Справа № 496/1482/25
Провадження № 2-а/496/19/25
12 травня 2025 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Буран В.М.,
за участю: секретаря - Бойчук Р.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного (письмового) провадження в м. Біляївка Одеської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, третя особа: Журавель Олександр Петрович (ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області) про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті,
До Біляївського районного суду Одеської області звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до ГУНП в Одеській області, третя особа: Журавель Олександр Петрович (ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4227462 від 08.03.2025 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1190 грн. Відповідно до змісту вказаної постанови 08.03.2025 р. ОСОБА_1 в м. Біляївка по вул. Отамана Головатого, керував транспортним засобом в темну пору доби з державним номерним знаком, який не був освітленим, що є порушенням п.2.9.в Правил дорожнього руху України.
Позивач зазначає, що номерний знак був освітлений двома лампами, проте одна з ламп світила яскравіше, ніж інша, а на його зауваження, що номер добре освітлений, співробітник поліції не реагував та склав постанову, без належних доказів.
Ухвалою суду від 19.03.2025 року позов було залишено без руху.
Ухвалою суду від 27.03.2025 року відкрито спрощене (письмове) провадження у справі без виклику учасників по справі в порядку письмового провадження. Відповідачу було встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідно поштового повідомлення, яке повернулось до суду з відміткою про отримання відправлення, працівником ГУ Національної поліції в Одеській області було отримано ухвалу суду 08.04.2025 року, про що проставлено підпис.
Відповідно ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно ч. 5, 6 ст. 162 КАС України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, відзив до суду не надійшов, тому суд розглядає справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.
Як вбачається з матерів справи, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1190 грн. Відповідно до змісту постанови серії ЕНА № 4227462 від 08.03.2025 року, 08.03.2025 р. ОСОБА_1 в м. Біляївка по вул. Отамана Головатого, керував транспортним засобом в темну пору доби з державним номерним знаком, який не був освітленим, що є порушенням п.2.9.в Правил дорожнього руху України.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог с. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Згідно ч. 1 ст. 121-3 КУпАП керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи не освітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих наумисне приховування номерного знака - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до ЗУ «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
У відповідності до п.2.9 в Правил дорожнього руху України - водієві забороняється керувати транспортним засобом з номерним знаком, що неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості).
Для вирішення питання правомірності притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до ч. 1 ст. 121-3 КУпАП у даному випадку встановленню підлягають обставини: чи не був освітленим номерний знак у темну пору доби.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами. При цьому Кодексом України про адміністративні правопорушення встановлюється чітка стадійність притягнення особи до відповідальності: виявлення правопорушення, фіксація правопорушення, формування доказової бази (матеріалів справи), розгляд справи про адміністративне правопорушення.
Тобто, після виявлення факту вчинення правопорушення інспектор зобов'язаний зібрати належні та допустимі докази такого правопорушення.
Разом з тим, пункт 1 статті 247 КУпАП вказує на те, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно зі ст.ст. 73, 74 КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст.ст. 75,76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд звертає увагу, що про процесуальний обов'язок відповідача, передбачений частиною 2статті 77 КАС України, щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 31 Закону України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон № 580-VIII), поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 цього Закону закріплено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Приписами частини 3 ст. 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов'язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.
Правова позиція з цього питання неодноразово викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 30 квітня 2020 року у справі №524/1113/17, від 13 лютого 2020 року у справі №524/9716/16-а.
В постанові серії ЕНА № 4227462 від 08.03.2025 року не зазначено технічного засобу фіксації події, суб'єктом владних повноважень, на якого покладено обов'язок доказування вини, не доведено наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, оскільки до суду не надано відзиву, який би містив достатню кількість доказів на підтвердження обставин події.
Суд звертає увагу, що не може бути підтвердженням порушення позивачем ПДР України лише сама постанова серії ЕНА № 4227462 від 08.03.2025 року, оскільки лише описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за своєю правовою природою є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Згідно з ч.1ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Тобто, вказані норми, свідчать про те, що саме на відповідача, як на суб'єкта владних повноважень покладається обов'язок доказування в адміністративних справах.
В даному випадку відповідачем на підтвердження винесення постанови до суду не надано жодного належного доказу, що свідчить про не дотримання суб'єктом владних повноважень вищезазначених приписів ПДР України.
Відповідно до п.3 ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
За таких обставин та враховуючи наявні у справі докази, суд прийшов до висновку, про скасування постанови серії ЕНА № 4227462 від 08.03.2025 року, а справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутності складу про адміністративне правопорушення.
Згідно ч.1ст.139КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у даній справі було сплачено судовий збір у розмірі 605,60 грн. за подання позовної заяви згідно квитанції № 0,0,42552222813,1 від 17.03.2025 р., які підлягають стягненню з відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є законними, та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.9, 33, 121-3, 247, 251, 268, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 72-77, 79, 139, 241-243, 244-246, 250, 286 КАС України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (адреса: вул. Єврейська, 12, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 40108740), третя особа: ОСОБА_2 (ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області) про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті - задовольнити.
Скасувати постанову серії ЕНА № 4227462 від 08.03.2025 року, якою ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1190грн.
Провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 605 грн. 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження та може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя: Буран В.М.