м. Вінниця
12 травня 2025 р. Справа № 120/12691/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що після здійснення перерахунку підвищення основного розміру пенсії, передбаченого постановою КМУ від 28.12.2011 р. №1381 “Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» за період з 01.03.2022 р., з 01.03.2023 р. та з 01.03.2024 р., відповідачем йому неправильно визначено розмір, а також здійснюється виплата пенсії із застосуванням обмеження максимальним розміром.
Ухвалою суду відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.
У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення даного позову. Мотивуючи доводи відзиву відповідач зазначає, що позивачу проведено перерахунок пенсії на виконання Постанови №118, при цьому вказаний перерахунок проведено з урахуванням індексації збільшення на 25%.
Вирішуючи дану справу суд виходить з таких встановлених фактичних обставин та керується наступними мотивами.
Відповідно до п. 1 постанови КМУ від 28.12.2011 р. №1381 “Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» установлено, що розміри пенсій особам з інвалідністю внаслідок війни, обчислені відповідно до статті 27 та частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», статей 13 і 21 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням індексації пенсії на визначений щороку Кабінетом Міністрів України коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, збільшуються на 25 відсотків.
Збільшення розмірів пенсій здійснюється без урахування передбачених законодавством надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, та інших доплат до пенсії.
Тобто пенсії збільшуються за рахунок індексацій та основного розміру пенсії до якого не включаються надбавки, підвищення, додаткова пенсія, цільова грошова допомога, пенсії за особливі заслуги перед Україною, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, та інші доплати до пенсії.
При цьому, позивач наводячи в позовній заяві розрахунки доплати зазначає, що 25% збільшення пенсії вираховується з основного розміру пенсії з врахуванням індексації пенсії на визначений щороку Кабінетом Міністрів України коефіцієнт збільшення. Проте, на думку позивача, відповідач у порушення вимог п. 1 Порядку № 1381 здійснив розрахунок збільшення пенсії, виходячи тільки з основного розміру пенсії.
В свою чергу, як видно із розрахунків пенсії по інвалідності основний розмір пенсії ОСОБА_2 з 01.03.2022 р. по 01.09.2024 р. без підвищень та надбавок є незмінним та становить 21147,50 грн.
В свою чергу, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" (далі - Постанова № 118) установлено, що перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,14.
Як видно із розрахунку пенсії основний розмір пенсії позивача без урахування підвищень та надбавок з 01.03.2022 р. складає 21147,50 грн. (100 % від грошового забезпечення) + індексація за 2022 рік 2960,65 грн. (21147,50х0,140), отже загальна сума з якої обраховується 25% складає 24108,15 грн. Відповідно розмір 25% від 24108,15 грн. становить 6027,04 грн.
Відповідно до розрахунку пенсії ОСОБА_1 станом на 01.03.2022 р. розмір підвищення становив 6027,04 грн., тобто обраховано правильно.
Згідно п. 1 постанови КМУ від 24 лютого 2023 р. № 168 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році установлено, що з 1 березня 2023 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197.
Установити, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень (п. 10 постанови №168).
Як видно із розрахунку пенсії основний розмір пенсії позивача без урахування підвищень та надбавок з 01.03.2023 р. складає 21147,50 грн. (100 % грошового забезпечення) + індексація за 2023 рік 1500 грн. + 2960,65 грн. (індексація за 2022 р.), отже загальна сума з якої обраховується 25% складає 25608,15 грн. Відповідно розмір 25% від 25608,15 грн. становить 6402,04 грн.
Відповідно до розрахунку пенсії ОСОБА_1 станом на 01.03.2023 р. розмір підвищення становив 6402,04 грн., тобто обраховано правильно.
Згідно п. 1 постанови КМУ від 23 лютого 2024 р. № 185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» установлено, що з 1 березня 2024 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,0796.
Розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968) та пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (Офіційний вісник України, 2023 р., № 26, ст. 1475) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2023 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Установити, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень (п. 3 постанови №185).
