13 травня 2025 рокуСправа № 160/11042/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Серьогіна О.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
16.04.2025 року ОСОБА_1 звернувся через підсистему "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наступні податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області №0655832409 від 23.10.2024 року про визначення суми податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 248410,08 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 62102,52 грн., всього - на суму 310512,60 грн.;
- визнати протиправним та скасувати наступні податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області №0655842409 від 23.10.2024 року про визначення суми податкового зобов'язання з військового збору на суму 20700,84 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 5175,21 грн., всього - на суму 25876,05 грн.;
- визнати протиправним та скасувати наступні податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області №0655882409 від 23.10.2024 року про накладення штрафних санкцій за ненадання відповіді на запит контролюючого органу № 31663/6/04-36-24-17-15 від 02.05.2024 року на суму 6700,00 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.04.2025 року в адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду:
- доказів сплати судового збору у розмірі 3430,89 грн.;
- доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (спірні податкові повідомлення-рішення та інше, на що є посилання в позовній заяві) разом із доказами надсилання відповідачу;
- доказів надсилання копії позовної заяви та копій доданих документів відповідачу з урахуванням положень статті 44 КАС України.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено. Продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків викладених в ухвалі суду від 17.04.2025 року та надано позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду доказів звільнення від сплати судового збору або доказів сплати судового збору у розмірі 3430,89 грн.
Копія ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 року скерована представнику позивача через підсистему “Електронний суд» та доставлена в електронний кабінет 30.04.2025 року, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання Красовської Анастасії Анатоліївни про доставку електронного листа.
12.05.2025 року на адресу суду через підсистему "Електронний суд" на виконання вимог ухвали суду від 30.04.2025 року від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої долучено клопотання про звільнення від сплати судового збору, яка обгрунтована тим, що позивач є студентом та отримує дохід (стипендію) в розмірі 2500 грн, що є меншим від розміру необхідного для сплати судового збору - 3430,89 грн. На підтвердження скрутного фінансового становище позивача до заяви долучено Витяг з ДРФОПП за попередній календарний рік.
Вирішуючи подану заяву представника позивача про звільнення від сплати судового збору, суддя виходить з наступного.
Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати регулюються частиною першою статті 133 КАС, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з частиною другою статті 132 КАС розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Слід зауважити, що Законом України “Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.
З аналізу ж статті 8 Закону України “Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію “суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Отже, частина перша статті 133 КАС визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України “Про судовий збір» конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20).
З урахуванням наведених норм права підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від сплати судового збору на підставі ч.1 ст. 8 Закону України “Про судовий збір», є врахування судом майнового стану сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст. 133 КАС України, ст. 8 Закону України "Про судовий збір" повинна навести доводи і надати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Як вбачається із матеріалів позовної заяви, на підтвердження скрутного майнового становища позивача до заяви долучено Відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 15.04.2025 року, згідно з якою ОСОБА_1 за період з 1 кварталу по 4 квартал 2024 року отримав дохід на загальну суму 121456,68 грн.
Таким чином, суддею встановлено, що дохід позивача за 2024 рік становить 121456,68 грн.
Ухвалою суду від 17.04.2025 року було встановлено, що позивач за заявлені позовні вимоги має сплатити судовий збір у розмірі 3430,89 грн.
Отже, дохід позивача за попередній календарний рік, який встановлено із матеріалів позовної заяви, у сумі 121456,68 грн. не підтверджує скрутного майнового стану позивача, оскільки розмір судового збору (3430,89 грн.) не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік - 6072,83 грн. (121456,68 х 5% = 6072,83 грн.).
Також суддя вважає за необхідне зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі “Креуз проти Польщі» “право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
На підставі викладеного, суддя доходить висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору.
Отже, станом на дату повернення позовної заяви позивачем не усунуто недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, із заявою про продовження процесуальних строків для надання часу на усунення недоліків позивач не звертався.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків (ч. 5 ст. 169 КАС України).
Таким чином, враховуючи невиконання позивачем вимог ухвали суду та не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, адміністративний позов слід повернути позивачеві.
Керуючись ст.ст. 169, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
У задоволення клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Болотіна Андрія Євгеновича про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію цієї ухвали разом із позовною заявою з доданими документами направити позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя О.В. Серьогіна