12 травня 2025 року ЛуцькСправа № 140/619/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання протиправною діяльності щодо не розгляду письмових заяв від 06.12.2024 і 24.12.2024 та не оновлення військово-облікових даних як такого, якого 08.06.2022 було виключено з військового обліку на підставі п.п.6 п.6 ст.37 Закону України від 25.03.1992 №2233-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2233-XII) в редакції до 18.05.2024;
про визнання протиправною діяльності щодо виклику до ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо уточнення військово-облікових даних та проходження військово-лікарської комісії з метою проведення мобілізаційних дій;
зобов'язання оновити військово-облікові дані в військово-облікових документах про виключення його з військового обліку 08.06.2022 на підставі пункту 6 частини 6 статті 37 Закону №2233-XII та проходження ним 08.06.2022 військово-лікарської комісії, внести відповідні дані до електронних військово-облікових документів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до вироку Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 22.05.2012, який набрав законної сили 17.08.2012, ОСОБА_1 є засудженим за особливо тяжкий злочин, передбачений ч.1 ст.115 КК України.
08.06.2022 на підставі підпункту 6 пункту 6 статті 37 Закону №2233-XII позивач був виключений з військового обліку, про що зазначено у військовому квитку. Цього ж дня, до виключення з військового обліку, ОСОБА_1 пройшов військово-лікарську комісію, що підтверджується довідкою ВЛК (Пр 73 від 08.06.22), яку було надано до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
09.07.2024 ОСОБА_1 оновив свої військово-облікові дані через застосунок Резерв+, що підтверджується відповідним витягом.
На початку грудня 2024 року ОСОБА_1 отримав повістку №1446291 від 26.11.2024, якою його було викликано на 14:00 год. 06.12.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення даних.
У призначений час позивач разом із своїм адвокатом прибув до РТЦК, де подали письмову заяву №21963 від 06.12.2024 з усіма необхідними документами щодо уточнення даних про зняття з виключенням з військового обліку ще 08.06.2022 на підставі п.п.6 п.6 ст.37 Закону №2233-XII, надавши копію вироку від 22.05.2012, довідку про звільнення від 12.10.2015, копію військового квитка з відміткою про виключення з військового обліку.
Відповіді на вказану заяву відповідач не надав.
У подальшому, 23.12.2024, під час пересування на своєму власному автомобілі, на одному із блокпостів в м. Ковель, позивача було зупинено працівниками ТЦК та поліції, де об 11 год. 51 хв. йому було повідомлено, що він перебуває в розшуку та знову було вручено повістку №422 від 23.12.2024 для явки до ТЦК для уточнення військово-облікових даних та проходження військово-лікарської комісії.
24.12.2024 ОСОБА_1 зі своїм адвокатом з'явилися до РТЦК з метою вирішення питань, вказаних в заяві від 06.12.2024, де подали письмову заяву, до якої долучили копію довідки ВЛК (Пр73 від 08.06.2022). Проте вказана заява залишилась без будь-якого реагування та продовжуються порушуватись права ОСОБА_1 , які виражаються в тому, що посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 відомості про його виключення 08.06.2022 з військового обліку на підставі п.п.6 п.6 ст.37 Закону №2233-XII та про те, що позивач перед виключенням з військового обліку пройшов військово-лікарську комісію, до військово-облікових документів не внесено, натомість внесено недостовірні дані про його перебування на обліку, порушення правил військового обліку та розшуку.
Позивач вважає дії посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо внесення після 08.06.2022 до його військово-облікових документів даних про перебування на військовому обліку, порушення правил військового обліку, виклику 05.12.2024 та 24.12.2024 повістками для уточнення військово-облікових даних та проходження військово-лікарської комісії протиправними, а бездіяльність посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо не розгляду письмових заяв від 06.12.2024, 24.12.2024 щодо уточнення достовірних даних як такого, що не перебуває на військовому обліку та не підлягає мобілізаційним заходам, протизаконною, оскільки виключення громадянина України з військового обліку як такого, що раніше був засуджений до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, свідчить про те, що держава в особі компетентного органу (ТЦК та СП) прийняла рішення про визнання особи непридатною до проходження військової служби та на підставі Закону №2232-ХІІ звільнила цю особу від виконання військового обов'язку.
З огляду на вказані підстави позивач просив позов задовольнити повністю.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.63).
