Єдиний унікальний номер 722/1362/24
Номер провадження 1-кс/719/1/25
13 травня 2025 року м. Новодністровськ
Новодністровський міський суд Чернівецької області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_6 ,
захисниці ОСОБА_5 , адвокатки ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Новодністровського міського суду Чернівецької області заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_8 ,
У провадженні Новодністровського міського суду Чернівецької області знаходиться кримінальна справа № 722/1362/24, кримінальне провадження № 12022000000000429 по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гвіздівці, Сокирянського району, Чернівецької області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 3 ст. 322 КК України,
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Сокиряни, Сокирянського району, Чернівецької області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 322 КК України,
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Гвіздівці, Сокирянського району, Чернівецької області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 322 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Чернівці, Чернівецької області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 322 КК України.
Справа розглядається одноосібно головуючою суддею ОСОБА_8
30.04.2025 у Новодністровський міський суд Чернівецької області надійшла заява захисника обвинуваченого ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_8 .
Судове засідання для вирішення питання про відвід судді ОСОБА_8 у кримінальній справі № 722/1362/24 було призначене о 15.30 07.05.2025.
Проте до суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_11 про відкладення розгляду справи.
Таким чином, судове засідання було відкладене до 15.00 13.05.2025.
12.05.2025 суд ухвалою задовольнив клопотання захисника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 , захисниці ОСОБА_5 адвокатки ОСОБА_7 про проведення судового засідання щодо розгляду заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_8 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «ВКЗ».
У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_3 , адвокат ОСОБА_4 свою заяву про відвід судді підтримав та повідомив суд, що під час розгляду клопотання про зменшення розміру застави (судове засідання від 26.03.2025), про повернення майна, у т. ч. майна ОСОБА_3 , головуюча суддя ОСОБА_8 оголосила, що останній так і не став на шлях виправлення, проте суддя не була ознайомлена на той час з матеріалами кримінального провадження і не могла дійти такого висновку. Так само, як, на його думку, упередженість судді підтверджується і тим, що у підготовчому засіданні, не будучи ознайомленою з матеріалами кримінального провадження, вона озвучила той факт, що у справі наявний іноземний елемент.
Також він зауважив, що суд необґрунтовано зазначив наявність судимостей ОСОБА_3 , як характеризуючу ознаку, хоча у розумінні положень ст. 87-89 КК України, ОСОБА_3 судимостей не має, позаяк вона погашена.
Адвокат ОСОБА_12 наголосив, що вважає, що суд (у складі головуючої судді ОСОБА_8 ) упереджено підійшов до вирішення питання про задоволення клопотань про повернення майна третіх осіб, які мають родинні зв'язки з обвинуваченим ОСОБА_3 , відмовивши у задоволенні таких клопотань всупереч практиці Верховного Суду, будучи необ'єктивною до самого ОСОБА_3 , відмовила у задоволенні клопотання щодо повернення майна третіх осіб саме тому, що вони перебувають у родинних зв'язках із обвинуваченим.
Позицію захисника ОСОБА_4 підтримали й адвокати ОСОБА_7 та ОСОБА_6 . Вони підсумували, що упередженість і необ'єктивність судді ОСОБА_8 прослідковується у ході проведення усього підготовчого провадження з її поведінки у судових засіданнях і спілкування з учасниками кримінального судового провадження. Натомість, вони вбачають, що позиція прокурора повністю суддею підтримується, хоча сторони обвинувачення та захисту є рівними у своїх процесуальних правах.
Заслухавши доводи захисника скаржника та пояснення інших учасників кримінального провадження суд дійшов такого висновку.
Статтею 75 КПК України передбачені обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні.
Відповідно до частини першої вказаної статті, суддя, слідчий суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді для розгляду справи.
Крім того, у складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Стаття 76 КПК України унормовує недопустимість повторної участі судді в кримінальному провадженні.
Пунктом 1 статті 6 «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод» встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України (ч. 1ст. 26 КПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 80 КПК України заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження.
Згідно із частинами першою, другою статті 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Частиною 5 статті 80 КПК України передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим.
Досліджуючи заявлені обвинуваченим ОСОБА_3 підстави для відводу судді ОСОБА_8 суд установив, що такі є необґрунтовані та не узгоджуються з вимогами КПК України.