Як видно із розрахунку пенсії основний розмір пенсії позивача без урахування підвищень та надбавок з 01.03.2024 р. складає 21147,50 грн. (100 % грошового забезпечення) + індексація за 2023 рік 1500 грн. + 2960,65 грн. (індексація за 2022 р.) + індексація за 2024 рік 1500 грн, отже загальна сума з якої обраховується 25% складає 27108,15 грн. Відповідно розмір 25% від 27108,15 грн. становить 6777,04 грн.
Відповідно до розрахунку пенсії ОСОБА_1 станом на 01.03.2024 р. розмір підвищення становив 6777,04 грн., тобто обраховано правильно.
Аналогічний розмір доплати підвищення до пенсії 25% встановлений в розрахунку пенсії ОСОБА_1 станом на 01.09.2024.
Таким чином, відповідачем розмір підвищення до пенсії ОСОБА_1 розраховано відповідно до п. 1 постанови КМУ від 28.12.2011 р. №1381 “Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення», відтак позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Разом із тим, судом встановлено, що відповідачем на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23.10.2023 у справі № 120/13144/23 здійснено перерахунок пенсії позивача, внаслідок чого її розмір склав: 37135,69 грн та 38316,19 грн, відповідно, однак відповідач здійснює виплату пенсії з 01.03.2024 та з 01.09.2024 в розмірі 35126,69 грн., обмеживши її виплату максимальним розміром.
Надаючи оцінку діям відповідача щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром, суд виходить з такого.
Спеціальний Закон, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-XII.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року № 107-VI внесено зміни до Закону від 09.04.1992 року № 2262-XII, а саме доповнено статтю 43 новою частиною сьомою, згідно якої максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 року № 3668-VI, внесено зміни до Закону від 09.04.1992 року № 2262-XII, на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 року № 911-VIII, а саме частину 7 ст. 43, яку викладено в наступній редакції "Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність" та доповнено реченням такого змісту "Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень".
Рішенням Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зі змінами, а саме: частини 7 статті 43, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року положення частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за рішеннями Конституційного Суду України неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність (абз 6 п. 4 Рішення Конституційного Суду України у Справі № 1-31/2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України).
Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 2000 року (вказана вище Справа № 1-31/2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України), рішення Конституційного Суду України мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади.
Отже, правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України Рішення від 20 грудня 2016 у справі № 7-рп/2016, є втрата чинності із 20 грудня 2016 року норм частини 7 статті 43 в Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Це, у свою чергу, виключає можливість законодавчого органу України вносити зміни у норму, яка визнана неконституційною, оскільки після визнання неконституційною ч. 7 ст. 43 Закону від 09.04.1992 року № 2262-XII, така норма вважається "відсутньою" у тексті Закону.
Згідно Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII, передбачено, що відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, він набрав чинності з 1 січня 2017 року, у частині 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".
Разом з тим, суд зазначає, що ч. 7 ст. 43 Закону від 09.04.1992 року № 2262-XII, якою було передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, втратила чинність з часу проголошення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016.
Буквальне розуміння змін, внесених Законом України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, дозволяє стверджувати, що у Законі від 09.04.1992 року № 2262-XII була відсутньою норма ч. 7 ст. 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.
Тобто, вказане означає, що починаючи із 2017 року ст. 43 Закону від 09.04.1992 № 2262-XII не передбачала положення про обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами. Отже, внесені Законом України від 06 грудня 2016 року № 1774 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до ч. 7 зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії - "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року"), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Такий висновок узгоджується з позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 року у справі № 522/16882/17, від 31.01.2019 року у справі № 638/6363/17, від 12.03.2019 року у справі № 522/3049/17, від 09.11.2020 року у справі № 813/678/18.
Відтак, аргументи відповідача про існування законних підстав для обмеження пенсії позивачу є безпідставними та не узгоджуються із нормативним регулюванням спірних правовідносин.
Крім цього суд звертає увагу й на те, що принцип обов'язковості рішень Конституційного Суду України, та їх властивість "негативної нормотворчості" проявляється у недопустимості запровадження правового регулювання з тими самими недоліками.
