Україна
Донецький окружний адміністративний суд
13 травня 2025 року Справа№200/1627/25
Донецький окружний адміністративний суд: у складі головуючого судді - Галатіної О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, -
На адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, у якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Донецькій області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної та додаткової оплачуваних відпусток, а саме: за 2015 р - 4 доби, за 2016 р - 2 діб, за 2017 р. - 19 діб, за 2018 р. - 10 діб, за 2019 р - 3 доби, за 2020 рік - 10 діб, за 2022 р. - 45 діб, виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Донецькій області виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні щорічної основної та додаткової оплачуваних відпусток, а саме: : за 2015 р - 4 доби, за 2016 р - 2 діб, за 2017 р. - 19 діб, за 2018 р. - 10 діб, за 2019 р - 3 доби, за 2020 рік - 10 діб, за 2022 р. - 45 діб, виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення.
В обґрунтування позовних вимог, Позивач зазначив, що наказом від 16 червня 2023 року його звільнено зі служби в поліції. При цьому, Позивачу не нарахована та невиплачена грошова компенсація за невикористані календарні дні щорічної основної та додаткової оплачуваної відпусток, а саме: за 2015 р - 4 доби, за 2016 р. - 2 доби, за 2017 р. - 19 діб, за 2018 р. - 10 діб, за 2019 р. - 3 доби, за 2020 р. - 10 діб, за 2022 р. - 45 діб. Вважає таку бездіяльність Відповідача протиправною у зв'язку з чим звернувся до суду із вказаним позовом.
Ухвалою суду від 10 березня 2025 року клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду - задоволено.
Визнано поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновлено строк звернення до суду.
Прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії.
Відкрито провадження в адміністративній справі № 200/1627/25.
Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Витребувано від Відповідача наступні додаткові засвідчені належним чином докази:
- наказ про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу та на всі види забезпечення до Головного управління Національної поліції в Донецькій області;
- наказ про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу та всіх видів забезпечення Головного управління Національної поліції в Донецькій області;
- розрахунок розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 із зазначенням усіх складових грошового забезпечення станом на момент звільнення (16 червня 2023 року);
- докази, які стали підставою для допущення спірної бездіяльності, вчинення спірних дій та прийняття рішень.
Запропоновно відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали подати до суду відзиву на позовну заяву з доказами на його підтвердження з одночасним надісланням (наданням) його копії та доданих до нього документів позивачу..
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що при звільненні ОСОБА_1 нарахована та виплачена грошова компенсація за невикористану в році звільнення відпустку в кількості 19 діб, в сумі 20 9990, 53 грн (із розрахунку: посадовий оклад 2950, 00 грн + оклад за спеціальне звання 2000, 00 грн + надбавка за вислугу років понад 25 років (50%) 2475, 00 грн + доплата за специфічні умови проходження служби (60%) 4455, 00 грн + премія (178,981%) 21262, 94 грн = 33142,94 грн/30 діб * 19 діб = 20990, 53 грн).
Що стосується невикористаних днів щорічної відпустки за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2022 роки у кількості 93 дні, то виплата грошової компенсації за невикористані відпустки за попередні роки частиною 10 статті 93 Закону № 580-VIII не передбачена (у редакції Закону № 580-VIII яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, а саме при звільнення позивача із поліції 16.06.2023).
Відповідач просив у задоволенні позовних вимог позивача відмовити.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , має статус учасника бойових дій, що підтверджується копією посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 , виданого 22.06.2016 року.
Проходив проходив службу в Головному управлінні Національної поліції в Донецькій області з 07.11.2015 до 16.06.2023, що сторонами не оспорюється.
Відповідно до наказу ГУНП Донецькій області від 16.06.2023 № 254 о/с ОСОБА_1 було звільнено за п.7 ч.1 ст. 77 (за власним бажанням) з 16.06.2023, із оголошенням вислуги років у календарному обчисленні та для виплати одноразової грошової допомоги - 25 років 03 місяці 25 днів, встановивши у червні 2023 року премію в розмірі 178,981% та невикористану відпустку за 2023 рік у кількості 19 діб.
Згідно інформації про нараховані суми при звільненні ОСОБА_1 , останньому нарахована та виплачена грошова компенсація за невикористану в році звільнення відпустку в кількості 19 діб, в сумі 20 9990, 53 грн (із розрахунку: посадовий оклад 2950, 00 грн + оклад за спеціальне звання 2000, 00 грн + надбавка за вислугу років понад 25 років (50%) 2475, 00 грн + доплата за специфічні умови проходження служби (60%) 4455, 00 грн + премія (178,981%) 21262, 94 грн = 33142,94 грн/30 діб * 19 діб = 20990, 53 грн).
З довідки Відповідача від 26.12.2024, у відповідь на адвокатський запит представника Позивача - Єрьоміної В.А., вбачається кількість невикористаних днів оплачуваних відпусток, а саме:
за 2015 не використано частину щорічної основної відпустки - 4 доби;
за 2016 не використано додаткову оплачувану відпустку - 2 доби;
за 2017 не використано частину основної оплачуваної відпустки - 5 діб, додаткової оплачуваної відпустки у кількості 14 діб;
за 2018 не використано додаткову оплачувану відпустку - 10 діб;
за 2019 не використано додаткову оплачувану відпустку - 3 доби;
за 2020 не використано додаткову оплачувану відпустку - 10 діб;
за 2022 не використано частину основної оплачуваної відпустки - 30 діб, додаткової оплачуваної відпустки - 15 діб.
Таким чином спірним питанням у даній справі є бездіяльність щодо нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані дні щорічної чергової оплачуваної та додаткової оплачуваної відпусток за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020 та 2022 роки.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України від 2 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII), Порядком та умовами виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженим Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 (далі - Порядок №260) та іншими нормативно-правовими актами.
Так, частиною першою ст.3 Закону №580-VIII встановлено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Частиною другою статті 92 Закону № 580-VIII визначено, що поліцейському надаються також додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки.
За ст. 4 Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі - Закон № 504/96-ВР) установлюються такі види відпусток: 1) щорічні відпустки: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством; 2) додаткові відпустки у зв'язку з навчанням (статті 13, 14 і 15 цього Закону); 3) творча відпустка (стаття 16 цього Закону); 3-1) відпустка для підготовки та участі в змаганнях (стаття 16-1 цього Закону); 4) соціальні відпустки: відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами (стаття 17 цього Закону); відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (стаття 18 цього Закону); відпустка у зв'язку з усиновленням дитини (стаття 18-1 цього Закону); додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (стаття 19 цього Закону); 5) відпустки без збереження заробітної плати (статті 25, 26 цього Закону). Законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватись інші види відпусток.
У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (ч. 1 статті 24 Закону № 504/96-ВР).
Аналогічні положення містяться в частині першій статті 83 КЗпП України.
Проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ст. 60 Закону № 580-VIII).
Законом від 15.03.2022 №2123-IX частину першу статті 60 Закону №580-VIII (набрав чинності 01.05.2022) викладено в новій редакції, згідно з якою відносини, що виникають у зв'язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції.
Отже, зміни в спеціальному законодавстві з питань проходження служби в поліції, що відбулися з 01 травня 2022 року, виключили можливість субсидіарного застосування норм трудового законодавства до регулювання відносин, що виникають у зв'язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, усунувши таким чином неоднозначне застосування відповідних норм права у подібних правовідносинах, що мало місце в судовій практиці, зокрема, постановах Верховного Суду, на які посилається позивач у справі.
Подібний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 25.05.2023 в адміністративній справі №620/3663/19.
Проте, право працюючої особи на відпочинок у формі щорічної оплачуваної відпустки закріплено Конституцією України. Особу не може бути позбавлено такого права. Положеннями Закону №580-VIII визначені підстави та умови отримання цієї відпустки поліцейськими. Так, поліцейським надаються щорічні оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Законом. Поліцейському надаються також додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки (ч.ч. 1, 2 статті 92 Закону № 580-VIII).
За ч.ч. 1-4 статті 93 Закону № 580-VIII тривалість відпусток поліцейського обчислюється подобово. Святкові та неробочі дні до тривалості відпусток не включаються. Тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки поліцейського становить тридцять календарних днів, якщо законом не визначено більшої тривалості відпустки. За кожний повний календарний рік служби в поліції після досягнення п'ятирічного стажу служби поліцейському надається один календарний день додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як п'ятнадцять календарних днів. Тривалість щорічної відпустки у році вступу на службу в поліції обчислюється пропорційно з дня вступу до кінця року з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожен повний місяць служби.
Згідно ч.ч. 8-11 статті 93 Закону № 580-VIII (в редакції згідно із Законом № 3379-IX від 06.09.2023) поліцейським, які захворіли під час щорічної відпустки, після одужання відпустка продовжується на кількість невикористаних днів. Продовження відпустки здійснюється керівником, який надав її, на підставі відповідного документа, засвідченого у визначеному законом чи іншим нормативно-правовим актом порядку.
