13 травня 2025 року м. Ужгород№ 260/438/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Іванчулинця Д.В.., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, буд. 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84121, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач 2), яким просить суд:
1) відкрити провадження та розглянути справу за правилами спрощеного провадження в порядку письмового провадження;
2) визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №921060817720 від 23.01.2025 про відмову в перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2 ;
3) зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2024 року відповідно до Довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 16.01.2025р. № 70 виданої Територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області з урахуванням раніше виплачених сум.
Заявлені позовні вимоги аргументує тим, що він являється суддею у відставці та з 08 червня 2016 року отримує щомісячне довічне грошове утримання. На виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду 19 вересня 2024 року у справі № 260/3960/24 Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області видало довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2024 року з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлюється на 01 січня календарного року. 16 січня 2025 року він звернувся до органу Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці на підставі зазначеної довідки. Однак у проведенні такого перерахунку йому було відмовлено. Вказане рішення відповідача вважає протиправним та таким, що порушує норми Конституції України, гарантії незалежності суддів, а тому підлягає скасуванню.
Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду було відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та запропоновано відповідачам в разі заперечення проти позову подати до суду письмові відзиви.
Так, від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого заперечує щодо задоволення позовних вимог, вважає такі безпідставними, необґрунтованими, та такими, які не підлягають задоволенню.
До Закарпатського окружного адміністративного суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого проти задоволених позовних вимог заперечує, підстав для перерахунку довічного грошового утримання позивача відсутні, а тому просить відмовити в задоволенні позову.
Відповідно до положень частини п'ятої статті 262, частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до частини четвертої статті 243 КАС України, з врахуванням положень статті 263 КАС України.
Згідно частини п'ятої статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено та сторонами не заперечується, що постановою Верховної Ради України від 04 лютого 2016 року № 996-VIII ОСОБА_1 звільнено з посади судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у зв'язку з поданням ним заяви про відставку, а наказом Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області № 35/02-06 від 22 лютого 2016 року суддю було відраховано зі штату цього суду з 22 лютого 2016 року.
Станом на день виникнення спірних правовідносин ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області та отримує довічне грошове утримання судді у відставці.
На виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду № 260/3960/24 від 19 вересня 2024 року Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області видало довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 станом на 01 січня 2024 року № 70 від 16 січня 2025 року, відповідно до якої суддівська винагорода встановлена у сумі 159878,40 грн.. При цьому розмір посадового окладу обчислено з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн..
16 січня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Закарпатській області із заявою про перерахунок довічного грошового утримання з підстав зміни розміру базового посадового окладу судді на підставі рішення Закарпатського окружного адміністративного суду № 260/3960/24. До такої було долучено довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №70 від 16.01.2024 року, видану Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Закарпатській області.
Вказана заява позивача, відповідно до принципу екстериторіальності розподілу єдиної черги завдань, була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, яке рішенням № 921060817720 від 23 січня 2025 року відмовило ОСОБА_1 у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці у зв'язку з незмінністю розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, з 01 січня 2020 року.
Вважаючи рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови у проведенні перерахунку його довічного грошового утримання судді у відставці протиправним, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII від 02.06.2016 року (далі - Закон № 1402).
Відповідно до частини третьої статті 142 Закону № 1402, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Згідно частини третьої статті 135 Закону № 1402 базовий розмір посадового окладу судді становить:
1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами (частина перша статті 135 Закону № 1402).
Нормами частини четвертої статті 142 Закону № 1402 передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), одержуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України (частина п'ята статті 142 Закону № 1402).
Таким чином, нормами Закону № 1402 розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці поставлено в залежність від суддівської винагороди діючого судді та передбачено обов'язок органу Пенсійного фонду здійснювати перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді.
В свою чергу розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, прямо залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Статтею 6 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 року №2017-III визначено, що базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров'я та освіти.
Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Вказане кореспондується також з положеннями Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-XIV (далі - Закон № 966).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920,00 грн; для працездатних осіб 3028,00 грн; для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102,00 грн..
Відмовляючи у проведенні перерахунку довічного грошового утримання позивача, відповідач 1 виходив з того, що станом на 01 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для обрахунку суддівської винагороди становить 2102,00 грн..
Поряд з цим, Закарпатський окружний адміністративний суд у своєму рішенні від 19 вересня 2024 року у справі № 260/3960/24, що набрало законної сили 14 січня 2025 року, вирішуючи питання наявності підстав для видачі ОСОБА_1 довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2024 року, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн, виходив з того, що Законом № 966 не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді. При цьому судді вказаним Законом не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.
При цьому суд зауважив, що зміни до Закону № 1402 в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди за спірний період, а також в Закон № 966 щодо визначення прожиткового мінімуму не вносилися, тож законні підстави для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 1 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди, відсутні.
