Миколаївської області
Справа №477/405/25
Провадження №2/477/779/25
28 квітня 2025 року м. Миколаїв
Вітовський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючої - судді Саукової А.А.,
з секретарем - Дорош Я. Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
Представник позивача - адвокат Максименко С. В. звернулася з позовною заявою до Жовтневого районного суду Миколаївської області через систему «Електронний суд» в якій просить стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 5000,00 грн. щомісячно до досягнення донькою повноліття.
Законом України про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів 4273-ХІ від 26.02.2025 року, який набув чинності 25 квітня 2025 року, змінено найменування Жовтневого районного суду Миколаївської області на Вітовський районний суд Миколаївської області.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 09 лютого 2008 року між нею та відповідачем укладено шлюб. Від цього шлюбу у них народилася дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюб між сторонами розірвано 17 липня 2024 року. Відповідач не бере участі у вихованні та утриманні їх спільної дитини, тому вона була змушена звернутися до суду.
В судове засідання позивачка не з'явилася. Від представника позивача - ОСОБА_4 надійшла заява про розгляд справи без її участі та участі позивачки, позовні вимоги задовольнити, не заперечують проти ухвалення заочного рішення по справі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату та час судового засідання, повідомлений у відповідності до положень ст. 128, 130 ЦПК України, відзив не подав.
У відповідності до положень ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання не здійснювалось.
Ухвалою суду від 28 квітня 2025 року постановлено, здійснювати розгляд справи в заочному порядку.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності досліджені докази, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народилася донька - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого 13 травня 2008 року.
Відповідно до указаного свідоцтва про народження, батьком ОСОБА_3 у відповідній графі свідоцтва про народження зазначено відповідача - ОСОБА_2 .
Рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 17 липня 2024 року, справа № 477/721/24 шлюб між сторонами розірвано.
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Мати і батько, відповідно до приписів частини 1 статті 141 СК України мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою, відповідно обов'язок по утриманню дитини в рівних частках покладається на її батьків.
Статтею 181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними; якщо домовленість відсутня, то кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно з положеннями частини 1 статті 182 цього ж Кодексу при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у том числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі від придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
При цьому зі змісту частини 1 статті 183 СК України слідує, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Частиною 2 статті 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину визначається Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік.
Таким чином, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину є встановленою Законом гарантією для забезпечення інтересів дитини.
При цьому, статтею 184 СК України врегульовано питання щодо визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі. Згідно з вказаною статтею СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Нормою статті 184 СК України не передбачено повноважень суду, під час розгляду справи в порядку позовного провадження та ухвалення рішення про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, вказувати у його резолютивній частині положення про те, що визначений у твердій грошовій сумі розмір аліментів повинен бути не меншим ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, оскільки позивач просить стягнути конкретну тверду грошову суму.
Відповідно до ст. 5 Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (зі змінами, внесеними Протоколом № 11) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебуванні в шлюбі та у випадку його розірвання.
Статтею 150 СК України визначені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме: батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Виходячи з вищенаведеного, сторони мають рівні права та обов'язки по утриманні та матеріальному забезпеченні дітей, а отже не тільки позивач, але й відповідач зобов'язані утримувати своїх малолітніх (неповнолітніх) дітей.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання та розвиток дитини, а отже і витрати на потреби дитини також мають бути однаковими.
Оскільки на теперішній час донька сторін постійно проживає разом з позивачкою, суд вважає, що позивач має право на отримання аліментів від відповідача, який повинен виконувати свій обов'язок щодо утримання дитини належним чином.
З врахуванням принципу співмірності, розумності аліменти у розмірі 5000 грн. відповідатимуть інтересам дитини і не порушуватимуть як законні інтереси платника аліментів, так і законні інтереси їх отримувача.
Суд звертає увагу сторін по справі, що ухвалення даного судового рішення не позбавляє платника або одержувача аліментів права звернутися до суду в разі зміни згодом матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України, на підставі ч. 1 ст. 192 СК України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів.
На підставі статті 141 ЦПК України, статті 7 Закону України «Про судовий збір» з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 430 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, задовольнити повністю.
Стягувати з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в твердій грошовій сумі, в розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень 00 коп. щомісячно, починаючи стягнення з 04 березня 2025 року і до досягненню дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів в межах платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 968,96 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ;
відповідач - ОСОБА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .
Суддя А.А.Саукова