Україна
Донецький окружний адміністративний суд
13 травня 2025 року Справа№640/3318/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Галатіної О.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у м.Києві (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 33/19) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м.Києві.
Позивач зазначає, що 03.07.2020 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на нежитлові приміщення № 74/1, загальною площею 217, 9 кв.м., та № 74/ 2 загальною площею 127, 7 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , які остання набула за договорами купівлі-продажу від 03.07.2020.
22.06.2021 Головним управлінням ДПС у м. Києві щодо ОСОБА_1 винесено податкові повідомлення-рішення № 1008387-2408-2659 на суму 7 718,56 грн. та № 1008383-2408- 2659 на суму 4 523,45 грн.
Не погоджуючись з розрахунком сум спірних ППР в частині незастосування відповідачем понижуючого коефіцієнту 0,75, позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м.Києві від 22.06.2021 № 1008387-2408- 2659 на суму 7 718,56 грн.;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м.Києві від 22.06.2021 № 1008383-2408- 2659 на суму 4 523,45 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2022 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
03.06.2022 року відповідачем надано відзив, згідно з яким Головне управління ДПС у м.Києві наголошує, що розрахунок спірних ППР є вірним.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05.03.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_2 до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
05.03.2025 року позивачем надані додаткові пояснення по справі, згідно змісту яких зазначено, що рішенням Печерського районного суду міста Києва від 16 січня 2023 року у справі № 757/35582/21-ц був задоволений повністю позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕГЕТІС» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Комарницької Ольги Володимирівни про визнання недійсним договорів, скасування рішень про державну реєстрацію прав, припинення власності. Визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, серія та номер: 738 від 03.07.2020 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою Ольгою Володимирівною. Визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, серія та номер: 740 від 03.07.2020 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою Ольгою Володимирівною. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав №52955734 від 03.07.2020 року, прийняте державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою Ольгою Володимирівною. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав №52956112 від 03.07.2020 року, прийняте державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою Ольгою Володимирівною. Припинено право власності ОСОБА_1 на нежитлові приміщення 74/1 (загальною площею 127,7 кв.м.) та 74/2 (загальною площею 217,9 кв.м.) за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення суду набрало законної сили 16.02.2023 року про що свідчить відмітка на паперовій копії рішення суду.
У зв'язку з набранням рішенням у справі № 757/35582/21-ц законної сили, при розгляді даної справи позивач просив урахувати факти, встановлені цим рішенням та їх правові наслідки, що мають значення для вирішення даного спору.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 333402854 від 24.05.2023 за параметрами запиту: права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження щодо: реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2002757080000 Тип об'єкта: нежитлове приміщення, об'єкт житлової нерухомості: Загальна площа (кв.м): 127.7 Адреса: АДРЕСА_2 , приміщення 74/1 відомості про права власності відсутні.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 333404630 від 24.05.2023 за параметрами запиту: права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження щодо: реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2002766480000 Тип об'єкта: нежитлове приміщення, об'єкт житлової нерухомості: Загальна площа (кв.м): 217.9 Адреса: м. Київ, вулиця Інститутська, будинок 15/5, приміщення 74/2 відомості про права власності відсутні (копії Інформаційних довідок додаються).
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Згідно до ч. 1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Отже, рішенням суду встановлено, що у зв'язку визнання вказаних правочинів недійсними з моменту їх вчинення, тобто з 03.07.2020, ОСОБА_1 взагалі не набувала права власності на нежитлові приміщення, що є об'єктами оподаткування у спірних повідомленнях-рішеннях.
З огляду на наведене, відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України, позивач не може вважатися платником податку на нерухоме майно, вказане у спірних повідомленнях-рішеннях і законні підстави для такого нарахування відсутні.
20.03.2025 року відповідачем надані додаткові пояснення по справі, згідно з якими зазначено, що контролюючим органом при формуванні та винесенні оскаржуваних податкових повідомлення-рішення від 22.06.2021 № 1008387-2408-2659, № 1008383-2408-2659 було використано інформацію з телекомунікаційних систем ГУ ДПС у м. Києві та дані з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що були чинні на момент їх винесення.
З приводу судового оскарження у справі № 757/35582/21-ц за позовом ТОВ «СЕГЕТІС» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання недійсним договорів, скасування рішень на державну реєстрацію прав, ГУ ДПС у м. Києві наголошує, що не мав даної інформації, так як Позивач, ніяких дій щодо інформування, не вчиняв.
Разом з тим, дане провадження у справі № 757/35582/21-ц було відкрито після винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, рішенням, що набрало законної сили на момент винесення не було, тому твердження Позивача про неправомірність рішень є необґрунтованою, тому що в силу закону, Відповідач, в межах повноважень та приписів чинного законодавства на вимогу ст. 266 Кодексу та з урахуванням даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було сформовано податкові повідомлення-рішення.
Отже, відповідач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були прийняті у межах своєї компетенції та з їх змісту чітко встановлено підстави за якими Позивачу було визначено грошові зобов'язання щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за період 2020 р.
Також відповідач звертає увагу на те, що Позивач не звертався до контролюючого органу щодо звірки даних по об'єктам власності, які належали йому.
29.04.2025 року представником позивача надані пояснення щодо неналежного порядку представництва інтересів під час подання пояснень від 20.03.2025 року. Представник наголошує на необхідності повернення додаткових пояснень у зв'язку з їх підписанням особою, повноваження якої на самопредставництво відповідача (заявника) не підтверджені.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
Відповідно до Інформаційних довідок № 294896964 від 17.01.2021 та № 295659039 від 21.01.2021 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, 03.07.2020 за нею зареєстровано право власності на нежитлові приміщення № 74/1, загальною площею 127,7 кв. м. та № 74/2, загальною площею 217,9 кв. м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , які остання набула за договорами купівлі-продажу від 03.07.2020, укладеними з ОСОБА_3 , на які податковим органом було нараховані спірні податкові зобов'язання за платежем "Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуваний фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості 18010300".
22.06.2021 Головним управлінням ДПС у м. Києві щодо ОСОБА_1 винесено податкові повідомлення-рішення № 1008387-2408-2659 на суму 7 718,56 грн. та № 1008383-2408- 2659 на суму 4 523,45 грн. про сплату податку на нерухоме майно.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 16 січня 2023 року у справі № 757/35582/21-ц був задоволений повністю позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕГЕТІС» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Комарницької Ольги Володимирівни про визнання недійсним договорів, скасування рішень про державну реєстрацію прав, припинення власності. Визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, серія та номер: 738 від 03.07.2020 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою Ольгою Володимирівною. Визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, серія та номер: 740 від 03.07.2020 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою Ольгою Володимирівною. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав №52955734 від 03.07.2020 року, прийняте державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою Ольгою Володимирівною. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав №52956112 від 03.07.2020 року, прийняте державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою Ольгою Володимирівною. Припинено право власності ОСОБА_1 на нежитлові приміщення 74/1 (загальною площею 127,7 кв.м.) та 74/2 (загальною площею 217,9 кв.м.) за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення суду набрало законної сили 16.02.2023 року про що свідчить відмітка.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 333402854 від 24.05.2023 за параметрами запиту: права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження щодо: реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2002757080000 Тип об'єкта: нежитлове приміщення, об'єкт житлової нерухомості: Загальна площа (кв.м): 127.7. Адреса: м. Київ, вулиця Інститутська, будинок 15/5, приміщення 74/1 відомості про права власності відсутні.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 333404630 від 24.05.2023 за параметрами запиту: права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження щодо: реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2002766480000 Тип об'єкта: нежитлове приміщення, об'єкт житлової нерухомості: Загальна площа (кв.м): 217.9 Адреса: м. Київ, вулиця Інститутська, будинок 15/5, приміщення 74/2 відомості про права власності відсутні.
