Постанова від 12.05.2025 по справі 389/1125/25

12.05.2025

Єдиний унікальний номер 389/1125/25 провадження №3/389/406/25

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2025 року суддя Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області Український Віталій Валентиновича, розглянувши в приміщенні суду в місті Знам'янка Кіровоградської області матеріали, які надійшли від Відділу поліції №1 (м.Знам'янка) Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області про притягнення до відповідальності

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП суду не відомий, посвідчення водія НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , не працює, до адміністративної відповідальності не притягувався,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №285561 від 30.03.2025, ОСОБА_1 , 30.03.2025 о 00:35 годині, по провулку Некрасова,80 у м.Знам'янка Кіровоградської області, керував транспортним засобом MITSUBISHI OUTLANDER, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з знаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук) від проходження, в установленому законом порядку, огляду стан сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Drager Alkotest 6810» на місці зупинки та в закладі охорони здоров'явідмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_1 до суду не з'явився, подав письмове заперечення, відповідно до якого вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не визнав, справу просив розглянути за його відсутності. Вказав, що 30.03.2025 о 00:35 годині, по провулку Некрасова,80 у м.Знам'янка Кіровоградської області, керував транспортним засобом MITSUBISHI OUTLANDER, реєстраційний номер НОМЕР_2 , його зупинили працівники поліції, зробили зауваження, що він порушує комендантську годину та перевірили документи. Після чого вказали, що, на їх думку, він перебуває у стані алкогольного сп'яніння і запропонували пройти огляд на визначення стану сп'яніння на місці або проїхати у найближчу лікарню. Він відмовився проходити огляд на місці, оскільки глибоко переконаний в недостовірності показів алкотестера, який використовується працівниками поліції, однак погодився поїхати в лікарню, оскільки пройти медогляд його обов'язок. В лікарні дового чекали лікаря, хоча інших відвідувачів не було, почалась повітряна тривога, однак його не відпустили у сховище. Коли лікар з'явився, незважаючи на триваючу повітряну тривогу, розпочався медичний огляд, у тому числі він продув запропонований алкотестер, робив все так, як казала медсестра, однак, наскільки він зрозумів, результат був відсутній. Чому був відсутній результат він не знає, можливо медсестра, яка усім своїм видом демонструвала свою зневагу до нього, не зуміла або не захотіла нормально пояснити що і як треба робити, можливо треба було довше дута, а медсестра не захотіла витрачати на нього більше ніж 30 секунд. Він кожного дня алкотестер в своєму житті не використовує, тож навичок відповідних не має. Жодних інших медичних маніпуляцій з ним не робили, здати сечу чи кров лікар не пропонував, ще раз продути алкотестер не пропонував, хоча навіть форма акта передбачає повторне продуття алкотестеру через 20 хвилин. Медсестра тільки поміряла тиск та пульс. У нього взагалі склалось враження, що він прийшов додому до медсестри і вночі відволікає її від сну та змушує витрачати на нього не тільки власний час, а і власний алкотестер. Зупинили його о 00:35 годині, десь о 02:00 годині його фактично оглянув лікар. Він перебував у тверезому стані, при цьому йому відомо, що він має право відмовитись від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки за згоди проїхати в лікарню. Пройти огляд у найближчому медичну закладі він не відмовлявся, прибув туди, довго очікував, виконував всі розпорядження лікаря, незважаючи на триваючу повітряну тривогу і побоювання за своє життя, він погодився пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі як на місці зупинки, так і в самому медичному закладі, та пройшов його, тож впевнений, що не допускав порушення п.2.5 ПДР, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Зауважив, що лікар так і не видав висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння, при цьому склав акт медичного огляду №18, який містить результати огляду та висновок про його перебування у стані алкогольного сп'яніння, а не фіксацію його відмови від проходження огляду. Лікар фактично виконував розпорядження працівника поліції, а не робив самостійно свою роботу, навіть записи вносив під диктовку працівника поліції, що видно на відеозаписі. Висновку про наявність ознак алкогольного сп'яніння лікар, вказавши на відсутність інших ознак, у тому числі відсутність порушення мови та тремтіння рук, про що вказано у протоколі про адміністративне правопорушення, дійшов на підставі лише наявності, на його думку, присутності запаху алкоголю з ротової порожнини. Він вважає, що медичний огляд в лікарні відбувся, ознак зауважує, що вказаний акт №18 медичного огляду від 30.03.2025 не містить жодних реквізитів (штамп, печатка, тощо) на підставі яких можливо ідентифікувати лікаря та медичний заклад, яким його видано. Вважає, що його огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, хоч і проведений з порушенням ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, однак проведений, що свідчить про відсутність порушення п.2.5 ПДР та унеможливлює його притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тож вказану справу щодо нього необхідно закрити за відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.

