Україна
Донецький окружний адміністративний суд
13 травня 2025 року Справа№640/9947/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазарєва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом акціонерного товариства «Укргазвидобування» до Державної аудиторської служби України про визнання протиправними та скасування висновку, -
04 липня 2022 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява акціонерного товариства «Укргазвидобування» до Державної аудиторської служби, в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2021-09-30-007858-b від 24 червня 2022 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 24.06.2022 року відповідачем в електронній системі публічних закупівель оприлюднено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2021-09-30-007858-b. У вказаному висновку встановлено порушення позивачем вимог частини п'ятої статті 8 Закону, у зв'язку з чим зобов'язано позивача здійснити заходи, направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Позивач вважає висновки помилковими, а відповідні зобов'язання порушують принципи добросовісної конкуренції, недискримінацїї, об'єктивної та неупередженої оцінки тендерних пропозицій, визначених статтями 3, 5 Закону України «Про публічні закупівлі», порушують ст. 19 Конституції України, оскільки зобов'язують позивача вчиняти дії, що суперечать вимогам законодавства України, порушують права Позивача.
На думку позивача, на законодавчому рівні відсутні обов'язкові для товариства вимог щодо обґрунтованості визначення розміру витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та очікуваної вартості, отримання зазначеної інформації, виходить за межі предмета моніторингу процедури закупівлі № UA-2021-09-30-007858-b.
Також, позивач вважає, що оскаржуваний висновок затверджений відповідачем неналежним цифровим підписом, що суперечить п. 4 Загальних положень Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі.
07 липня 2022 року суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кузьменко А.І. постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі; вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановив строк для подання відзиву на позовну заяву.
07 липня 2023 року від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній зазначив, що Держаудитслужба відповідно до частини другої статті 8 Закону № 922, пункту 9 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43, та на підставі наказу Держаудитслужби від 06.06.2022 № 90 здійснила моніторинг процедури закупівлі UA-2021-09-30-007858-b (назва предмета закупівлі: 21Т-258_44610000-9 - Цистерни, резервуари, контейнери та посудини високого тиску (Кріогенна ємність на шасі)) у частині дотримання позивачем законодавства у сфері публічних закупівель. Під час здійснення моніторингу процедури закупівлі Держаудитслужба 13.06.2022 звернулася через електронну систему закупівель до Замовника з метою отримання, зокрема, інформації та документів, на підставі яких Замовник обґрунтував розмір витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначив його очікувану вартість, а також щодо отримання інформації про посилання на сторінку власного вебсайту (або офіційного вебсайту головного розпорядника бюджетних коштів), на якій розміщено зазначену інформацію. Однак Замовник на порушення вимог частини п'ятої статті 8 Закону № 922 не надав через електронну систему закупівель інформації та документів, на підставі яких розрахував розмір витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначив його очікувану вартість. Надані позивачем пояснення від 16.06.2022 на запит Держаудитслужби не стосується суті запиту, не містить інформації та документів, на підставі яких Замовник розрахував розмір витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначив його очікувану вартість.
Відповідач вважає помилковим твердження позивача про відсутність обов'язку надавати відповідь на запит Держаудитслужби, оскільки відповідний обов'язок визначений ч. 5 ст. 8 Закону № 922, у якій встановлено імперативну вимогу щодо надання Замовником пояснення (інформацію, документи), що стосуються процедури закупівлі.
Також, представник відповідача зазначає, що висновок про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2021-09-30-007858-b підписаний шляхом накладання кваліфікованого електронного підпису посадової особи органу державного фінансового контролю та оприлюднений в електронній системі закупівель з дотриманням вимог пункту 5 розділу І Порядку № 552.
У зв'язку з чим, представник відповідача вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
04 лютого 2025 року справу 640/9947/22 прийнято до провадження Донецького окружного адміністративного суду.
Сторони повідомлені судом про відкриття та прийняття до провадження справи належним чином за допомогою програмного забезпечення «Електронний суд».
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
У відповідності до частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Розглянувши подані заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.
Позивач, Акціонерне товариство «Укргазвидобування», зареєстроване як юридична особа за кодом ЄДРПОУ 30019775, місце знаходження: 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 26/28, є замовником у процедурі закупівлі №UA-2021-09-30-007858-b.
Відповідно до наказу Державної аудиторської служба України від 06.06.2022 № 90 було розпочато моніторинг процедури закупівлі №UA-2021-09-30-007858-b.
