про відмову у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без руху
13 травня 2025 року Київ № 320/39915/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши в письмовому провадженні клопотання Державної податкової служби України про залишення позовної заяви без руху по адміністративній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.01.2024 позовну заяву залишено без руху із встановленням п'ятиденного строку для усунення недоліків.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.05.2024 відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання.
До суду надійшло клопотання Державної податкової служби України про залишення позовної заяви без руху, яке мотивоване тим, що ПАТ «КБ «Надра» було порушено норми ст. 160 КАС України, зокрема покликається на відсутність викладу змісту позовних вимог щодо ДПС України, відсутність викладу обставин, якими обґрунтовані позовні вимоги, а також відсутність обґрунтування в чому полягає порушення прав позивача внаслідок винесення оскаржуваного рішення. З огляду на наведене, просив залишити позовну заяву без руху.
Позивачем подано заперечення на клопотання відповідача, де вважає, подане клопотання необґрунтованим, безпідставним, та просив відмовити у задоволенні клопотання ДПС України про залишення позовної заяви ПАТ «КБ «Надра» без руху.
Розглянувши клопотання про залишення позовної заяви без руху та докази на його обґрунтування, суд зазначає наступне.
Згідно частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Так, статтею 160 КАС України визначено вимоги до позовної заяви.
Крім того, ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Позовна заява може бути складена шляхом заповнення бланка позову, наданого судом. На прохання позивача службовцем апарату адміністративного суду може бути надана допомога в оформленні позовної заяви.
Відповідно до ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень;
4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Поряд з цим, ч. 9 ст. 160 КАС України визначено, що у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Так, позивач, звернувся з позовною заявою, в тому числі і до ДПС України, у зв'язку з незгодою з прийнятим ДПС України рішенням про результати розгляду скарги від 04.10.2023 №29545/6/99-00-06-01-01-06, яким залишено скаргу ПАТ «КБ «Надра» від 07.08.2023 №089-44-305/23 на податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС в м. Києві від 25.07.2023 №50579070801, №50580070801, №50669/26-15-07-03-01-25, №50670/26-15-07-03-01-25, №50672/26-15-07-03-01-25 - без задоволення.
Зміст позовних вимог до ДПС України полягає у скасуванні прийнятого рішення про відмову у задоволенні скарги, яке має наслідком залишення в силі податкових рішень-повідомлень, прийнятих ГУ ДПС у м. Києві, фактично підтверджуючи правомірність цих рішень.
При цьому, у позовній заяві, позивачем - ПАТ «КБ «Надра», зазначено норми податкового законодавства та норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», які на думку позивача, були були порушені ДПС України при прийнятті оскаржуваного рішення.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
При цьому, п. 3 ч. 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті, зокрема шляхом визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною перша статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відкриття провадження у справі регламентовано нормами глави 2 розділу ІІ КАС України, які не наділяють суд повноваженнями при вирішенні питання про відкриття провадження у справі давати оцінку обраному позивачем способу захисту порушеного права, належності, допустимості та достатності доказів, на які посилається позивач у позовній заяві, визначати належних учасників справи. Ці питання можуть вирішуватись на інших стадіях адміністративного процесу. Неповнота, навіть очевидна з точки зору професійного судді, з якою позивач обґрунтував позовні вимоги, в тому числі й щодо правової підстави позову, а також ненадання доказів на підтвердження позовних вимог не можуть бути підставою для залишення позовної заяви без руху та повернення позовної заяви позивачу в подальшому.
Європейський суд з прав людини, рішення якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ як джерело права, притримується позиції, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (до прикладу, рішення у справі «Шишков проти Росії» (Shishkov v. Russia), № 26746/05, параграф 110, від 20.02.2014).
Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції. Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.01.2024 року у справі №320/14843/23.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Враховуючи наведене, відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху з підстав зазначених у клопотання представника відповідача. З огляду на що, клопотання Державної податкової служби України про залишення позовної заяви без руху не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 44, 160, 169, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив :
В задоволенні клопотання Державної податкової служби України про залишення позовної заяви без руху - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання. Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Я.В. Горобцова