12 травня 2025 року Справа № 320/4109/21 ЗП/280/70/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Стрельнікової розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Управління поліції охорони в Київській області Національної поліції України
про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Управління поліції охорони в Київській області Національної поліції України, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Управління поліції охорони в Київській області Національної поліції України від 01 березня 2021 року №1633 "Про порушення службової дисципліни поліцейським взводу охорони обєктів та публічної безпеки Ірпінського міжрайонного відділу Управління поліції охорони в Київській області сержантом поліції ОСОБА_1 та його покарання"
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Управління поліції охорони в Київській області Національної поліції України від 01 березня 2021 року №22 о/с "З особового складу" щодо звільнення зі служби в поліції сержанта поліції ОСОБА_1 поліцейського взводу охорони об'єктів та публічної безпеки Ірпінського міжрайонного відділу Управління поліції охорони в Київській області з 03 березня 2021 року за п. 6 ч.1 ст. 77 Закону України "Про національну поліцію" (у звязку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби";
- поновити ОСОБА_1 на посаді поліцейського взводу охорони об'єктів та публічної безпеки Ірпінського міжрайонного відділу Управління поліції охорони в Київській області з 03 березня 2021 року;
- стягнути з Управління поліції охорони в Київській області Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 03 березня 2021 року по день винесення рішення по справі, виходячи з розміру середнього заробітку ОСОБА_1 та понесені судові витрати;
- допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаду поліцейського взводу охорони об'єктів та публічної безпеки Ірпінського міжрайонного відділу Управління поліції охорони в Київській області
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2021 року матеріали позовної заяви ОСОБА_1 передані на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва за підсудністю.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 вересня 2021 року для розгляду адміністративної справи №320/4109/21 визначено суддю Окружного адміністративного суду міста Києва Васильченко І.П.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.11.2024 прийняти справу до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
Супровідним листом від 14.02.2023 на виконання положень п. 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 2825-ІХ скеровано матеріали адміністративної справи № 320/4109/21 до Запорізького окружного адміністративного суду за належністю.
Справа надійшла до Запорізького окружного адміністративного суду 12.02.2025. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.02.2025 справу передано на розгляд головуючому судді Стрельніковій Н.В.
Ухвалою судді від 17.02.2025 прийнято справу № 320/4109/21 до провадження та ухвалено продовжити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.
На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві позивач зазначає, що спірні накази щодо накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції прийняті керівництвом без наявних для того достатніх підстав вини, а необхідні допустимі докази, які були б зібрані у встановленому законом порядку і які б стверджували факт порушення службової дисципліни - відсутні. Так, 13 січня 2021 року близько 05.30 год. ОСОБА_1 на автомобілі арки « Мазда 323» державний номерний знак НОМЕР_1 , власником якого дповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є ОСОБА_2 та яким фактично користується дружина ОСОБА_1 . ОСОБА_3 , з дозволу останньої, приїхав до пункту переїзду залізничних колій, перегону Київ - Коростень 154 км, що розташований між м. Малин та с. Пиріжки Малинського району Житомирської області, сів на електричку та поїхав на службу до Ірпінського міжрайонного відділу. До 13 січня 2021 року ОСОБА_1 автомобілем марки «Мазда 323» державний номерний знак НОМЕР_1 не користувався. Наступного дня, 14 січня 2021 року, близько 11:30 год, приїхавши до місця де залишив автомобіль, ОСОБА_1 виявив відсутність транспортного засобу. ОСОБА_1 зателефонував своєму батьку ОСОБА_4 , яки виїхав та на власному автомобілі марки «Грет-Вел» державний номерний знак НОМЕР_2 , завіз ОСОБА_1 до місця постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Близько 11:58 год. ОСОБА_1 повідомив про вчинення кримінального правопорушення по спецлінії «102» та зателефонував своєму безпосередньому керівнику ОСОБА_5 . Також для ефективного пошуку автомобіля виклав пост в соцмережі «Фейсбук» з проханням допомогти найти викрадене авто. Приблизно о 19:35 ОСОБА_1 зателефонував чоловік його сестри ОСОБА_6 та повідомив, що побачив його автомобіль, який стояв у лісосмузі біля дороги на виїзд із с. Маклаївка Малинського району та двох невідомих осіб, які відходили від вказаного автомобіля і вказав, що спостерігає за ними. ОСОБА_1 разом із батьком ОСОБА_4 та рідним братом ОСОБА_7 , на автомобілі «Грет - Вел» державний номерний знак НОМЕР_2 , вирішили до вищевказаного місця, де батько ОСОБА_1 спільно із своїм сином ОСОБА_7 затримали громадян ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , яких вважали причетними до викрадення автомобіля. У подальшому останні звернулись із скаргою про спричинення їм тілесних ушкоджень працівниками поліції. Виходячи з вищевикладених обставин, вважає що зазначення в наказі № 1633, про недотримання ОСОБА_1 вимог Доручення Департаменту поліції охорони від 31 грудня 2020 року № 80 та Доручення УПО в Київській області від 11 червня 2020 року № 45, що виразилось у неповідомленні в установленому порядку керівництва підрозділу про придбання чи прийняття у користування транспортного засобу є безпідставним, оскільки даний транспортний засіб ОСОБА_1 не купував, власником автомобіля відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є ОСОБА_2 , автомобілем фактично користується дружина ОСОБА_1 . Оскільки 13 січня 2021 року, з ранку, ОСОБА_3 не мала можливості завести ОСОБА_1 до електрички, тому останній з дозволу дружини взяв автомобіль. До даного часу автомобілем ОСОБА_1 не користувався. 14 січня 2021 року по приїзду ОСОБА_1 його повинна була зустріти дружина та привезти до місця постійного проживання. Також не відповідає дійсності посилання в Наказі № 1633 на недотримання ОСОБА_1 вимог вказівки УПО в Київській області від січня 2021 року № 59/43/30/4/01-2021, щодо негайного інформування безпосередніх керівників про надзвичайну подію, що трапилась за його участю. Також позивач у позові зазначає, що розпорядча частина Наказу № 1633 як правову підставу для притягнення позивача ДО дисциплінарної відповідальності має посилання на ч.4 ст.З Закону України «Про дисциплінарний статут Національної поліції України», однак відповідна частина (четверта) в статті третій вищезазначеного Закону відсутня.На підставі наведеного просить позовні вимоги задовольнити.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що за результатами проведеного службового розслідування були виявлені допущені Позивачем факти грубого порушення службової дисципліни, а саме недотримання вимог Доручення Департаменту поліції охорони від 31.12.2020 № 80 і на його виконання вказівки УПО Київської області від 12.01.2021 № 109/43/30/4/01-2021 та Доручення УПО в Київській області від 11.06.2020 № 45, що виразилось у неповідомленні в установленому порядку керівництва підрозділу про придбання чи прийняття у користування транспортного засобу, а також недотриманні вимог вказівки УПО в Київській області від 05.01.2021 № 59/43/30/4/01-2021, щодо негайного інформування своїх безпосередніх керівників про надзвичайну подію, що трапилась за його участю. На підставі наказу УПО Київської області від 01.03.2021 № 1633 Позивача було звільнено зі служби в поліції за систематичне грубе порушення вимог доручень та вказівок керівництва (наказ від 01.03.2021 № 22 о/с). Також відповідач у відзиві зазначив, що у наказі УПО Київської області від 01.03.2021 № 1633 допущена описка в частині зазначення статті ЗУ «Про Дисциплінарний статут», а саме не «ч. 4 ст. 3», а п. 4 ч. 3 ст. 1 розділу І ЗУ «Про Дисциплінарний статут», як вірно вказано у висновку службового розслідування від 01.03.2021. Вважає, що що при звільненні Позивача зі служби в поліції відповідачем було враховано тяжкість вчиненого проступку, обставини, за яких його вчинено, шкоду, заподіяну авторитету поліції, відношення Позивача до вчиненого, а також встановлено несумісність подальшого проходження Позивачем служби в поліції, у зв'язку з чим вважає, що застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення з органів поліції є законним та обґрунтованим, а оскаржувані накази прийняті відповідачем у межах власних повноважень. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
3 20.09.2016 року позивач проходив службу в Ірпінському РВ Управління поліції охорони в Київській області на посаді поліцейського взводу реагування, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією трудової книжки позивача (а.с. 10-12).