Представник відповідача у поданому до суду через систему «Електронний суд» відзиві на позов (а.с.65-67) позовні вимоги не визнав та вказав, що згідно з вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 22.05.2012 у справі №0306/1625/2012 позивача визнано винним у скоєні злочину, передбаченого частиною першою статті 115 КК України, та засуджено до 8 років позбавлення волі.
Відтак позивач на підставі п.п.6 п.6 ст.37 Закону №2233-XII підлягав виключенню з військового обліку військовозобов'язаних після набрання чинності вищенаведеним вироком як особа, яка раніше була засуджена до позбавлення волі за вчинення особливо тяжкого злочину.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав чинності 18.05.2024, статтю 37 Закону №2232-ХІІ викладено в новій редакції. Редакція статті 37 Закону №2232-ХІІ, яка є чинною з 18.05.2024, вже не передбачає такої підстави для виключення з військового обліку військовозобов'язаних, як засудження до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. З наведеного слідує, що з 18.05.2024 громадяни України, які раніше перебували на військовому обліку військовозобов'язаних та були виключені з військового обліку військовозобов'язаних на підставі пункту 6 частини шостої статті 37 Закону №2232-ХІІ (у редакції, чинній до 17.05.2024), підлягають взяттю на військовий облік військовозобов'язаних, оскільки відпала підстава, за якою їх було виключено з військового обліку.
Отже, відповідач має повноваження для взяття позивача на військовий облік військовозобов'язаних з 18.05.2024 у разі, якщо він був виключений до цієї дати з військового обліку військовозобов'язаних як особа, яка вчинила особливо тяжкий злочин.
Крім цього, слід врахувати, що згідно з частинами першою та другою статті 88 КК України особа визнається такою, що має судимість, з дня набрання законної сили обвинувальним вироком і до погашення або зняття судимості. Такими, що не мають судимості, визнаються особи, засуджені до позбавлення волі або основного покарання у виді штрафу за особливо тяжкий злочин, якщо вони протягом восьми років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового кримінального правопорушення (пункт 9 статті 89 КК України). Представник відповідача зазначає, що у довідці про звільнення (частина «Б») від 12.10.2015 серія ВОЛ №02553 вказано, що позивача 12.10.2015 на підставі ухвали Ківерцівського районного суду Волинської області від 02.10.2015 умовно-достроково звільнено від відбування невідбутої частини покарання.
Отже, враховуючи пункт 9 статті 89 КК України, судимість позивача є погашеною з 12.10.2023, і він визнається таким, який не має судимості.
Відтак станом на день звернення позивача до відповідача із заявами про виключення його з обліку військовозобов'язаних (06.12.2024 та 24.12.2024) він визнавався таким, який не має судимості, і відповідно ІНФОРМАЦІЯ_2 правомірно не задовольнив його заяву.
З наведених підстав представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
У відповіді на відзив представник позивача підтримала позовні вимоги та додатково зазначила, що долучені до відзиву письмові відповіді, адресовані ОСОБА_1 та датовані 25.02.2025, лише підтверджують неправомірність дій відповідача. Виключення з військового обліку на підставі засудження за тяжкий або особливо тяжкий злочин не залежить від погашення чи зняття судимості, а визначається лише двома критеріями: фактом засудження та тяжкістю злочину. Процедурно рішення про виключення громадянина України з військового обліку означає, що ця особа більше не перебуває на військовому обліку та втрачає статус військовозобов'язаного/резервіста, а отже не може бути призваною на військову службу за мобілізацією під час дії правового режиму воєнного стану (а.с.77-79).
Інші заяви по суті справи не надходили.
Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , відповідно до вироку Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 17.08.2012 у справі №0306/1625/2012 визнаний винним у скоєні злочину, передбаченого частиною першою статті 115 Кримінального кодексу України, і засуджений до 8 (восьми) років позбавлення волі (а.с.26-39).
Позивач 08.06.2022 знятий та виключений з військового обліку відповідно до підпункту 6 пункту 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ, що підтверджується відмітками у військовому квитку позивача НОМЕР_1 (а.с.16-25).
Також 08.06.2022 позивач пройшов ВЛК, за висновком якої останній придатний до військової служби (а.с.52).
Згідно з даними електронного кабінету призовників військовозобов'язаних та резервістів «РЕЗЕРВ+» станом на 17.12.2024 та на 15.01.2025 позивач є військовозобов'язаним, непридатним в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, дата ВЛК - 08.12.1998 (а.с.56, 57).
