Справа № 474/1301/24
Провадження № 2/474/23/25
про залишення позову без розгляду
12.05.25р. селище Врадіївка
Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Сокола Ф.Г.
за участю секретаря судового засідання Тодосьєвої А.С.
розглянув у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат пов'язаних з регламентною виплатою, -
встановив:
10.12.2024р. Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на свою користь 19 582 грн. 37 коп. шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Позов обґрунтований тим, що 25.07.2021р. об 11 год. 00 хв. по вул. Московській в напрямку перехрестя з вул. Нікольською сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля “Ford Transit», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля “ВАЗ», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , внаслідок чого було пошкоджено автомобіль “ВАЗ», д.н.з. НОМЕР_2 , та завдано шкоди власнику зазначеного транспортного засобу (механічні пошкодження зафіксовано у відповіді Національної поліції № 3021207560246697 про ДТП та акті огляд пошкодженого транспортного засобу з фотододатками).
ДТП сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 п.п. 2.3Б та 16.11 ПДР України.
На момент вчинення ДТП цивільно-правову відповідальність ОСОБА_1 за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів застраховано не було.
Відповідно до наказу № 3/1746 від 25.03.2022р. розмір регламентної виплати склав 19 582 грн. 37 коп., яке МТСБУ було сплачено потерпілій особі згідно платіжного доручення від 28.03.2022р., з них: розмір витрат в зв'язку з фізичним знищенням автомобіля 12 790 грн. 18 коп.; розмір витрат на збір документів та визначення розміру шкоди щодо зазначеного страхового випадку 1 519 грн. 95 коп.; розмір підтвердженої матеріальної шкоди на лікування 5 272 грн. 24 коп.; розмір шкоди заподіяної з тимчасовою втратою працездатності 1 600 грн. 00 коп.
Ухвалою суду від 12.12.2024р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 31.01.2025р., яке в подальшому відкладалося на 10.03.2025р., 10.04.2025р. та 12.05.2025р.
Ухвалою від 10.04.2025р. від позивача було витребувано оригінали або належним чином завірені копії наступних доказів:
- “Розрахунку шкоди, пов'язаної з тимчасовою втратою працездатності потерпілого у ДТП, що мала місце 25.07.2021р. - ОСОБА_3 № 78041» виданого відділом регламентних виплат Департаменту внутрішнього страхування, з зазначенням у ньому доказів на підставі яких позивачем були взяті вихідні дані для здійснення розрахунку вказаного виду витрат, відповідно до вимог ст. 1197 ЦК України, ст. 25 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-ІУ від 01.07.2004р. в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин.
- “Розрахунку розміру відшкодування шкоди, пов'язаної з лікуванням та тимчасовою втратою працездатності потерпілого у ДТП, що мала місце 25.07.2021р. - ОСОБА_3 » у справі № 78041 від 11.03.2022р.;
- “Розрахунку вартості колісного транспортного засобу ВАЗ 2104 д.н.з. НОМЕР_2 » у справі № 78041 від 24.03.2021р.
Ухвала про витребування доказів обґрунтована тим, що надані позивачем до матеріалів позову вищенаведені розрахунки, містять реквізити виготовлені друкарським способом, які не заповнені (відсутні підписи відповідальних осіб, дати виготовлення).
Зокрема, “Розрахунок шкоди, пов'язаної з тимчасовою втратою працездатності потерпілого у ДТП, що мала місце 25.07.2021р. - ОСОБА_3 № 78041» виданий відділом регламентних виплат Департаменту внутрішнього страхування, з інформацією про розрахунок середньоденного доходу потерпілого за останні два місяці до ДТП - мінімальна з/п 6 000 грн., про заробітну плату за один календарний день розраховану шляхом ділення 6 000 грн. на загальну кількість днів 30, та щодо розрахунку неотриманого доходу з 29.07.2021р. до 06.08.2021р. = 1 600 грн. 00 (8 днів*200грн. 00 коп.). При цьому такі реквізити вказаного розрахунку шкоди, виготовлені друкарським способом, як “Головний експерт відділу регламентних виплат В. Гузько, “___»_____2022р.» та “Начальник відділу регламентних виплат М. Делайчук “__»_____2022р.» не заповнені, не містять підпису вказаних відповідальних осіб, та дату підписання, складання цього ж документу. З нього ж не вбачається доказів на підставі яких позивачем були взяті вихідні дані для здійснення розрахунку вказаного виду витрат, відповідно до вимог ст. 1197 ЦК України, ст. 25 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-ІУ від 01.07.2004р. в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин.