Для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
Вказуючи на упередженість та необ?єктивність головуючої судді ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_4 пояснює свою позицію, фактично, незгодою з судовими рішеннями суду. Наприклад, щодо обґрунтування головуючою суддею ОСОБА_8 відмови у задоволенні клопотань про повернення майна третіх осіб, які не мають процесуального статусу, але перебувають у родинних зв'язках з обвинуваченим ОСОБА_3 , то захисник заперечує обґрунтування прийнятого судом рішення. При цьому захисник ОСОБА_4 підкреслює, що суддя, будучи необ'єктивною до самого ОСОБА_3 , відмовила у задоволенні клопотання щодо повернення майна третіх осіб саме тому, що вони перебувають у родинних зв'язках із обвинуваченим.
Проте у таких випадках КПК України передбачає процесуальну можливість для учасників оскарження ухвали суду до апеляційного суду.
Крім того, суд звертає увагу заявника на те, що в ухвалі від 15.04.2025 суд навів конкретні мотиви, з яких виходив, відмовляючи у знятті арешту з майна третіх осіб, які не співпадають з тими, що вказані у заяві про відвід судді та тими, що оголошувалися адвокатами у судовому засіданні.
Також суд констатує, що захист ОСОБА_3 , фактично не погоджуючись із судовим рішенням, постановленим за результатами розгляду клопотання про зменшення розміру застави, покликається на неупередженість суду.
Суд в ухвалі від 26.03.2025 у мотивувальній частині зазначив про обвинуваченого ОСОБА_3 : «він раніше притягався до кримінальної відповідальності і хоча судимості погашені, проте відповідних висновків для себе не зробив та продовжив протиправну діяльність».
Суд відобразив в ухвалі фактичні обставини справи, які не спотворені і не перекручені, щодо неодноразового притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_3 , при цьому вказавши, що попередні судимості погашені.
Крім того, суд наголошує, що у ході розгляду заяви про відвід судді він не має права аналізувати судові рішення судді, питання про відвід щодо якого розглядається, надавати їм правову оцінку, зокрема, їх обґрунтованості, умотивованості тощо.
Таким чином, незгода учасників кримінального провадження із постановленими суддею чи судом рішеннями не є підставою для відводу.
Окрім наведених підстав, які зводяться до непогодження з низкою судових рішень головуючої судді ОСОБА_8 , адвокат ОСОБА_4 не навів обставин та не надав доказів, які б викликали сумніви у неупередженості та необ?єктивності судді ОСОБА_8 . Таких обставин не встановлено і судом під час розгляду заяви про відвід.
У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, зазначено, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Суддя дотримується незалежної позиції як щодо суспільства в цілому, так і щодо конкретних сторін судової справи, в якій він повинен винести рішення. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді (пункти 1.2, 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів).
Підходи до встановлення наявності упередженості та безсторонності суддів викладені у рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), зокрема, у рішенні у справі «Мироненко та Мартиненко проти України» від 10 грудня 2009 року. У пунктах 66, 67 цього рішення вказано, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності має визначатися для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, такі природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ застосування одного із цих критеріїв (підходів) або обох залежить від конкретних обставин, пов'язаних зі спірною поведінкою судді.
ЄСПЛ у рішенні від 03 травня 2007 року у справі «Бочан проти України» вказав, що ЄСПЛ далі нагадує, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто жоден із членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу.
У рішенні у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року ЄСПЛ зазначив, що стосовно суб'єктивного критерію особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50).
Для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності та неупередженості судді не можуть вважатися належними сумніви, які випливають із несприятливої позиції суду з питань права. Сумніви мають бути засновані на фактичних обставинах.
На підставі наведеного, враховуючи те, що під час розгляду заяви про відвід суддею не встановлено наявності підстав для відводу, згідно із правилами КПК України, суд доходить висновку, що заява адвоката ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_8 не підлягає до задоволення.
Керуючись наведеним та ст. 75, 76, 80, 372 КПК України суд
У задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_8 у кримінальній справі № 722/1362/24 відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено та підписано 13 травня 2025.
Суддя: ОСОБА_13