26.11.2024 ОСОБА_1 отримав повістку №1446291 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення даних (а.с.42-43).
06.12.2024 представник позивача - адвокат Сорочан А.В. подала відповідачу заяву з проханням зафіксувати прибуття та знаходження ОСОБА_1 в ІНФОРМАЦІЯ_4 з 14:00 по 16:00 год у зв'язку з викликом по повістці №1446291. До заяви долучила документи на підтвердження виключення з військового обліку позивача, а саме вирок Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 17.08.2012 у справі №0306/1625/2012, довідку про звільнення, копію військового квитка (а.с.44-45).
18.12.2024 адвокат позивача Сорочан А.В. звернулася до відповідача з адвокатським запитом, в якому просила надати відомості про ОСОБА_1 з метою належного захисту прав громадянина (а.с.46).
23.12.2024 позивачу вручена повістка №4221 для уточнення військово-облікових даних та проходження військово-лікарської комісії до ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.48).
24.12.2024 представник позивача звернулася із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якій зазначила, що позивач особисто двічі з'являвся по повістці, просила розглянути надані документи відповідно до заяви від 06.12.2024 та оновити його військово-облікові дані, надати відповідь на заяву від 06.12.2024 (а.с.50-51).
26.12.2024 адвокат Сорочан А.В. звернулася до відповідача з адвокатським запитом, в якому просила надати відомості про ОСОБА_1 : чи перебуває у розшуку; якщо так, то на підставі чого та хто подав у розшук (процесуальний документ, номер провадження тощо) з метою належного захисту прав громадянина (а.с.53).
Листами від 25.02.2025 №3302, 33003 ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомив позивача, він підлягає взяттю на військовий облік військовозобов'язаних як такий, що прибув після відбування покарання з установ виконання покарань, зобов'язаний пройти медичний огляд для визначення придатності до військової служби та може бути призваним на військову службу під час мобілізації на особливий період (а.с.70-73).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 №3633-IX, який набрав чинності 18.05.2024).
Статтею 1 Закону №2232-XII визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Відповідно до частини 2 статті 1 Закону №2232-XII військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Частиною 1 статті 2 Закону №2232-XII визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно з частиною 6 статті 2 Закону №2232-XII одним з видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина 14 статті 2 Закону №2232-XII).
Статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 за №389-VІІІ (далі - Закон №389-VІІІ) визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Аналогічне визначення воєнного стану міститься і у статті 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 №1932-XII (далі - Закон №1932-XII).
Також статтею 1 Закону №1932-XII передбачено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Пунктами 1, 4 Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 №69/2022 визначено, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Президентом України постановлено: оголосити та провести загальну мобілізацію (далі мобілізація); мобілізацію провести на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва; мобілізація проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом; призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022 (затвердженим Законом України від 24.02.2022 за №2102-ІХ), у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався і наразі також триває.
Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин та на дату прийняття рішення у цій справі на території України діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом №389-VIII.
Згідно з частиною 9 статті 1 Закону №2232-ХІІ щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Призовникам, військовозобов'язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку. Форма, порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначаються Кабінетом Міністрів України, а для військовослужбовців - відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, розвідувальними органами України, Управлінням державної охорони України та Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Частина 10 статті 1 Закону №2232-ХІІ передбачає, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:
уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;
прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;
проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;
проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі;
виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Таким чином, у зв'язку з набуттям чинності змін до Закону №2232-ХІІ з 18.05.2024 у громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік чи перебувають на військовому обліку, виник обов'язок протягом 60 днів уточнити свої персональні дані.
Як слідує з матеріалів справи, 08.06.2022 позивач виключений з військового обліку відповідно до п.п.6 ч.6 ст.37 Закону №2232-ХІІ (а.с.25).
Так, пункт 6 частини 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ (у редакції, чинній до 18.05.2024) передбачав, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Отже, факт засудження військовозобов'язаного до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину був підставою для його виключення з військового обліку у відповідному ТЦК.
Разом з тим, у зв'язку із прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 №3633-IX, який набрав чинності 18.05.2024, редакція частини 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ зазнала змін, внаслідок яких, пункт 6 частини 6 було виключено.
За змістом частини 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ у редакції, чинній з 18.05.2024, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:
1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;
2) припинили громадянство України;
3) визнані непридатними до військової служби;
4) досягли граничного віку перебування в запасі.