Щодо “Розрахунку розміру відшкодування шкоди, пов'язаної з лікуванням та тимчасовою втратою працездатності потерпілого у ДТП, що мала місце 25.07.2021р. - ОСОБА_3 » у справі № 78041 від 11.03.2022р., то у ньому такі реквізити виконані друкарським способом, як “Виконавець В. Гузько» та “Начальник відділу регламентних виплат М. Делайчук» не заповнені, не містять підпису вказаних відповідальних осіб. В цьому ж розрахунку зазначено про підтверджуючі документально витрати на лікування у розмірі 3 672 грн. 24 коп. та мінімальний розмір РВ за шкоду пов'язану з тимчасовою втратою працездатності за період з 29.07.2021р. до 06.08.2021р. у розмірі 1 600 грн., тобто всього у розмірі 5 272 грн. 24 коп., тоді як у позові позивачем заявлено розмір витрат на лікування як 5 272 грн. 24 коп. та розмір витрат за шкоду пов'язану з тимчасовою втратою працездатності у розмірі 1 600 грн. 00 коп.
Реквізити “Розрахунку вартості колісного транспортного засобу ВАЗ 2104 д.н.з. НОМЕР_2 у справі № 78041» від 24.03.2021р. як “Провідний експерт відділу експертиз В.Каширін» та “Начальник відділу експертиз В.Царюк» виготовлені друкарським способом не заповнені, не містять підпису вказаних відповідальних осіб.
Строк виконання ухвали від 10.04.2025р. було встановлено невідкладно після отримання ухвали, але не пізніше 10.05.2025р.
Ухвалою від 10.04.2025р. також роз'яснено позивачу та його представниці ОСОБА_4 , що у разі неможливості виконати вимоги ухвали необхідно надати письмові пояснення з підтверджуючими це доказами, в тому числі шляхом направлення вказаної інформації на електрону адресу суду: е-mail: inbox@vr.mk.court.gov.ua.
Також роз'яснено, що з метою ідентифікації учасника справи для проведення канцелярією суду реєстрації вхідної кореспонденції по справі, направленні до суду за допомогою електронної пошти заяви, клопотання, тощо мають бути підписані електронно-цифровим підписом.
У вказаній ухвалі судом роз'яснено позивачу та його представниці ОСОБА_4 , наслідки невиконання вимог ухвали суду в частині витребування доказів, передбачені п. 9 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Ухвала та судова повістка направлялися позивачу та його представниці в їх електронні кабінети, в порядку, визначеному ст.ст. 128-131 ЦПК України, отримані адресатами, що підтверджується довідками про доставку електронного документу.
Представниця позивача Бондар В.О. в судові засідання 31.01.2025р., 10.03.2025р., 10.04.2025р., 12.05.2025р. не з'явилася, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлена про час, дату та місце судового розгляду, про причини неявки не повідомила. Водночас, 06.01.2025р., 07.03.2025р. звернулася на адресу суду з заявами про розгляд справи у її відсутність, в якій позовні вимоги підтримала.
Відповідач в судові засідання 31.01.2025р., 10.03.2025р. та 10.04.2025р., 12.05.2025р. не з'явився, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлений про час, дату та місце судового розгляду, шляхом направлення поштовим зв'язком рекомендованим поштовим відправленням судових повісток за адресою реєстрації місця проживання, які отримані адресатом особисто під розпис. Про причини неявки не повідомив, з заявами чи клопотаннями на адресу суду не звертався.
Водночас, судове засідання у справі призначене на 27.01.2025р. було відкладено на підставі заяви відповідача від 27.01.2025р. про відкладення слухання справи для відшукування правової допомоги адвоката для представлення його інтересів під час розгляду справи, а 05.03.2025р. відповідачем було подано заяву про застосування строків позовної давності.
Ухвала суду про витребування доказів від 10.04.2025р. позивачем станом на 12.05.2025р. виконана не була.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до такого висновку.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасникам справи надано право подавати докази, при цьому п.п. 2, 4-7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України зобов'язано учасників справи: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Частиною 2 ст. 13 ЦПК України визначено, що збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Частинами 6-10 ст. 84 ЦПК України визначено, будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов'язку подати витребувані судом докази.
У разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.
Розмір втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я заробітку (доходу), що підлягає відшкодуванню, визначається у відсотках від середнього місячного заробітку (доходу), який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, з урахуванням ступеня втрати потерпілим професійної працездатності, а за її відсутності - загальної працездатності. Середньомісячний заробіток (дохід) обчислюється за бажанням потерпілого за дванадцять або за три останні календарні місяці роботи, що передували ушкодженню здоров'я або втраті працездатності внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я. Якщо середньомісячний заробіток (дохід) потерпілого є меншим від п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, розмір втраченого заробітку (доходу) обчислюється виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати. Для визначення розміру відшкодування у разі професійного захворювання може братися до уваги за бажанням потерпілого середньомісячний заробіток (дохід) за дванадцять або за три останні календарні місяці перед припиненням роботи, що було викликано каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. До втраченого заробітку (доходу) включаються всі види оплати праці за трудовим договором за місцем основної роботи і за сумісництвом, з яких сплачується податок на доходи громадян, у сумах, нарахованих до вирахування податку (ч.ч.1-3 ст. 1197 ЦК України).
Згідно зі ст. 25 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-ІУ від 01.07.2004р. в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, було визначено, що у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності потерпілим відшкодовуються не отримані доходи за підтверджений відповідним закладом охорони здоров'я час втрати працездатності. Доходи потерпілого оцінюються в таких розмірах:
- для працюючої особи (особи, яка працює за трудовим договором) - неотримана середня заробітна плата, обчислена відповідно до норм законодавства України про працю;
- для особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, - неотримані доходи, які обчислюються як різниця між доходом за попередній (до дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік та доходом, отриманим у тому календарному році, коли особа була тимчасово непрацездатною;
- для непрацюючої повнолітньої особи - допомога у розмірі, не меншому мінімальної заробітної плати, встановленої чинним законодавством.
Якщо особа була в зазначеному статусі менше вказаних розрахункових термінів, то до уваги береться середньомісячний доход з розрахунку суми сукупного доходу такої особи за попередній до настання страхового випадку календарний рік та доход протягом фактичного терміну (повні місяці) перебування особи в зазначеному статусі.
За приписами ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України “Про електронні документи та електронний документообіг» та “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Суд повинен належним чином дослідити поданий стороною доказ (у даному випадку розрахунки вартості транспортного засобу, шкоди пов'язаної з лікуванням потерпілого та тимчасовою втратою працездатності), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов'язок суду.
“Розрахунок шкоди, пов'язаної з тимчасовою втратою працездатності потерпілого у ДТП, що мала місце 25.07.2021р. - ОСОБА_3 № 78041» виданий відділом регламентних виплат Департаменту внутрішнього страхування, з інформацією про розрахунок середньоденного доходу потерпілого за останні два місяці до ДТП - мінімальна з/п 6 000 грн., про заробітну плату за один календарний день розраховану шляхом ділення 6 000 грн. на загальну кількість днів 30, та щодо розрахунку неотриманого доходу з 29.07.2021р. до 06.08.2021р. = 1 600 грн. 00 (8 днів*200грн. 00 коп.). При цьому такі реквізити вказаного розрахунку шкоди, виготовлені друкарським способом, як “Головний експерт відділу регламентних виплат В. Гузько, “___»_____2022р.» та “Начальник відділу регламентних виплат М. Делайчук “__»_____2022р.» не заповнені, не містять підпису вказаних відповідальних осіб, та дату підписання, складання цього ж документу. З нього ж не вбачається доказів на підставі яких позивачем були взяті вихідні дані для здійснення розрахунку вказаного виду витрат, відповідно до вимог ст. 1197 ЦК України, ст. 25 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-ІУ від 01.07.2004р. в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, адже у Довідці яка підлягає заміни на лист непрацездатності на ім'я потерпілої зазначено, що вона видана для пред'явлення до Державної реабілітаційної установи “Центр комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю “Мрія», тоді як у Розрахунку шкоди, пов'язаної з лікуванням та тимчасовою втратою працездатності потерпілого у ДТП, що мала місце 25.07.2021р. - ОСОБА_3 » у справі № 78041 від 11.03.2022р. зазначено про здійснення розрахунку виходячи із мінімальної заробітної плати встановленої ЗУ “Про державний бюджет України».
В цьому ж розрахунку зазначено про підтверджуючі документально витрати на лікування у розмірі 3 672 грн. 24 коп. та мінімальний розмір РВ за шкоду пов'язану з тимчасовою втратою працездатності за період з 29.07.2021р. до 06.08.2021р. у розмірі 1 600 грн., тобто всього у розмірі 5 272 грн. 24 коп., тоді як у позові позивачем заявлено розмір витрат на лікування як 5 272 грн. 24 коп. та розмір витрат за шкоду пов'язану з тимчасовою втратою працездатності у розмірі 1 600 грн. 00 коп.
Розрахунки заборгованості наявні у матеріалах справи, в сукупності з наявними у справі доказами перелік яких наведений вище, не дають змогу встановити дійсний розмір кожного з виду заподіяної шкоди, а тому суд позбавлений можливості перевірити їх.
Позивачем та його представницею не виконано вимоги ухвали суду про витребування доказів від 10.04.2025р. Ними ж не повідомлено про причини неможливості надання таких доказів.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що, в даному випадку, позивач не подав витребувані докази без поважних причин, що перешкоджає повному, всебічному та об'єктивному розгляду справи.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.
З огляду на вищевикладене слід також зазначити, що у справі “Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
У справі “Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Таким чином, оскільки позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, які необхідні для вирішення спору, а саме встановлення наявності або відсутності обставин справи, які входять до предмета доказування, а тому позов підлягає залишенню без розгляду.
Згідно ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-84, 257, 259-263 ЦПК України, суд, -
постановив:
Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат пов'язаних з регламентною виплатою - залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається через Врадіївський районний суд Миколаївської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст ухвали складений та підписаний “13» травня 2025 року.
Суддя Ф.Г. Сокол