про залишення позовної заяви без руху
13 травня 2025 рокум. Ужгород№ 380/2204/25
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Рейті С.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 Військової частини НОМЕР_1 , про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії -
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
1. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації та направлення його для проходження військової служби до ВЧ НОМЕР_1 ;
2. Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації та направлення його для проходження військової служби до ВЧ НОМЕР_1 ;
3. Зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 з військової служби з виключенням його зі списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 .
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що є військовозобов'язаним та має оформлену у встановленому законом порядку відстрочку від призову за мобілізацією, оскільки є здобувачем вищої освіти, який навчається за денною формою здобуття освіти і здобуває рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту». Проте внаслідок протиправних дій посадових осіб відповідача-1 було прийняте оскаржене рішення про призов ОСОБА_1 на військову службу за мобілізацією та направлення для проходження військової служби до ВЧ НОМЕР_1 , де позивач зараз проходить військову службу. Поряд з основними вимогами до відповідача-1 (щодо оскарження дій та скасування наказу про призов на військову службу за мобілізацією) позивач також об'єднав в позовній заяві від 04.02.2025 похідні за своїм характером позовні вимоги до відповідача-2 - про зобов'язання звільнити ОСОБА_1 з військової служби з виключенням його зі списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 .
Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 05.02.2025 року матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 передано на розгляд Закарпатського окружного адміністративного суду на підставі п. 2 ч. 29 КАС України.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим у справі визначено суддю Рейті С.І.
Ухвалою судді від 18.03.2025 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
02.04.2025 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, зі змісту якого, відповдіач 2 позовні вимоги не визнає в повному обсязі у зв'язку з тим, що вони є безпідставними та необґрунтованими.
Поряд з цим, наголошує на тому, що позивачем пропущено встановлений ч. 3 ст. 122 КАС України строк для звернення до суду із даним позовом.
Зазначає, що у цій справі предметом спору є дії щодо призову ОСОБА_1 на військову службу, на яку останній був призваний по мобілізації 11.11.2024 року, при цьому, з даним позовом звернувся до суду тільки 04.02.2025 року.
Враховуючи наведене, в ході розгляду адміністративної справи, судом встановлено наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, з огляду на наступне.
Згідно з частинами першою, другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною третьою статті 122 КАС України обумовлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
За змістом заявленого позову, спірні правовідносини склались щодо призову ОСОБА_1 на військову службу та звільнення з військової служби, яка відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України належить до публічної.
Так, позивач оскаржує наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 08.11.2024 року № 998 “Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації» в частині його призову на військову службу та направлення для проходження військової служби до ВЧ НОМЕР_1 .
У постанові від 14.11.2024 року у справі № 160/33822/23 Верховний Суд вказав на помилковість застосування судами попередніх інстанцій положення частини другої статті 122 КАС України, оскільки ця адміністративна справа (предмет оскарження - дії щодо призову за мобілізацією позивача) з огляду на предмет її спору є справою щодо проходження позивачем публічної служби, то при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до суду слід керуватися частиною п'ятою статті 122 КАС України, якою передбачено місячний строк звернення до суду та обчислювати такий строк з моменту, коли позивач дізнався або мав дізнатися про порушення своїх прав у зв'язку із прийняттям оскаржуваних наказів та вчиненням протиправних дій.
Отже, строк звернення із позовом у цій справі за визначених позивачем вимог становить один місяць з моменту коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, яке він пов'язує прийняттям оскаржуваних наказів та вчинення відповідних дій.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й з об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
День, коли особа дізналася про порушення свого права це установлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).
Якщо цей день установити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Зі змісту заявленого позову та доданих документів суд з'ясував, що на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 08.11.2024 року № 998 “Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації» позивача призвано на військову службу та відправлено до ВЧ НОМЕР_1 для її подальшого проходження, чим порушено, як вважає позивач, його право на відстрочку від призову на військову службу.
Оскільки порушення свого права на відстрочку на військову службу під час мобілізації, на захист якого подано цей позов, позивач пов'язує саме зі спірним наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 08.11.2024 року № 998, від цього часу бере початок строк звернення до суду за захистом цього права.
Із цим позовом позивач звернувся до Львівського окружного адміністративного суду 04.02.2025 року, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду, встановленого частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Згідно із частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
При цьому, позивачем не надано до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду та доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення.
Згідно ч.1, ч. 2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Системний аналіз положень ст. 123 КАС України дає підстави для висновку, що звернення до адміністративного суду з позовом після закінчення строків, установлених законом, не має безумовним наслідком повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
Так, ст. 123 КАС України передбачено, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача є надання можливості останньому скористатись можливістю подати заяву про поновлення пропущеного строку в разі її неподання, або ж вказати інші причини поважності пропущеного строку, аніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та визнані судом неповажними.
Отже, вказані правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі (частини третя та четверта статті 123 КАС України).
Відповідно до ч.13 ст.171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Відповідно до ч.14 ст.171 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Відповідно до ч. 15 ст.171 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Враховуючи викладене, з метою надання можливості подати заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин пропуску, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. ст. 122, 123, 160, 161, 169, 171, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 Військової частини НОМЕР_1 , про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху і встановити строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом десяти днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя С.І. Рейті