12 травня 2025 року м. Ужгород№ 260/2927/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного МРУ МЮ, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного МРУ МЮ Білинець В'ячеслав Олександрович про визнання протиправною та скасування постанови, -
ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного МРУ МЮ, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного МРУ МЮ Білинець В'ячеслав Олександрович, в якому просить: 1) визнати протиправними дії Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №77059748 щодо закінчення виконавчого провадження відповідно до постанови від 03.04.2025; 2) скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 03.04.2025 у виконавчому провадженні №77059748.
Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на примусовому виконанні в органах Державної виконавчої служби України перебував виконавчий лист, виданий Закарпатським окружним адміністративним судом, відповідно до якого Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області в особі Виноградівського відділу зобов'язано оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-ХІІ. Причиною закінчення виконавчого провадження стало виконання рішення боржником до відкриття виконавчого провадження. Позивач підтвердила, що дитині дійсно в липні 2024 року було видано паспорт громадянина України зразка 1994 року, однак таке рішення суду виконано тільки частково, а саме не проставлено відмітку про місце проживання дитини. З огляду на що вважає, що в державного виконавця не було підстав для закінчення виконавчого провадження.
05 травня 2025 року відповідач надіслав до суду відзив на позов №77059748/5 від 05.05.2025, в якому проти заявлених позовних вимог заперечує. Так, зазначає, що у ході примусового виконання виконавчого листа Закарпатського окружного адміністративного суду у справі №260/3008/24, боржник повідомив про добровільне виконання рішення суду в повному обсязі. При цьому у відповідь на вимогу державного виконавця орган Державної міграційної служби повідомив державного виконавця про відсутність підстав для внесення відмітки у паспорт про зареєстроване місце проживання. У зв'язку з неналежним, на думку державного виконавця, виконанням судового рішення на боржника було накладено штраф, однак рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 №260/1362/25 такий скасовано. З огляду на вказані обставини спірне виконавче провадження було закінчено.
3-я особа у встановлений судом строк своїх письмових пояснень щодо позову не надала.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 травня 2024 року у справі №260/3008/24, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2024 року, задоволено позов ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) до Виноградівського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області та Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області (далі - ГУ ДМС в Закарпатській області) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії: 1) визнано протиправною відмову ГУ ДМС в Закарпатській області в особі Виноградівського відділу ГУ ДМС в Закарпатській області в оформленні та видачі неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорту громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ; 2) зобов'язано ГУ ДМС України в Закарпатській області в особі Виноградівського відділу ГУ ДМС в Закарпатській області оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.
27 січня 2025 року ОСОБА_2 звернувся до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного МРУ МЮ (далі - Відділ ДВС) із заявою про примусове виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.05.2024 у справі №260/3008/24 в частині належного оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки, а саме: не внесення відмітки про реєстрацію постійного місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 з 01 серпня 2024 року.
04 лютого 2025 року старшим державним виконавцем Відділу ДВС Білинецем В.О. винесено постанову ВП №77059748 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа Закарпатського окружного адміністративного суду №260/3008/24, виданого 13.11.2024. При цьому боржника - ГУ ДМС в Закарпатській області в особі Виноградівського відділу ГУ ДМС в Закарпатській області попереджено про необхідність виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
10 лютого 2025 року ГУ ДМС в Закарпатській області листом №2101.4.1-1038/2101.3-25 повідомило державного виконавця, що 17 липня 2024 року Виноградівським відділом ГУ ДМС у Закарпатській області оформлено паспорт громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року серії НОМЕР_1 , який 20 липня 2024 року отриманий ОСОБА_2 .
За результатами дослідження повноти виконання рішення суду державний виконавець встановив, що рішення Закарпатського окружного адміністративного суду №260/3008/24 від 15.05.2024 виконано не в повному обсязі, а саме: не внесено відмітку про реєстрацію постійного місця проживання до паспорта громадянина України у формі книжечки, відповідно до повноважень ДМС, визначених Положенням про паспорт громадянина України, затвердженим постановою ВРУ від 26.06.1992 №2503-ХІІ.
