13 травня 2025 року ЛуцькСправа № 640/10029/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мачульського В.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротоп Плюс» до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Євротоп Плюс» (далі - ТОВ «Євротоп Плюс», позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської митниці Держмитслужби (далі - митниця, відповідач) про визнання протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 30.11.2020 № UA100000/2020/100195/2.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час проходження процедури митного оформлення товарів ТОВ «Євротоп Плюс» було надано митному органу документально підтверджені дані про ціну договору. Вказані документі не мали розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товару, проте відповідачем протиправно було застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів та необґрунтовано винесено рішення про коригування митної вартості товарів, яке підлягає скасуванню.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
У відзиві на позовну заяву від 16.06.2021 та від 08.04.2024 представники відповідача проти позову заперечили та у його задоволенні просив відмовити, з аналогічних підстав, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості детально розглянуто подані товариством до митного оформлення документи та встановлено, що надані документи містять розбіжності та не містять достовірних та об'єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості.
Згідно із переліком судових справ за формою додатку 3 до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399 адміністративна справа №640/10029/21 передана на розгляд Волинського окружного адміністративного суду (https://court.gov.ua/gromadjanam/perelik_rozpodil/).
27.02.2025 справа №640/10029/21 зареєстрована у Волинському окружному адміністративному суді та за результатами автоматизованого розподілу справи між суддями визначено склад суду (суддя Мачульський В.В.) для розгляду цієї справи.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 прийнято до провадження дану адміністративну справу та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та здійснено заміну відповідача у даній справі з Київської міської митниці Державної фіскальної служби (ідентифікаційний код 39422888) на правонаступника - Київську митницю (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43997555).
Інших заяв по суті справ від сторін не надходило.
Крім того, учасники справи не зверталися із окремими клопотаннями, оформленими відповідно до вимог статті 167 КАС України. Суд звертає увагу, що за змістом статті 162 КАС України у відзиві на позовну заяву відповідач викладає виключно заперечення проти позову, відзив не може містити будь-яких заяв чи клопотань, оскільки заяви та клопотання учасники справи подають окремо у письмовій формі із зазначенням підстав та з дотриманням інших вимог статті 167 КАС України. Тому заявлене у відзиві на позовну заяву клопотання про витребування у позивача перекладів документів не підлягало вирішенню судом по суті.
Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Перевіривши письмовими доказами доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що 15.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Євротоп Плюс» та фірмою NANTONG RECORD SPORTING EQUIPMENT CO. LTD (Китай) (продавець) було укладено Контракт № 1/15, за умовами якого продавець поставить покупцю товар, зазначений у специфікаціях на кожну окрему поставку. Поставка здійснюються відповідно до вимог Міжнародних правил згідно умов Інкотермс-2010. Ціна товарів встановлюється в доларах США, що відображається в специфікаціях на кожну партію. Загальна сума контракту становить 500000,00 $.
На виконання умов вищезазначеного Контракту та відповідно до Інвойсу від 26.05.2020 року №LK20W236 продавцем було поставлено позивачу товари усього на суму 69209,77 доларів США, за базисом поставки FOB NANTONG Китай.
Згідно з специфікаціє №2 до контракту №1/15 від 15.01.2020 сторони узгодили поставку товарів у їх кількості та в сумі 34988,90 доларів США.
На виконання умов вищезазначеного Контракту та відповідно до Інвойсу від 26.05.2020 року №LK20W236 продавцем було поставлено позивачу товари усього на суму 69209,77 доларів США, за базисом поставки FOB NANTONG Китай.
25.11.2020 декларантом позивача ТОВ «КЮФ УПРАВЛІННЯ ЗЕД» подано до Київської митниці Держмитслужби митну декларацію №UA100300/2020/425254 з метою здійснення митного оформлення товару, а саме:
- Товар №1 Вироби з гуми, килимки для йоги: LKEM-3039A, Килимок для йоги 183*61см, товщ. 0,8 см - 50шт. LKEM-3039A, Килимок для йоги 183*61 см, товщ. ( 1 см - 50шт. LKEM-3039, Килимок для йоги 183*61см, товщ. 0,8 см - 50шт. LKEM. 3039, Килимок для йоги 183*61см, товщ. 1 см - 50шт. LKEM-3086A, Килимок для йоги 183*61см, товщ. 0,8 см - 100шт. LKEM-3006, Килимок для йоги 183*61см товщ. 1 см - 100 шт. LKEM-3006, Килимок для йоги 183*61см, товщ. 0,8 см . 100шт. Виробник - NANTONG RECORD SPORTING EQUIPMENT CO., LTD Торговельна марка - LEXF1T. Країна виробництва - CN.
