Миколаївської області
Справа №945/1688/24
Провадження №2/477/329/25
29 квітня 2025 року м. Миколаїв
Вітовський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючої - судді Саукової А.А.,
з секретарем - Дорош Я. Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ОТП БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
23 вересня 2024 року на адресу Жовтневого районного суду Миколаївської області за підсудністю з Миколаївського районного суду Миколаївської області надійшла цивільна справа за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ОТП БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача, в якому просить стягнути заборгованості за кредитом в сумі 55087,41 грн.
Законом України про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів 4273-ХІ від 26.02.2025 року, який набув чинності 25 квітня 2025 року, змінено найменування Жовтневого районного суду Миколаївської області на Вітовський районний суд Миколаївської області.
В обґрунтування позову зазначає, що 23.06.2023 року між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 3000011330. Відповідно до Розділу 1 Кредитного Договору АТ «ОТП БАНК» надав відповідачу кредит в сумі 45000,00 грн. п.1.1 Кредитного договору передбачає, що протягом дії кредитного договору для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись річна процентна ставка у розмірі - 34,99% річних. Позивач вказує, що свої зобов'язання за договором щодо надання позичальнику кредиту виконав в повному обсязі. Однак, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 20.03.2024 року має заборгованість в розмірі - 55087,41 грн., яка складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі - 44299,29 грн. та заборгованості по відсотках в розмірі - 10788,12 грн.
У судове засідання представник позивача не з'явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі, в якому зазначив, що позов підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити, не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений відповідно до положень статті 128, 130 ЦПК України, причини неявки в судове засідання не повідомив, відзив не подав.
Ухвалою суду від 29 квітня 2025 року постановлено здійснювати розгляд справи в заочному порядку за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Із матеріалів справи вбачається, що 23.06.2023 року між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 3000011330.
Відповідно до Розділу 1 Кредитного Договору АТ «ОТП БАНК» надав відповідачу кредит в сумі 45000,00 грн.
п.1.1 Кредитного договору передбачає, що протягом дії кредитного договору для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись річна процентна ставка у розмірі - 34,99% річних.
23.06.2023 року відповідач підписав паспорт споживчого кредиту, який містить інформацію щодо строку кредитування, суму кредиту, мету отримання кредиту, спосіб та строк надання кредиту, процентну ставку та розміру платежу.
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача за кредитним договором станом на 20.03.2024 року становить - 55087,41 грн., яка складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі - 44299,29 грн. та заборгованості по відсотках в розмірі - 10788,12 грн.
26.04.2024 року позивач направив на адресу відповідача «Вимогу про погашення заборгованості», однак відповідач всі звернення проігнорував, вимогу не задовольнив, погашення заборгованості не здійснив.
За правилами статей 526, 530, 610 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (статі 611 ЦК України).
Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом частини першої статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 638 цього ж Кодексу, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Частинами 1, 2 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Дослідженими судом доказами підтверджується, що позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти на умовах передбачених договором.
Між тим, в порушення умов кредитного договору, відповідач свої зобов'язання з повернення кредиту та сплати процентів та інших передбачених договором платежів не виконав, внаслідок чого станом на 20.03.2024 року має заборгованість в розмірі - 55087,41 грн., яка складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі - 44299,29 грн. та заборгованості по відсотках в розмірі - 10788,12 грн., яка нічим не спростована.
Досудова вимога про виконання грошових зобов'язань за кредитним договором відповідачем не виконана.
Таким чином, зважаючи на вищенаведене, та за урахуванням того, що на виконання статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, суд вважає наявними підстави для задоволення позову та присудження до стягнення заборгованості за договором на користь позивача у зазначеному вище розмірі.
На підставі статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору.
Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд,
Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ОТП БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити повністю.
Стягнути з відповідача - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ОТП БАНК» (код ЄДРПОУ - 21685166, місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43) заборгованість по Кредитному договору № 3000011330 від 23.06.2023 року, станом на 20.03.2024 року, у розмірі - 55087 (п'ятдесят п'ять тисяч вісімдесят сім) грн. 41 (сорок одна) коп., з яких: заборгованості по тілу кредиту - 44299,29 грн. та заборгованість по відсотках - 10788,12 грн.
Стягнути з відповідача - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ОТП БАНК» (код ЄДРПОУ - 21685166, місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43) судовий збір в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
позивач - АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ОТП БАНК», адреса: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43, код ЄДРПОУ - 21685166;
відповідач - ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Суддя А.А.Саукова