Іменем України
06 травня 2025 року
м.Харків
справа № 639/2952/23
провадження № 22-ц/818/1710/25
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Маміної О.В.
суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.,
за участю секретаря: Сізонової О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом Комунального підприємтсва “Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Мокроусова Юрія Семеновича на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 09 грудня 2024 року, під головуванням судді Марченка В.В., -
У червні 2023 року Комунальне підприємтсво “Харківські теплові мережі» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання в розмірі 190 509, 04 грн. та судовий збір.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 09 грудня 2024 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємтсва “Харківські теплові мережі» вартість спожитої теплової енергії за період з грудрня 2021 року по квітень 2023 року, абоненську плату, обслуговування внутрішньої-будинкових систем у розміірі 190 509, 04 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємтсва “Харківські теплові мережі» витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684 грн.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Мокроусов Юрій Семеновичпросить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позвоних вимог в повному обсязі.
Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; зазначає, що суд першої інстанції неповно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому її розгляду, а тому рішення суду є незаконним та не обґрунтованим. Зазначає, що судом першої інстанції не було надано правової оцінки тому факту, що між позивачем та відповідачем відсутній укладений договір на постачання теплової енергії в нежитлове приміщення. Позивач не направляв відповідачу пропозицію укласти такий договір. Зазначає що в матеріалах справи відсутні докази використання відповідачем послуг з теплопостачання в нежитловому приміщенні в об'ємах та в період часу, зазначений в позовній заяві. Судом першоі інстанції не було досліджено розрахунок, поданий відповідачем, теплових втрат від ізольованих транзитних трубопроводів, які проходять через нежитлові приміщення, виготовленоно ПП “Наукоко технічним центром».
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач не виконує покладені на нього обов'язки щодо сплати за послуги з теплопостачання, тому з відповідача за період з грудня 2021 року по квітень 2023 року підлягає стягненню заборгованість у розмірі 190 509 грн. 04 коп..
Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Судом встановлено, що відповідно до копії договору дарування від 04.11.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Саутенко Н.В. та копії витягу про державну реєстрацію прав № 32243403 від 29.11.2011 року вбачається, що відповідач, ОСОБА_1 є власницею нежитлових приміщень першого поверху № 7-:-17, 1-:-111, загальною площею 145, 8 кв.м. в житловому будинку літ А-5 по АДРЕСА_1 .
КП «Харківські теплові мережі» подає теплову енергію у централізовану систему опалення та гарячого водопостачання житлового будинку, де розташовані приміщення відповідача, що підтверджується актами №176/10655 від 06.10.2021 року, № 176/11748 від 07.10.2022 року, № 176/10931 від 13.04.2022 року, № 176/13207 від 06.04.2023 року про підключення опалення на початку опалювальних сезонів та припинення опалювального сезону в місті Харкова.
Відповідно до розрахунку заборгованості за спожиту теплову енергію надану представником позивача, заборгованість ФОП ОСОБА_1 за о/р НОМЕР_1 складає за період з грудня 2021 року по квітень 2023 на суму основного боргу 189 142, 05 грн., абонентську плату 174, 38 грн., обслуговування внутрішньо-будинкових систем 1 192, 61 грн.
Позивачем на адресу відповідача 02.06.2023 року № 53 було надіслано: досудове повідомлення та платіжні вимоги, акти виконаних робіт за спожиту теплову енергію.
Відповідач отримує теплову енергію за рахунок позивача, яку позивач подає у централізовану систему опалення житлового будинку, де розташовані приміщення відповідача. Претензій щодо якості наданих послуг відповідачем не заявлено.
Постачання теплової енергії у житловий фонд на потреби опалення здійснюється на підставі розпоряджень місцевих органів влади про початок та закінчення опалювального сезону, а на потреби гарячого водопостачання - протягом року.
Розрахунок спожитої теплової енергії проводиться відповідно до показань приладу обліку теплової енергії за правилами п. 23 Правил, розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка с межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами.
Розрахунок вартості спожитої теплової енергії по нежитлових приміщеннях, розташованих у будинках, оснащених будинковими приладами обліку теплової енергії, здійснюється згідно і показань (з урахуванням теплових втрат від наріжної стіни будинку до місця установки приладу обліку відповідно до п. 7.2.43 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 14.02.2007 № 71), які розподіляються між власниками нежитлових приміщень пропорційно тепловим навантаженням (п. 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ від 03.10.2007 № 1198), а між власниками житла пропорційно площам квартир (п. 12 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення).
Відповідно до п.18 «Правил надання послуг з центрального опалення, постачання холодної води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630 розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.
Як на підставу позовних вимог КП “Харківські теплові мережі» посилалось на те, що відповідачу на праві власності належать нежитлові приміщення першого поверху № 7-:-17, 1-:-111, загальною площею 145, 8 кв.м. в житловому будинку літ А-5 по АДРЕСА_1 з централізованою системою опалення, теплопостачання якого здійснює КП "Харківські теплові мережі". Відповідач не сплачує по рахунку № НОМЕР_1 , в наслідок чого виникла заборгованість за спожиту теплову енергію. За період з грудня 2021 року по квітень 2023 на суму основного боргу 189 142, 05 грн., абонентська плата 174, 38 грн., обслуговування внутрішньо-будинкових систем 1 192, 61 грн.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень або будинків та балансоутримувачі, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачами, виконавцями або виробниками послуг.
Аналіз змісту та підстав поданого позову свідчить про те, що спір між сторонами виник щодо виконання умов договору про надання послуг постачання теплової енергії ..
Згідно статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; споживачем є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу; комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
Згідно зі ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальними послугами є, зокрема, комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).
Відповідно до ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст.20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Законом України «Про теплопостачання» визначено, що теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.
Постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.
Споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.
Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2007 року № 1198, визначено споживача теплової енергії, як фізичну особу, яка є власником будівлі або суб'єктом підприємницької діяльності, чи юридичну особу, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.
З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 на праві власності належать нежитлові приміщення першого поверху № 7-:-17, 1-:-111, загальною площею 145, 8 кв.м. в житловому будинку літ А-5 по АДРЕСА_1 .
КП «Харківські теплові мережі» подає теплову енергію у централізовану систему опалення та гарячого водопостачання житлового будинку, де розташовані приміщення відповідача, що підтверджується актами №176/10655 від 06.10.2021 року, № 176/11748 від 07.10.2022 року, № 176/10931 від 13.04.2022 року, № 176/13207 від 06.04.2023 року про підключення опалення на початку опалювальних сезонів та припинення опалювального сезону в місті Харкова.
Позивачем на адресу відповідача 02.06.2023 року № 53 було надіслано: досудове повідомлення та платіжні вимоги, акти виконаних робіт за спожиту теплову енергію.
Відповідно до частин першої третьої статті 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтями 610, 612ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
Крім того частиною 1 статті 9 Закону України«Про житлово-комунальні послуги» передбачено обов'язок споживача, за відсутності іншого погодженого строку, сплачувати отримані житлово-комунальні послуги щомісяця.
Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов'язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг.
За таких обставин зобов'язання відповідача оплатити послуги з теплопостачання виникає на підставі закону з узгоджених дій постачальника і споживача послуг.
Відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
Згідно з пунктом 25 Правил самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.
Доказів відключення приміщень, які належать відповідачці від мереж централізованого опалення, або ненадання таких послуг за зазначений період, відповідачем не надано.
Згідно ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Посилання апелянта на те, що прилади опалення (радіатори) в нежитловому приміщенні відсутні з літа 2021 рокуне підтверджується належними доказами.
Доказів відключення нежитлових приміщень відповідача від системи централізованого опалення в порядку, передбаченому законом, матеріали справи не містять.
Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та на їх правильність не впливають.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мокроусова Юрія Семеновича - залишити без задоволення.
Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 09 грудня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: Н.П. Пилипчук
О.Ю. Тичкова
Повний текст судового рішення виготовлено 12.05.2025 року