- Товар №2 Інвентар та приладдя для занять фізкультурою, гімнастикою абс атлетикою, арт. LKSP-1017, Степ-платформа 80*30* 10/16/21СМ - 100 шт. арт LKSP-1018, Степ-платформа 90*34*10/16/22СМ - 100 шт. арт. LKEM-3091, BHOF для йоги 3"*6"*9" - 64 шт. арт. LKEM-3091, Блок для йоги 4"*6"*9" - 64 шт. арт LKEM-3042, Блок для йоги 3"*6"*9" - 150 шт. арт. LKEM-3042, Блок для йоп- 4"*6"*9" -144 шт. арт. LKC-1002, Еспандер-петля, 32см, навантаження 17кг - 20С шт. арт. LKC-1002, Еспандер-петля, 37см, навантаження 21кг - 200 шт. арт. LKC-1002, Еспандер-петля, 42см, навантаження 25KG - 200 шт. арт. LEP-6303 Набіреспандерів -100 на борів, арт. LKEM-3023, Масажний ролик гладкий, 15хЗС см - 60 шт. арт. LKEM-3020, Масажний ролик гладкий, 15x30 см - 60 шт. арт. LBB-1003, Балансирувальна дошка 39*8СМ - 120 шт. арт ХКТ-ІООІ, Кінезіотейп (довжина - 500 см, ширина 3,8 см) - 200 рулонів, арт. LBS-1005, Фіксаторколіна - 50 шт. арт. LBS-1006, Фіксаторгомілки - 50 шт. арт. LBS-1002, Фіксаторліктя - 5С шт. арт. LBS-1003, Фіксаторзап'ястя - 50 шт. арт. LBS-1007, Фіксатор щиколотки - 50 шт. арт. LBS-1406, Фіксаторколінарозмір S -50 шт. арт. LBS-1406, Фіксаторколінарозмір М-50 шт. арт. LBS-1406, Фіксаторколінарозмір L-50 шт. арт. LBS-1408, Фіксатор щиколотки розмір S- 50 шт. арт. LBS-1408, Фіксатор щиколотки розмір М- 50 шт. арт. LBS-1408, Фіксатор щиколотки розмір L- 50 шт. арт. LAB-1011, Міні-велотренажер - 300 шт. арт. LPB-1681, Водоналивний боксерський мішок PUNCHING MAN - 20 шт. арт. LAB-1008, Міні-степпер з еспандером - 200 шт. арт. LAB-1010, Міні-степпер з стійкою -150 шт. арт. LKW- 1214, Обважнювачі для ніг 0.5кг *2шт- 200 пар, арт. LKW-1214, Обважнювачі для ніг 1кг*2 шт - 200 пар, арт. LKW-1222, Обважнювачі для рук та ніг 0.5кг*2шт - 200 пар, арт. LKW-1222, Обважнювачі для рук та ніг 1 кг*2шт - 200 пар, арт. LKW- 1220, Обважнювачі для ніг 0.5кг - 200 пар, арт. LKW-1220, Обважнювачі для ніг 1кг - 200 пар, арт. LGB-1524, Балансирувальна платформа з еспандером - 39 шт. арт. LGB-1531, Балансирувальна платформа - 43 шт. арт. LMI-1041, Масажний ролик-стік 41см - 40 шт. арт. LAB-1001, Міні-велотренажер - 200 шт. арт. LCR- 2230А, Турнік 63-93СМ/63-103СМ - 100 шт. арт. LCR-2130A, Турнік 63-93СМ - 100 шт. арт. LCR-2131, Турнік 63-93СМ/63-103СМ- 100 шт. Виробник - NANTONG RECORD SPORTING EQUIPMENT CO.,LTD. Торговельна марка - LEXFIT. Країна виробництва - CN.
- Товар №3 Інвентар та обладнання для занять фізкультурою, гімнастикою, легкою атлетикою, м'ячі надувні, арт. LMB-8004, М'яч гімнастичний 1K.G - 50 шт. арт. LMB-8004, М'яч гімнастичний 2KG - 50 шт. арт. LMB-8004, М'яч гімнастичний 3KG - 50 шт. арт. LMB-8002, М'яч гімнастичний 1KG - 50 шт. арт. LMB-8002, М'яч гімнастичний 2KG -50 шт. арт. LMB-8002, М'яч гімнастичний 3KG - 50 шт. арт. LMB-8017, М'яч гімнастичний 1KG - 50 шт. арт. LMB-8017, М'яч гімнастичний 2KG - 50 шт. арт. LMB-8017, М'яч гімнастичний 3KG - 50 шт. арт. LMB-8037, М'яч гімнастичний 1KG - 50 шт. арт. LMB-8037, М'яч гімнастичний 2KG - 50 шт. арт. LMB-8037, М'яч гімнастичний 3KG - 50 шт. Виробник - NANTONG RECORD SPORTING EQUIPMENT CO., LTD. Торговельна марка - LEXFIT. Країна виробництва - CN.
Разом із вантажною митною декларацією, на підтвердження заявленої митної вартості декларант позивача подав митному органу наступні документи:
- Зовнішньоекономічний контракт № 1/15 від 15.01.2020;
- Пакувальний лист (Packing list)№ LK20W263-1 від 24.09.2020;
- Рахунок-проформа (Proforma invoice) № LK20W23 від 26.05.2020;
- Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № LK20W263-1 від 24.09.2020;
- Коносамент (Bill of lading) № MRFB20093778 від 26.09.2020;
- Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 9451 від 24.11.2020;
- Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № С205618291690016 від 21.10.2020;
- Специфікація №2 до контракту №1/15 від 15.01.2020;
- Платіжне доручення № 43 від 25.06.2020;
- Платіжне доручення № 44 від 26.06.2020;
- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № UA00036833 від 10.11.2020 р.;
- Довідка № SODS00053420 від 10.11.2020;
- Договір (контракт) про перевезення № SC/AF-012139 від 27.08.2019;
- Акт зважування № 122908 від 24.11.2020;
- Заявка № SODS0005342 від 15.09.2020;
- Митна декларація країни відправлення №230220200020548208 від 25.09.2020.
Митна вартість товару визначена позивачем за ціною договору (основним) методом.
Від Київської міської митниці ДФС до позивача надійшло електронне повідомлення про необхідність надати додаткові документи відповідно до ч. 2, 3 ст. 53 Митного кодексу України, а саме:
- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (банківські документи, тощо);
- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
- виписку з бухгалтерської документації;
- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару (підготовлений належним чином);
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та / або інформація біржових організацій про вартість товарів або сировини.
На вимогу митного органу позивачем додатково було надано наступні документи:
- Заяву вих. № 8/03/11 від 30.11.2020;
- Каталог товарів постачальника.
30.11.2020 відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості від № UA100000/2020/100195/2 відповідно до якого митну вартість товарів було скориговано за резервним методом визначення митної вартості, а саме:
- Товар №1. Вироби з гуми, килимки для йоги: LKEM-3039A, Торговельна марка - LEXFIT. Країна виробництва - CN. Митна вартість скоригована відповідачем за 6 (Резервним) методом визначення митної вартості нарівні 4311,01 доларів СІЛА (7,4974 дол.США/кг.);
- Товар №2. Інвентар та приладдя для занять фізкультурою, гімнастикою або атлетикою, арт. LKSP-1017 Торговельна марка - LEXFIT. Країна виробництва - CN. Митна вартість скоригована відповідачем за 6 (Резервним) методом визначення митної вартості на рівні 46032,22 доларів СІЛА (5,8418 дол.США/кг.);
- Товар №3. Інвентар та обладнання для занять фізкультурою, гімнастикою, легкою атлетикою, м'ячі надувні, арт. LMB-8004 Торговельна марка - LEXFIT. Країна виробництва - CN. Митна вартість скоригована відповідачем за 6 (Резервним) методом визначення митної вартості на рівні 6330,36 доларів США (5,2753 долл.США/кг.).
У зв'язку з прийнятим відповідачем оскаржуваного рішення про коригування митної вартості податки та збори збільшилися на 174498,07 гри. у тому числі: мито - 57747,33 грн., ПДВ 20% -116750,74 грн.
Також, Київською митницею Держмитслужби прийнято картку відмови в прийнятті митнї декларації, митному оформленні випуску товарів №UA100010/2020/00343.
Товари випущені у вільний обіг товари за МД № UA100300/2020/425999 від 01.12.2020, відповідно до Митного кодексу України, з наданням гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основним нормативним актом, що регламентує питання митної справи є Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-VI (далі також - МК України).