Отже, Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» фактично змінив складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною другою статті 130 Конституції України і частиною третьою статті 135 Закону № 1402.
Разом з цим, на думку суду, Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.
На такі аспекти законодавчого регулювання звернув увагу Конституційний Суд України у рішеннях від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), а також Верховний Суд у постановах від 22.06.2023 року в справі № 400/4904/21, від 12.07.2023 року в справі № 140/5481/22, від 13.09.2023 року в справі № 240/44080/21 та від 21.03.2024 року в справі № 620/4971/23.
Отже, Законом № 1402 закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Оскільки указана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом № 1402.
Вказане спростовує твердження відповідачів про необхідність обчислення суддівської винагороди з розрахунку прожиткового мінімуму у розмірі 2102,00 грн..
Порядок подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України затверджений Постановою Пенсійного фонду України 25.01.2008 року № 3-1 (далі - Порядок № 3-1) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 1 розділу І Порядку № 3-1 визначено, що заява про призначення/ перерахунок щомісячного довічного грошового утримання подається до територіального органу Пенсійного фонду України суддею особисто або через уповноважену особу суду за останнім місцем роботи.
Відповідно до п. 6 розділу ІV Порядку № 3-1, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, на підставі довідки про суддівську винагороду/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, надісланої відповідним органом (без звернення судді у відставці, судді Конституційного Суду України), або за зверненням судді у відставці, судді Конституційного Суду України.
Звернення судді за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання здійснюється шляхом подання до органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду судді у відставці/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, в тому числі через веб-портал або засобами Порталу Дія з використанням суддею електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), або надсилання поштою.
Заява про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання приймається органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, за наявності в судді всіх необхідних документів та оформляється відповідно до вимог розділу III цього Порядку.
Днем звернення за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання вважається день прийняття органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України.
За нормами пунктів 7-9 Порядку № 3-1 документи про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання розглядає орган, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про перерахунок або про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання.
Орган, що приймає рішення про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, не пізніше 10 днів після винесення рішення інформує особу про перегляд щомісячного довічного грошового утримання із зазначенням його розміру або про відмову в перегляді щомісячного довічного грошового утримання із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться з дня виникнення права на відповідний перерахунок.
За результатами проведеного аналізу вищезазначених норм суд дійшов висновку, що органи Пенсійного фонду не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір довічного грошового утримання судді у відставці, а здійснюють її перерахунок та нарахування на підставі отриманих від уповноважених органів документів, а їх розмір залежить від розміру суддівської винагороди, зазначеної у відповідних довідках.
При вирішенні питання наявності у ОСОБА_1 права на перерахунок щомісячного довічного грошового забезпечення суд враховує також те, що право позивача на обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду, розрахованого із прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного станом на 01 січня 2024 у розмірі 3028,00 грн., встановлено рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року в справі № 260/3960/24, що набрало законної сили 16 січня 2025 року.
Суд зазначає, що відповідно до вимог ст. 129-1 Конституції України, ст. 14 КАС України судове рішення, що набрало законної сили, є обов'язковим до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
З огляду на що суд вважає, що відповідач 2, як орган державної влади, приймаючи рішення за результатами розгляду поданої ОСОБА_1 заяви від 16 січня 2025 року, повинен був врахувати вказане судове рішення.
Незважаючи на це Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області відмовило позивачу у проведенні перерахунку його довічного грошового утримання з підстав незмінності з 01 січня 2020 року розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, що прямо суперечить рішенню Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року в справі № 260/3960/24 та нормам Закону № 1402.
Зазначене свідчить про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 921060817720 від 23 січня 2025 року, що є підставою для його скасування.
В свою чергу вирішуючи питання належного та ефективного способу захисту порушених прав позивача, суд враховує те, що оскаржуване рішення про відмову у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням принципу екстериторіальності прийнято саме Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, тому обов'язок з перерахунку довічного грошового утримання позивача як судді у відставці має бути покладений саме на Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеної у постанові Верховного Суду від 08 лютого 2024 року у справі № 500/1216/23.
Таким чином, порушене право позивача слід відновити шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити позивачу перерахунок та виплату з 01 січня 2024 року щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці № 70 від 16 січня 2025 року, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Закарпатській області, з урахуванням фактично виплачених сум.
Отже, провівши правовий аналіз законодавчих норм, що регулюють спірні правовідносини, крізь призму встановлених судом обставин справи суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, питання розподілу судових витрат не вирішується.
Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, буд. 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84121, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №921060817720 від 23 січня 2025 року про відмову ОСОБА_1 в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок і виплату з 01 січня 2024 року щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці № 70 від 16 січня 2025 року, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Закарпатській області, з урахуванням фактично виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяД.В. Іванчулинець