З огляду на зазначене вимогою від 12.02.2025 №77059748/5 державний виконавець вимагав від ГУ ДМС в Закарпатській області належним чином виконати рішення суду, а саме: внести відмітку про реєстрацію постійного місця проживання до паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою ВРУ від 26.09.1992 №2503-ХІІ.
Листом від 14.02.2025 №2101.4.1-1327/2101.3-25 ГУ ДМС в Закарпатській області повідомило державного виконавця, що для внесення відмітки у паспорті про зареєстроване місце проживання не було жодних підстав, оскільки станом на дату рішення суду (15.05.2024), дату оформлення паспорта (17.07.2024) та дату отримання паспорта (20.07.2024) у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не було зареєстрованого місця проживання, відповідно до Витягу з реєстру територіальної громади.
24 лютого 2025 року старшим державним виконавцем Відділу ДВС Білинцем В.О. прийнято постанову ВП №77059748 про накладення штрафу на ГУ ДМС в Закарпатській області в розмірі 5100,00 грн за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії. Однак такий штраф був скасований рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 №260/1362/25.
03 квітня 2025 року на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з повним фактичним виконання рішення суду до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження старший державний виконавець Відділу ДВС Білинець В.О. виніс постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №77059748.
Вважаючи рішення державного виконавця щодо закінчення виконавчого провадження без належного його виконання протиправним, з метою захисту прав законний представник неповнолітньої дитини ОСОБА_2 - ОСОБА_1 звернулася з даним адміністративним позовом до суду.
Приймаючи рішення по суті позовних вимог, суд виходить з наступного.
Ч.ч. 2, 4 ст. 372 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Ст. 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Отже, Конституцією України проголошено принцип обов'язковості судового рішення, що є однією із складових принципу правової визначеності.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, встановлюються Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон).
Так, статтею 1 даного Закону встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
П. 1 ч. 1 ст. 3 Закону передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як, зокрема, виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно ч. 4 ст. 18 Закону вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону, за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Ч. 4 ст. 19 Закону передбачає обов'язок сторін виконавчого провадження невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
Відповідно до ч. 1 ст. 63 Закону, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч. 6 ст. 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Таким чином, провівши правовий аналіз вищезазначених законодавчих норм, суд зазначає, що будь-яке рішення суду, що набрало законної сили, підлягає обов'язковому виконанню, яке повинно бути забезпечене органами Державної виконавчої служби України.
При цьому виконання судового рішення має відбуватись у порядку та спосіб, встановлені відповідним виконавчим документом. Лише дотримання такої чіткої процедури і свідчитиме про повне та фактичне виконання рішення суду.
Нормами п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Приймаючи рішення про закінчення виконавчого провадження державний виконавиць виходив з того, що рішення Закарпатського окружного адміністративного суду №260/3008/24 від 15.05.2024 є повністю виконаним.
Оцінюючи правомірність такого висновку державного виконавця з точки зору наявності підстав для закінчення виконавчого провадження, суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 травня 2024 року у справі №260/3008/24, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2024 року, визнано протиправною відмову ГУ ДМС в Закарпатській області в особі Виноградівського відділу ГУ ДМС в Закарпатській області в оформленні та видачі неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорту громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ; та зобов'язано ГУ ДМС України в Закарпатській області в особі Виноградівського відділу ГУ ДМС в Закарпатській області оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ.
Тобто таким рішенням суду боржника зобов'язано вчинити конкретні дії, а саме: оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.
Так, на виконання такого судового рішення 17 липня 2024 року Виноградівський відділ ГУ ДМС у Закарпатській області оформив ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року серії НОМЕР_1 . 20 липня 2024 ОСОБА_3 отримав виготовлений на виконання рішення суду паспорт громадянина України.
