12 травня 2025 року Справа 160/6263/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у письмовому провадженні клопотання про витребування доказів у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
У провадженні суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії
Розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін (у письмовому провадженні).
Від позивача надійшло клопотання позивача про витребування додаткових доказів.
Розглянувши дане клопотання суд не знаходить підстав для його задоволення з огляду на таке.
За змістом частини 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 статті 79 КАС України передбачено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви (частина 2 статті 79 КАС України).
Водночас особливості витребування доказів наведені у статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 згаданої статті учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, має право подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 80 КАС України, у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Відповідно до ч. 3 ст. 80 КАС України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Так, судом встановлено що, всупереч вимогам ст. 80 КАС України у клопотанні про витребування доказів позивач не зазначив обставин, які можуть підтвердити докази, про витребування яких він клопоче, або аргументи, які вони можуть спростувати. Окрім того, позивачем не зазначено яких заходів він вжив для того, щоб самостійно отримати у відповідача відповідні докази, як і не обґрунтовано того, що в нього така можливість відсутня чи відповідач йому відмовив у наданні запитуваних у нього доказів, що є обов'язковою передумовою для можливості подання відповідного клопотання про витребування доказів.
До того ж, матеріали долучені позивачем до позову та відповідачем до відзиву на позовну заяву є достатніми для повного та об'єктивного розгляду цієї справи.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що в задоволенні клопотання позивача про витребування доказів слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 80, 94, 248, 256 КАС України, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Л.Є. Букіна