пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду.
За таких обставин, враховуючи, що виявлені недоліки перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суддя доходить висновку, що позов повинен бути залишений без руху, а позивачеві наданий термін для усунення недоліків.
У відповідності до приписів статті 169 КАС України у разі не усунення вищевказаного недоліку позовна заява буде повернута позивачеві.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд
Позовну заяву ТОВ "Трейд Інвестленд" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Лисенко В.І.