Справа № 127/8751/25
Провадження № 33/801/446/2025
Категорія: 149
Головуючий у суді 1-ї інстанції Федчишен С. А.
Доповідач: Ковальчук О. В.
13 травня 2025 рокум. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі судді Ковальчука О.В., розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Виноградського Антона Павловича на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 17 квітня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП,
17 квітня 2025 року постановою Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на шість місяців. Стягнено на користь держави 605 грн 60 коп. судового збору.
Не погодившись з такою постановою суду, захисник ОСОБА_1 - адвокат Виноградський А.П. подав апеляційну скаргу, у якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на те, що, приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції залишив поза увагою, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази підтвердження того, що ОСОБА_1 був обізнаний про наявність постанови державного виконавця про встановлення для нього тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами, а відтак був відсутній прямий умисел у його діях, що свідчить про відсутність суб'єктивної сторони даного правопорушення.
Крім того, на адресу апеляційного суду від захисника ОСОБА_1 - адвоката Виноградського А.П. надійшло клопотання про долучення нових доказів, а саме відповіді Третього відділу ДВС у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якій зазначено про те, що аліменти ОСОБА_1 сплачено у повному обсязі. Також до вказаної відповіді долучено постанову про відкриття виконавчого провадження від 02.04.2015 року ВП № 47089745, постанову про закриття виконавчого провадження від 30.06.2023 року ВП № 47089745. При цьому, адвокат також просить долучити до матеріалів справи постанову про скасування заходів примусового виконання від 19.03.2019 року ВП № 47089745, відповідно до якої скасовано заходи примусового виконання, застосовані до ОСОБА_1 , виключено відомості про ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників, при примусовому виконанні виконавчого листа № 127/520/15-ц, виданого 31.03.2015 року.
Причиною неподання зазначених доказів до суду першої інстанції адвокат обґрунтовує тим, що під час розгляду справи у суді першої інстанції в своїх запереченнях вказувалось на те, що захисником 14.04.2025 року направлявся адвокатський запит до органу ДВС щодо стану виконавчого провадження стосовно боржника ОСОБА_1 , однак відповідь до закінчення розгляду справи так і не надійшла та лише 05.05.2025 року захисник отримав таку відповідь, яку і просить наразі долучити до матеріалів справи.
Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом (ст. 294 КУпАП).
Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Враховуючи наведені вимоги процесуальних норм, зокрема положення ст. 294 КУпАП, дослідивши зміст поданого клопотання, апеляційний суд доходить висновку, що захисник ОСОБА_1 - адвокат Виноградський А.П., звертаючись до апеляційного суду із вищевказаним клопотанням про долучення нових доказів, не зазначив достатніх обґрунтованих причин неможливості надання таких доказів до місцевого суду під час розгляду цієї справи в суді першої інстанції, а тому у задоволенні клопотання необхідно відмовити.
Крім того, апеляційний суд, переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що таку апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на таке.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ч. 3 ст. 126 КУпАП відповідальність за даною статтею настає, за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 14.03.2025 року о 20:20 год. в м. Вінниці по вул. Тараса Сича, 34, ОСОБА_1 керував ТЗ, будучи обмеженим права керування ТЗ, ВП № 47089745 від 16.02.2018 року, чим порушив ст. 15 ЗУ «Про дорожній рух», за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Це підтверджується наступними доказами.
Протоколом про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 271511 від 14.03.2025 року, у якому зафіксовано вказані вище обставини (а.с. 1).
Письмовим рапортом працівника поліції, в якому зокрема зазначено, що під час несення служби, 14.03.2025 року о 20:20 год. в м. Вінниці по вул. Тараса Сича, 34, було зупинено ТЗ, під керуванням ОСОБА_1 . Під час перевірки документів, було встановлено, що водій тимчасово обмежений в праві керування (а.с. 3).
Постановою державного виконавця від 16.02.2018 року ВП № 47089745, якою встановлено тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно з виконавчим листом № 127/520/15-ц, виданим 31.03.2015 року (а.с. 4-5).
За наведених фактичних обставин справи, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, які узгоджуються між собою, підтверджують наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП.
При цьому, доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не знав про існування постанови про тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, а тому відсутній прямий умисел у його діях, що свідчить про відсутність суб'єктивної сторони даного правопорушення, апеляційний суд відхиляє та вважає їх спробою уникнути відповідальності за вчинене правопорушення.
Згідно із ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.
Отже, ОСОБА_1 мав право і повинен був цікавитись ходом виконавчого провадження та результатами окремих процесуальних дій державного виконавця щодо нього.
Відповідно до ч. 9 ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження», за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови, зокрема про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
Варто зазначити, що передумовою винесення постанови державним виконавцем від 16.02.2018 року у ВП № 47089745 про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами слугувало те, що ОСОБА_1 не здійснював жодних виплат на виконання свого обов'язку по сплаті аліментів протягом останніх шести місяців.
Таким чином, свідомо ухиляючись від виконання свого обов'язку по сплаті аліментів, ОСОБА_1 повинен був очікувати накладення на нього відповідних санкцій, передбачених ст. 71 Законом України «Про виконавче провадження».
Відтак, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження і не спростовують правильних висновків суду першої інстанції про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи, що були повно та всебічно досліджені під час судового розгляду, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд доходить висновку, що постанова Вінницького міського суду Вінницької області від 17 квітня 2025 року відносно ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування та закриття провадження у справі за відсутністю в діях останнього події та складу адміністративного правопорушення, про що просить скаржник, відсутні.
Враховуючи наведене, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Виноградського Антона Павловича про долучення доказів відмовити.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Виноградського Антона Павловича залишити без задоволення, а постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 17 квітня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Ковальчук