Зокрема, Конституційний Суд України в п. 7 Рішення від 08.06.2016 року № 4-рп/2016 висловлював правову позицію, якою зауважив, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані неконституційними, не можуть бути прийняті в аналогічній редакції, оскільки рішення Конституційного Суду України є "обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені". Повторне запровадження правового регулювання, яке Конституційний Суд України визнав неконституційним, дає підстави стверджувати про порушення конституційних приписів, згідно з якими закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Наведені висновки теж спростовують твердження відповідача про те, що ст. 43 Закону від 09.04.1992 року № 2262-XII на момент перерахунку пенсії носила імперативний характер та в установленому законодавством порядку неконституційною не визнавалася.
Також Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою в Конституції України виокремлюються певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави; до них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі, у тому числі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, органах, що забезпечують суверенітет і територіальну цілісність, її економічну та інформаційну безпеку (рішення від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004).
Конституційний Суд України зазначав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена, зокрема, тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (абзац другий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, абзац четвертий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004).
Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом від 09.04.1992 року № 2262-XII, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Крім того, суд додатково враховує, що рішеннями Вінницького окружного адміністративного суду у справі № 120/1293/19-а від 31.05.2019, від 29.04.2022 у справі № 120/98/22-а, від 23.10.2023 у справі № 120/13144/23, ухвалених на користь позивача вже неодноразово надано правову оцінку протиправності діям відповідача щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром та за наслідками вирішення справи зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснювати виплату пенсії позивача з урахуванням нарахованої індексації без обмеження її максимальним розміром.
Отже, підсумовуючи викладене, суд доходить висновку, що обмеження розміру пенсії позивача з 01.03.2024 року та з 01.09.2024 до десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, не ґрунтуються на положеннях Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" 06.12.2016 року № 1774-VIII, оскільки аналогічні за суттю та змістом обмеження, передбачені ч. 7 ст. 43 Закону від 09.04.1992 року № 2262-XII, визнанні неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016.
Виходячи із викладеного, заявлена позивачем позовна вимога про визнання протиправними дій відповідача щодо обмеження з 01.03.2024 та з 01.09.2024 року розміру його пенсії максимальним розміром підлягає задоволенню.
Відтак, зважаючи на протиправність дій відповідача, що полягали у застосуванні обмеження граничного розміру при виплаті позивачу пенсії, підлягає задоволенню й похідна вимога щодо зобов'язання відповідача перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у сумі 2000 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", інших встановлених надбавок та доплат, а також з урахуванням нарахованої індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118, постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168, та постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185, з урахуванням підвищення до пенсії як інваліду війни відповідно до п. 1 постанови КМУ від 28.12.2011 р. №1381 “Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» у розмірі 25% від основного розміру пенсії, а також державної соціальної допомоги на догляд у розмірі 50% прожиткового мінімуму для працездатних осіб згідно Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам", без обмеження пенсії максимальним розміром, та з урахуванням вже виплачених сум.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши надані сторонами докази, з метою належного захисту порушених прав позивача в спірних правовідносинах суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення даного позову частково відповідно до вищенаведених мотивів.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд не встановив факту понесення позивачем витрат зі сплати судового збору, адже від його сплати позивача звільнено в силу Закону України “Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо проведення виплати пенсії ОСОБА_1 починаючи з 01.03.2024 з 01.09.2024 з обмеженням її максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити виплату ОСОБА_1 перерахованої пенсії з 01.03.2024 та з 01.09.2024 року, з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у сумі 2000 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", інших встановлених надбавок та доплат, а також з урахуванням нарахованої індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118, постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168, та постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185, з урахуванням підвищення до пенсії як інваліду війни відповідно до п. 1 постанови КМУ від 28.12.2011 р. №1381 “Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» у розмірі 25% від основного розміру пенсії, а також державної соціальної допомоги на догляд у розмірі 50% прожиткового мінімуму для працездатних осіб згідно Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам" від 18.05.2004 № 1727-IV, без обмеження пенсії максимальним розміром, та з урахуванням вже виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005, код ЄДРПОУ 13322403)
Суддя Заброцька Людмила Олександрівна