Україна
Донецький окружний адміністративний суд
13 травня 2025 року Справа №200/4890/22
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Аканова О.О., розглянувши в письмовому провадженні звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про виконання рішення суду, -
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21 березня 2023 року визнано протиправною та скасовано постанову Краматорського міського відділення управління Фонду соціального страхування України в Донецькій області від 28.12.2021 №14018/92596/5514/13, якою затримано ОСОБА_1 щомісячну страхову виплату; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м.Слов'янськ, вул.Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) відновити нарахування та виплату щомісячних грошових сум в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) за період з 01 липня 2021 року по 30 листопада 2022 року.
03 серпня 2023 року Донецьким окружним адміністративним судом по справі видано виконавчі листи.
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 березня 2023 року у справі №200/4890/22 та зобов'язання відповідача у місячний строк подати звіт про виконання цього судового рішення до Донецького окружного адміністративного суду.
Ухвалою суду від 30 січня 2025 року заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі №200/4890/22 задоволено частково; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області протягом трьох місяців з дня отримання даної ухвали подати до Донецького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 березня 2023 року у справі №200/4890/22 в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області відновити виплату щомісячних грошових сум в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) за період з 01 липня 2021 року по 30 листопада 2022 року; в іншій частині заяви відмовлено; попереджено Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, що звіт повинен відповідати вимогам частин другої та третьої статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Від відповідача до суду надійшов звіт про виконання рішення суду в якому відповідач вказав, що судові рішення, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, обліковуються Головним управлінням. Сума заборгованості за період з 01.07.2021 по 30.11.2022 в сумі 103 715,52 грн., рахується в облікових базах «Реєстру судових рішень» з метою виплати за отриманим фінансовим ресурсом з державного бюджету на означені цілі.
Зазначили, що для фінансування заборгованості з страхових виплати за рішеннями суду у бюджеті Пенсійного фонду України на 2024 рік, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2024 року № 1156, за окремою бюджетною програмою для фінансування цих виплат передбачено не було. Виплата означених коштів у 2025 році буде проводитись після прийняття бюджету Пенсійного фонду України на 2025 рік в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат відповідно до означеного Порядку. На сьогоднішній день бюджет Пенсійного фонду України на 2025 рік не затверджено. Виділення коштів із Державного бюджету на фінансування даного судового рішення не залежить від волі керівника Головного управління, а затвердження бюджету Пенсійного фонду України не входить до компетенції Головного управління.
До звіту відповідачем додано:
листи Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 28.04.2025 №0500-0401-5/40638, від 03.02.2025 №0500-0401-5/9136 адресовані Пенсійному фонду України, в якому просить вирішити питання виділення коштів на виконання рішення суду в сумі 103 715,52 грн.;
лист Пенсійного фонду України від 20.02.2025 №2800-030402-9/11656, в якому повідомлено, що виплату щомісячної страхової виплати за минулий період можливо буде провести з урахуванням норм Постанови № 365 на умовах окремого порядку, після прийняття цього порядку Кабінетом Міністрів України;
план доходів і видатків Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на 2024 рік;
інформація щодо проведення призначення страхових виплат за рішенням суду від 21.03.2023 у справі №200/4890/23, в якій зазначено заборгованість в розмірі 103715,52 грн.
Від ОСОБА_1 до суду надійшли заперечення щодо прийняття звіту та клопотання про зміну способу виконання рішення суду, в яких вказав, що сторона стягувача повідомляє суд про те, що рішення суду не виконується в частині виплати заборгованості.
Зазначив, що у своєму звіті відповідач вказує, що щомісячні страхові виплати за рішенням суду за період з 01.07.2021 по 30.11.2022 нарахована стягувачу у сумі 103715,52 грн.
Просив відмовити у прийнятті звіту відповідача щодо виконання Донецького окружного адміністративного суду від 21 березня 2023 року у справі № 200/11695/21; змінити спосіб виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21.03.2023 у справі № 200/4890/22 за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м.Слов'янськ, вул.Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправною та скасування постанови про припинення виплат з 01 липня 2021 року; зобов'язання відновити нарахування страхових виплат та виплатити заборгованість по щомісячним страховим виплатам за період починаючи з 01 липня 2021 року на: «Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (Код ЄДРПОУ: 13486010) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 заборгованості по щомісячним страховим виплатам за період з 01.07.2021 по 30.11.2022 у розмірі 103 715 (сто три тисячі сімсот п'ятнадцять) грн. 52 коп.».
Враховуючи суть порушеного питання, а також відсутність необхідності витребування у сторін додаткових документів та пояснень, суд застосовуючи приписи Рекомендацій щодо роботи судів в умовах воєнного стану, опублікованих 02.03.2022 року Радою суддів України, задля забезпечення безпеки учасників судового процесу вважає за можливе розглянути заяву в письмовому провадженні без виклику сторін.