Щодо позиції про неналежне представництво інтересів, яка полягає в тому, що повноваження підписанта додаткових пояснень від 20.03.2025 року не є підтвердженими.
Відповідно до статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.
Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.
Отже, з аналізу статті 55 КАС України висновується таке:
1) учасники справи та особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, можуть брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника;
2) юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу (прим. тільки для юридичних осіб, в яких створений такий орган), іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту);
3) юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада можуть брати участь у справі також через представника.
Повноваження представника підтверджуються документами, визначеними статтею 59 КАС України, а саме: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
У тих випадках, коли законом для деякої категорії справ передбачено участь лише адвоката як представника, то його повноваження підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».
Таким чином, КАС України надано можливість учасникам справи брати участь у судовому процесі через самопредставництво або через представника та чітко визначено перелік документів, які необхідно подати для підтвердження такої участі.
З огляду на імперативні вимоги статей 1, 3 КАС України про те, що процесуальні повноваження суду та порядок здійснення судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, суд дійшов висновку, що адміністративний суд, для підтвердження повноважень особи на участь в судовому процесі через самопредставництво або через представника, має право вимагати тільки ті документи, які визначені статтею 55 КАС України (для підтвердження повноважень по самопредставництву) або статтею 59 КАС України (для підтвердження повноважень представника).
Проте суд не має права відмовляти у доступі до правосуддя, якщо із поданих учасником справи або його представником документів можна установити вид участі в судовому процесі та повноваження такої особи.
Водночас пункт 13 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» передбачає, що в ЄДР містяться відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта, інформація для здійснення зв'язку з керівником юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти)), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.
При цьому, згідно з частиною першою статті 10 вказаного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до ЄДР, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 02.07.2020 у справі № 9901/39/20 зазначила, що питання самопредставництва не закріплені в нормах Конституції України, але ці питання регламентовані положеннями відповідних кодексів, зокрема, частинами третьою та четвертою статті 55 КАС України. Також Велика Палата Верховного Суду в цій справі звернула увагу на те, що з урахуванням положень статті 55 КАС України для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.
Окрім цього, відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої в ухвалі від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21), Велика Палата Верховного Суду аналізувала положення Цивільного процесуального кодексу України, які є аналогічними статтям 55, 59 КАС України, а також відповідним статтям, та вказала, що «з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень».
Отже, з аналізу наведеного вбачається, що наявність певних обмежень щодо обсягу дій під час самопредставництва юридичної особи (наприклад, права на укладення мирової угоди, яке може бути зарезервоване виключно за керівником юридичної особи) не позбавляє можливості здійснювати самопредставництво юридичної особи належно уповноваженою особою [членом керівного органу чи працівником, якому статутом, положенням чи іншим нормативним (не разовим) документом надано постійне повноваження представляти юридичну особу у зовнішніх відносинах.
Як було зазначено вище, особа, яка бере участь у судовому процесі через самопредставництво, не позбавлена права додатково подати інші документи до тих, які визначені статтею 55 КАС України, у тому числі й витяг з ЄДР.
Пояснення від 20.03.2025 року підписані Ковальчуком Максимом Станіславовичем.
Згідно матеріалів справи, на підтвердження підпису надано Довіреність від 20.03.2024, згідно з якою «Ліщинська Ольга Леонідівна (РНОКПП - НОМЕР_1 ), на підставі Витягу з ЄДР від 21.02.24 р., щодо ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ (ЄДРПОУ - 44116011), уповноважую, в порядку передоручення, Ковальчук Максим Станіславович (РНОКПП - НОМЕР_2 ) представляти інтереси ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи. Довіреність видана без права передоручення іншим особам. Довіреність дійсна до моменту її скасування.».
Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Ліщинська Ольга Леонідівна визначена як «керівник», який може вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.