24 червня 2022 року в електронній системі публічних закупівель оприлюднено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2021-09-30-007858-b, який підписано головним державним аудитором Булан Дариною Валентинівною, та затверджений заступником голови Держаудитслужби Шкуропатом Олександром Григоровичем.
У висновку зазначено, що під час здійснення моніторингу процедури закупівлі Держаудитслужба 13.06.2022 звернулась через електронну систему закупівель до Замовника з метою отримання інформації та документів на підставі яких Замовник обґрунтував розмір витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначив його очікувану вартість. Однак, Замовник на порушення вимог частини п'ятої статті 8 Закону не надав через електронну систему закупівель інформацію та документи на підставі яких розрахував розмір витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначив його очікувану вартість.
Отже, відповідачем встановлено порушення позивачем вимог частини п'ятої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», на підставі чого, відповідач, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», зобов'язано здійснити заходи направлені на недопущення встановленого порушення у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Вважаючи висновок контролюючого органу протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
У свою чергу, ч. 6 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об'єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.
Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
Відповідно до ч. 7 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» у висновку обов'язково зазначаються:
1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;
2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;
3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;
4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;
5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов'язання щодо усунення такого порушення.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.
Форма висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядку його заповнення визначено Порядком заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженим наказом Міністерства Фінансів України від 08.09.2020 року № 552 (далі за текстом - Порядок № 552, в редакції 08.09.2020).
У розділі ІІІ Порядок № 552 визначено, що у пункті 1 зазначаються:
1) дата закінчення моніторингу процедури закупівлі, відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі»;
2) питання, що стало предметом аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, перелік проаналізованих документів та інформації, інші дії органу державного фінансового контролю, яких було вжито відповідно до законодавства для забезпечення проведення моніторингу процедури закупівлі;
3) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу процедури закупівлі, із зазначенням:
- структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб'єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. Під час зазначення структурної одиниці закону зазначається лише її заголовок (крім законів про внесення змін);
- найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).
У пункті 2 заповнюється висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися.
У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов'язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов'язання щодо їх усунення.
З урахуванням вищезазначених правових положень, контролюючий орган зобов'язаний навести опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого (их) за результатами моніторингу закупівлі, а також, у разі виявлення порушень у сфері публічних закупівел, окремо зазначити структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов'язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов'язання щодо їх усунення.
Подібний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 12.08.2020 року по справі № 160/11304/19.
Щодо порушення АТ «Укргазвидобування» вимог ч. 5 ст. 8 Законом України «Про публічні закупівлі», суд зазначає наступне.
Так, за результатами моніторингу процедури закупівлі Держаудитслужба встановила порушення АТ «Укргазвидобування» вимог ч.5 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» в частині ненадання позивачем документів, на підставі яких розраховано розмір витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначення його очікуваної вартості.
З огляду на встановлені порушення, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Держаудитслужба зобов'язала позивача здійснити заходи із забезпечення у подальшому недопущення встановлених порушень та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття заходів.
Відповідно до статті 2 Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Згідно Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03 лютого 2016 року (далі - Положення №43), Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Держаудитслужба, відповідно до п.п.3 п.4 Положення, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Відповідно до п.п. 9 п. 4 Положення відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.
Відповідно до ч.5 статті 8 Закону № 922 протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.
У даному випадку, запит Держаудитслужби було розміщено 13.06.22 о 17:11:34, у межах проведення моніторингу процедури закупівлі, 16.06.22 о 08:52:22, тобто протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту, позивачем була розміщена відповідь на вказаний запит відповідача. Відповідна інформація наявна на веб-сайті prozorro.gov.ua (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-09-30-007858-b).
Отже, відповідь надана АТ «Укргазвидобування» в установлений чинним законодавством, а саме: ч.5 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» строк.
Також, аналізуючи норми Закону України «Про публічні закупівлі» та змісту оскаржуваного висновку, суд вважає, що зафіксоване відповідачем порушення позивачем вимог ч.5 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» виходить за межі моніторингу процедури закупівлі, оскільки позивач не є ані головним розпорядникам бюджетних коштів (розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня), ані суб'єктом господарювання державного сектору економіки, що слідує із наведених позивачем та досліджених судом судових рішень та Статуту останнього.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.06.2023 у справі № 640/843/22 та від 28.02.2023 у справі №640/26564/21.
