13 травня 2025 року м. Ужгород№ 260/810/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гебеш С.А., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 в особі представника Зеленяка Сергія Петровича звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому просить суд:
визнати протиправною і незаконною дію Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області по застосуванню обмеження з 01.02.2024 року максимального розміру пенсії (з надбавками) ОСОБА_1 десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити (виконати) з 01.02.2024 року перерахунок та виплату розміру пенсії за вислугу років (з надбавками) ОСОБА_1 без обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими для непрацездатних осіб, з урахуванням виплачених сум згідно рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 року по справі №260/7740/23.
стягнути з Головного управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 1211,20 грн.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що неодноразово перерахунок його пенсії проводився на виконання рішень суду. Станом на 01.02.2024 року позивачу було здійснено перерахунок пенсії внаслідок чого розмір пенсії збільшився та склав 23490,13 грн, однак сума до виплати становить 20930,00 грн, тобто застосовано обмеження пенсії максимальним розміром. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують його конституційні права на соціальний захист.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.02.2025 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні)..
Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги позивача не визнав та просив відмовити в їх задоволенні. Заперечуючи проти позову вказує на те, що пенсійна виплата на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду 30.11.2023 року у справі №260/7740/23 виплачується з дотриманням вимог ч. 7 ст. 43 Закону №2262-ХІІ та становить 23610,00 грн.
Відповідно до положень ч. 5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Закарпатській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Представник позивача, 26.12.2024 року звернувся до Головного управління ПФУ в Закарпатській області із заявою, в якій просив перерахувати та виплачувати пенсію позивачу без обмеження максимальним розміром.
Листом від 10.01.2025 року Головне управління ПФУ в Закарпатській області повідомило представника позивача, про те, що пенсія позивачу виплачується з дотриманням частини 7 ст. 43 Закону №2262-ХІІ.
Як вбачається із протоколу перерахунку пенсії позивача від 01.02.2024 року основний розмір пенсії складає 90% грошового забезпечення у розмірі 17535,20 грн, з урахуванням індексації 21490,13 грн (індексація базового ОСНП 2022 - 2454,93 грн, щомісячна доплата до пенсі відповідно до Постанови КМУ №713 - 2000,00 грн. Підсумок пенсії позивача з надбавками склав 23490,13 грн. Водночас, згідно даного перерахунку від 01.02.2024 підсумок пенсії позивача визначений відповідачем з урахуванням максимального розміру пенсії у сумі 20930,00 грн.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач з 01.02.2024 року при здійсненні перерахунку пенсії позивача застосував обмеження максимальним розміром.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Зі змісту ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 частини першої Європейської соціальної хартії випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Ст. 46 Конституції України також передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, регулюється нормами Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 року №2262-ХІІ (далі Закон).
Спірні правовідносини виникли з приводу обмеження пенсії позивача максимальним розміром.
Оцінюючи такі дії відповідача, суд враховує наступне.
З 01 січня 2008 року ст. 43 Закону доповнено положенням, яким пенсії військовослужбовців обмежено максимальним розміром.
Так, згідно ч. 7 ст. 43 (в редакції Закону України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи №3668-VI від 08 липня 2011 року) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Проте рішенням Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб зі змінами, а саме: частини 7 статті 43, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.
Відповідно до п. 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року положення ч. 7 ст. 43 Закону, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Згідно ст. 152 Конституції України, закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з 20 грудня 2016 року ст. 43 Закону не містить положень щодо обмеження максимального розміру пенсій військовослужбовців.
Конституційний Суд України в п. 7 рішення № 4-рп/2016 від 08 червня 2016 року вже висловив правову позицію, згідно з якою зауважив, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані неконституційними, не можуть бути прийняті в аналогічної редакції, оскільки рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені. Повторне запровадження правового регулювання, яке Конституційний Суд України визнав неконституційним, дає підстави стверджувати про порушення конституційних приписів, згідно з якими закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України повинні відповідати їй.
Отже, застосування положень Закону України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи №3668 від 08.07.2011 по відношенню до військовослужбовців фактично суперечить висновкам Рішення №7-рп/2016, яким встановлено, що обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром не відповідає статті 17 Конституції України.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, з 01.02.2024 року розмір перерахованої пенсії позивача склав 23490,13 грн. Разом з тим, Головне управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області обмежило суму пенсії, та підлягає виплаті лише 20930,00 грн.
З цього приводу суд зазначає, що законодавчими нормами (чинними станом на день виникнення спірних правовідносин) не було передбачено можливість обмеження пенсій військовослужбовців 10 прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, або будь-якими іншими максимальними розмірами.
Відповідно до статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до статті 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області після проведення перерахунку пенсії позивача застосувало обмеження пенсії позивача максимальним розміром з 01.02.2024 року.
Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що зважаючи на відсутність правових підстав для застосування до спірних відносин положень Закону № 3668-VI, суд дійшов висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області щодо обмеження пенсії позивача з 01.02.2024 року максимальним розміром.
З метою захисту порушеного права позивача слід зобов'язати відповідача з 01.02.2024 року виплатити нараховану суму пенсії з усіма складовими, без обмеження пенсії максимальним розміром.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
При цьому, з метою логічності та зрозумілості рішення суду його резолютивна частина буде викладена дещо в іншому формулюванні ніж заявлені позовні вимоги, однак вказане не впливатиме на зміст останніх та обсяг їх задоволення.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір у сумі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ - 20453063) щодо застосування з 01.02.2024 року обмеження максимальним розміром пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 20453063) здійснити з 01.02.2024 року виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) без обмеження максимальним розміром з усіма складовими, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ - 20453063) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяС.А. Гебеш