Дослідивши доводи сторін, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 378 КАС України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Відповідно до ст. 7 Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05 червня 2012 року № 4901-VI, виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження» з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Виходячи з системного аналізу приписів наведених норм, у першу чергу положень ст. 378 КАС України в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 № 4094-IX, процесуальний закон не надає суду розсуду щодо задоволення/відмови у задоволенні заяви про заміну способу та порядку виконання рішення суду відносно обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, у разі якщо таке рішення набрало законної сили та не виконано суб'єктом владних повноважень протягом двох місяців з дня набрання законної сили, що є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Відтак, з матеріалів адміністративної справи встановлено, що рішення суду стосується ненарахування та невиплати пенсійних виплат позивачу та понад 2 місяці з дня набрання законної сили не виконано в частині виплати заборгованості нарахованої за рішенням суду.
Нарахована на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі заборгованість становить за період з 01.07.2021 по 30.11.2022 в сумі 103715,52 грн. та визнається сторонами.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення заяви позивача про зміну способу і порядку виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21.03.2023 року.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 3 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.
19 грудня 2024 року набрав чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21 листопада 2024 року № 4094-IX.
Означеним законом суттєво змінено процедуру здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, зокрема, ст. 382 КАС України викладено в новій редакції, а також доповнено КАС України ст.ст. 382-1 - 382-3.
Відтак, відповідно до ст. 382-2 КАС України, суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 6 ст. 383-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд на підставі відповідних доказів зменшує розмір штрафу, накладеного на керівника суб'єкта владних повноважень, на суму штрафу, який було накладено за такі самі дії державним виконавцем відповідно до законодавства про виконавче провадження.
Відповідно до ст. 7 Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05 червня 2012 року № 4901-VI (далі - Закон № 4901-VI), виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження» з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Поряд із цим, відповідно до ч. 1 ст. 2, ч.ч. 1, 2, 4 ст. 3 Закону № 4901-VI, держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган.
Виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду.
Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.
Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 р. № 45) (далі - Порядок № 845), визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.
Відповідно до п. 2 Порядку № 845, у цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:
безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів;
боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання;
виконавчі документи - оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначені Законом України “Про виконавче провадження».
Згідно п. 3 Порядку № 845, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Водночас, відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 6 Закону України “Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII, рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Органи та установи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, не є органами примусового виконання.
Відтак, з урахуванням зміни способу і порядку виконання рішення суду, подальше виконання рішення суду врегульовано приписами Закону № 4901-VI та Порядку № 845, покладено на органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та відбуватиметься шляхом безспірного списання коштів з рахунків відповідача, а отже у спосіб та порядок, що перебувають поза межами контролю відповідача-суб'єкта владних повноважень та від його дій або бездіяльності не залежать.
Водночас, враховуючи, що органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів не є органами примусового виконання рішень, контроль за виконанням рішення суду, яке покладено на органи ДКСУ, у такому випадку не регулюється приписами ст.ст. 287, 382 КАС України та здійснюється на загальних засадах у позовному провадженні.
Відтак, у суду відсутні підстави для подальшого здійснення процедури судового контролю, тому контроль за виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21.03.2023, встановлений ухвалою Донецького окружного адміністративного суду, підлягає припиненню.
Відповідно до ч.ч. 3-5 ст. 382-3 КАС України, у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
Суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
З наданого відповідачем звіту суд встановив, що причиною невиконання рішення суду є відсутність бюджетного фінансування на виплату заборгованості на виконання рішення суду, що на думку суду є достатньою підставою для звільнення керівника суб'єкта владних повноважень від накладення штрафу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що накладення штрафу на керівника відповідача є передчасним та жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в ухвалі від 19 травня 2015 року № 21-1044а15 та у постанові від 22 листопада 2016 року у справі № 804/5081/13-а, а також Верховним Судом у постановах від 24 січня 2018 року у справі № 405/3663/13-а, від 16 липня 2018 року у справі № 811/1469/18, від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19 та ухвалі від 23 січня 2021 року у справі №611/26/17.
Відтак, суд дійшов висновку, що невиконання судового рішення відповідачем в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
На підставі викладеного, керуючись статтею 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду - задовольнити.
Змінити спосіб і порядок виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 березня 2023 року у справі № 200/4890/22 в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м.Слов'янськ, вул.Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) відновити нарахування та виплату щомісячних грошових сум в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) за період з 01 липня 2021 року по 30 листопада 2022 року на "стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м.Слов'янськ, пл.Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) щомісячних грошових сум в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку за період з 01 липня 2021 року по 30 листопада 2022 року в сумі 103715,52 грн".
Відмовити у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 березня 2023 року у справі № 200/4890/22.
Звільнити керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від сплати штрафу.
Судовий контроль за виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду в адміністративній справі від 21 березня 2023 року у справі № 200/4890/22 припинити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до ст. 297 КАС України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя О.О. Аканов