Вказана обставина позивачами визнається.
Разом з тим, вказуючи на протиправність закінчення виконавчого провадження, позивачі стверджують про відсутність у виданому ОСОБА_2 паспорті громадянина України відмітки про реєстрацію постійного місця проживання, що, на їх думку, суперечить рішенню Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 травня 2024 року у справі №260/3008/24.
Оцінюючи обґрунтованість таких доводів позивачів, суд враховує те, що станом на день оформлення та видачі на виконання рішення суду паспорта громадянина України (липень 2024 року), у ОСОБА_2 не було зареєстрованого місця проживання. Так, відомості щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , були внесені до Єдиного демографічного реєстру тільки 01 серпня 2024 року, що підтверджується витягом з Реєстру територіальної громади та не заперечується позивачами.
Отже, станом на день оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року серії НОМЕР_1 орган Державної міграційної служби України не міг внести до нього відомості щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_2 .
Тому суд вважає, що ГУ ДМС в Закарпатській області в особі Виноградівського відділу ГУ ДМС в Закарпатській області виконав рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 травня 2024 року у справі №260/3008/24 у повній відповідності з його резолютивною частиною та наявними у відповідних реєстрах даними.
Щодо твердження позивача про обов'язок органу Державної міграційної служби України внести відомості про реєстрацію місця проживання дитини після видачі паспорту громадянина України, суд зазначає наступне.
01 грудня 2021 року набрав чинності Закон України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» від 05 листопада 2021 року №1871-IX (далі - Закон №1871), який регулює відносини у сфері надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб в Україні, а також встановлює порядок надання таких послуг та порядок внесення, обробки, обміну відповідними відомостями в електронних реєстрах, базах даних для надання таких послуг.
В розумінні п. 12 ч. 1 ст. 2 Закону №1871, реєстрація місця проживання (перебування) особи - внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону №1871 витяг з реєстру територіальної громади - документ у паперовій або електронній формі, що підтверджує відомості про місце проживання (перебування) особи або інформацію про відсутність таких відомостей на дату та час формування витягу.
Орган реєстрації - виконавчий орган сільської, селищної або міської ради, який на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради, забезпечує формування та ведення реєстру територіальної громади, облік задекларованого місця проживання/зміну місця проживання особи (п. 7 ч. 1 ст. 2 Закону №1871).
З метою реалізації положень Закону №1871 07 лютого 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад», якою, серед іншого, затверджено Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування). Такий порядок визначає механізм здійснення декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/ зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/ реєстрації місця проживання (перебування), а також встановлює форми необхідних для цього документів.
З проведеного аналізу положень вищезазначених нормативно-правових актів суд дійшов висновку, що на теперішній час, документом, що підтверджує відомості про місце проживання (перебування) особи або інформацію про відсутність таких відомостей на дату та час його формування, є витяг із реєстру територіальної громади, що видається органом реєстрації або центром надання адміністративних послуг органу місцевого самоврядування у паперовій формі за зверненням особи, яка декларує/реєструє місце проживання (перебування).
Отже, з моменту набрання чинності Законом №1871 відомості про задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування)/зняте із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи під час здійснення органом реєстрації відповідної реєстраційної дії до документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, або документів, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус, не вносяться.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що державний виконавець правомірно виніс постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №77059748 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення суду згідно з виконавчим документом.
Отже, дослідивши вищенаведені обставини справи крізь призму законодавчих актів, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. 241, 243, 255, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_2 ) в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного МРУ МЮ (місцезнаходження: пл. Шандора Петефі, буд. 14, м. Ужгород, Закарпатська область, 88004, код ЄДРПОУ - 43316386), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного МРУ МЮ Білинець В'ячеслав Олександрович (місцезнаходження: пл. Шандора Петефі, буд. 14, м. Ужгород, Закарпатська область, 88004) про визнання протиправною та скасування постанови, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяР.О. Ващилін