06 травня 2025 року
м. Харків
справа № 639/3760/23
провадження № 22-ц/818/564/25
Харківській апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Тичкової О.Ю.,
суддів - Маміної О.В., Пилипчук Н.П.,
за участю секретаря судового засідання - Волобуєва О.О.
сторони справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харків апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 18 вересня 2024 року у складі судді Грінчук О.П.,-
У липні 2023 року ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача майнову шкоду, завдану внаслідок ДТП, в розмірі 311 324,93 грн., а також 20 000 грн. моральної шкоди.
В обґрунтування позову зазначено, що 22.07.2022 о 12-00 год. відповідач ОСОБА_2 , керуючи автомобілем BMW 3231 Coupe, д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Холодногірська, 31, в м. Харкові, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на перешкоду, внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження, чим порушив п. 12.1 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП. Постановою Київського районного суду м. Полтави від 19.09.2022 ОСОБА_2 визнано винним у вказаному ДТП. Автомобіль BMW 3231 Coupe, д.н.з. НОМЕР_1 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію т.з. належить позивачу, ОСОБА_1 . Відповідно до висновку суб'єкта оціночної діяльності №293/05-23, вартість відновлювального ремонту т.з. BMW 3231 Coupe, д.н.з. НОМЕР_1 , складає 311 324.93 грн., вартість матеріального збитку 211 000 грн. Тому позивач просив стягнути з відповідача 311.324.93 грн., а також 20 000 грн. моральної шкоди, яка виражається в душевних стражданнях та переживаннях, проблемах із роботою.
Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 18 вересня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення мотивовано тим, що позивач не надав належних та допустимих доказів вартості пошкодженого BMW 3231 Coupe, д.н.з. НОМЕР_1 після дорожньо-транспортної пригоди, що, відповідно, унеможливлює встановлення різниці між його вартістю до та після дорожньо-транспортної пригоди. Крім цього позивачем не надано на підтвердження передачі залишків транспортного засобу відповідачу та завдання йому в результаті ДТП моральної шкоди.
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд не повно встановив обставини у справі та дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Суд безпідставно не взяв до уваги та надав відповідної оцінки висновку експерта, що був долучений позивачем до позовної заяви та в якому визначено вартість транспортного засобу позивача після ДТП. Висновки суду про визнання автомобілю « фізично знищеним» та не доведення позивачем розміру відшкодування у вигляді різниці у вартості автомобілю до і після дорожньо - транспортної пригоди суперечать один одному та не відповідають вимогам закону. Позивач вважає автомобіль фізично - знищеним, але суд його думку з цього приводу не з'ясував.
Згідно статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін у справі, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
У відповідності до частин 1-5 статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає не в повній мірі.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 є власником т.з. BMW 3231 Coupe, д.н.з. НОМЕР_1 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію т.з. серії НОМЕР_2 . (а.с. 13)
22.07.2022 о 12-00 год. відповідач ОСОБА_2 , керуючи автомобілем BMW 3231 Coupe, д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Холодногірська, 31, в м. Харкові, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на перешкоду, внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження, чим порушив п. 12.1 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП. Постановою Київського районного суду м. Полтави від 19.09.2022 ОСОБА_2 визнано винним у вказаному ДТП та накладено адміністративне стягнення. (а.с. 12)
Згідно Висновку щодо вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного т.з. №293/05-23, складеного СОД ФОП ОСОБА_3 16.05.2023, вартість відновлювального ремонту т.з. BMW 3231 Coupe, д.н.з. НОМЕР_1 , складає 311 324.93 грн., вартість матеріального збитку 211 000 грн. (а.с. 19-43)
За клопотанням представника відповідача судом було призначено судову товарознавчу експертизу.
Згідно висновку експерта №СЕ-19/121-24/1840-АВ від 04.04.2024, вартість матеріального збитку, завданого власнику ктз BMW 3231 Coupe, д.н.з. НОМЕР_1 , в результаті ДТП, яка сталась 22.07.2022, становить 273 900 грн. Визначити вартість ктз BMW 3231 Coupe, д.н.з. НОМЕР_1 , у пошкодженому стані на момент ДТП не представилось можливим. Також з дослідницької частини висновку вбачається, що ринкова вартість ктз BMW 3231 Coupe, д.н.з. НОМЕР_1 , станом на день ДТП, 22.07.2022, тобто до ДТП, становить 273 900 грн. При цьому, вартість відновлювального ремонту становить 309 718.98 грн. Згідно (2, п.8.2.а) розмір матеріального збитку, спричиненого власнику КТЗ, дорівнює ринковій вартості КТЗ (вартість відновлювального ремонту КТЗ 309718.98 грн, перевищує ринкову вартість КТЗ 273 900 грн Свр ?С). Виходячи з наведеного У=С=273 900 грн. Тобто матеріальний збиток, завданий власнику ктз BMW 3231 Coupe, д.н.з. НОМЕР_1 , визначався ринковою вартістю автомобіля та становив 273 900 грн. (а.с. 121-126).
Враховуючи, що в матеріалах справи наявні два висновки про оцінку пошкодженого майна, суд взяв до уваги саме висновок № СЕ-19/121-24/1840-АВ від 04.04.2024, оскільки він виконаний на ухвалу суду про призначення судової товарознавчої експертизи, в якій експерт повідомлявся про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
До апеляційного суду ОСОБА_1 подав заяву якою просив змінити вимоги апеляційної скарги та стягнути на його користь 124231,73 грн.
Разом з тим, ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_2 подав клопотання про визнання суми яку просив стягнути позивач та вважає такий розрахунок таким, що ґрунтується на вимогах закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частиною 2 ст. 1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана оплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
За змістом ч. ч. 1, 3 ст. 12, ч. ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно ч. 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У відповідності до ч. 1 статті 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають - докази у справі безпосередньо до суду.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 7 Закону № 85/96-ВР в Україні одним із видів обов'язкового страхування є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон № 1961-IV).
Згідно зі статтею 3 Закону № 1961-IV обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону № 1961-IVу разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) (стаття 1194 ЦК України).
Отже, відшкодування шкоди особою, яка її завдала і цивільно-правова відповідальність якої застрахована на підставі Закону № 1961-IV, можливе лише за умови, якщо згідно із цим законом у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування, або розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Аналогічні висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15, провадження № 14-176цс18.
За обставин ДТП за участю відповідача, у страховика не виникло обов'язку з виплати страхового відшкодування, а отже обов'язок відшкодування заподіяної шкоди в повному обсязі покладається на відповідача.
Згідно з пунктом 2.4. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 (далі - Методика), вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу (далі - КТЗ), з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).
Відповідно допункту 8.3.Методики вартістьматеріального збиткувизначається яксума вартостівідновлювального ремонтуз урахуваннямзначення коефіцієнтафізичного зносускладників КТЗта величини втрати товарної вартості.
Отже, за змістом указаних положень законодавства величина втрати товарної вартості входить до вартості матеріального збитку (реальних збитків).
Пунктом 1.6. Методики визначено, що величина втрати товарної вартості - це умовна величина зниження ринкової вартості КТЗ, відновленого за нормативними вимогами після пошкодження, порівняно з ринковою вартістю подібного непошкодженого КТЗ.
Пунктом 8.6. Методики передбачено два випадки, коли в разі пошкодження КТЗ і відповідного ремонту виникає фізичний знос, яким характеризується величина втрати товарної вартості: 1) унаслідок передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду; 2) унаслідок зниження міцності чи довговічності окремих елементів складових частин, захисних властивостей покриттів або застосування для ремонту складових частин, які були в ужитку чи в ремонті.
Отже, показник передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду транспортного засобу є однією зі складових показника величини втрати товарної вартості транспортного засобу.
Втрата товарної вартості транспортного засобу розглядається в Методиці як економічне поняття, що охоплює, серед іншого, і втрату товарного (зовнішнього) вигляду.
Враховуючи зміст викладеного, втрату товарної вартості можна визначити як зменшення вартості транспортного засобу, викликане передчасним погіршенням товарного (зовнішнього) вигляду автомобіля та (або) його експлуатаційних якостей у результаті зниження міцності чи довговічності окремих деталей, вузлів й агрегатів, з'єднань і захисних властивостей покриттів унаслідок ДТП і подальшого ремонту. Передчасні зміни геометричних параметрів, фізико-хімічних властивостей, конструктивних матеріалів і характеристик інших процесів транспортного засобу, які є результатом проведення окремих видів ремонтних робіт, призводять до погіршення зовнішнього (товарного) вигляду, функціональних та експлуатаційних характеристик і зниження безвідмовності й довговічності транспортного засобу. Втрата товарного (зовнішнього) вигляду транспортного засобу є однією з причин фізичного зносу (у разі пошкодження КТЗ і відповідного ремонту), яким характеризується величина втрати товарної вартості.
Відповідно до пункту 8.6.1. Методики величина втрати товарної вартості нараховується у разі потреби проведення ремонтних робіт з відновлення пошкоджених складових частин усіх типів КТЗ.
Відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника (ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин. Складова частина КТЗ (складник) - деталь, складова одиниця чи комплектувальний виріб, які відповідають вимогам конструкторської документації (пункт 1.6 Методики).
Тобто величина втрати товарної вартості нараховується в разі потреби проведення ремонтних робіт, що здійснюються як методами відновлення, так і методами заміни пошкодженої: деталі, складової одиниці чи комплектувального виробу, які відповідають вимогам конструкторської документації, усіх типів КТЗ.
Пунктом 8.6.2. Методики визначено вичерпний перелік випадків, коли величина втрати товарної вартості КТЗ не нараховується, зокрема в разі заміни окремих складників, що не потребують фарбування та не погіршують зовнішній вигляд КТЗ (скло, фари, бампери, декоративні накладки, пневматичні шини, зовнішня і внутрішня фурнітура тощо) (підпункт "е").
Таким чином, нарахування втрати товарної вартості передбачено, коли проводиться ремонт окремих деталей, вузлів і агрегатів, а також у разі заміни деталей, якщо це впливає на зовнішній вигляд й експлуатаційні якості транспортного засобу. Втрата товарної вартості не нараховується у разі заміни деталей, вузлів і агрегатів, що не потребують фарбування, за умови, що це не впливає на зовнішній вигляд й експлуатаційні якості автомобіля (заміна двигуна на новий, заміна фар, ліхтарів, скла, шин тощо). Якщо ж у разі заміни деталей, вузлів і агрегатів буде потрібне фарбування, то за умови, що це впливає на зовнішній вигляд транспортного засобу, втрата товарної вартості нараховується.
Системний аналіз пункту 32.7. частини першої статті 32 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", статті 22, абзацу третього пункту 3 частини першої статті 988, статей 1166, 1187, 1194 ЦК України, пунктів 1.6., 8.6., 8.6.1., 8.6.2. Методики дає можливість дійти висновків, що власник пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу має право на відшкодування у повному обсязі завданої йому майнової шкоди.
Також, відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Як передбачено п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із пошкодженням або знищенням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який згідно зі статтею 8 ЦК України (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду.
Згідно з пунктом 30.2 статті 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо транспортний засіб вважається фізично знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим.
Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Отже, якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Зазначені висновки викладено у постанові Верховного Суду від 21 липня 2022 року у справі № 752/13375/19.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 червня 2023 року у справі № 125/1216/20 (провадження № 14-25цс23) зазначила: «... за змістом статі 30 Закону № 1961-IV транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно зі звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП. Таким чином, ремонт автомобіля марки «Renault Kadjar», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , вважається економічно необґрунтованим, а отже, автомобіль вважається фізично знищеним. Порядок відшкодування завданої позивачу шкоди мав відбуватися в порядку, визначеному статтею 30 Закону № 1961-IV, і позивач мав передати залишки транспортного засобу відповідачу як особі, яка відповідає за завдану шкоду, чим набути право отримати від останнього відшкодування шкоди в розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП...».
Згідно Висновку щодо вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного т.з. №293/05-23, складеного СОД ФОП ОСОБА_3 16.05.2023, вартість відновлювального ремонту т.з. BMW 3231 Coupe, д.н.з. НОМЕР_1 , складає 311 324.93 грн, вартість матеріального збитку 211 000 грн, вартість в пошкодженому стані після ДТП КТЗ марки BMW 3231 Coupe, д.н.з. НОМЕР_1 становить 86 768,27 грн.
Враховуючи викладене висновок суду першої інстанції щодо недоведеності вартості пошкодженого ктз BMW 3231 Coupe, д.н.з. НОМЕР_1 не відповідає вимогам закону. Також, судова колегія бере до уваги, що в суді апеляційної інстанції позивач погодився з визнанням належного йому автомобілю фізично знищеним та сторони у справі фактично дійшли згоди щодо суми матеріального збитку, яка підлягає відшкодуванню за пошкодження КТЗ в розмірі 124231,73 грн.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до п.1,4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги знайшли своє часткове підтвердження, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Оскільки позовні вимоги та апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволені на 37,49% , стягнути необхідно з ОСОБА_2 на його користь збір в сумі 3105 грн 34 грн (1242,13 + 1863,20).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 368, 374,376, 382 - 384 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 18 вересня 2024 року- скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в сумі 124231(сто двадцять чотири тисячі двісті тридцять одну) грн 73 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Здійснити перерозподіл судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 3105 (три тисячі сто п'ять) грн 34 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 12 травня 2025 року.
Головуючий О.Ю.Тичкова
Судді О.В.Маміна
Н.П.Пилипчук