Іменем України
07 травня 2025 року
м. Харків
справа № 636/1648/24
провадження № 22-ц/818/498/25
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Маміної О.В.
суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.
за участю секретаря - Сізонової О.О.
учасники справи:
позивач - Орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області, в інтересах малолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Корнієнко Ольги Вікторівни на рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 22 липня 2024 року, постановлене під головуванням судді Буніна Є.О., -
У березні 2024 року Орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області звернувся до суду з позовом в інтересах малолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 22 липня 2024 року позов Органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області, в інтересах малолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, задоволено. Позбавлено ОСОБА_1 батьківських прав відносно малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь виховного закладу, прийомних батьків, батьків-вихователів, опікунів/піклувальників, у родину, до якої дитина буде влаштована аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів доходів щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 05 березня 2024 року до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Рішення в частині стягнення аліментів за 1 місяць підлягає негайному виконанню. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 1211 грн 20 коп..
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Корнієнко Ольга Вікторівна просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; вказує, що ухилення від виконання батьківських обов'язків з виховання дітей повинно бути систематичним, невиправним. В даному випадку, така ознака як систематичність відсутня, оскільки в матеріалах справи фігурує лише один випадок. Зазначає, що факт заперечення проти позбавлення батьківських прав свідчить про інтерес батька до дитини. Судом першої інстанції не надано жодної оцінки доказам наданим відповідачем, які з позитивної сторони характеризують відносини між батьком та дітьми. Крім того судом першої інстанції прийнято як доказ пояснення свідків, з якими у відповідача склались неприязні стосунки, та викривлено пояснення свідка ОСОБА_4 , чим грубо порушено норми процесуального права.
Органом опіки та піклування при виконавчому комітеті Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області надано відзив на апелційну скаргу в якому просить алеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду залишити без змін
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач недбале ставиться до виховання своїх дітей, ухиляється від виконання своїх обов'язків по їх вихованню, тому доцільно позбавити його батьківських прав та стягнути при цьому аліменти на утримання дітей, оскільки особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Проте такі висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Судом встановлено, що згідно копій свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 від 25.01.2023 року та серії НОМЕР_2 від 25.01.2023 року виданих повторно, батьками дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є відповідач - ОСОБА_1 та ОСОБА_5 (а.с.11, 15 том 1).
Мати дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_6 в м. Харків, що підтверджується, копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 10.08.2022 року (а.с. 47 том.1).
Наказами № 31, 32 від 13.02.2022 року служби у справах дітей виконавчого комітету Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , взято на облік як таких, що перебувають у складних життєвих обставинах (а.с.18,19).
З акту проведення оцінки рівня безпеки дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , встановлено дуже небезпечний рівень безпеки (а.с.21-24).
На підставі повідомлення про факт вчинення домашнього насильства від 14.02.2024 року встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , допустив психологічне та фізичне насильство відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 25 том1).
З акту оцінки потреб сім'ї вбачається, що діти ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на момент візиту о 10.30 год. нічого не їли, постійно говорили про їжу, сусід показав запис про те, як батько наказує своїх дітей. Батько стверджує, що не б'є дітей. ОСОБА_2 пояснив, що синці у нього з'явились від падіння. (а.с.29-38 том 1).
Згідно акту від 13.02.2024 року обстеження житлово-побутових умов проживання сім'ї ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , санітарний стан приміщення не відповідає санітарним нормам, батько майже не виховує дітей, залишивши дітей на співмешканку, яка не справляється з вихованням дітей. Дана перевірка здійснена у зв'язку із заявою сусіда, про насильство над дитиною (а.с. 41 том 1).
Як вбачається з наказів № 78, 79 від 22.02.2024 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зараховані до КЗ «Нагуєвицька спеціальна школа» Львівської обласної ради (а.с. 65, 66 том 1).
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 вказали, що відповідач по справі ОСОБА_1 неналежним чином виконує батьківські обов'язки, підтвердили обставини викладені в позовній заяві, вказали, що ОСОБА_1 допускає фізичне та психологічне насильство по відношенню до дітей.
ОСОБА_6 пояснив, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , показувала йому ремень від автомобіля КАМАЗ та казала, що батько її бив цим ременем. Із розмови з працівниками поліції, які приїжджали за викликом за фактами домашнього насильства ОСОБА_6 відомо, що ОСОБА_1 вчиняв домашнє насильство відносно дітей, бив і сина і доньку, поміщав сина в одній футболці у погреб, в якості покарання за якесь порушення.
Як на підставу позовних вимог, Орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області посилався на те, що ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Мати дітей ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 . Відповідач належним чином не виконує свої батьківські обов'язки щодо виховання, навчання, лікування, та утримання дітей, допускає психологічне та фізичне насильство над дітьми, вихованням дітей займається його співмешканка, яка також не приділяє дітям необхідної уваги. З відповідачем проводились бесіди щодо утримання та виховання дітей, надавався термін для покращення умов життя, проте жодних позитивних зрушень не відбулось. На даний час діти зараховані до КЗ «Нагуєвицька спеціальна школа» Львівської обласної ради.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про охорону дитинства» забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров'я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити.
Відповідно до ст.11 Закону України "Про охорону дитинства" сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.
Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).
Частиною 2 ст. 150 СК України передбачено, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Частиною 1 ст. 155 СК України передбачено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
Згідно ч. 4 ст. 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Підстави позбавлення батьківських прав передбачені ч.1 ст.164 СК України. мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:
1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини;
3) жорстоко поводяться з дитиною;
4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;
5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. Тобто, перелік підстав позбавлення батьківських прав є вичерпним.
Тлумачення змісту частини першої статті 164 СК України дає підстави для висновку, що ухилення від виконання обов'язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).
Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
У частині першій статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Відповідно до частини першої статті 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
ЄСПЛ у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини. Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
У рішенні від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) ЄСПЛ зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).
Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав.
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці.
Подібний висновок викладено у постанові від 06 травня 2020 року у справі № 753/2025/19.
Зверненню до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтовна підготовка, збір необхідної доказової бази, адже більшість чинників, які є підставою для прийняття позитивних рішень у вказаних категоріях справи, мають оцінювальний характер, залежать від конкретних обставин справи та особистості учасників цих правовідносин.
Судам необхідно мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров'я та психічного розвитку. Самі по собі встановлені судами факти, що батьки спілкуються з дитиною, забезпечують її матеріально, беруть участь у вихованні не у достатній мірі не може бути підставою для позбавлення батьківських прав. Інтереси дитини полягають в тому, щоб забезпечити її право на потребу у любові, піклуванні та матеріальній забезпеченості (стаття 5 Декларації про соціальні та правові принципи, що стосуються захисту і благополуччя дітей, особливо у разі передачі дітей на виховання та їх усиновлення на національному і міжнародному рівнях від 03 грудня 1986 року).
Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків тощо. Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину та освідомлення цього самою дитиною вже несе в собі негативний вплив на її свідомість та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини (див. постанову Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 461/7387/16-ц).
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків. Зокрема, вказаний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі № 638/16622/17, від 13 квітня 2020 року у справі № 760/468/18, від 29 квітня 2020 року у справі № 522/10703/18, від 11 вересня 2020 року у справі № 357/12295/18, від 29 липня 2021 року у справі № 686/16892/20. Судова практика щодо застосування положень статті 164 СК України є усталеною.
Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов'язків, які можуть бути підставою позбавлення останнього батьківських прав, покладено на позивачку.
Матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_1 є батьком дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_1 від 25.01.2023 року та серії НОМЕР_2 від 25.01.2023 року виданих повторно.
Мати дітей померла.
Наказами № 31, 32 від 13.02.2022 року служби у справах дітей виконавчого комітету Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , взято на облік як таких, що перебувають у складних життєвих обставинах (а.с.18,19 том 1).
Згідно до наказів № 78, 79 від 22.02.2024 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зараховані до КЗ «Нагуєвицька спеціальна школа» Львівської обласної ради (а.с. 65, 66 том 1).
Діти на даний час перебувають у Комунальному закладі «Харківський обласний центр підтримки дітей та сімей «Гармонія» за адресою вул. Ольги Кобилянської 90, с. Банилів-Підгірний, Сторожинецького району, Чернівецької області.
З висновку Органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області вбачається, що Департамент служб у справах дітей вважає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Позбавлення батьківських прав необхідно розглядати як крайній захід сімейно-правового характеру, який застосовується до батьків, що не забезпечують належного виховання своїх дітей.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції були допитані малолітні діти - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які зазначили, що вони люблять батька, хочуть повернутися додому та жити у родині. Допитаний у суді апеляційної інстанції малолітній ОСОБА_2 підтвердив, що синці він отримав, коли впав з дерева. Зазначав, що батько його не бив.
Батько дітей наполегливо бажає повернути дітей, проти позбавлення батьківських прав категорично заперечує.
Після відібрання дітей у ОСОБА_1 , він не втрачав зв'язку з ними, відвідував їх постійно у Комунальному закладі «Харківський обласний центр підтримки дітей та сімей «Гармонія», що розташований наразі у Чернівецькій області, привозив фрукти, печиво та інше, цікавився станом здоров'я, проводив з ними час.
Зазначені обставини свідчать про наявність зв'язку між дітьми та батьком і мають обов'язково враховуватись судом при ухваленні рішення.
Дослідивши наявні у справі докази, з урахуванням думки дітей та відсутності належних доказів систематичного ухилення від виконання своїх обов'язків або жорстокого поводження із дітьми, колегія суддів вважає, що наразі відсутні підстави для позбавлення відповідача батьківських прав з огляду на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом для впливу на особу, яка не виконує батьківських обов'язків.
Колегія суддів зауважує, що позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст.166 СК України).
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини в їх діях.
Разом з тим позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконання ним батьківських обов'язків.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці, яка є частиною національного законодавства України, у рішенні по справі «Хант проти України» від 7 грудня 2006 року зазначив, що позбавлення батьківських прав має бути виправдане інтересами дитини, і такі інтереси повинні мати переважний характер над інтересами батьків, між інтересами дитини та інтересами батьків має існувати справедлива рівновага.
У справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.
Крім того практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці.
Судова колегія вважає доведеним факт винної поведінки відповідача у неналежному виконанні батьківських обов'язків, натомість з урахуванням вищезазначеного, приходить до висновку, що в інтересах неповнолітніх дітей, мати яких померла, які зберегли зв'язок з батьком, у задоволенні позову про позбавлення батьківських прав наразі слід відмовити. При цьому попередити відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дітей.
За таких обставин рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким у задоволенні позову Органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області, в інтересах малолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів слід відмовити.
При цьому відповідача слід попередити про необхідність змінити ставлення до виховання дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та у подальшому виконувати обов'язки щодо виховання та утримання дітей належним чином.
Відповідно до ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків суду, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 376, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Корнієнко Ольги Вікторівни- задовольнити.
Рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 22 липня 2024 року - скасувати та ухвалити нове.
У задоволенні позову Органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області, в інтересах малолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів відмовити.
Попередити ОСОБА_1 про необхідність змінити ставлення до виховання дітей.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: Н.П. Пилипчук
О.Ю. Тичкова
Повний текст судового рішення виготовлено 13.05.2025 року.