13 травня 2025 року м. Ужгород№ 260/357/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гебеш С.А., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) через представника - Каверіна Сергія Миколайовича звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - відповідач) про визнання протиправним дії, зобов'язання вчинити дії, яким просить суд:
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо проведення перерахунку та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2018-2021 роки, компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої ч. 4 ст. 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" постанови КМУ №702 від 01.08.2012 року одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2018-2021 роки, компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої ч. 4 ст. 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" постанови КМУ №702 від 01.08.2012 року одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.
Позов обґрунтований тим, що позивачка проходила військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_3 . Під час проходження військової служби, позивачу було проведено нарахування та виплату грошової допомоги на оздоровлення: у травні 2018 року у розмірі 7 953,00 грн, у квітні 2019 року у розмірі 10 342,00 грн, у квітні 2020 року у розмірі 11 387,00 грн, у листопаді 2021 року у розмірі 11708,20 грн. Крім того, 28.06.2023 військовою частиною НОМЕР_1 , на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18.01.2023 у справі № 260/5248/22 ОСОБА_2 виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби у розмірі 46 130,31 грн та 31.08.2023 військовою частиною НОМЕР_1 , на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 08.02.2023 у справі № 260/5246/22 ОСОБА_2 було здійснено виплату компенсації за невикористані дні додаткової відпустки передбаченої частиною четвертою статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» постановою Кабінету Міністрів України № 702 від 01.08.2012 року у розмірі 5 381,86 грн.
З урахуванням того, що під час проходження військової служби ОСОБА_2 не була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення, нарахування та виплата грошової допомоги на оздоровлення, компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби які нараховується з місячного грошового забезпечення проведено без урахування у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення. Відтак вважає, що вищезазначена бездіяльність відповідача є протиправною.
Вказані обставини стали підставою для звернення до відповідача з вимогою провести перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення, компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненн з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, проте відповідач відмовив проводити їх перерахунок та виплату.
З метою захисту порушених прав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
10.02.2025 року від відповідача надійшов відзив на позов, в якому з вимогами позову не погоджується мотивуючи тим, що під час проходження військової служби позивачу виплачувалось належне грошове забезпечення, яке обчислювалось та нараховувалось у межах виділених коштів. При цьому індексація грошового забезпечення не є складовою частиною спірних виплат, оскільки індексація грошового забезпечення за своєю правовою природою є соціальною гарантією і хоча вона належить до сум, які підлягають виплаті військовослужбовцю, але вона не являється грошовим забезпеченням, а тому і не може враховуватися при розрахунку вказаних виплат.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 проходила військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) та наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) від 24.12.2021 року №649-ОС була виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення (а.с. 17).
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 25.10.2024 у справі № 260/639/24 рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року в справі № 260/639/24, в частині задоволення позову скасував та прийняв постанову, якою позов задовольнив частково.
Визнав протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не вирішення питання про право ОСОБА_3 на отримання індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 24 грудня 2021 року відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 № 1078.
Зобов'язав ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) вирішити питання про право ОСОБА_4 на отримання індексації грошового забезпечення, з врахуванням вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 № 1078 та висновків суду про те, що позивачка за період з 01 березня 2018 року по 24 грудня 2021 року має право на нарахування та виплату індексації - різниці, у випадку, якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) (березень 2018 року) розмір доходу менший за суму можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
У задоволенні інших позовних вимог відмовив.
На виконання вказаного рішення позивачу нараховану індексацію грошового забезпечення у сумі 75471,64 грн, що підтверджується банківською випискою від 13.12.2024 року (а.с. 9).
Як вбачається із особових карток грошового забезпечення позивачки, під час проходження військової служби їй нараховувалася:
грошова допомога на оздоровлення: у травні 2018 року у розмірі 7953,00 грн, у квітні 2019 року у розмірі 10 342,00 грн, у квітні 2020 року у розмірі 11 387,00 грн, у листопаді 2021 року у розмірі 11708,20 грн.
Крім того, 28.06.2023 військовою частиною НОМЕР_1 , на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18.01.2023 у справі № 260/5248/22 ОСОБА_2 виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби у розмірі 46 130,31 грн та 31.08.2023 військовою частиною НОМЕР_1 , на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 08.02.2023 у справі № 260/5246/22 ОСОБА_2 було здійснено виплату компенсації за невикористані дні додаткової відпустки передбаченої частиною четвертою статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» постановою Кабінету Міністрів України № 702 від 01.08.2012 року у розмірі 5 381,86 грн.