Щодо зобов'язальної частини висновку про результати моніторингу закупівлі, суд зазначає наступне.
Як встановлено вище, Держаудитслужба зобов'язала позивача «здійснити заходи направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів».
Наказом Державної аудиторської служби України від 23 квітня 2018 року №86 затверджено Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі.
Відповідно до пункту 2 Розділу ІІІ цього Порядку у пункті 2 констатуючої частини форми висновку робиться висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися.
Як вже вище зазначалося судом, у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 констатуючої частини форма висновку має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов'язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов'язання щодо їх усунення (пункт 3 Розділу ІІІ Порядку).
Системний аналіз приписів Закону України «Про публічні закупівлі» та розділу III Порядку № 552, а також встановлених обставин справи дозволяє дійти висновку, що з метою виконання вимоги щодо обґрунтованості спірного висновку відповідачу не достатньо вказати у його змісті на факт відповідного правопорушення. Відповідач зобов'язаний навести опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу закупівлі, а також, у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, окремо зазначити структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов'язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку виявлені порушення, а також зобов'язання щодо їх усунення.
Разом з тим, оскаржуваний висновок за своїм змістом є рішенням суб'єкта владних повноважень, прийнятим в межах реалізації повноважень органу державного фінансового контролю, та визначає позивачу певні зобов'язання для виконання.
При цьому зобов'язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення свідчить про встановлення цього порушення і визначення імперативного обов'язкового способу його усунення.
Наведене узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 10 грудня 2019 року у справі №160/9513/18 та від 05 березня 2020 року у справі №640/467/19.
Висновок є індивідуально-правовим актом та породжує права і обов'язки для позивача, оскільки містить певні вимоги зобов'язального характеру, зокрема, недопущення в подальшому порушень законодавства та оприлюднення через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття заходів.
Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб'єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі Замовника для усунення порушень.
Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії.
Визначення контролюючим органом такого способу усунення виявлених порушень як «здійснення заходів із забезпечення в подальшому недопущення встановлених порушень» не вирішує питання обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії.
Відповідач, приймаючи акт індивідуальної дії зобов'язального характеру про необхідність усунення правопорушення, повинен визначити імперативний обов'язковий спосіб його усунення.
Однак, відповідач не конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач та не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність.
Розглядуване зобов'язання висновку контролюючого органу не містить конкретних заходів до виконання, тобто є неконкретизованим, в цій частині висновку не встановлено спосіб його виконання: він не містить визначення переліку дій, які саме необхідні вчинити позивачу, які заходи слід вжити задля усунення порушень, а також таке формулювання виключає можливість відстежити виконання визначеного зобов'язання.
Отже, суд дійшов висновку, що контролюючий орган дійшов помилкового висновку про порушення АТ «Укргазвидобування» вимог ч. 5 ст. 8 Законом України «Про публічні закупівлі», а тому оскаржуваний висновок підлягає скасуванню.
При цьому, суд вважає безпідставними доводи позивача щодо затвердження висновку неналежним цифровим підписом, оскільки оскаржуваний висновок підписано Булан Дариною Валентинівною (особа органу державного фінансового контролю, яка здійснила моніторинг процедури закупівлі) та затверджено Шкуропатом Олександром Григоровичем (заступник керівника органу державного фінансового контролю), що відповідає вимогам ч. 8 ст. 8 Законом України «Про публічні закупівлі» та п. 5 розділу І Порядку №552. Відповідна інформація також наявна на веб-сайті https://prozorro.gov.ua (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-09-30-007858-b).
Крім того, наявність під Висновком удосконаленого електронного підпису особи, що його затвердила, не змінює та не впливає на суть самого рішення. Вказане не може слугувати самостійною підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного висновку, прийнятого за результатом проведення моніторингу закупівлі.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 14 березня 2024 року у справі № 640/16962/21.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Приймаючи до уваги наведене в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні акціонерного товариства «Укргазвидобування» до Державної аудиторської служби України про визнання протиправними та скасування висновку, підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, керуючись нормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства, суд, -
Позов Акціонерного товариства «Укргазвидобування» до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2021-09-30-007858-b від 24 червня 2022 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, 4, ЄДРПОУ 40165856) на користь Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, ЄДРПОУ 30019775) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 13 травня 2025 року.
Суддя В.В. Лазарєв