про залишення позовної заяви без руху
12 травня 2025 рокум. Ужгород№ 260/3402/25
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Т.В. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), через уповноваженого представника Титаренко Юлії Дмитрівни (01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, буд. 36Д, 5-й поверх, оф. 13) до Рахівського районного суду Закарпатської області (90600, Закарпатська область, Рахівський район, м. Рахів, вул. Карпатська, 15, код ЄДРПОУ 02896325), Територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області (88017, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Загорська, 30, код ЄДРПОУ 26213408), третя особа: Державна судова адміністрація України (00020, м. Київ, вул. Липська, буд. 18/5, код ЄДРПОУ 26255795) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
06 травня 2025 року ОСОБА_1 , через уповноваженого представника Титаренко Юлії Дмитрівни звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Рахівського районного суду Закарпатської області, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області, третя особа: Державна судова адміністрація України, якою просить, з урахуванням виправлення описки у прохальній частині позовної заяви: 1) визнати протиправною бездіяльність Рахівського районного суду Закарпатської області (код ЄДРПОУ 02896325; зареєстроване місцезнаходження: вул. Карпатська, 15, м. Рахів, Рахівський район, Закарпатська область, 90600) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суми суддівської винагороди (середнього заробітку) за весь період вимушеного прогулу, починаючи з 01.06.2022 по 26.04.2024 та зобов'язати Рахівський районний суд Закарпатської області здійснити нарахування ОСОБА_1 суми суддівської винагороди (середнього заробітку) за час вимушеного прогулу в розмірі 1 464 407,2 грн (один мільйон чотириста шістдесят чотири тисячі чотириста сім гривень 20 копійок), що визначена без утримання податків й інших обов'язкових платежів; 2) стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області (код ЄДРПОУ 26213408; зареєстроване місцезнаходження: вул. Загорська, 30, м. Ужгород, Закарпатська область, 88017) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) суму суддівської винагороди (середнього заробітку) в розмірі 1 464 407,2 грн (один мільйон чотириста шістдесят чотири тисячі чотириста сім гривень 20 копійок), що визначена без утримання податків й інших обов'язкових платежів, за весь період вимушеного прогулу: з 01.06.2022 по 26.04.2024, за рахунок бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів», розпорядником якої є Державна судова адміністрація України, структурним підрозділом якої є ТУ ДСА в Закарпатській обл. в порядку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 №4901-VI та відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845.
Відповідно до частини 1 та 3 статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Розглянувши зміст позовної заяви, суддя встановив наявність підстав для залишення позову без руху, з огляду на наступне.
Приписами частин третьої та п'ятої статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Разом з тим, частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді цієї справи, суд, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, суд наголошує, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати.
Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Таким чином, шляхом внесенням до статті 233 КЗпП України вказаних змін, законодавець увів процесуальні строки для звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати.
Судом враховано правовий підхід Верховний Суд у постанові від 12.09.2024 по справі №200/5637/23.
Судом встановлено, що 26 квітня 2024 року наказом Рахівського районного суду Закарпатської області № 95/03-03/24 зараховано ОСОБА_1 , як суддю, до штату Рахівського районного суду Закарпатської області з 01 червня 2022 року.
Таким чином, після зарахування до штату Рахівського районного суду Закарпатської області, ОСОБА_1 мав знати про виплачені йому суми суддівської винагороди.
Натомість даний позов пред'явлено до суду 06 травня 2025 року, що свідчить про недотримання встановленого тримісячного строку на звернення до суду.
Суд наголошує, що заробітна плата є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було проведено відповідний розрахунок та на підставі яких нормативно-правових актів.
Відповідно до вимог частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Зазначене також кореспондується з вимогами частини 6 статті 161 КАС України, згідно з якими у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Отже, позивачу необхідно надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності пропуску цього строку.
Відповідно до статті 169 частини 1 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду:
- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску цього строку або докази того, коли саме позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів;
Ухвала вважається виконаною у встановлений строк, якщо до вказаної дати необхідні документи були подані до канцелярії суду або відправлені поштою.
На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 , через уповноваженого представника Титаренко Юлії Дмитрівни до Рахівського районного суду Закарпатської області, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області, третя особа: Державна судова адміністрація України про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
2. Надати позивачу строк для усунення вищезазначених недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
4. Попередити позивача, що у випадку не виправлення недоліків, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху у встановлені судом строки, позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Оскарження ухвали суду окремо від рішення суду не допускається.
Заперечення на ухвалу суду включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Т.В.Скраль