Відповідно до ст. 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша).
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: - декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга). У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (пункти 1-8 частини третьої).
У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: - виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; - довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; - розрахунок ціни (калькуляцію) (частина четверта).
Згідно статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (частина перша).
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина друга).
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя).
Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: - упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; - у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; - у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; - проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; - звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; - застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю (частина п'ята).
Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: - невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; - неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; - невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; - надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста).
Вище наведене правове регулювання дає підстави для висновку, що витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, тощо.
Під час розгляду справи судом встановлено, що передбачені частиною другою статті 53 МК України документи, які були подані позивачем до митного оформлення, не містять у собі будь-яких розбіжностей чи недостовірних відомостей. За висновком суду, вказаних документів було достатньо для визначення ціни, що підлягає сплаті за товари, які ввозяться позивачем.
Відповідач в оскаржуваному рішенні зазначає, що документи, які подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (зазначено в повідомленні від 25.11.2020 з вимогою стосовно надання додаткових документів).
Зокрема, як і у повідомленні так і у спірному рішенні відповідачем зазначено, що за митною декларацією спрацювала система аналізу ризиків щодо здійснення перевірки правильності визначення митної вартості товарів. На момент митного оформлення декларантом не надано всіх відомостей щодо складових митної вартості, а саме документів що підтверджують вартість перевезення та відомостей щодо ціни що фактично сплачена.
Крім того, на думку посадової особи, що здійснювала перевірку правильності визначення митної вартості, надана довідка не є документом що підтверджує вартість перевезення. Посилаючись на наказ Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 відповідач зазначив, що документами що підтверджують складові митної вартості в частині транспортування є:
1) рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;
2) банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;
3) а також документи, що можуть ідентифікувати особу, що забезпечила перевезення та на користь якої здійснюється оплата за такі перевезення (договір щодо перевезення, заявки якщо передбачено договором).
Суд не погоджується з таким висновком відповідача з огляду на наступне.
Так, за правилами Incoterms на умовах поставки FOB, продавець несе всі витрати та ризики до моменту, коли товари завантажуються на борт судна. Відповідальність продавця не закінчується в цьому пункті, за винятком випадків, коли товари привласнюються до контракту, тобто вони «чітко відкладені або визначені іншим чином як договірні товари». Тому контракт FOB вимагає від продавця доставити товари на борт судна що призначається покупцем у спосіб, звичайний у конкретному порту, в цьому випадку продавець повинен також організувати експортне оформлення.
Отже, на умовах FOB, у вартість товару включені всі витрати по доставлению товару на борт судна в тому числі - вартість тари, пакування, навантаження. На умовах FOB у обов'язок покупця покладається за власний рахунок укласти договір перевезення товару від названого порту відвантаження.
Таким чином, витрати понесені відповідачем за митною територією України які не увійшли у вартість товару (складові митної вартості), на умовах FOB - це витрати на перевезення товару від порту навантаження до митної території України. Також за приписом ч. 10 ст. 58 МК України передбачено що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема:
5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
7) витрати на страхування цих товарів.», таким чином до складових митної вартості відносяться витрати понесені покупцем до місця ввезення на митну територію України.
Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів, що спростовує висновки митного органу.
Окрім цього, позивачем для підтвердження витрат на транспортування, було надано рахунок на оплату №UA00036833 від 10.11.2020, договір про перевезення №SC/AF-012139 від 27.08.2019, у сукупності з довідкою про транспортні витрати дають змогу перевірити числові значення складової митної вартості - вартість перевезення 91924,93 грн.
Окрім вказаного, у рішенні, що оскаржується, відповідач не зазначив як саме виявлена ним розбіжність у базисі поставки згідно рахунку-фактури (інвойсу) та CMR впливає на визначення митної вартості товару. Відповідач лише констатував факт такої розбіжності не надавши жодних обґрунтувань.
Наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз'яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не є достатньою для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 07.11.2019 року у справі №160/1329/19.
Верховний Суд у постанові від 20.06.2023 у справі №380/1221/20 дійшов висновку, що самі по собі недоліки щодо оформлення вантажних накладних ЦМР, не є такими, що можуть бути підставою для сумніву щодо правильності визначення митної вартості товарів.
З аналізу норм МК України вбачається, що автотранспортна накладна (СМR) може бути джерелом відомостей про країну походження товару (частина дев'ята статті 43 МК України), про кількість вантажних місць, їх маркування, номери, зовнішній стан товарів та їх пакування (частина друга статті 191 МК України), про автотранспортний засіб комерційного призначення, що перевозить товари (частина друга статті 221 МК України). Проте, приписами МК України не передбачено, що товаротранспортна накладна є джерелом відомостей про митну вартість товарів. У свою чергу, автотранспортна накладна (СМR) не є документом, який підтверджує митну вартість, а отже не має впливу на числові визначення митної вартості, будь-які недоліки автотранспортної накладної, допущені перевізником, чи розбіжність даних, зазначених у ній, з іншими документами, не можуть бути підставою для визначення іншої митної вартості товару.
Щодо вимоги відповідача надати інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування суд зазначає, що сумніви, які стали підставою як для вимоги додаткових документів так і для коригування митної вартості ґрунтуються лише на не підтвердженні складової митної вартості - витрат на перевезення. Вартість товару за інвойсом відповідачем під сумнів не ставилась та визнавалась. Отже декларант позивача мав підтвердити лише вартість перевезення. Таким чином, документи для підтвердження відомостей які визнаються відповідачем не підлягають доведенню.
Що стосується вимоги відповідача надати страхові документи, то декларантом позивача було надано довідку про вартість транспортування вантажу №SODS00053420 від 10.11.2020, в якій зазначено що «Страхування вантажу не проводилася».
Що стосується твердження відповідача, як на підставу вимоги додаткових документів, відсутність перекладу митної декларації країни відправлення, суд зазначає, що експортна декларація країни відправлення є додатковим документом, який зазначений у п. 7 частини 3 ст. 53 МК України. Отже посилання на нього як на обставину що надає відповідачеві право на вимогу додаткових документів в розумінні ч.3 ст. 53 МК України - є протиправним, оскільки експортна декларація країни відправлення не є документом ч.2 ст.53 МК України. Частина 3. ст. 53 МК України надає відповідачеві право вимоги додаткових документів лише у тому випадку якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Таким чином, встановлені під час розгляду справи обставини спростовують висновки митного органу щодо сумнівів у визначеній митній вартості товару, оскільки у наданих позивачем документах відсутні розбіжності, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв'язку з чим, вбачається безпідставність відмови митним органом позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, враховуючи що відповідачем не наведено доказів того, що документи, подані для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
Крім наведеного вище, суд зазначає, що всупереч ч. 2 ст. 55 МК України та пункту 2.1 розділу II Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, у оскаржуваному рішенні відповідач лише зазначає посилання на митні декларації: товар №1 - 7,4974 USD/кг (МД від 05.11.2020 №UA4100590/2020/756455); товар №2 - 5.8418 USD/кг (МД від 20.11.2020 №UA4100480/2020/814067); товар №3 - 5.2753 USD/кг (МД від 09.09.2020 №UA4209170/2020/65163).
При цьому, слід наголосити, що в рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 19.06.2018 в справі №826/6346/16 (№К/9901/36092/18), від 31.01.2018 в справі №813/7272/13-а (К/9901/3036/18), від 02.03.2018 по справі №804/2997/17 (К/9901/4472/17).
В порушення наведених норм Митного кодексу України, оскаржуване рішення не містить: обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом та фактів, які вплинули на таке коригування, зокрема, пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов їх поставки. Відповідачем не зазначено, митна вартість якого товару (назва, характеристики) бралася за основу, торгову марку, фактурну вартість, країну експорту цього товару в Україну, виробника, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки.
Таким чином, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що документи, подані до митного органу з метою підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, відповідають переліку документів, встановлених частиною 3 статті 53 МК України, і підтверджують вартість заявленого до митного оформлення товару, а тому рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 30.11.2020 № UA100000/2020/100195/2 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Судом враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з наявного в матеріалах справи платіжних інструкцій, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 617,47 грн. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 2 617,47 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 134, 137, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Митного кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротоп Плюс» (04080, місто Київ, вулиця Новокостянтинівська, будинок 8, офіс 24, код ЄДРПОУ 42228488) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротоп Плюс» до Київської митниці (03680, місто Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 8А код ЄДРПОУ ВП 43997555) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 30.11.2020 № UA100000/2020/100195/2.
Стягнути з Київської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротоп Плюс» судовий збір в сумі 2 617,47 грн. (дві тисячі шістсот сімнадцять гривень гривень 47 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Суддя В.В. Мачульський