13 травня 2025 року м. Чернівці
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Потоцький В.П., перевіривши апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , на постанову Сокирянського районного суду Чернівецької області від 27 січня 2025 року, -
Постановою Сокирянського районного суду Чернівецької області від 27 січня 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і за його вчинення накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Згідно з постановою районного суду, ОСОБА_1 , 28.07.2022 року о 18 год. 37 хв., керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2111», д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Грушевського в с.Ломачинці, Дністровського району, Чернівецької області з ознаками стану алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя, однак на вимогу працівника поліції відмовився від проходження в установленому законом порядку медичного огляду для встановлення стану алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.5 ПДР і тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить поновити йому строк на апеляційне постанови Сокирянського районного суду Чернівецької області від 27 січня 2025 року та скасувати таку постанову, а справу щодо нього закрити у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
ЄУНСС:72/35/23 Головуючий у І інстанції: Суський О.І. НП:33/822/200/25 Головуючий в апеляційній ін-ції : Потоцький В.П.
Свої апеляційні доводи у частині поновлення строку на апеляційне оскарження умотивовує тим, що він не був належним чином повідомлений про розгляд справи і не знав про прийняте рішення щодо нього, а копію постанови районного суду отримав лише 27 квітня 2025 року, тому просить поновити пропущений строк.
Що стосується інших апеляційних вимог, то стверджує, що наявний у матеріалах справи відеозапис не містить об'єктивних доказів, які б підтверджували як факт зупинки транспортного засобу під його керуванням, так і сам факт керування ним зазначеним транспортним засобом.
Вважає, що вказаний відеозапис не може бути беззаперечним доказом його вини.
Зауважує, що свідки, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, у судовому засіданні допитані не були.
У судове засідання до суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Батраков М.Ю. не з'явились, однак від останнього надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі, а тому вважаю за можливе розглянути справу без них.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд доходить такого.
Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений судом про дату, час і місце розгляду справи щодо нього.
Також відповідно до супровідного листа за вих.№722/35/23/499/2025 копію постанови районного суду хоча і було направлено ОСОБА_1 у строк, передбачений ст. 285 КУпАП, однак доказів її отримання матеріали справи не містять.
За таких обставин строк на апеляційне оскарження слід поновити як пропущений з поважних причин.
Згідно зі ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці вимоги закону судом першої інстанції при розгляді справи щодо ОСОБА_1 належним чином дотримані.
У відповідності до вимог п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто у відмові від проходження огляду на стан сп'яніння у законному порядку, повністю доведена наявними у справі доказами, яким районний суд дав правильну юридичну оцінку, з якою погоджується суд апеляційної інстанції.
Зокрема, дані, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ№ 127408, свідчать про те, що ОСОБА_1 28.07.2022 року о 18 год. 37 хв. по вул. Грушевського в с.Ломачинці, Дністровського району, Чернівецької області керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2111», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками стану алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя, однак на вимогу працівника поліції відмовився від проходження в установленому законом порядку медичного огляду для встановлення стану алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.5 ПДР (а.с.1).
Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений у відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП, компетентним органом в межах повноважень наданих особі, яка його склала, в якому чітко викладено, як суть правопорушення, так і інші відомості, необхідні для правильного вирішення даної справи. При цьому, будь-які зауваження щодо змісту вказаного протоколу відсутні.
Водночас обставини, викладені у вищезазначеному протоколі, підтверджуються й іншими доказами, наявними у справі.
Так, із письмових пояснень свідка ОСОБА_2 вбачається, що 28.07.2022 р. він разом з ОСОБА_3 рухався на автомобілі «Фольксваген шаран» н.з. НОМЕР_2 з м. Новодністровськ у напрямку с. Гніздівці. Під час проїзду с. Ломачинці позаду них рухався транспортний засіб марки «ВАЗ 2111», державний номерний знак НОМЕР_1 , який ледь не здійснив зіткнення з їхнім автомобілем. Наздогнавши вказаний транспортний засіб на вулиці Грушевського, 11 у селі Ломачинці, він підійшов до водія ВАЗ, яким виявився ОСОБА_4 , від якого було чути запах алкоголю з порожнини рота. Після цього, він зателефонував на спецлінію «102» та очікував поряд прибуття наряду поліції (а.с.3).
Такі ж письмові пояснення надав свідок ОСОБА_3 (а.с.4).
Із направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від огляду на стан сп'яніння в КНП «Сокирянська районна лікарня» (а.с.11).
Із акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів вбачається, що ОСОБА_1 , у якого були виявлені ознаки сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою «спеціального технічного засобу (а.с.12).
Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, при обставинах зазначених у вказаному протоколі, підтверджується відеозаписами, наявними у матеріалах справи, з яких вбачається, що працівники поліції запропонували ОСОБА_1 , у якого були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, пройти огляд на стан сп'яніння у передбаченому законом порядку, однак він відмовився пройти такий огляду передбаченому законом порядку.
Отже, дослідивши матеріали даної справи про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції правильно встановив, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Що стосується тверджень про те, що наявний у матеріалах справи відеозапис не містить доказів, які б підтверджували факт керування ним транспортним засобом, то апеляційний суд вважає такі безпідставними.
Так, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також їхніми пояснення, зафіксованими на відеозаписі, підтверджено факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 . Крім того, на відеозаписі зафіксовано рух транспортного засобу марки «ВАЗ 2111», державний номерний знак НОМЕР_1 .
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у встановленому законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі: пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, свідків, письмових документів, висновків експертів, речових доказів, протоколу про адміністративне правопорушення, інших документів.
Таким чином, наявні в матеріалах справи докази підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Не заслуговують на увагу і доводи апелянта про те, що свідки, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, у судовому засіданні допитані не були, оскільки КУпАП не передбачено обов'язкового допиту свідків у кожному випадку.
Крім того, наявні в матеріалах справи пояснення вже містять фактичні дані, які не викликають сумнівів і є достатніми для встановлення обставин правопорушення.
Твердження апелянта про те, що на відеозаписі не зафіксовано факту зупинки транспортного засобу під його керуванням, апеляційний суд до уваги не бере, оскільки це жодним чином не спростовує порушення ОСОБА_1 п.2.5 ПДР.
Отже, підсумовуючи викладене, районний суд дійшов правильного висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Будь-яких істотних порушень норм процесуального чи матеріального права судом не встановлено.
При вирішенні питання про накладення на правопорушника адміністративного стягнення районним судом повністю враховано вимоги ст. 33 КУпАП.
Рішення районного суду по суті є правильним, порушень матеріального або процесуального права, які би давали апеляційному суду право скасувати його, не встановлено, а тому подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, Чернівецький апеляційний суд, -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Сокирянського районного суду Чернівецької області від 27 січня 2025 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Сокирянського районного суду Чернівецької області від 27 січня 2025 року щодо нього за ч.1 ст.130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Чернівецького
апеляційного суду В.П. Потоцький