Згідно з положеннями ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Пунктом 1.9 ПДР визначено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з пунктом п.2.5 ПДР на водія покладено обов'язок на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Наведена норма не містить виключень і обставин, які б надавали водію право відмовитись від такого огляду.

Частина перша статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - та тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, врегульований порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до положень ч.2,3 ст.266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.

Аналіз наведених вище положень КУпАП свідчить про те, що огляд на визначення перебування особи, яка керує транспортним засобом, в стані алкогольного спяніння має бути проведеним поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, із застосуваннм технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків, і тільки у разі відмови особи від проходження такого огляду на місці зупинки або незгоди із результатами такого огляду, лікарем закладу охорони здоров'я.

Частинами 4-6 ст.266 КУпАП передбачено, що огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У п.2,6,7 р.І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі Інструкції), затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, зазначено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.

Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).

За змістом п.1 розділу ІІІ Інструкції, перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду на стан сп'яніння водіїв, затверджується Міністерством охорони здоров'я України, Міністерством охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальниками структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Згідно з п.8,9,12,13 розділу ІІІ Інструкції метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння. Використання в закладах охорони здоров'я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.

Відповідно до п.16 розділу ІІІ Інструкції висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видається на підставі акта медичного огляду.

Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

На підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, до суду надано наступні докази.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №285561 від 30.03.2025, який за своєю суттю є процесуальним документом, яким уповноважений орган засвідчує певне порушення, допущене особою, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП, є підставою для подальшого провадження у справі, однак не може бути самостійним та достатнім доказом у справі про адміністративне правопорушення.

Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 30.03.2025 о 01:06 годині ло КНП «Знам'янська міська лікарня імені А.В. Лисенка», яке містить вказівку на відмову ОСОБА_1 від проходження огляду.

Акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 30.03.2025 №18, відповідно до якого ОСОБА_1 30.03.2025 о 02:00 годині оглянутий лікарем приймального відділення КНП «Знам'янська міська лікарня імені А.В. Лисенка» ОСОБА_2 з наступним висновком: зовнішні ознаки алкогольного сп'яніння. Одночасно вказаний акт містить наступні відомості: результат обстеження: тестування за допомогою приладу Алкофор 307 не проведений через некоректне виконання проби обстежуваним; відсутність пошкоджень одягу, шкіри, поранень, адекватну поведінку, орієнтацію у просторі та часі, не змінність вегетативно-судинних реакцій, пульс 113 ударів за хвилину, артеріальний тиск 140/90 мм рт ст, стійкість у позі Ромберга, збережена реакція на світло, відсутність тремтіння (повік, язика, пальців рук), присутність запаха алкоголю з рота.

Довідку про отримання особою посвідчення водія на право керування транспортним засобом, відповідно до якої ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 09.10.2014

Диск із відеозаписом, відповідно до якого ОСОБА_1 30.03.2025 відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, при цьому погодився пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння у найближчому медичному закладі, був доставлений працівниками поліції у КНП «Знам'янська міська лікарня імені А.В. Лисенка» де, під час повітряної тривоги, був оглянутий чеговим лікарем у приймальному відділенні.