Крім того, відповідно до пункту 2 частини першої статті 37 Закону №2232-ХІІ у редакції, чинній з 18.05.2024, взяттю на військовий облік військовозобов'язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України, які зокрема прибули після відбування покарання з установ виконання покарань.
В силу приписів частини 4 статті 39 Закону №2232-ХІІ у редакції, чинній з 18.05.2024, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані засуджені особи, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, крім тих, які засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, засуджені за вчинення умисного вбивства двох або більше осіб, або вчиненого з особливою жорстокістю, або поєднаного із зґвалтуванням або сексуальним насильством, або особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень чи засуджені за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 152-156-1, 258-258-6, частиною четвертою статті 286-1, статтею 348 Кримінального кодексу України, а також засуджені службові особи, які згідно з підпунктом 1 пункту 3 примітки до статті 368 Кримінального кодексу України займали особливо відповідальне становище.
Такі особи проходять військову службу виключно у відповідних спеціалізованих підрозділах військових частин.
Суд також звертає увагу на ту обставину, що 18.05.2024 набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі - Порядок №560).
Згідно з пунктом 4 розділу «Загальні питання» Порядку №560 на військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані:
особи, звільнені з військової служби у зв'язку із застосуванням заборони, передбаченої частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади». Такі особи, призвані на військову службу під час мобілізації, призначаються на військові посади, крім посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади;
особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання, тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України;
особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи призиваються на військову службу під час мобілізації за рішенням Генерального штабу Збройних Сил, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ;
засуджені особи, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, крім тих, які засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи проходять військову службу виключно у відповідних спеціалізованих підрозділах військових частин.
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
В абзацах першому і другому пункту 2 мотивувальної частини рішення від 09.02.1999 №1-рп/99 у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів Конституційний Суд України зазначив, що в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).
За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правових актів в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
З огляду на наведені вище положення Закону №2232-ХІІ та Порядку №560, слід дійти висновку, що з 18.05.2024 громадяни України, які раніше перебували на військовому обліку та були виключені з військового обліку військовозобов'язаних на підставі пункту 6 частини 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ (у редакції, чинній до 18.05.2024), підлягають взяттю на військовий облік військовозобов'язаних, оскільки відпала підстава, за якою їх було виключено з військового обліку.
Крім того, особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, можуть бути призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Таким чином, суд виснуває, що у військово-обліковому документі, який створений 09.07.2024 в електронній формі (Резерв+), правомірно відображена інформація про те, що ОСОБА_1 є військовозобов'язаним, позаяк з 18.05.2024 підстава для виключення його з військового обліку як особи, яка раніше засуджена за вчинення особливо тяжкого злочину, в Законі №2232-ХІІ відсутня.
З огляду на вищевикладене у відповідача не було правових підстав для внесення змін до військово-облікових даних позивача щодо виключення його з військового обліку з 08.06.2022, оскільки з 18.05.2024 ОСОБА_1 підлягав взяттю на військовий облік як громадянин України, який прибув після відбування покарання з установ виконання покарань.
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Як передбачає пункт 9 Положення №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам; здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку); розробляють плани проведення мобілізації людських і транспортних ресурсів, удосконалення системи оповіщення, збору та поставки зазначених мобілізаційних ресурсів на відповідній території; ведуть на відповідній території облік підприємств, які залучаються до виконання мобілізаційних завдань, а також облік людських і транспортних ресурсів, призначених для задоволення потреб оборони держави.
Відповідно до пункту 21 Порядку №560 за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Згідно з підпунктом 1 пунктом 27 Порядку №560 під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів з метою: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
Таким чином, вручення ОСОБА_1 повістки для уточнення даних та проходження ВЛК відповідає вимогам Порядку №560 та входить до повноважень ІНФОРМАЦІЯ_3 , з огляду на що такі дії відповідача є правомірними.
Разом з тим, суд не вбачає протиправної бездіяльності відповідача щодо не розгляду заяв від 06.12.2024 та від 24.12.2024, оскільки такі заяви розглянуті та за результатами їх розгляду надані відповіді від 25.02.2025 №3302 та №3303 (а.с.70-73).
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
ІНФОРМАЦІЯ_2 як суб'єкт владних повноважень довів суду правомірність своїх дій щодо взяття на облік позивача як військовозобов'язаного та виклику останнього для уточнення даних та проходження медичного огляду.
Беручи до уваги встановлені обставини справи та наведені норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог, з огляду на що у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 слід відмовити.
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій