Справа № 385/345/25
Провадження № 1-кп/385/25/25
13.05.2025 року м. Гайворон
Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гайворон кримінальне провадження № 12025121240000004 щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Гайворон Кіровоградської області, громадянина України, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_5 , 2012 року народження та доньку ОСОБА_6 , 2017 року народження, працездатного, який не працює та не навчається, з середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України,
06 січня 2025 року близько 10.00 год. у ОСОБА_4 , який перебував біля відділення «Ощад Банку», що по вул. Центральна, 193/13, в м. Гайворон Голованівського району Кіровоградської області, виник раптовий корисливий злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння чужим майном, а саме мобільним телефоном марки «Samsung Galaxy A30S», темно-синього кольору, що належить ОСОБА_7 .
Невідкладно реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння майном ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливого мотиву, переслідуючи мету особистого збагачення злочинним шляхом, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, під час розмови, зловживаючи довірою потерпілого ОСОБА_7 , під приводом надання мобільного телефону для особистого дзвінка, незаконно заволодів мобільним телефоном марки «Samsung Galaxy A30S», темно-синього кольору, вартістю 3500 гривень, з сім-картою мобільного оператора «Київстар», вартістю 150 грн.
Одержавши можливість вільно розпоряджатися заволоділим майном, ОСОБА_4 залишив місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядився ним на власний розсуд.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 заподіяв потерпілому ОСОБА_7 майнової шкоди на загальну суму 3650 грн., що становить середньо-ринкову вартість заволоділого майна.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України.
Крім того 09 січня 2025 року близько 09.00 год. ОСОБА_4 перебував біля магазину «Містечко», що по вул. Небесної Сотні, 75/11, в м. Гайворон Голованівського району Кіровоградської області, де побачив належний ОСОБА_8 електричний велосипед марки «Mustang Auenue», зеленого кольору. У цей час у ОСОБА_4 , виник раптовий злочинний корисливий умисел, направлений на повторне незаконне заволодіння електричним велосипедом марки «Mustang Auenue», зеленого кольору, що належить ОСОБА_8 .
Невідкладно реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння майном ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливого мотиву, переслідуючи мету особистого збагачення злочинним шляхом, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, під час розмови, зловживаючи довірою потерпілого ОСОБА_8 , під приводом надання електричного велосипеду для здійснення поїздки за продуктами на сусідню вулицю, повторно, незаконно заволодів електричним велосипедом марки «Mustang Auenue», зеленого кольору, вартістю 7699 гривень.
Одержавши можливість вільно розпоряджатися заволоділим майном, ОСОБА_4 залишив місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядився ним на власний розсуд.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 заподіяв потерпілому ОСОБА_8 майнової шкоди на загальну суму 7699 грн, що становить середньо-ринкову вартість заволоділого майна.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) вчиненого повторно, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, відповідальність за які передбачена ч. 1 та ч. 2 ст. 190 КК України, повністю визнав себе винуватим у пред'явленому обвинуваченні, підтвердив викладені в обвинувальному акті обставини, вказавши, що щиро розкаюється, вчинив таке вперше та більше не допускатиме такої поведінки.
Потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в судове засідання не з'явились, подали письмові заяви, в яких кожен з них просив справу слухати без його участі, зазначивши, що претензій до обвинуваченого не має. Додатково вказали, що наполягають на притягненні ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності, а міру покарання залишають на розсуд суду.
На підставі вимог ст. 325 КПК України, за погодженням із сторонами кримінального провадження, судовий розгляд проведено за відсутності потерпілих.
Прокурор просив застосувати до ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 190 КК України, покарання у вигляді обмеженням волі на строк 1 рік, за ч. 2 ст. 190 КК України, покарання у вигляді обмеженням волі на строк 2 роки та застосувати до ОСОБА_4 остаточне покарання за правилами ст. 70 КК у вигляді обмеженням волі строком на 2 роки із застосування іспитового строку згідно ст. 75 КК України.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження судом встановлено порядок дослідження доказів у даному кримінальному провадженні та визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони у такому разі будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину доведена повністю та кваліфікує його дії за ч. 1, 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) та заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) вчиненого повторно.
Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
При цьому обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України, пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 за обома епізодами суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які, відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 в кожному з епізодів судом не встановлено.
За положенням ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує характер та тяжкість вчинених кримінальних правопорушень (кримінальний проступок та нетяжкий злочин), фактичні обставини справи, спосіб вчинення кримінальних правопорушень і їх мотиви, наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей, те, що потерпілі претензій майнового чи морального характеру до обвинуваченого не мають. Також суд враховує особу обвинуваченого, який, раніше не судимий, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не працює, посередньо характеризується за місцем проживання, обставини, що пом'якшують покарання, відсутність обтяжуючих покарання обставин та позицію потерпілих щодо притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності.
При обранні покарання суд також враховує висновки досудової доповіді Гайворонського РС філії Державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області щодо обвинуваченого, за яким виправлення та перевиховання останнього можливе без ізоляції його від суспільства. При звільненні від відбування покарання з випробуванням, доцільним є покласти на особу додаткові обов'язки, передбачені ч. 3 ст. 76 КК України - не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Підстав для застосування ст. 69 КК України суд не вбачає.
Підсумовуючи наведене, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 190 у виді обмеження волі та ч. 2 ст. 190 КК України покарання у вигляді обмеження волі, в межах санкції відповідної частини статті, наближене до мінімального строку, визначивши остаточне покарання згідно ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, що, на думку суду, має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.
При цьому суд вважає неможливим призначення покарань у виді штрафу та виправних робіт, враховуючи, що обвинувачений не працевлаштований та не має постійного доходу.
Дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на те, що головною метою покарання є виховання та соціальна реабілітація винного, враховуючи характеризуючі дані особи винного, який на час розгляду справи повністю визнав свою вину, а, отже, готовий нести кримінальну відповідальність, з урахуванням наявності пом'якшуючих та відсутності обтяжуючих покарання обставин, беручи до уваги відсутність тяжких наслідків, заподіяних кримінальним правопорушенням, відсутність претензій майнового характеру з боку потерпілих, суд доходить висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання й вважає за можливе на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку з покладенням обов'язків, визначених в ст. 76 КК України.
Також суд вважає правильним при звільненні від відбування покарання з випробуванням покласти на обвинуваченого обов'язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України та, додатково - обов'язки, передбачені п. 2, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.
Саме такий вид покарання, на погляд суду, є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових кримінальних проступків та за переконанням суду, відповідатиме не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам кримінального провадження, але й особі обвинуваченого, та є обґрунтованим і буде відповідати цілям покарання.
Процесуальні витрати відсутні.
Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлявся.
Клопотань про застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили прокурор не заявляла та суд не вбачає необхідності застосовувати такі.
Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України
Керуючись ст. 368, 371, 373, 374 КПК України,
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та призначити покарання у виді 1 року обмеження волі.
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України та призначити покарання у виді 2 років обмеження волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Речові докази:
-мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A30S» з сім картою мобільного оператора «Київстар», що передані на зберігання потерпілому ОСОБА_7 - залишити йому за належністю.
-велосипед марки «Mustang Auenue», зеленого кольору, що переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_8 - залишити йому за належністю.
Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду через Гайворонський районний суд Кіровоградської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Вирок не може бути оскаржений з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
Роз'яснити обвинуваченому, потерпілим право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Суддя: ОСОБА_9
Дата документу 13.05.2025