Справа № 727/2056/25
Провадження № 2/727/811/25
12 травня 2025 року м. Чернівці
Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючої судді М.Є. Бойко,
за участю:
секретаря судового засідання Васківчук В.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в м. Чернівці, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Левченко Наталія Вікторівна, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог: приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Макеєва Надія Василівна про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,
У лютому 2025 року ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом, в якому просила встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_1 шляхом вступу у володіння та управління майном після смерті матері - ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визнати за ним в порядку спадкування право власності на частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебувала у спільній сумісній власності згідно свідоцтва про право власності, виданого Департаментом житлово-комунального господарства міської ради від 16.02.2001 року на підставі розпорядження N?36999.
В обґрунтування таких вимог у позові зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , яка є матір'ю ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , від 14.07.2005, виданим відділом реєстрації актів цивільного Чернівецького міського управління юстиції. Після її смерті залишилося спадкове майно у вигляді частки двокімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач є спадкоємцем ОСОБА_5 1 черги, на момент смерті був зареєстрований та проживав у зазначеній квартирі, і тому, відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України, вважається таким, що фактично прийняв спадщину.
15.01.2025 року ОСОБА_5 звернувся до приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Макеєвої Надії Василівни із заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за законом на частку квартири за адресою АДРЕСА_1 , яка є спадковим майном померлої ОСОБА_5 , але отримав відмову в цьому через відсутність у нього необхідних документів.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м.Чернівці від 20 березня 2025 рокуу справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання .
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 травня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Левченко Наталія Вікторівна, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог: приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Макеєва Надія Василівна про визнання права власності на спадкове майно в частині встановлення факту прийняття спадщини ОСОБА_1 шляхом вступу у володіння та управління майном після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ,залишено без розгляду.
У підготовче судове засідання 12 травня 2025 року позивач та його представник не з'явилися, про дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином. Адвокат Левченко Н.В. подала до суду письмову заяву, в якій просила на підставі ч.3 ст. 200 ЦПК України ухвалити рішення у справі за результатами підготовчого судового засідання, позовну заяву підтримала в повному обсязі.
Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у підготовче судове засідання не з'явилися, проте подали до суду письмові заяви, в яких просили справу розглядати без їх участі, а також долучили нотаріально посвідчену заяву про визнання ними позову.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Згідно з ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Також суд вважає можливим, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в зв'язку з неявкою сторін, судове засідання проводити без фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши докази по справі, встановивши нижчезазначені факти та відповідні їм правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з свідоцтва про укладення шлюбу № НОМЕР_2 від 10 лютого 1979 року, між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 укладено шлюб 10 лютого 1979 року, про що складено актовий запис № 8. Прізвище після реєстрації шлюбу: чоловіка - ОСОБА_7 , дружини - ОСОБА_7 . ( а.с.13)
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 17 січня 1983 року ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , його батьками є: ОСОБА_2 , ОСОБА_5 .( а.с.11)
Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади №2025/002041878 від 11.02.2025 року ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 18.04.2000 року по теперішній час. ( а.с.6)
Згідно з свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 03 липня 1988 року вбачається, що ОСОБА_8 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками її є: ОСОБА_2 , ОСОБА_5 .( а.с.12)
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 від 23 червня 2015 року вбачається, що 23 червня 2015 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 укладено шлюб, про що складено відповідний актовий запис №939, прізвище після реєстрації шлюбу: дружини - ОСОБА_10 , чоловіка - ОСОБА_11 . ( а.с.9)
Зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 від 14 липня 2005 року вбачається, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що в Книзі реєстрації смертей зроблено відповідний актовий запис №1510. ( а..с.14)
Як вбачається зі свідоцтва про право власності на житло Департаменту житлово-комунального господарства міської ради від 16 лютого 2001 року квартира за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 ( а.с.15)
Постановою приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Макеєвої Надії Василівни від 15 січня 2025 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку квартири під АДРЕСА_2 , яка залишилася після смерті його матері - ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , у зв'язку із відсутністю документа, який би підтверджував державну реєстрацію її права власності на частку квартири.( а.с.19)
Як вбачається з довідки про реєстрацію/останнє місце проживання померлої особи ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , була зареєстрована з 09.12.1986 року по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 . На день її смерті за вказаною адресою також були зареєстровані : син ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_2 . ( а.с.28)
Згідно відповіді Чернівецького комунального обласного бюро технічної інвентаризації від 23.10.2024 року №1522 відповідно наявних реєстрових книг та архівної справи буд.19 кв. АДРЕСА_3 право власності в Чернівецькому КОБТІ не зареєстровано. 01.01.2013 року Чернівецькому КОБТІ припинено доступ до Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Відповідно до ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав може бути визнання права власності.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ч.1 ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.
Згідно з ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про правона спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Згідно листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування»,найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім'я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем..
Судом встановлено, що квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на праві спільної сумісної власності належить в тому числі померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , після смерті якої її син - позивач у справі ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса для оформлення своїх спадкових прав, проте отримав відмову у зв'язку із відсутністю документа, який би підтверджував державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 на частку вищезазначеної квартири. Спадщину ОСОБА_1 прийняв фактично, оскільки на час відкриття спадщини був зареєстрований у спірній квартирі та продовжує у ній проживати.
Згідно із ст. 67 Закону України «Про нотаріат», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду у позовному провадженні (п. 3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. N 24-753/0/4/-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування»).
Відповідно до п.4.15. глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Таким чином, передумовою для застосування положень ст. 392 ЦК України є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права.
Із системного аналізу вищевикладеного вбачається, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
З урахуванням вищевикладеного, та оскільки позивач прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_5 фактично, однак у нього існують певні перешкоди щодо оформлення своїх спадкових прав, суд, використовуючи винятковий спосіб захисту визнання права власності на спадкове майно, та оскільки відповідачі визнали позов , приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і таким, що підлягають задоволенню.
Оскільки відповідачі визнали позов, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд на підставі ч.4 ст. 206 ЦПК України, ухвалює рішення про задоволення позову.
Вимоги щодо відшкодування судових витрат, понесених позивачем на оплату судового збору, останній не заявляв та не наполягав, а тому суд не вирішує питання про їх розподіл між сторонами.
Керуючись ч.4 ст. 206, ст.258-259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Левченко Наталія Вікторівна, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог: приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Макеєва Надія Василівна про визнання права власності на спадкове майно, задовольнити .
Визнати за ОСОБА_1 право власності на частку квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду може бути оскаржене через Шевченківський районний суд м. Чернівці до Чернівецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М. Є. Бойко