Поліцейським, які звільняються зі служби в поліції за власним бажанням, за віком, за станом здоров'я (через хворобу) або у зв'язку зі скороченням штатів чи проведенням організаційних заходів, у році звільнення, за їх бажанням, надається щорічна основна відпустка з наступним звільненням, тривалість якої обчислюється пропорційно з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожний повний місяць служби в році звільнення. Датою звільнення поліцейського в цьому разі є останній день відпустки.
При звільненні поліцейського зі служби в поліції проводиться відрахування з грошового забезпечення надмірно нарахованої частини щорічної відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року.
У разі загибелі (смерті) поліцейського таке відрахування не проводиться.
Поліцейським, які звільняються зі служби в поліції, виплачується грошова компенсація за всі не використані під час проходження служби дні:
щорічних основної та додаткової оплачуваних відпусток поліцейського;
щорічної додаткової відпустки особам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
У разі загибелі (смерті) поліцейського грошова компенсація за всі невикористані ним дні відпусток, передбачених абзацами другим і третім цієї частини, виплачується членам його сім'ї, зазначеним в абзаці третьому частини шостої статті 94 цього Закону, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а в разі їх відсутності такі кошти входять до складу спадщини.
Відкликання поліцейського із щорічної відпустки, як правило, забороняється. У разі крайньої необхідності відкликання із щорічної відпустки здійснюється за письмовим наказом керівника відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами..
Згідно ч.ч. 1, 2 статті 94 Закону № 580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Положення Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.04.2016 року № 260 (далі - Порядок № 260), визначають критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання).
За абз. 7-10 пункту 8 розділу ІІІ Порядку № 260 поліцейським, які звільняються зі служби в поліції, виплачується грошова компенсація за всі невикористані під час проходження служби дні:
щорічних основної та додаткової оплачуваних відпусток поліцейського;
щорічної додаткової відпустки особам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи.
Виплата грошової компенсації за невикористану відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до законодавства, на день звільнення зі служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення. У випадках припинення виплати грошового забезпечення з підстав, зазначених у пункті 8 розділу I цих Порядку та умов, і призупинення виплати грошового забезпечення з підстав, зазначених у пункті 7 цього розділу, виплата компенсації за невикористану відпустку проводиться з розміру грошового забезпечення, яке було встановлено на день припинення (призупинення), крім премії.
Згідно ч. 1 статті 24 Закону № 504/96-ВР, ч. 1 статті 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
Таким чином, у випадку звільнення поліцейських з органів Національної поліції України їм виплачується компенсація за всі невикористані ними дні, як основної, так і додаткової відпустки.
Судом враховано правову позицію в постановах Верховного суду від 19 січня 2021 року у справі № 160/10875/19, від 11 лютого 2021 року у справі № 160/13220/19, від 31 березня 2021 року у справі № 320/3843/20.
В порушення вимог чинного законодавства відповідач при звільненні позивача зі служби в поліції не нарахував та сплатив останньому компенсацію за всі дні невикористаної, як основної, так і додаткової відпустки.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, кількість невикористаних календарних днів щорічної основної та додаткової оплачуваних відпусток становить: за 2015 - 4 доби, за 2016 - 2 діб, за 2017 - 19 діб, за 2018 - 10 діб, за 2019 - 3 доби, за 2020 - 10 діб, за 2022 - 45 діб, у загальній кількості - 93 доби.
Враховуючи відсутність нарахування та виплати відповідачем грошової компенсації за дні невикористаної щорічної основної та додаткової оплачуваних відпусток, суд дійшов висновку визнати протиправною бездіяльність відповідача та як наслідок зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані календарні дні щорічної основної та додаткової оплачуваних відпусток.
У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).
Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Окремо слід зазначити, що відповідно до п. 4.1 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку змінюється залежно від характеру рішення.
Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до положень статті 5 Закону України «Про судовий збір», а тому судові витрати не відшкодовуються.
З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 16, 19, 22, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 241-243, 245, 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Донецькій області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної та додаткової оплачуваних відпусток, а саме: за 2015 - 4 доби, за 2016 - 2 діб, за 2017 - 19 діб, за 2018 - 10 діб, за 2019 - 3 доби, за 2020 - 10 діб, за 2022 - 45 діб, виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Донецькій області виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні щорічної основної та додаткової оплачуваних відпусток, а саме: за 2015 - 4 доби, за 2016 - 2 діб, за 2017 - 19 діб, за 2018 - 10 діб, за 2019 - 3 доби, за 2020 - 10 діб, за 2022 - 45 діб, виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.О. Галатіна