з питань виконання судового рішення
12 травня 2025 року ЛуцькСправа № 140/2692/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Костюкевича С.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
В провадженні Волинського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №140/2692/24 за позовом ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - в/ч НОМЕР_1 , відповідач) про визнання про визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення з 29.07.2016 по 28.02.2018 виходячи із базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення січень 2008 року; зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення з 29.07.2016 по 28.02.2018 виходячи із базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення січень 2008 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ № 44 від 15.01.2004; визнання протиправною бездіяльності щодо нездійснення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 включно відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078; зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 4 046,67 грн за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 включно відповідно до 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 07.06.2024, яке набрало законної сили, позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 29.07.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця підвищення тарифної ставки (окладу) для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 29.07.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця підвищення тарифної ставки (окладу) для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ № 44 від 15.01.2004; визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022, відповідно до вимог пункту 5 абзаців 4, 5, 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022, відповідно до вимог пункту 5 абзаців 4, 5, 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з урахуванням фактично виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
13.03.2025 до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконання рішення суду шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду від 07.06.2024 у справі № 140/2632/24.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 задоволено заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в даній справі, зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 подати звіт про виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07.06.2024 у справі № 140/2632/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, та встановити відповідачу строк для подання звіту - 30 днів з дня набрання цією ухвалою суду законної сили.
30.04.2025 від відповідача надійшов звіт про виконання рішення суду від 07.06.2024 у справі №140/2692/24. У поданому звіті відповідач вказав, що з метою виконання вищезазначеного рішення суду у добровільному порядку в/ч НОМЕР_1 громадянину ОСОБА_1 було нараховано «індексацію грошового забезпечення за період з 29.07.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця підвищення тарифної ставки для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року» на загальну суму - 66 548,44 грн. Також, здійснено нарахування ОСОБА_1 «індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022, відповідно до вимог пункту 5 абзаців 4,5,6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого ПКМУ від 17 липня 2003 року №1078, з урахуванням фактично виплачених сум» на загальну суму - 100 133,56 грн.
Військова частина НОМЕР_1 просить суд врахувати ту обставину, що вищевказані суми щомісячно включалися та включаються до «заявки-розрахунку на фінансування для виплати грошового забезпечення та підйомної допомоги військовослужбовцям, виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення» на відповідний місяць та встановленим порядком подаються до забезпечувального фінансового органу - ФЕУ КСВ (фінансово-економічного управління Командування Сухопутних військ) та з 01.01.2025 до ЦФЕУ КСВ (Центрального фінансового-економічного управління Командування Сухопутних військ) за №607/фс від 05.08.2024, №686/фс від 05.09.2024, №785/фс від 04.10.2024, №995/фс від 06.11.2024, №986/фс від 05.12.2024, №9/фс від 06.01.2025, №93/фс від 05.02.2025, №189/фс від 05.03.2025, №412/фс від 07.04.2025, проте станом на 29.04.2025 фінансування від забезпечувального фінансового органу для виконання рішення суду у справі №140/2692/24 не надходило.
Відповідно до частини першої статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
З огляду на наведене положення норм права, суд вважає за можливе здійснити розгляд поданого відповідачем звіту про виконання судового рішення без повідомлення сторін в порядку письмового провадження.
Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених відповідачем в основу звіту про виконання судового рішення, дослідивши докази, подані до такого звіту, а також матеріали справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої-другої статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно з частинами першою-другою статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
За змістом частини першої, другої статті 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
Як встановлено судом, рішенням суду від 07.06.2024, зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 29.07.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця підвищення тарифної ставки (окладу) для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ № 44 від 15.01.2004; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022, відповідно до вимог пункту 5 абзаців 4, 5, 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з урахуванням фактично виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.
На виконання вказаного рішення суду в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_1 нараховані кошти у сумі 166 682,00 грн, що підтверджується заявкою-розрахунком на фінансування для виплати грошового забезпечення та підйомної допомоги військовослужбовцям, виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 “Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення на серпень 2024 року, на вересень 2024 року, на жовтень 2024 року, на листопад 2024 року, на листопад 2024 року, на грудень 2024 року, на грудень 2024 року, на січень 2025 року, на лютий 2025 року, на березень 2025 року, на квітень 2025 року.
Як вказано у звіті відповідача, виплата вказаних коштів буде проведена після надходження коштів на рахунки в/ч НОМЕР_1 , оскільки відповідно до вимог Бюджетного кодексу України, ІНФОРМАЦІЯ_1 є лише розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, платежі за дорученням розпорядника бюджетних коштів здійснюється Державним казначейством України в разі наявності у розпорядників невикористаних бюджетних асигнувань, відповідності намірів витрачання бюджетному асигнуванню і наявності бюджетного зобов'язання для платежу.
Відповідно до частини першої, другої статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.
Згідно із пунктами 20, 29 Бюджетного кодексу України, взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушеннями бюджетного законодавства.
У постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі №560/523/19 зазначено, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства.
Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб'єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.
Проте, судом не встановлено умислу відповідача спрямованого на невиконання рішення суду, тому підстави для накладення на керівника суб'єкта владних повноважень штрафу відсутні.
Зокрема суд враховує, що у постанові від 24.07.2023 у справі №420/6671/18 Верховний Суд зазначив, що фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України. Водночас стягнення з суб'єкта владних повноважень коштів, які знаходяться на його рахунках але призначені для іншої мети, можуть поставити під загрозу функціонування такого суб'єкта, виконання покладених на нього функцій та, відповідно, нанесення шкоди необмеженій кількості осіб.
Також Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження №К/9901/5159/18) звертав увагу, що статті 382 і 383 Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Постановою Верховного Суду від 30.04.2020 у справі №804/2076/17 встановлена наступна позиція Верховного Суду: “Сам факт відсутності певного результату не може бути достатнім підтвердженням того, що суб'єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність. Про протиправність може свідчити, зокрема, те, що суб'єкт владних повноважень бездіяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів особи».
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а, невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Враховуючи те, що відповідачем здійснено нарахування позивачу «індексацію грошового забезпечення за період з 29.07.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця підвищення тарифної ставки для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року», «індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022, відповідно до вимог пункту 5 абзаців 4,5,6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого ПКМУ від 17 липня 2003 року №1078, з урахуванням фактично виплачених сум» відповідач не відмовляється від виплати нарахованої заборгованості в сумі 166 682,00 грн і зазначає, що заборгованість буде виплачена після надходження коштів, суд вважає, що відсутні підстави для неприйняття звіту в цілому та визнання невиконання судового рішення відповідачем без поважних причин, оскільки відповідне фінансове забезпечення не залежить від в/ч НОМЕР_1 особисто, у зв'язку з чим, суд вважає можливим прийняти звіт відповідача про виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07.06.2024 у справі №140/2692/24.
Водночас відповідно до частини 11 статті 382-3 КАС України, якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Наведена норма передбачає можливість прийняття судом звіту лише в тій частині, що свідчить про виконання судового рішення, з одночасним встановленням боржнику нового строку для подання звіту в тій частині, що рішення суду не виконано.
Таким чином, оскільки боржником рішення суду виконано не в повному обсязі з причин, що не залежали від нього, тому з урахуванням приписів частини 11 статті 382-3 КАС України суд дійшов висновку прийняти поданий звіт лише в тій частині, що стосується нарахування позивачу грошових коштів в сумі 166 682,00 грн, а в іншій частині, що стосується виплати вказаної суми, встановити боржнику новий строк для подання звіту про виконання судового рішення.
Керуючись статтями 243, 248, 370, 382 КАС України, суд
Прийняти звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07.06.2024 у справі №140/2692/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, в частині здійснення нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 29.07.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця підвищення тарифної ставки для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року та індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022, відповідно до вимог пункту 5 абзаців 4, 5, 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого ПКМУ від 17 липня 2003 року №1078, з урахуванням фактично виплачених сум.
Встановити Військовій частині НОМЕР_1 (боржнику) новий строк для подання до Волинського окружного адміністративного суду звіту про виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07.06.2024 у справі №140/2692/24 в частині здійснення виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 29.07.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця підвищення тарифної ставки для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року та індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022, відповідно до вимог пункту 5 абзаців 4, 5, 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого ПКМУ від 17 липня 2003 року №1078 в сумі 166 682,00 грн - протягом трьох місяців з дня отримання копії цієї ухвали; одночасно зі звітом необхідно надати до суду документальні докази погашення нарахованої виплати у розмірі 166 682,00 грн або неможливості її сплати.
Копію даної ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя С.Ф. Костюкевич