Наказом начальника Управління поліції охорони в Київській області №433 від 22.01.2021 про призначення службового розслідування було створено дисциплінрану комісію якій наказано за фактом можливого вчинення неправомірних дій поліцейським взводу охорони об'єктів та публічної безпеки Ірпінського МВ УПО в Київській області сержантом поліції Стафійчуком В.В. провести службове розслудвання у формі письмового провадження (а.с. 65).
В описовій частині вищевказаного наказу зазначено наступне: «14.01.2021, поліцейський взводу охорони об'єктів та публічної безпеки Ірпінського МВ сержант поліції ОСОБА_1 , повертаючись зі служби додому, виявив викрадення його автомобіля «Мазда 323», н.з. НОМЕР_1 , який він залишив біля пункту переїзду залізничних колій, перегону «Київ-Коростень» 154 км, що розташований між м. Малин та с. Пиріжки, Малинського району, Житомирської області, про що він в цей же день о 11:58 повідомив по спецлінії «102» та для ефективнішого пошуку виклав пост у соцмережі «Фейсбук» з проханням допомогти знайти викрадене авто. Приблизно о 19:35, ОСОБА_1 зателефонував чоловік його сестри ОСОБА_6 та повідомив, що побачив його автомобіль, який стояв у лісосмузі біля дороги на виїзді із с. Маклаївка, Малинського району, Житомирської області та двох невідомих осіб, які відходили від вказаного автомобіля і вказав, що спостерігає за ними. ОСОБА_1 разом із батьком ОСОБА_10 та рідним братом ОСОБА_7 , на автомобілі «Грет-Вел», н.з. НОМЕР_2 , вирушили до вищевказаного місця де батько ОСОБА_1 , спільно зі своїм сином ОСОБА_7 затримали громадян ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , яких вважали причетними до викрадення автомоблія. На місце події прибула СОГ Малинського ВП ГУНП в Житомирській області для проведення слідчих дій та наряд ГРПП, який затримав громадян ОСОБА_11 та ОСОБА_9 і на службовому автомобілі доставив до Малинського ВП ГУНП в Житомирській області. У подальшому останні звернулись зі скаргою про спричинення їм працівниками поліції тілесних ушкоджень».
Згідно наявної в матеріалах справи копії висновку службового розслідування, затвердженого 01.02.2021 (а.с. 67-71), 21.01.2021 до керівництва УПО в Київській області від начальника Іриінського МВ цього ж Управління майора поліції ОСОБА_12 надійшої рапорт про те, що поліцейський взводу охорони об'єктів та публічної безпекі Ірпінського МВ УПО в Київській області сержант поліції ОСОБА_1 (0023639), ІНФОРМАЦІЯ_1 , освіта вища, і органах поліції з 20.09.2016, на займаній посаді : 01.10.2018, згідно з наказом УПО в Київській області від 15.02.2021 № 1201, має діюче дисциплінарні стягнення - догана, 14.01.2021 повертаючись зі служби додому, виявив викрадення його автомобіля «Мазда 323», н.з. НОМЕР_1 , який був припаркований поблизу пункту переїзду залізничних колій, перегону «Київ-Коростень» 154 км, що розташований між м. Малин та с. Пиріжки, Малинського району, Житомирської області, про що він в цей же день близько 11:58 повідомив по спецлінії «102» та для ефективнішого пошуку виклав пост у соцмережі «Фейсбук» з проханням допомогти знайти викрадене авто. Приблизно о 19:35, ОСОБА_1 , зателефонував чоловік його сестри ОСОБА_6 та повідомив, що побачив його автомобіль, який стояв у лісосмузі біля дороги на виїзді із с. Маклаївка, Малинського району Житомирської області та двох невідомих осіб, які відходили від вказаного автомобіля і вказав, що спостерігає за ними. Після чого, ОСОБА_1 , разом із батьком ОСОБА_10 та рідним братом ОСОБА_7 , на автомобілі «Грет-Вел», н.з. НОМЕР_2 , вирушил до вищевказаного місця та під'їхавши до невідомих двох осіб, вийшли автомобіля, попросили їх зупинитися та почекати, так як вважали, що останні можуть бути причетними до викрадення автомобіля, на що вони нічого не відповідаючи почали тікати. Поведінка невідомих, дала підстави підозрювати, що дійсно вони являються причетними до викрадення автомобіля ОСОБА_13 тому вони почали їх наздоганяти, але останні візуально були в стані алкогольної сп'яніння та під час їх переслідування неодноразово падали. Наздогнавши невідомих, якими як потім було встановлено виявились громадяни ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , батько ОСОБА_1 , спільно із своїм сином ОСОБА_7 їх затримав. В цей час на місце події прибула СОГ Малинського ВП ГУНП Житомирській області для проведення слідчих дій та наряд ГРПП, який затрим громадян ОСОБА_11 та ОСОБА_9 і на службовому автомобілі доставив до Малинського ВП ГУНП в Житомирській області. У подальшому, останні звернулись із скаргою про спричинення працівниками поліції тілесних ушкоджень. 15.01.2021 о 07:26 слідчим відділенням Малинського ВП внесені відомої до ЄРДР № 12021060080000024 за ознаками кримінального правопорушення «Незаконне заволодіння траснопртним засобом», відповідальність за яке передбачено ч.1 ст. 289 КК України. Опитаний поліцейський взводу охорони об'єктів та публічної безпекі Ірпінського МВ УПО в Київській області сержант поліції ОСОБА_1 пояснив що 13.01.2021, згідно з графіком чергувань був запланований на службу по охороні публічної безпеки та порядку на охороняємому об'єкті ТОВ «АРЗАНА» розташованому за адресою: Київська область, м. Ірпінь, пров. Озерний, 20В. Того ж дня, близько 05:35 він залишив свій автомобіль «Мазда 323» н.з. НОМЕР_1 , поблизу пункту переїзду залізничних колій, перегону «Київ Коростень» 154 км, що розташований між м. Малин та с. Пиріжки, Малинського району, Житомирської області та направився до залізничного вокзалу. О 05:58 сів на єлектропотяг «Коростень-Київ» та вирушив до розташування Ірпінського МВ УПО в Київській області. 14.01.2021 близько 09:00 він змінився зі служби та о 11:30 прибув до місця де залишив свій автомобіль, виявив його відсутність, про що відразу повідомив по спецлінії «102». Прибулі на місце працівники СОГ Малинського ВП ГУНП Київській області відібрали у нього заяву з приводу даної події. Крім того, для ефективнішого пошуку викраденого автомобіля він розмістив пост на сторінці соцмережі «Фейсбук» з прикметами авто та проханням допомоги у його пошуку. Близько 19:20 до нього зателефонувала його рідна сестра ОСОБА_14 та повідомила, що їх спільний знайомий ОСОБА_15 , близько 08:30 14.01.2021 бачив викрадене авто неподалік с. Головки, Малинського району, Житомирське області. Після чого, близько 19:30 він, разом із батьком ОСОБА_10 і рідним братом ОСОБА_7 , на автомобілі «Грет-Вел», н.з. НОМЕР_3 вирушили до вищевказаного села, проте під час руху йому зателефонував чоловік рідної сестри ОСОБА_6 та повідомив, що побачив його автомобіль, який стояв у лісосмузі біля дороги на виїзді із с. Маклаївка, Малинського район Житомирської області та двох невідомих осіб, які відходили від вказаного автомобіля і вказав, що спостерігає за ним, про що батько ОСОБА_13 ОСОБА_10 , у телефонному режимі повідомив працівників поліції ОСОБА_16 та Гулька Ю. Після цього, під'їхавши до невідомих осіб, вийшовши з машини, попросили їх зупинитися та почекати щоб запитати у останніх що вони робили біля викраденого авто, на що невідомі особи нічого не відповівши почали втікати. Під час того, як вони намагались наздогнати невідомих щоб їх затрима¬ти до приїзду поліції, останні декілька разів падали так, як дорога була слизька. Наздогнавши їх, всі разом повернулися до автомобіля батька, при цьому тілесних ушкоджень вони їм не завдавали, ніякої фізичної сили до них не застосовували. Також, він сказав, що від затриманих осіб було чутно різкий запах алкоголю. Після цього, він сів до автомобіля ОСОБА_6 та вони поїхали на місце де стояв викрадений автомобіль, а батько з братом та затриманими залишились на місці. Приблизно через 10 хвилин до них під'їхали батько з братом та СС Малинського ВП ГУНП в Житомирській області. Після проведення слідчих дій викрадений автомобіль було евакуйовано до штраф майданчику Малинського ВП ГУНП в Житомирській області. Разом з тим, він доповнив, що затриманих осіб він не знає та ніколи раніше не бачив, оудь-яких тілесних ушкоджень їм не завдавав.
Опитаний громадянин ОСОБА_4 , батько ОСОБА_1 надав пояснення аналогічного змісту.
Таким чином, із аналізу матеріалів службового розслідування слідує, ще встановити факт причетності до побиття громадян ОСОБА_11 та ОСОБА_9 поліцейським взводу охорони об'єктів та публічної безпеки Ірпінського МВ УПС в Київській області сержантом поліції ОСОБА_1 , у ході проведення дисциплінарною комісією службового розслідування, у межах наданої ЇЙ компетенції, не має можливості, але разом з цим, були виявлені допущення останнім факти грубого порушення службової дисципліни, а саме недотримання вимог Доручення Департаменту поліції охорони від 31.12.2020 № 80 та Доручення УПО в Київській області від 11.06.2020 № 45, що виразилось у неповідомлені в установленому порядку керівництва підрозділу про придбання чи прийняття у користування транспортного засобу та недотриманні вимог вказівки УПО в Київській області від 05.01.2021 № 59/43/30/4/01-2021, щодо негайного інформування своїх безпосередніх керівників про надзвичайну подію, що трапилась за його участю.
На підставі викладеного ВВАЖАЄМО:
1. Службове розслідування за фактом можливого вчинення неправомірний дій поліцейським взводу охорони об'єктів та публічної безпеки Ірпінського МВ УПО в Київській області сержантом поліції ОСОБА_1 , закінченим.
2. Причетність до побиття громадян ОСОБА_11 та ОСОБА_9 поліцейським взводу охорони об'єктів та публічної безпеки Ірпінського МВ УПО в Київській області сержантом поліції ОСОБА_1 , дисциплінарною комісією у межах наданої їй компетенції у ході проведення службового розслідування, не здобуто, а кінцеве рішення можливо буде прийняти за результатами розгляду відповідними органами заяв громадян ОСОБА_11 та ОСОБА_9 .
За систематичне грубе недотримання вимог доручень та вказівок ДПО та УПО в Київській області, що виразилось у не інформуванні своїх безпосередніх керівників про надзвичайну подію, що трапилась за його участі, а також про придбання чи прийняття у користування транспортного засобу, чим допущено порушення вимог п.4, ч.З, ст. 1, розділу І Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» та з урахуванням діючого дисциплінарного стягнення, а саме догани, оголошеної наказом УПО в Київській області від 15.02.2021 № 1201, поліцейського взводу охорони об'єктів та публічної безпеки Ірпінського МВ УПО в Київській області сержанта поліції ОСОБА_1 , на підставі пункту 7 частини 3 статті 13 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національнох поліції України», звільнити зі служби в поліції.»
За наслідками проведеного вищевказаного службового розслідування, наказом начальника УПО в Київській області № 1633 від 01.03.2021 «про порушення службової дисципліни поліцейським взводу ООПБ Ірпінського МВ УПО в Київській області сержантом поліції ОСОБА_1 та його покарання» (а.с. 72) та наказом № 22 о/с від 01.03.2021 «з особового складу» (а.с. 73) ОСОБА_1 було звільнено зі служби в поліції за систематичне грубе порушення вимог доручень та вказівок керівництва.
