Справа № 297/1888/23
Закарпатський апеляційний суд
06.05.2025 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Берегівського районного суду від 03 липня 2023 року у справі за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 - ч. 1 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК України, -
Вироком Берегівського районного суду від 03 липня 2023 року, ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 - ч. 1 ст. 358 КК України, ч. 4 ст. 358 КК України, та призначено йому покарання: за ч. 1 ст. 358 КК України - у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень; за ч. 4 ст. 358 КК України - у виді штрафу у розмірі 850 (вісімсот п?ятдесят) гривень. На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання, більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_6 , покарання у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Вироком ухвалено речовий доказ: копію міжнародного свідоцтва про вакцинацію/профілактику, яке видане на ім?я ОСОБА_6 - залишити при матеріалах справи.
Згідно з вироком, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.
У кінці липня 2021 року у невстановлений досудовим розслідуванням точний день та час, у невстановленому слідством місці, ОСОБА_6 маючи умисел на підроблення офіційного документа, а саме: міжнародного свідоцтва про вакцинацію/профілактику, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність, всупереч встановленому порядку отримання та використання міжнародного свідоцтва про вакцинацію/профілактику, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.2021 № 677 «Про деякі питання формування та використання сертифіката, що підтверджує вакцинацію від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, негативний результат тестування або одужання особи від зазначеної хвороби», реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на пособництво у підробленні іншого офіційного документа, який видається установою, що має право видавати такі документи, з метою його подальшого використання, домовився із невстановленою досудовим розслідуванням особою щодо виготовлення міжнародного свідоцтва про вакцинацію/профілактику на своє ім'я, узгодивши при цьому оплату вартості підробленого документа в розмірі 1 000 (тисячі) гривень та передав свої персональні анкетні дані для внесення їх до підробленого міжнародного свідоцтва про вакцинацію/профілактику.
Таким чином, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27 - ч. 1 ст. 358 КК України, - пособництво у підробленні іншого офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такі документи і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання його іншою особою.
Крім цього, в подальшому, ОСОБА_6 в кінці липня 2021 року у невстановлений досудовим розслідуванням точний день та час, працюючи оператором котельні в Мужіївському ліцеї імені Яноша Гуняді Берегівської міської ради Закарпатської області, на виконання вимог наказу МОЗ України від 04.10.2021 № 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням», знаходячись в приміщенні Мужіївського ліцею імені Яноша Гуняді Берегівської міської ради Закарпатської області, що розташований за адресою: Закарпатська область, Берегівський район, село Мужієво, вулиця Шкільна, будинок, 27, усвідомлюючи значення та суспільно-небезпечний характер власних дій та керуючи ними, діючи умисно, з метою звільнення від обов'язку перебування на самоізоляції в запобіганні поширення COVID-19 та зменшення кількості хворих з тяжким перебігом COVID-19, у порушення вимог ч. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» зі змінами та доповненнями, як підставу звільнення від обов'язку перебування на самоізоляції в запобіганні поширення COVID-19 та зменшення кількості хворих з тяжким перебігом COVID-19 на території України надав директору Мужіївського ліцею імені Яноша Гуняді Берегівської міської ради Закарпатської області - ОСОБА_7 , завідомо підроблений документ - міжнародне свідоцтво про вакцинацію/профілактику на своє ім'я, яке насправді Комунальним некомерційним підприємством «Ужгородський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Ужгородської районної ради, код ЄДРПОУ 38466531, не видавалося та не посвідчувалося, чим у такий спосіб використав завідомо підроблений офіційний документ.
Таким чином, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, - використав завідомо підроблений документ.
За сукупністю ОСОБА_6 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 27 - ч. 1 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК України.
Не погоджуючись з вироком суду, обвинувачений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, у якій вказує на незаконність, необґрунтованість вироку суду та просить його змінити. Апелянт не заперечує свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, при цьому додає, що подав до ліцею підроблений сертифікат, оскільки боявся втратити роботу. Зазначає, що призначений місцевим судом штраф у такому розмірі є непомірним для нього. Вказує на те, що він пенсіонер, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, щиро у вчиненому розкаюється. Просить вирок змінити у частині призначеного покарання та призначити остаточне покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
На вказану апеляційну скаргу прокурор ОСОБА_8 подала заперечення, у якому зазначає, що підстав для зміни вироку суду через невідповідність призначеного обвинуваченому ОСОБА_6 покарання немає, оскільки він обвинувачується у вчиненні не одного, а декількох кримінальних правопорушень. Тому, вирок суду просить залишити без зміни, апеляційну скаргу обвинуваченого без задоволення.
