Справа № 308/3588/20
07.05.2025 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі секретаря: ОСОБА_4 ,
учасників судового розгляду:обвинуваченого - ОСОБА_5 , захисника - адвоката - ОСОБА_6 , прокурора - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 11-кп/4806/357/22 за апеляційною скаргою прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_7 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20 червня 2022 року про закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України,
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20 червня 2022 року, клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника-адвоката ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, - задоволено.
Кримінальне провадження, відомості про яке внесені 27.01.2020 року до ЄРДР за № 42020070000000051 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України - закрито.
Скасовано арешт накладений на речові докази та їх долю вирішено таким чином:
- мобільний телефон марки «Nokia», модель «RМ - 1011», чорного кольору, грошові кошти в сумі 530,00 гривень, що зберігається в камері схову речових доказів Ужгородського РУП - ухвалено повернути власнику ОСОБА_5 ;
- папірець із рукописним текстом, в якому зазначаються дані ОСОБА_8 та її контактний номер телефону, який зберігається в матеріалах провадження прокурора - ухвалено залишити при матеріалах провадження прокурора;
- змив із правої руки ОСОБА_5 , змив із лівої руки ОСОБА_5 , зразок фільтрувального паперу, що зберігається в камері схову речових доказів Ужгородського РУП, після набрання ухвалою законної сили - ухвалено знищити.
Дана ухвала мотивована тим, що в провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області перебуває обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Під час судового розгляду стороною захисту було подано клопотання про закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків досудового розслідування, визначених у ст. 219 КПК України, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Суд першої інстанції вирішив, що клопотання сторони захисту підлягає задоволенню, та зазначив, що згідно наданих суду матеріалів, 02.04.2020 року старшим слідчим відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_9 було складено і підписано, а прокурором 02.04.2020 року затверджено обвинувальний акт, копію якого 02.04.2020 року отримав ОСОБА_5 та його захисник - ОСОБА_6 ..
08.04.2020 року прокурор супровідним листом направив цей обвинувальний акт із реєстром матеріалів досудового розслідування до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, який надійшов до суду тільки 10.04.2020 року.
Тобто прокурор затвердив обвинувальний акт 02.04.2020 року в межах строку досудового розслідування, але направив його до суду поза межами строку, визначеного ст. 219 КПК, - 10.04.2020 року.
Таким чином, в даному випадку є підстави, передбачені п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України для закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_5 у зв'язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК.
Відповідно до вимог процесуального законодавства, суд має право прийняти рішення про закриття провадження з підстав, передбачених п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, тобто, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК України, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи.
В даному випадку, обвинувачення ОСОБА_5 пред'явлено у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, яке віднесено до категорії тяжких кримінальних правопорушень. Але вказаний злочин, згідно чинного КК України, є кримінальним правопорушенням проти трудових прав і свобод людини і громадянина (Розділ V Криминального Кодексу України). П.10 ч.1 ст. 284 КПК України містить заборону закривати тільки кримінальні провадження щодо тяжких або особливо тяжких злочинів проти життя та здоров'я особи, тобто, визначені у Розділі ІІ Кримінального Кодексу України.
В апеляційній скарзі прокурор вказав, що вказане рішення суду є незаконнимта необґрунтованим, яке підлягає скасуванню через невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону. Вважає, що судом не наведено мотивів, які б могли слугувати підставою для ухвалення оскаржуваного рішення, а здійснені ним висновки не ґрунтуються на фактичних обставинах кримінального провадження та вимогах кримінального процесуального закону зазначає, що висновки суду про звернення прокурора до суду з обвинувальним актом поза межами строків, визначених ст.219 КПК України є необґрунтованими, а ухвала суду від 20.06.2022 про закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України - незаконною, необґрунтованою, немотивованою, у зв'язку з чим підлягає скасуванню. Просить суд, звернути увагу, що клопотання сторони захисту у даному кримінальному провадженні про його закриття вже розглядалось на підготовчому судовому засіданні і ухвалою від 03.07.2020 в його задоволенні судом було відмовлено, а обвинувальний акт був призначений до розгляду. Просить суд, скасувати оскаржувану ухвалу суду та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції, в іншому складі суду.
На вказану апеляційну скаргу прокурора, ОСОБА_5 подав заперечення, в якому вказав, що апеляційна скарга прокурора є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Зазначає, що ознайомлення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з матеріалами досудового розслідування тривало 1 день і саме 1 день тривало призупинення строку досудового розслідування. Відтак, останнім днем строку досудового розслідування є 03.04.2020 року. Просить суд, апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора ОСОБА_7 , який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_6 , які заперечили доводам апеляційної скарги та просили таку залишити без задоволення, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, ухваленим, згідно норм матеріального права, з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду, та оціненими судом, відповідно до статті 94 КПК України.
Зазначених вимог закону судом першої інстанції у даній справі належно не дотримано.
Згідно статті 412 КПК України істотними порушеннями є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили, чи могли перешкодити суду ухвалити законне й обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 3 КПК України, досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження.
Згідно положень ст. 113 КПК процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу (частина 2 статті 113 КПК).
За своєю юридичною природою процесуальні строки виступають темпоральними умовами реалізації суб'єктивних прав і юридичних обов'язків учасників кримінальних процесуальних правовідносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 219 КПК строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею, крім дня прийняття відповідної постанови та дня повідомлення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування (частина 5
статті 219 КПК).
Згідно з пунктом 4 частини 3 статті 219 КПК, з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Відповідно до положень ст. 283 КПК прокурор зобов'язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: 1) закрити кримінальне провадження; 2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Як неодноразово зазначав Верховний Суд, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов'язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). А тому в рамках строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду (постанови Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №556/1381/18 (провадження № 51-6250 км19), від 01 липня 2021 року у справі № 752/3218/20 (провадження № 51-2066 км21), від 15 вересня 2021 року у справі № 711/3111/19 (провадження № 51-2890 км19).
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, повідомлення про підозру ОСОБА_5 оголошено 01.02.2020, тому досудове розслідування повинно було закінчитися прийняття прокурором одного з рішень, передбачених ч. 2 ст. 283 КПК України, 02.04.2020.
26.03.2020 слідчим складено повідомлення підозрюваному ОСОБА_5 та його захиснику ОСОБА_6 про завершення досудового розслідування та рекомендовано з'явитися 30.03.2020 о 10.00 год. в службовий кабінет до слідчого, яке отримано захисником 27.03.2020.
Ознайомлення з матеріалами досудового розслідування стороною захисту здійснено в один день, а саме 02.04.2020. Обвинувальний акт складено та затверджено прокурором 02.04.2020, і цього ж дня отримано ОСОБА_5 та його захисником.
Обвинувальний акт скеровано до суду 08.04.2020 листом за №31-1172-20 поштовим відправленням (фельєдгерським зв'язком), а надійшов до суду - 10.04.2020.
У зв'язку з цим, суд дійшов до висновків про те, що перебіг строку досудового розслідування станом на 30.03.2020 складав 3 дні, і продовжився з 03.04.2020. Прокурор затвердив обвинувальний акт 02.04.202 в межах строку досудового розслідування, але направив його до суду поза межами строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України, - 10.04.2020.
Проте, колегія суддів вважає, що такі висновки судів не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону та є неспроможними з огляду на наступне.
Так, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020070000000051 було завершено 26.03.2020, про що свідчить доручення прокурора у порядку ст. 111, 290 КПК України слідчому за № 15-1172-20 від 26.03.2020 та, на його виконання, повідомлення слідчого за № 1691/106/7-2020 від 26.03.2020 стороні захисту (підозрюваному ОСОБА_5 та його захиснику ОСОБА_6 ) про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, а також необхідність відкриття стороною захисту матеріалів прокурору та наслідки не відкриття таких матеріалів, передбачені ч.ч. 6, 12 ст. 290 КПК України. Вказане повідомлення стороною захисту (як підозрюваним так і його захисником) отримано 27.03.2020.
Завершено ж відкриття матеріалів сторонами 02.04.2020, що підтверджується відповідним протоколом, складеним слідчим, а також документом від 02.04.2020 про відкриття прокурору матеріалів сторони захисту (зокрема ухвали слідчого судді № 308/1022/20 від 26.03.2020).
Таким чином, строк із 26.03.2020 до 02.04.2020 (тобто 8 днів), не включається до строків, передбачених ч. 5 ст. 219 КПК України.
Відновлення перебігу строків, передбачених п. 4 ч. 3 та ч. 1 ст. 219 КПК України, відповідно, відбулося 03.04.2020, а обвинувальний акт фактично скеровано до суду 08.04.2020 поштовим відправленням (тобто через 6 днів, або за 2 дні до закінчення строку досудового розслідування).
Статтею 116 КПК України передбачено, що «...строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту...», однак судом під час ухвалення рішення вказану норму закону проігноровано, а для обчислення строків досудового розслідування безпідставно застосовано дату надходження обвинувального акту до суду (10.04.2020), а не дату поштового відправлення прокурором (08.04.2020).
Таким чином, висновки суду про звернення прокурора до суду з обвинувальним актом поза межами строків, визначених ст. 219 КПК України, є необгрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, а ухвала від 20.06.2022 про закриття кримінального провадження № 42020070000000051 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України - незаконною, необгрунтованою, немотивованою, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що судом допущено істотне порушення вимог кримінального - процесуального закону, яке перешкодило чи могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, а тому ухвала суду не може залишатися чинною і підлягає скасуванню з направленням кримінального провадження на новий судовий розгляд, при якому суду слід належно з'ясувати вказані обставини і в залежності від встановленого, прийняти відповідне процесуальне рішення.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 409, 412, 418,419 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_7 - задовольнити.
Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20 червня 2022 року про закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України, - скасувати, призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Судді