Дослідивши надані докази, заперечення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, вважаю, що провадження у даній справі необхідно закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, виходячи з наступного.

Акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 30.03.2025 №18 не може бути прийнятий до уваги у якості доказу, оскільки, в силу вимог п.19 Інструкції, вказаний акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров'я. Наданий до суду примірник не містить обов'язкових реквізитів, є копією, яка не завірена в установленому законом порядку. При цьому, всупереч вимогам вказаної Інструкції, вказаний акт не містить номеру спеціального технічного засобу та дату останньої повірки, обстеження через 20 хвилин не проводилось. Якщо, на думку лікаря, ОСОБА_1 ухилився від проходження огляду, відсутні відповідні відмітки, натомість вказаний акт містить висновок про зовнішні ознаки алкогольного сп'яніння, які не співпадають з ознаками, вказаними у протоколі про адміністративне правопорушення, а передбачений Інструкцією висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до матеріалів справи не додано.

Вказівка у протоколі про адміністративне правопорушення на відмову ОСОБА_1 пройти медичний медичний огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я спростована оглянутим відеозаписом, який є належним та допустимим доказом, і з якого чітко вбачається, що ОСОБА_1 30.03.2025 відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, при цьому погодився пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння у найближчому медичному закладі, був доставлений працівниками поліції у КНП «Знам'янська міська лікарня імені А.В. Лисенка» де, під час повітряної тривоги, був оглянутий чеговим лікарем у приймальному відділенні, у тому числі останній продував алкотестер. Відеозапис, з незрозумілих причин, не містить фіксації самого моменту продуву, однак фактично дії медичної сестри на відеозаписі підтверджують цей факт.

Інших доказів до суду не надано.

В статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України»,статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»(ЄСПЛ) вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Відповідно до положень статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У своїх рішеннях, в тому числі і проти України, ЄСПЛ неодноразово наголошував на необхідності суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної). Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в т.ч. вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Пунктом 2 ст.6 Конвенції про основні права та свободи людини, і відповідна практика ЄСПЛ вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що підсудний вчинив злочинне діяння, так як обов'язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь підсудного.

В ст.19 Закону України «Про міжнародні договорами», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування як джерело права. Так, у п.52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема, спосіб отримання доказів, було справедливим.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

У рішеннях від 30.05.2013 року у справі № 36673/04 «Малофєєва проти Росії» та від 20.09.2016 року у справі № 926/08 «Карелін проти Росії», Європейський суд з прав людини зауважив, що формулювання правопорушення, викладене у фабулі постанови про адміністративне правопорушення, слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведена не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В силу ст.129 Конституції України,ст.6 «Право на справедливий суд» Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд не має права з власної ініціативи у будь-який спосіб збирати докази винуватості особи або перекваліфікувати її дії. Крім того, відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Вказані положення Конституції України поширюються і на доведення винуватості у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП.

За викладеного, вважаю, що під час судового розгляду не встановлено наявності належних, допустимих та беззаперечних доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у зв'язку з чим провадження у даній справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП необхідно закрити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7, 130, 221, 245, 247, 248, 266, 283, 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 , за ч.1 ст.130 КУпАП, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення, через Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області, до Кропивницького апеляційного суду.

Суддя В.В. Український

Попередній документ
127287095
Наступний документ
127287097
Інформація про рішення:
№ рішення: 127287096
№ справи: 389/1125/25
Дата рішення: 12.05.2025
Дата публікації: 14.05.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку; Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (12.05.2025)
Дата надходження: 03.04.2025
Предмет позову: керував транспортний засобом в стані алкогольного сп'яніння
Розклад засідань:
21.04.2025 16:20 Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області
12.05.2025 14:20 Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
УКРАЇНСЬКИЙ ВІТАЛІЙ ВАЛЕНТИНОВИЧ
суддя-доповідач:
УКРАЇНСЬКИЙ ВІТАЛІЙ ВАЛЕНТИНОВИЧ
особа, яка притягається до адмін. відповідальності:
Васянович Олександр Васильович