12 травня 2025 рокум. Ужгород№ 260/3085/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Рейті С.І. розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, -
В провадженні Закарпатського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Хустської міської ради про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю.
14.04.2025 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 , якою просить ухвалити додаткове рішення щодо третьої та четвертої позовної вимоги з приводу яких досліджувалися докази, а саме:
- Стягнути на користь особи з інвалідністю з дитинства першої “А» групи ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі місячної мінімальної заробітної плати;
- Зобов'язати відповідача подати протягом одного місяця з дати набрання законної сили судового рішення, звіт про його виконання.
Визначаючись щодо заяви про ухвалення додаткового судового рішення, суд зазначає наступне.
Особливості ухвалення додаткового судового рішення визначені статтею 252 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Враховуючи, що справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заява про ухвалення додаткового судового рішення розглядається в письмовому провадженні.
Так, частиною 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення, згідно норм частини другої зазначеної статті, може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
У пункті 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року № 7 Про судове рішення в адміністративній справі зазначено, що додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
Додатковими судовими рішеннями є додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Окрім того, додаткові постанови (ухвали) можуть прийматися (постановлятися), якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.
Отже, з аналізу норм чинного законодавства України вбачається, що додаткове судове рішення може бути прийняте у випадках, чітко встановлених процесуальним законом.
Додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених нормою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.
Суд не вправі під виглядом додаткового рішення змінити зміст рішення або вирішити нові питання, що не досліджувалися в судовому засіданні.
Водночас додаткове рішення може бути ухвалене на підставі лише тих доказів, які досліджувалися під час судового розгляду справи і лише за тими обставинами, які були предметом встановлення та оцінки судом.
Суд зазначає, що рішенням від 08.07.2024 року по справі № 260/3085/24 вирішено всі заявлені позивачем вимоги, зокрема, визнано протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Хустської міської ради щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації на транспортне обслуговування за друге півріччя 2023 року та за перше півріччя 2024 року, виходячи з розміру, встановленого пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 року № 228 “Про порядок виплати та розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та транспортне обслуговування», в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07.08.2013 року № 536 “Про внесення змін до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 року № 228», а саме 29 відсотків прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність у розрахунку на місяць та зобов'язано Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Хустської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію на транспортне обслуговування за друге півріччя 2023 року та за перше півріччя 2024 року, виходячи з розміру, встановленого пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 року № 228 “Про порядок виплати та розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та транспортне обслуговування», в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07.08.2013 року № 536 “Про внесення змін до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 року № 228», а саме 29 відсотків прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність у розрахунку на місяць, з урахуванням здійснених виплат.
При цьому, що стосується вимоги про стягнення на користь позивача моральної шкоди та зобов'язання відповідача подати протягом одного місяця з дати набрання законної сили судового рішення, звіт про його виконання, суд констатує, що вказаними позовними вимогам надана правова оцінка в мотивувальній частині рішення, і констатовано про відсутність підстав для їх задоволення, однак, помилково, не вказано зазначеного у резолютивній частині рішення, про що свідчить ухвала суду про виправлення описки в судовому рішенні.
Відповідно до частини четвертої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 252, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. В задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 КАС України та може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення.
Суддя С.І. Рейті