Предметом цього спору є питання нарахування та виплати позивачу грошової допомоги на оздоровлення, компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, у складі якого, як вважає позивачка, має бути врахована індексація грошового забезпечення.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Пунктом 1 статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі Закон №2011-ХІІ) установлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Відповідно до пунктів 2, 3 статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Абзацами першим та другим пункту 4 вказаної статті встановлено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Як передбачено пунктом 1 статті 10-1 Закону №2011-ХІІ, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Відповідно до підпунктів 3.7.1, 3.7.4 пункту 3.7 розділу III Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України 20 травня 2008 року №425 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 червня 2008 року за №537/15228; далі - Інструкція №425, чинна у період з 29 червня 2008 року по 10 серпня 2018 року), військовослужбовцям один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Розмір допомоги для оздоровлення визначається, виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно із законодавством на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Згідно з абзацом першим частини третьої статті 9-1 Закону №2011-ХІІ при переїзді військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також тих, хто перебуває на кадровій військовій службі та військовій службі за призовом осіб офіцерського складу, на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв'язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, термін навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв'язку з передислокацією військової частини їм виплачується: підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена сім'ї військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місце військової служби.
Відповідно до пунктів 1, 2 Інструкції про умови та порядок виплати підйомної допомоги військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 24 квітня 2012 року №276 (яка була чинною до 30 вересня 2016 року) військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі (далі - військовослужбовці), що переїхали на нове місце військової служби в інший населений пункт у зв'язку з призначенням на посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, строк навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв'язку з передислокацією органу (підрозділу) Державної прикордонної служби України (далі - орган (підрозділ) Держприкордонслужби), виплачується підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення. Розмір підйомної допомоги визначається за посадою, на яку призначено військовослужбовця або яку він займав до дня прибуття органу (підрозділу) Держприкордонслужби до нового пункту постійної дислокації, виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія). До складу місячного грошового забезпечення не включається винагорода за бойове чергування та морське грошове забезпечення.
Разом з тим, Постановою №889 (чинна до 01 березня 2018 року) було установлено щомісячну додаткову грошову винагороду військовослужбовцям, зокрема, Державної прикордонної служби - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
Відповідно до пункту 2 Постанови №889 граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Службою зовнішньої розвідки за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.
Згідно з пунктом 2 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02 лютого 2016 року №73 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за №217/28347; далі - Інструкція №73; застосовувалася з 01 січня 2016 року по 09 листопада 2018 року), виплата винагороди здійснюється в таких розмірах й таким військовослужбовцям: 1) до 100 відсотків місячного грошового забезпечення: військовослужбовцям, які займають посади в загонах морської охорони та їх структурних підрозділах; військовослужбовцям, які займають посади льотного складу в авіаційних частинах Держприкордонслужби; 2) військовослужбовцям (крім зазначених у підпункті 1 цього пункту) - до 60 відсотків місячного грошового забезпечення. Розміри винагороди для органів Держприкордонслужби з урахуванням виконання покладених завдань, особливостей умов проходження служби військовослужбовцями встановлюються наказами Адміністрації Держприкордонслужби в межах видатків на грошове забезпечення, передбачених для Держприкордонслужби у Державному бюджеті України на відповідний рік.
До місячного грошового забезпечення, з якого визначається винагорода, включаються посадовий оклад (з урахуванням підвищення), оклад за військовим званням та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою (посадою, до тимчасового виконання обов'язків за якою він допущений) (пункт 3 Інструкції №73).
Суд звертає увагу на те, що право на грошову допомогу на оздоровлення у 2018-2021 роках, компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки, одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби, позивачка вже набула, і в цій частині її право було реалізоване.
Спірним питанням є підстави включення при обчисленні цих виплат нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення.
Статтею 1 Закону України від 03 липня 1991 року №1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон №1282-XII) встановлено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до статті 2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Частинами першою-другою статті 5 Закону №1282-XII встановлено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Оскільки індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, то механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.
Верховним Судом у постановах від 21 грудня 2021року у справі №820/3423/18, від 19 березня 2020 року у справі №820/5286/17 викладена правова позиція, відповідно до якої індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг. До грошового забезпечення військовослужбовців як обрахункової величини не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
Отже, з наведеного слідує, що щомісячна індексація, яка позивачу хоч і нараховувалась і виплачувалась із затримкою, однак вона не може вважатися одноразовою виплатою (з довідки про нараховану та виплачену індексацію за період з 01.03.2018 року по 24.12.2021 року видно, що така індексація мала постійний характер, тобто підлягала виплаті щомісячно) (а.с.13). Тому індексація має бути врахована у складі грошового забезпечення для розрахунку, в тому числі грошової допомоги на оздоровлення за 2018-2021 рр., компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби. Однак відповідач виплату вказаних видів грошового забезпечення протиправно здійснював без урахування в складі грошового забезпечення індексації, яка мала постійний характер.
Визначаючись із способом захисту порушених прав позивача, суд виходить із того, що у розглядуваному випадку взаємопов'язані позовні вимоги необхідно задовольнити у спосіб визнання дій відповідача протиправними та зобов'язання останнього провести перерахунок і виплату грошової допомоги на оздоровлення (виплачувалася у 2018-2021 роках), компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, із урахуванням індексації грошового забезпечення, а також з урахуванням раніше виплачених сум.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та, відповідно, наявність правових підстав для задоволення позову.
Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_5 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) грошової допомоги на оздоровлення за 2018-2021 роки, компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби без урахування у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення за вказані періоди.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) (код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 ) провести ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) грошової допомоги на оздоровлення за 2018-2021 роки, компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення за вказані періоди.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяС.А. Гебеш