Справа № 715/1428/25
Провадження № 1-кс/715/100/25
13.05.2025 селище Глибока
Глибоцький районний суд Чернівецької області
у складі: слідчого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши в судовому засіданні в селищі Глибока в залі суду клопотання слідчої відділення №3 (селище Глибока) СВ Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , яке погоджене з начальником Глибоцького відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 , в кримінальному провадженні №12025262020001651 від 12 травня 2025 року про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою, -
Слідча відділення №3 (селище Глибока) СВ Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 звернулася до слідчого судді із клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
В клопотанні слідча посилається на те, що 11 травня 2025 року, близько 20 год. 00 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем проживання по АДРЕСА_1 , в ході розпивання спиртних напоїв із ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виник словесний конфлікт з малозначного приводу, під час якого у ОСОБА_4 виник раптовий злочинний намір, спрямований на позбавлення життя ОСОБА_7 ..
З метою реалізації вказаного раптово виниклого злочинного умислу, направленого на заподіяння смерті ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, усвідомлюючи протиправність та суспільно- небезпечний характер своїх дій, бажаючи настання наслідків своїх дій у вигляді смерті ОСОБА_7 , використовуючи в якості знаряддя злочину ніж, який має колюче-ріжучі властивості, тримаючи ніж в правій руці, маючи на меті позбавити життя останнього, знаходячись у безпосередній близькості до ОСОБА_7 , діючи умисно, з мотивів раптово виниклих неприязних відносин, зі значною силою, наніс клинком вищевказаного ножа ОСОБА_7 , декілька прицільних ударів по тілу останнього, зокрема в область розташування життєво-важливих органів - шиї та голови, спричинивши останньому, колото - різані рани на шиї та голові.
Таким чином, ОСОБА_4 виконав усі дії, які вважав необхідними для реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на заподіяння смерті ОСОБА_7 проте, злочин не було доведено до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки ОСОБА_7 , діючи з метою збереження власного життя, вибіг з будинку на вулицю, де на його прохання перехожими особами було викликано останньому бригаду швидкої медичної допомоги, медичні працівники якої, по прибутті, надали йому своєчасну медичну допомогу та госпіталізували до ОКНП «Чернівецька лікарня швидкої медичної допомоги».
12.05.2025 року відомості про вказану подію внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025262020001651.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення ч.3 ст.15, ч.1 ст.115 КК України - не закінчений замах на вчинення умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині (умисного вбивства).
12.05.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.
За скоєння злочину, інкримінованого ОСОБА_4 , законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років, а тому відповідно до ст. 12 КК України даний злочин є особливо тяжким.
У скоєнні даного злочину підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с. Снячів Сторожинецького району Чернівецької області, громадянин України, українець, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючий, раніше не судимий.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 , у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: заявою про вчинення кримінального правопорушення, протоколами допитів свідків; протоколом огляду місця події та іншими доказами кримінального провадження у сукупності.
Підозрюваний вчинив особливо тяжкий злочин, за який відповідно до санкції ч.1 ст.115 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років, а під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме:
- підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, суворість передбаченого законом покарання, у разі визнання судом останнього винуватим у його вчиненні), оскільки ОСОБА_4 усвідомлює серйозність пред'явленого обвинувачення та реальну можливість призначення йому покарання у виді позбавлення волі. Такий розвиток подій створює об'єктивний мотив для спроби втечі з місця проживання, переховування від слідства, або залишення території України;
- з метою уникнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 може незаконно впливати на дачу показів свідків та інших осіб, які можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення та на даний час не встановлені, що може негативно вплинути на досудове розслідування кримінального провадження;
- в разі перебування на волі ОСОБА_4 згідно покладених на нього обов'язків будь-якого іншого більш м'якшого запобіжного заходу у останнього існуватиме реальна можливість вчиняти нові злочини.
Зважаючи на вищевикладене, просить суд обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України.
Прокурор Глибоцького відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав клопотання.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, просили суд відмовити у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обрати більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Вислухавши учасників судового провадження, вивчивши клопотання з додатками, суд приходить до наступних висновків.
Ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція) гарантує основоположне право на свободу та недоторканість, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п.1 ст.5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи. Для того, щоб позбавлення свободи не вважалось свавільним, додержання національного закону при його застосуванні є недостатнім. Такий захід має бути необхідним за конкретних обставин.
Таким чином, тримання під вартою у відповідності до підпункту (c) пункту 1 статті 5 Конвенції має задовольняти вимогу пропорційності. Тобто, суд повинен розглядати питання, чи взяття особи під варту конче необхідним та чи можуть інші, менш суворі заходи бути достатніми для досягнення цієї цілі.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах: «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 року, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_4 із вчиненням кримінального правопорушення та виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні, з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України. Поряд з цим, варто врахувати практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, який встановив значення терміну «обґрунтована підозра» як таке, за якого існують факти чи інформація, що можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Обґрунтованість оголошеної ОСОБА_4 підозри на даному етапі досудового розслідування підтверджується зібраними органом досудового розслідування доказами, зокрема витягом з ЄРДР №12025262020001651, заявою про вчинення кримінального правопорушення; показами, що отримані у свідків у вказаному кримінальному провадженні; протоколом огляду місця події та іншими докази кримінального провадження, у своїй сукупності.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Дослідивши надані докази, вважаю, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, ч. 1 ст. 177 КПК України та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину. У разі доведення його вини йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років. Під час з'ясування анкетних даних підозрюваного встановлено, що він є жителем прикордонного району та обізнаний з місцевістю, де розміщена лінія Державного кордону України, тому в разі обрання більш м'якого запобіжного заходу, в нього буде можливість переховуватися від органів досудового розслідування/суд. Зазначене, з урахуванням тяжкості покарання, яке загрожує підозрюваному, свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України.
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень прокурора, досудовим розслідуванням на даний час не встановлені всі обставини вчинення кримінального правопорушення, у зв'язку із чим ОСОБА_4 зможе впливати на потерпілого та свідків для уникнення відповідальності, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України.
Слідчим суддею не встановлено наявність ризиків передбачених п.5 ч.1 ст.177 КПК України.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Зокрема, при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.
Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Враховуючи, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, з метою попередження можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та інших фігурантів, які є співучасниками у даному кримінальному провадженні, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, беручи до уваги сукупність характеризуючих даних про особу підозрюваного, зокрема відсутність у нього міцних соціальних зав'язків, вважаю за доцільне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Згідно ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, відсутні підстави для визначення розміру застави у кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_4 вчинив злочин із застосуванням насильства.
Згідно ч.1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 184, 192-194, 196-199, 309 КПК України, суд, -
Клопотання слідчої відділення №3 (селище Глибока) СВ Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , яке погоджене з начальником Глибоцького відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 , в кримінальному провадженні №12025262020001651 від 12 травня 2025 року про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном до 11 липня 2025 року.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом 5-ти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: