Справа № 487/85/25
Провадження № 2-а/487/15/25
07.05.2025 року м. Миколаїв Заводський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді -Нікітіна Д.Г.,
при секретарі - Марченко О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
07.01.2025 до Заводського районного суду м. Миколаєва звернулася представник позивача ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить: скасувати Постанову по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 стаття 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення від 16 грудня 2024 року № 591, прийняту тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 майором ОСОБА_3 , якою ОСОБА_1 визнано винним у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у сумі 25 500,00 грн., та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП..
В обґрунтування вимог посилається на те, що 14 грудня 2024 р. уповноваженою посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 , діловодом відділення військогового обліку та бронювання старшим солдатом ОСОБА_4 складений протокол №628 про адміністративне правопорушення за ч.3. ст.. 210-1 КУпАП (далі - протокол), відповідно до якого ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП , тобто порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий період, а саме не уточнення облікових даних у передбачений законом строк.
Згідно з протоколом 14.12.2024 о 21:45 було виявлено адміністративне правопорушення, а саме гр. ОСОБА_1 не виконав обов'язок щодо уточнення своїх облікових даних через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження протягом 60 діб з 18 травня по 16 липня 2024 року, чим порушив вимоги абзацу 7 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абзацу 4 пункту 1 частини 2 Прикінцевих положень Закону 3633, абзацу 2 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Відповідно до Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Крім того, слід зазначити, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ в Україні введено воєнний стан із 05 год 30 хв. 24.02.2022, який діє до теперішнього часу, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП.. Позивач не погодився з протоколом, про що зазначив у протоколі. Один примірник був вручений позивачу.
16 грудня 2024 року тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 майором ОСОБА_3 прийнята Постанова №591 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у сумі 25 500,00 грн.(далі - постанова)
Постанова надіслана на адресу ОСОБА_1 звичайним листом 26.12.2024р. (що підтверджує штамп Укрпошти на конверті), яка отримана позивачем не раніше 26.12.2024р.
Позивач вважає, що вказана вище постанова по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 16 грудня 2024 року №591 не відповідає вимогам закону, оскільки вона винесена з порушенням установленого порядку накладення адміністративних стягнень, ґрунтується на неповному та необ'єктивному розгляді справи про адміністративне правопорушення, за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт неправомірних дій позивача, а отже не підтверджує наявність адміністративного правопорушення.
Ухвалою судді від 08.01.2025 року відкрито провадження у справі, та призначено справу до розгляду.
Представник позивача подав заяву про слухання справи за його відсутності, підтримав позовну заяву, та просив її задовольнити.
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву в якому просив відмовити у задоволенні позовної заяви.
У зв'язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до частини першої ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права.
Судом встановлено, що 14 грудня 2024 р. уповноваженою посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 , діловодом відділення військового обліку та бронювання старшим солдатом ОСОБА_4 складений протокол №628 про адміністративне правопорушення за ч.3. ст.. 210-1 КУпАП (далі - протокол), відповідно до якого ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП, тобто порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий період, а саме не уточнення облікових даних у передбачений законом строк.
Згідно з протоколом 14.12.2024 о 21:45 було виявлено адміністративне правопорушення, а саме гр. ОСОБА_1 не виконав обов'язок щодо уточнення своїх облікових даних через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження протягом 60 діб з 18 травня по 16 липня 2024 року, чим порушив вимоги абзацу 7 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абзацу 4 пункту 1 частини 2 Прикінцевих положень Закону 3633, абзацу 2 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Відповідно до Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Крім того, слід зазначити, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ в Україні введено воєнний стан із 05 год 30 хв. 24.02.2022, який діє до теперішнього часу, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП.. Позивач не погодився з протоколом, про що зазначив у протоколі. Один примірник був вручений позивачу.
16 грудня 2024 року тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 майором ОСОБА_3 прийнята Постанова №591 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у сумі 25 500,00 грн.
Відомостей про вручення ОСОБА_1 копії оскаржуваної постанови матеріали справи не містять.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 3 статті 210-1 КУпАП України передбачена адміністративна відповідальність, за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що вчинене в особливий період.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Відповідно до ст. 235 КУпАП України, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Надаючи оцінку доводам позивача, суд зазначає, що ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за не виконав обов'язок щодо уточнення своїх облікових даних через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження протягом 60 діб з 18 травня по 16 липня 2024 року, чим порушив вимоги абзацу 7 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абзацу 4 пункту 1 частини 2 Прикінцевих положень Закону 3633, абзацу 2 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Відповідно до Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Крім того, слід зазначити, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ в Україні введено воєнний стан із 05 год 30 хв. 24.02.2022, який діє до теперішнього часу.
Згідно статті 235 КУпАП України територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
За приписами частини 1 статті 268 КУпАП України, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи; давати пояснення, подавати докази; заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Водночас, жодних доказів на підтвердження того, що позивач в порядку статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» отримував виклик і не прибув у призначений час, суду не надано.
Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач зареєстрований АДРЕСА_1 та знаходиться на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 . При цьому згідно протоколу №628 від 14.12.2024 року позивача повідомили, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10.00 16.12.2024 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 ). Проте без будь-якого повідомлення позивача, що справа про притягнення позивача до адміністративної відповідальності буде розглядатись ІНФОРМАЦІЯ_4 , тимчасово виконуючий обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 майор ОСОБА_3 розглянув справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності без участі ОСОБА_1 та прийняв оскаржувану постанову.
Суд звертає увагу, що положення ч. 2 ст. 77 КАС України перекладають обов'язок доказування правомірності оскаржуваного рішення на відповідача, однак у цій справі таких доказів відповідачем суду не надано.
Таким чином, суд приходить до висновку, що викладені позивачем аргументи є обґрунтованими, а тому позов слід задовольнити, справу про адміністративне правопорушення закрити на підставі ч. 1 ст. 247 КупАП.
Частиною 3 ст. 286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи той факт, що судове рішення ухвалене на користь позивача та дотримуючись вимог статті 139 КАС України, суд вирішив стягнути на користь позивача судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 968,96 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5-7, 77, 90, 139, 241-246, 286 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати Постанову по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 стаття 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення від 16 грудня 2024 року № 591, прийняту тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 майором ОСОБА_3 , якою ОСОБА_1 визнано винним у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у сумі 25 500,00 грн..
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору за подання позову в сумі 968,96 грн.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення судового рішення.
Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін по справі:
позивач - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_3 ;
відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса АДРЕСА_4 ЄДРПОУ НОМЕР_2 ;
Суддя Д.Г. Нікітін