12 травня 2025 року Справа № 640/35297/21 Провадження: ЗП/280/519/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого Лазаренка М.С., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
третя особа - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в м. Києві,
про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,-
01.12.2021 до Окружного адміністративного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві, при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання, як судді у відставці, яка виразилася в недорахуванні, а відповідно і у невиплаті щомісячного довічного грошового утримання, як судді у відставці, додатково 6%, тобто 2% грошового утримання судді за кожний повний рік роботи на посаді судці понад 20 років;
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання, як судді у відставці, збільшивши розмір щомісячного довічного грошового утримання на 6 (шість) %, тобто 2 % за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років, з урахуванням виплачених сум, починаючи з 19 лютого 2020 року;
- стягнути з Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві, за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп.
Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно враховано лише повних 20 років стажу роботи на посаді судді, який дає право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. Вказує, що з урахуванням наявності стажу роботи на посаді судді 23 роки 6 місяців 12 днів, щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має становити не 50%, а 56% від суддівської винагороди. Таким чином, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці було визначено пенсійним органом неправильно у зв'язку із заниженням відповідачем відсоткового розміру суддівської винагороди, який береться за основу розрахунку для обчислення щомісячного довічного грошового утримання. Просить позов задовольнити повністю.
Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 07.12.2021 відкрив провадження в адміністративній справі та вирішив здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Заперечення проти позовних вимог викладено у відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 10.02.2022. З позиції відповідача, позивачу призначено грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII у зв'язку із звільненням посади у відставку. Страховий стаж позивача на отримання довічного грошового утримання, враховуючи положення частини 3 статті 142 Закону № 1402-VIII, щомісячне довічне грошове утримання встановлено у розмірі 50%. Враховуючи вищенаведене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) ліквідовано вказаний адміністративний суд.
На виконання вимог Закону № 3863-ІХ наказом ДСА України від 16.09.2024 № 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок № 399).
На виконання положень Закону № 2825-IX та відповідно до Порядку № 399 справу передано на розгляд до Запорізького окружного адміністративного суду.
13.03.2025 зазначена справа надійшла до Запорізького окружного адміністративного суду, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду на супровідному листі, та за результатом автоматизованого розподілу судової справи між суддями остання передана для розгляду судді Лазаренку М.С, присвоєно номер провадження ЗП/280/519/25.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 18.03.2025 адміністративну справу №640/35297/21 прийнято до провадження, призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
У встановлений судом в ухвалі від 18.03.2025 строк сторонами не надано жодних додаткових пояснень. За таких обставин, суд здійснює розгляд за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.
Указом Президента України за №846/98 від 05 серпня 1998 року ОСОБА_1 призначений суддею Подільського районного суду міста Києва строком на 5 років.
Рішенням Вищої ради правосуддя за №2765/0/1515-17 від 12 вересня 2017 року ОСОБА_1 звільнений з посади судді Подільського районного суду міста Києва у зв'язку з поданням заяви про відставку.
З моменту звільнення у відставку позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.12.2020 у справі №640/26100/20 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві №677 від 27 липня 2020 року, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19 лютого 2020 року, з розрахунку 126120,00 грн.
На виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.12.2020 у справі №640/26100/20 відповідачем здійснено перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці позивача у розмірі 50% суддівської винагороди судді.
Не погодившись з протиправною бездіяльністю відповідача в частині незарахування до стажу періодів проходження строкової військової служби та роботи на посаді працівника Міністерства юстиції, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №1402-VIII).
В абзаці 4 пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII визначено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України закони та інші правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Враховуючи, що на момент призначення позивача на посаду судді діяв Закон України «Про статус суддів» від 15.12.1992 №2862-XII (далі - Закон №2862-XII), тому належить застосовувати його норми під час вирішення питання щодо зарахування до стажу його роботи, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, строк військової служби та строк навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі.
Відповідно до частини 1 статті 43 Закону №2862-XII кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов'язків за власним бажанням або у зв'язку з закінченням строку повноважень. Суддя також має право на відставку за станом здоров'я, що перешкоджає продовженню виконання обов'язків.
За приписами абзацу 2 частини 4 статті 43 Закону №2862-XII до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Щодо не зарахування до стажу роботи позивача періоду строкової військової служби, суд виходить з наступного.
На підставі абзацу 4 пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII (доповнено згідно із Законом №1798-VIII) судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ, визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Крім того, на час обрання позивача на посаду судді була чинною норма абзацу 2 пункту 1 Указу Президента України №584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» від 10.07.1995 - до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
На час набрання чинності Законом №2453-VI (30 липня 2010 року) діяла постанова Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 №865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів».
Положеннями підпункту 3-1 пункту 3 вказаної постанови визначено, що до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права викладена у рішенні Верховного Суду від 20.02.2018 (справа № П/9901/382/18), у постанові Верховного Суду від 01.10.2018 у справі №541/503/17, від 14.05.2021 у справі № 463/1162/17, від 17.05.2021 у справі № 243/8281/17 та у справі № 592/3354/17.
Крім того, законодавством, яке діяло на момент призначення позивача на посаду судді, було передбачено право судді на зарахування до стажу, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років роботи на посадах в Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах.
Таким чином, не включення до відповідного стажу роботи на посаді судді, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, періоди його проходження строкової військової служби в армії з 07.07.1986 по 15.06.1988, виконання обов'язків провідного консультанта Управління юстиції в Київській області з 16.02.1996 по 20.08.1998, слід визнати протиправним. Такі дії відповідача мали наслідком неправомірне зменшення відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці при його перерахунку.
Таким чином, стаж роботи позивача, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, складає повних 23 роки, у зв'язку із чим розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 повинен становити 56% (50% за 20 років + 6% за 3 роки) суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Обираючи спосіб захисту порушеного права позивача, судом враховано наступне.
Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 08.11.2005 (остаточне) у справі Кечко проти України зазначив, що якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.
Також і у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі Чуйкіна проти України констатував: 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів ( див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. The United Kingdom),п.п.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє всіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені.
Таким чином, з урахуванням наведеної правової позиції, суд приходить до висновку, що зобов'язання відповідача зарахувати для призначення позивачеві щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці до його стажу роботи на посаді судді наступні періоди: проходження строкової військової служби в армії з 07.07.1986 по 15.06.1988; виконання обов'язків провідного консультанта Управління юстиції в Київській області з 16.02.1996 по 20.08.1998, а також і провести перерахунок та виплату призначеного позивачеві щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 56% від її заробітку, починаючи з 19.02.2020 та з урахуванням раніше виплачених сум, є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та зумовлює необхідність вийти за межі позовних вимог.
Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За таких обставин, враховуючи задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 908,00 грн підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16; код ЄДРПОУ 42098368), третя особа Територіальне управління Державної судової адміністрації України в м. Києві (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26), про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не включення до відповідного стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, періоди його проходження строкової військової служби в армії з 07.07.1986 по 15.06.1988, виконання обов'язків провідного консультанта Управління юстиції в Київській області з 16.02.1996 по 20.08.1998.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати для призначення ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці до його стажу роботи на посаді судді наступні періоди: проходження строкової військової служби в армії з 07.07.1986 по 15.06.1988; виконання обов'язків провідного консультанта Управління юстиції в Київській області з 16.02.1996 по 20.08.1998.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок та виплату призначеного ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 56% суддівської винагороди, починаючи з 19.02.2020, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,00 грн (дев'ятсот вісім гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі та підписано суддею 12.05.2025.
Суддя М.С. Лазаренко