З огляду на викладене суд уважає, що наведені норми та обставини справи свідчать про достатність доказів на підтвердження повноважень Ковальчука М. представляти ГУ ДПС в адміністративному судочинстві, підписувати процесуальні документи, зокрема апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції у цій справі в порядку самопредставництва.
Указана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суд від 11.09.2024 у справі № 440/14831/23.
З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Статтею 6 та 19 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діють у межах повноважень та спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями
(далі - Кодекс) (п. 1.1 ст. 1 Кодекс).
Справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки регулюється ст. 266 розділу ХІІ Кодексу (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Кодексу платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Підпунктом 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Кодексу об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Також, відповідно до пп. 266.10.3 п. 255.10 ст. 266 Кодексу податкове зобов'язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу.
У відповідності до абз. 1 п. 74.1 ст. 74 Кодексу податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики (п. 74.3 ст. 74 Кодексу).
Однією з функцій контролюючого органу є здійснення адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проведення відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків (пп. 191.1.1 п. 191.1 ст. 191 Кодексу).
Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV (далі - Закон № 1952- IV) регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.
Пунктом 1 ст. 2 Закону № 1952-IV визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Пунктом 1 ст. 2 Закону № 1952-IV визначено, що записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.
Відповідно пункту 3 ст. 2 Закону № 1952-IV відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру речових прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.
Органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов'язані щокварталу у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, за місцем розташування такого об'єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (пп. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 Кодексу).
Таким чином, повноваження контролюючого органу полягають виключно у розрахунку, формуванні та надсиланні податкових повідомлень-рішень платникам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на підставі інформації, отриманої з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно.
Суд враховує, що рішенням суду, яке набуло законної сили, правочини, на підставі яких ОСОБА_1 набула прав на нерухоме майно, визнані недійсними з моменту їх вчинення. Поряд з цим податкові зобов'язання за спірними ППР ґрунтуються саме на тому, що у позивача у власності перебувало це майно.
Разом з тим, відповідно до пп. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Кодексу платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:
- об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
- розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
- права на користування пільгою із сплати податку;
- розміру ставки податку;
- нарахованої суми податку.
В постанові Верховного Суду від 29.06.2023 по справі № 520/342/21 суд зазначив: «…позивача не було позбавлено можливості надати до податкового органу уточнюючі документи щодо характеристик оподаткованих будівель для правильного розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, шляхом застосування відповідних коефіцієнтів для обчислення такого податку. Однак, як встановлено судами, позивачем не вчинялися дії щодо звірки даних для обчислення податку відповідно до податкового законодавства…».
Також, в постанові Верховного Суду від 04.04.2024 по справі № 520/6531/19 суд зазначив: «…Суд касаційної інстанції у цій справі також зазначає, що у випадку нереалізації платником податків права на проведення звірки даних відсутні підстави для посилань в подальшому на відомості, що можуть мати вплив або на віднесення належного йому нерухомого майна до об'єкта оподаткування взагалі, або ж на розмір ставки податку. Подібний підхід Верховний Суд застосував у постанові від 09 серпня 2022 року (справа №819/1339/16)…».
Разом з цим позивач в межах даного спору не звертався до контролюючого органу щодо звірки даних по об'єктам власності, які належали йому.
З приводу судового оскарження у справі № 757/35582/21-ц за позовом ТОВ «СЕГЕТІС»
до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання недійсним договорів, скасування рішень на державну реєстрацію прав, ГУ ДПС у м. Києві не мав даної інформації, так як Позивач, ніяких дій щодо інформування, не вчиняв.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Ч.1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно із ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відтак, враховуючи наведені положення та практику суду касаційної інстанції, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. 2, 77, 78, 94, 139, 241-246, 257-258, 262 КАС України, суд, -
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у м.Києві (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 33/19) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - відмовити.
Апеляційна скарга подається до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.О. Галатіна