Не погоджуючись зі спірними наказами та своїм звільненням, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закону України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №580-VIII Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Статтею 3 Закону №580-VIII визначено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції (частина 3 статті 11 Закону).
Згідно з частиною 1 статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Статтею 18 Закону №580-VIII визначено обов'язки поліцейських.
Зокрема, поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов'язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.
У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частини 1 та 2 статті 19 Закону №580-VIII).
Законом України від 15.03.2018 №2337-VІІІ затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно частини 2 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського, у тому числі: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень (частина третя статті 1 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до статті 5 Дисциплінарного статуту, поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика. За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов'язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.
Отже проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки.
Статтею 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Частиною 3 статті 13 Дисциплінарного статуту встановлено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Згідно із статтями 14, 15 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків провадиться службове розслідування.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.
За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.
Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначено статтею 19 Дисциплінарного статуту.
Так, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом'якшують відповідальність поліцейського.
Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.
Аналогічні положення закріплені і у Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженому наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1355/32807 (далі Порядок №893).
Крім того, вказаним Порядком передбачено, що службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Відповідно до пункту 1 Розділу VII Порядку №893, у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування.
Отже, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
В даному випадку відповідачем обрано крайній вид дисциплінарного стягнення звільнення зі служби в поліції.
Суд звертає увагу, що згідно нявних в матеріалах справи копій Доручення Департаменту поліції охорони від 31.12.2020 № 80 і на його виконання вказівки УПО Київської області від 12.01.2021 № 109/43/30/4/01-2021 та Доручення УПО в Київській області від 11.06.2020 № 45, з метою зокрема орагнізації проведення в підрозділах УПО Київській області профілактики порушень дисципліни та законності передбачено проведення з підпорядкованим особовим складом роз'яснювальної роботи про те, що у разі придбання чи набуття права користування поліцейським будь-яким трансопртним засобом (незалежно від права власності) у тому числі автомобілів з іноземною реєстрацією, негайно повідомляти свого безпосереднього керівника для подальшого інформування ВКЗ та керівництва Управління.
Позивач не заперечує свою обізнаність з існуванням таких вказівок, однак посилається на факт того, що викраденим автомобілем користувалась його жінка і 13.01.2021 позивач вимушено користувався зазначеним автомобілем лише один раз. Однак суд критично ставиться до таких тверджень позивача, оскільки суду позиваче не надано жодних доказів у підтвердження таких фактів, як то зокрема довіреність видана власником автомобіля на право управління відповідним транспотним засобом жінкою позивача.
Натомість, згідно наявного в Єдиному деравному реєстрі судових рішень вироку Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 21.12.2022 по кримінальній справі №283/1054/21, який набрав законної сили 04.04.2023, судом було встановлено, що «Будучи судимим 08.06.2019 Малинським районним судом за ч. 2 ст. 186 КК України до 3 років позбавлення волі, із звільненням його від відбування покарання з іспитовим терміном 1 рік, судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку, на шлях виправлення не став та своїми умисними, протиправними діями вчинив злочин проти власності та авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, за наступних обставин, 13 січня 2021 року, близько 23 години у ОСОБА_17 , який перебував на залізничному переїзді, 154 кілометру перегону, що розташований між м. Малин, Житомирської області та с. Пиріжки, Коростенського району, Житомирської області, виник злочинний умисл на заволодіння чужим майном, а саме, автомобілем марки «Mazda» моделі «323» з номерними знаками НОМЕР_4 , 1988 року випуску, номер шасі- НОМЕР_5 , тип-загальний легковий універсал-В та іншим майном, що перебував в автомобілі, що належить ОСОБА_1 .Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння транспортним засобом, повторно, ОСОБА_17 , застосовуючи фізичну силу, незаконно проник у транспортний засіб та заволодів автомобілем марки «Mazda» моделі «323» з номерними знаками НОМЕР_4 , 1988 року випуску, номер шасі- НОМЕР_6 , тип-загальний легковий універсал-В, завів двигун даного автомобіля за допомогою предмета, який своїми зовнішніми ознаками схожий на ніж, в баку якого знаходилася пальне. Таким чином, заволодівши транспортним засобом, ОСОБА_17 поїхав на ньому в напрямку с. Пиріжки, Коростенського району, Житомирської області та в подальшому, керуючи автомобілем марки «Mazda» моделі «323» з номерними знаками НОМЕР_4 , 1988 року випуску, номер шасі- НОМЕР_6 , тип-загальний легковий універсал-В, Фонтаній В.І. рухаючись по автодорозі зі сполученням «Київ -Ковель - Ягодин " звернув до с. Миклаївка Малинського району Житомирської області , де за вище вказаним селом зупинився, тим самим завдавши ОСОБА_1 матеріальної шкоди на загальну суму 26581, 50 гривень. Своїми умисними діями, які виказились у незаконному заволодінн транспортним засобом, вчиненому повторно, ОСОБА_17 скоїв злочин тобто, передбачений ч. 2 ст. 289 КК України…
Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_17 , 14 січня 2021 року, близько 10 години, перебуваючи за селом Маклаївка, Коростенського району, Житомирської області в напрямку села Тишів, Коростенського району, Житомирської області, проник до салону автомобіля марки «Mazda» моделі «323» з номерними знаками НОМЕР_4 , 1988 року випуску, номер шасі- НОМЕР_5 , тип-загальний легковий універсал-В, який належить ОСОБА_1 , діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, враховуючи сприятливу для нього обстановку, а саме те, що його злочинні дії ніким не помічені та за ним ніхто не спостерігає, здійснив крадіжку офіційних документів, а саме: Витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей №39495823 від 20.06.2019; Довіреність №ННЕ915540 від 20.06.2019, про надання повноважень розпоряджатись від імені ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 автомобілем марки «Mazda» моделі «323» з номерними знаками НОМЕР_4 , 1988 року випуску, номер шасі- НОМЕР_5 , тип-загальний легковий універсал-В, яка завірена приватним нотаріусом Малинського районного нотаріального округу Януш Людмилою Олексіївною; Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 , яке видане на ім'я ОСОБА_18 на транспортний засіб марки «Mazda» моделі «323» з номерними знаками НОМЕР_4 , 1988 року випуску, номер НОМЕР_8 , тип-загальний легковий універсал-В. Після цього ОСОБА_17 разом з викраденими документами зник з місця вчинення кримінального правопорушення, тим самим завдавши ОСОБА_1 майнову шкоду. Своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні офіційного документу, ОСОБА_17 скоїв злочин ( кримінальний проступок) передбачений ч.1 ст. 357 КК України.»
Також, в резолютивній частині вищевказаного вироку суду зазначено зокрема наступне: «Речові докази: автомобіль марки «Mazda» моделі «323» з номерними знаками НОМЕР_4 , 1988 року випуску, номер inaci- НОМЕР_5 , тип-загальний легковий універсал-В, коаксиальну акустичну систему торговельної марки «Prology» моделі «ТХ- 6923», витяг про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей №39495823 від 20.06.2019, довіреність №ННЕ915540 від 20.06.2019, про надання повноважень розпоряджатись від імені ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 автомобілем марки «Mazda» моделі «323» з номерними знаками НОМЕР_4 , 1988 року випуску, номер шасі- НОМЕР_5 , тип-загальний легковий універсал-В, яка завірена приватним нотаріусом Малинського районного нотаріального округу Януш Людмилою Олексіївною, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 , яке видане на ім'я ОСОБА_18 на транспортний засіб марки «Mazda» моделі «323» з номерними знаками НОМЕР_4 , 1988 року випуску, номер inaci- НОМЕР_5 , тип-загальний легковий універсал-В, які передані потерпілому ОСОБА_1 під розписку на зберігання- передати йому у власність.»
Отже, вищенаведеним підтверджується факт того, автомобілем марки «Mazda» моделі «323» з номерними знаками НОМЕР_4 , 1988 року випуску, користувався саме позивач ОСОБА_1 . З огляду на що, суд вважає доведеним факт недотримання позивачем вимог Доручення Департаменту поліції охорони від 31.12.2020 № 80 та Доручення УПО в Київській області від 11.06.2020 № 45, що виразилось у неповідомлені в установленому порядку керівництва підрозділу про придбання чи прийняття у користування позивачем транспортного засобу.
Крім того, згідно наявної в матеріалах справи копії вказівки УПО в Київській області № 59/43/30/4/01-2021 від 05.01.2021 «Про організацію заходів щодо укріплення службової дисципліни» керівникам структурних відділів Управління, передбачено доведення до підпорядкованого особового складу зокрема вимоги в разі допущення надзвичайної події негайно інформувати своїх безпосередніх керівників.
Позивач не заперечує свою обізнаність з вищезазначено вимогою, але посилається на те, що виявивши факт незаконного заволодіння транспортного засобу ОСОБА_1 одразу ж зателефонував по спецлінії «102» та передзвонив своєму безпосередньому керівнику ОСОБА_5 . Якщо мається на увазі в наказі, що ОСОБА_1 не повідомив про встановлення та затримання осіб які можуть бути причетні до викрадення автомобіля, то дане також не відповідає дійсності, оскільки після телефонного дзвінка чоловіка сестри ОСОБА_1 - ОСОБА_6 про те, що він побачив викрадений автомобіль, який стояв у лісосмузі біля дороги на виїзд с. Маклаївка Малинського району та двох невідомих осіб, які відходили ВІД вказаного автомобіля і вказав, що спостерігає за ними, то одразу ж після цього дзвінка, батько ОСОБА_1 - ОСОБА_4 зателефонував до Малинського відділення поліції та повідомив про виявлення автомобіля та осіб які можуть бути причетні до його викрадення.
З цього приводу суд зазначає, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що виявивши факт незаконного заволодіння транспортного засобу ОСОБА_1 одразу ж передзвонив своєму безпосередньому керівнику ОСОБА_5 . Також звернення позивача та тим більше інших осіб з приводу викрадення автомобілю та/або затримання підозрюваних у такій крадіжці по спецлінії «102» не є інформуванням свого безпосереднього керівників про надзвичайну подію, яка сталася за участю позивача.
Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів Національної поліції є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Пунктом 7 статті 19 Дисциплінарного статуту передбачено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Відповідно до частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень як звільнення зі служби в поліції.
Пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону №580 встановлено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Також, на переконання суду допущена у наказі № 1633 від 01.03.2021 описка щодо невірного зазначення статті ЗУ «Про Дисциплінарний статут», а саме невірно зазначено «ч. 4 ст. 3», замість правильного «п. 4 ч. 3 ст. 1 розділу І ЗУ «Про Дисциплінарний статут», як вірно вказано у висновку службового розслідування від 01.03.2021, сама по собі не може бути підставою для звільнення позивача від дисциплінарної відповідальності.
Підсумовуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що висновок службового розслідування сформований у межах компетенції та з врахуванням фактичних обставин події. Вина позивача у порушенні службової дисципліни доведена належними та допустимими доказами, тому суд погоджується з аргументами відповідача про те, що спірні накази є правомірними та обґрунтованими, а застосоване до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення є співмірним до вчиненого проступку.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправними та скасування спірних наказів і відмови ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог в цій частині.
Вимоги позивача щодо поновлення його на посаді в поліції та стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу, не можуть бути задоволені, оскільки є похідними від перших вимог, у задоволенні яких судом відмовлено у повному обсязі.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність своїх рішень, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
У зв'язку з відмовою судом у задоволенні позову розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 139, 242-246 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_9 ) до Управління поліції охорони в Київській області Національної поліції України (01033, м. Київ, вул. Сім'ї Прахових, б. 8, ЄДРПОУ 40109063) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.В. Стрельнікова