До початку судового розгляду обвинувачений ОСОБА_6 подав до апеляційного суду клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Прокурор ОСОБА_5 вказане клопотання підтримала.
Заслухавши доповідь судді про суть вироку, повідомлення про те, ким і в якому обсязі він оскаржений, про основні доводи клопотання, думку прокурора ОСОБА_5 та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності підлягає задоволенню.
Кримінальне провадження розглядається за відсутності обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_9 , що з огляду на положення ч. 4 ст. 405 КПК України, не перешкоджає розгляду. Приймаючи рішення про розгляд апеляційної скарги за відсутності вказаних вище учасників кримінального провадження береться до уваги те, що учасники кримінального провадження належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду, а також те, що останні подали клопотання про розгляд апеляційної скарги без їх участі.
Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обгрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Вмотивованим є рішення, у якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
З оскаржуваного вироку слідує, що ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 - ч. 1 ст. 358 КК України, ч. 4 ст. 358 КК України, та призначено йому покарання: за ч. 1 ст. 358 КК України - у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень; за ч. 4 ст. 358 КК України - у виді штрафу у розмірі 850 (вісімсот п?ятдесят) гривень. На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання, більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_6 , покарання у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Разом з цим, незалежно від висновків, наведених у вироку Берегівського районного суду від 03.07.2023 року, а також те, що обвинувачений ОСОБА_6 повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 - ч. 1 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК України, колегія суддів, з огляду на клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про звільнення його від кримінальної відповідальності, не знаходить достатніх правових підстав для продовження апеляційного розгляду, оскільки закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності через закінчення строків давності є обов'язком, а не правом суду.
Зазначене узгоджується із позицією Касаційного кримінального суду Верховного суду, викладеному у постанові від 02.04.2024 (справа №760/6513/17,
провадження № 51-5496 км 21), де окрім іншого вказано, що суд апеляційної інстанції, з урахуванням приписів ст. 286 КПК України, зобов'язаний невідкладно розглянути клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, ухваливши рішення про закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав.
Статтею 417 КПК України, передбачено, що суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст. 284 цього Кодексу, скасовує вирок і закриває кримінальне провадження.
Згідно з приписами, передбаченими п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Частиною 1 ст. 49 КК України, передбачає, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки, зокрема: два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини; десять років - у разі вчинення тяжкого злочину; п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Вказаними нормами ст. 49 КК України встановлено строки давності з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення відповідно до класифікації, визначеної приписами ст. 12 КК України, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення; правила обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення і переривання. Особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Матеріалами кримінального провадження встановлено, що кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 27 - ч. 1 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК України, вчинено ОСОБА_6 у кінці липня 2021 року та перебіг строків давності не переривався. Також, відсутні будь-які відомості про зупинення досудового чи судового провадження у зв'язку з ухиленням ОСОБА_6 від досудового розслідування або суду протягом вказаного вище періоду. Тому відсутні підстави вважати, що строки давності були зупинені, а отже вони на даний час не спливли.
За вказаних вище обставин, з дня вчинення ОСОБА_6 кримінальних правопорушень і до цього часу, враховуючи ту обставину, що вирок Берегівського районного суду Закарпатської області від 03.07.2023 року не набрав законної сили, минули строки притягнення до кримінальної відповідальності, передбачені ст. 49 КК України, у зв'язку з чим обвинувачений ОСОБА_6 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, оскільки останній надав свою згоду на його звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності подавши до апеляційного суду відповідне клопотання, яке, відповідно до вимог ч. 4 ст. 286 КПК України, має бути розглянуто невідкладно.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для звільнення обвинуваченого ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, тому вважає за необхідне його клопотання задовольнити, вирок суду першої інстанції скасувати та звільнити обвинуваченого ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 49 КК України, а кримінальне провадження щодо нього, відповідно до вимог ст. ст. 284, 417 КПК України, закрити.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 , задовольнити частково.
Вирок Берегівського районного суду від 03 липня 2023 року у справі за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 - ч. 1 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК України, скасувати.
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 , про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 49 КК України, задовольнити.
На підставі ст. 284, 417 КК України обвинуваченого ОСОБА_6 звільнити від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження щодо нього закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді: