Справа № 354/38/25
Провадження № 2/354/239/25
13 травня 2025 року м. Яремче
Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді Ковалюк О.М.,
за участі секретаря судового засідання Шлемко Г.І.,
представника позивача-адвоката Бондар М.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Яремче в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
Стислий виклад обставин справи
Адвокат Бондар М.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , 02.01.2025 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 63 897,50 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що постановою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 29.10.2024 у справі №354/1821/24 ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Під час розгляду справи, судом було встановлено, що 27.08.2024, водій ОСОБА_2 керував автомобілем марки BMW3281 державний номерний знак НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху та дистанцію, й допустив зіткнення з автомобілем марки Chevrolet Aveo державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 . Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , автомобіль Chevrolet Aveo державний номерний знак НОМЕР_2 є власністю ОСОБА_1 . На день ДТП, тобто 27.08.2024, всупереч Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідальність ОСОБА_2 , не була застрахована. Позивач 28.08.2024 замовив незалежну оцінку про визначення вартості розміру матеріальної шкоди (збитків) пошкодженого автомобіля марки Chevrolet Aveo державний номерний знак НОМЕР_2 , сплатив 4 000,00 грн та отримав висновок № 924/08-24 від 04.09.2024 щодо вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу.
Станом на день подання позовної заяви транспортний засіб марки Chevrolet Aveo державний номерний знак НОМЕР_2 відремонтовано, що підтверджується Актом виконаних робіт № ЦВ-1-00073 від 08.10.2024. За виконані роботи позивачем на користь ФОП ОСОБА_3 сплачено 59 897,50 грн.
Враховуючи вищезазначене та обставину, що на день звернення до суду, незважаючи на вимоги ОСОБА_1 , відповідач добровільно не відшкодував завдані ним збитки, позивач просить стягнути з відповідача вартість відновлювального ремонту в розмірі 59 897,50 грн, витрати на визначення вартості матеріального збитку пошкодженого автомобіля в сумі 4 000,00 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі
Ухвалою судді від 13.01.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідач своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву не скористався.
Позивач в судове засідання не з'явився, його представник адвокат Бондар М.В., яка брала участь у розгляді справи в режимі відеоконференції, в судовому засіданні пояснила, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що трапилась 27.08.2024, відповідача визнано винним постановою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 29.10.2024, однак добровільно він завдану шкоду не відшкодовує, листи не отримує, тому позивач змушений звернутися до суду. Зазначила, що позивач звертався до МТСБУ щодо відшкодування шкоди, однак йому було відмовлено. Позовну заяву підтримала та просила суд її задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судові засідання 30.01.2025, 06.03.2025, 03.04.2025, 17.04.2025 та 13.05.2025 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи; рекомендовані повідомлення повернуті відправнику у зв'язку з тим, що «Адресат відсутній за вказаною адресою». Крім того, про призначення судового засідання на 06.03.2025 відповідача повідомлялось шляхом здійснення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси, вважається днем вручення судової повістки.
Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
У зв'язку з відсутністю доказів, які б підтверджували поважність причин неявки відповідача у судове засідання та враховуючи факт його належного повідомлення, суд вважає за можливим проводити розгляд справи за відсутності відповідача.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності та кожен доказ окремо, встановив наступне.
Відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП згідно з постановою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 29.10.2024 у справі № 354/1821/24, та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 850,00 грн (а.с.10).
Згідно даної постанови, 27.08.2024 о 10.20 год. в м. Яремче по вул. Свободи, буд. № 85, водій ОСОБА_2 керував автомобілем BMW328І державний номерний знак НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху та дистанцію й допустив зіткнення з автомобілем Chevrolet Aveo державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався попереду нього. Внаслідок чого автомобілі отримали механічні ушкодження.
Позивач є власником транспортного засобу марки Chevrolet Aveo державний номерний знак НОМЕР_2 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 (а.с.9).
Відповідно до Висновку щодо вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 924/08-24, складеного оцінювачем ОСОБА_4 04.09.2024,
вартість відновлювального ремонту автомобіля марки Chevrolet Aveo державний номерний знак НОМЕР_2 , становить 78 019,06 грн, вартість матеріального збитку складає 53 367,78 грн (а.с.11-22).
За проведення оцінки вартості матеріального збитку позивач заплатив 4 000,00 грн, згідно квитанції від 28.08.2024 (а.с.23).
Згідно з копією Акту виконаних робіт № ЦВ-1-00073 від 08.10.2024, вартість технічного обслуговування та поточного ремонту автотранспортного засобу складає 59 897,50 грн (а.с. 24).
Відповідно до копії Платіжної інструкції від 18.09.2024 дружина позивача ОСОБА_5 що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 , сплатила ФОП ОСОБА_3 13 870,00 грн та згідно з копією квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 25 ОСОБА_1 оплатив ФОП ОСОБА_3 46 027,50 грн, призначення платежу: оплата згідно Акта виконаних робіт № ЦВ-1-00073 від 08.10.2024 (а.с.30, 88-89).
04.12.2024 адвокат Бондар М.В., в інтересах ОСОБА_1 надіслала претензію ОСОБА_6 про сплату завданої ним майнової шкоди в сумі 67 898,50 грн, що складається з 59 897,50 грн - вартості ремонту автомобіля, 4 000,00 грн- вартість визначення завданої шкоди експертом, решта - витрати на правову допомогу. В підтвердження цього до позовної заяви надано копії поштових квитанцій, які містяться в матеріалах справи (а.с.35, 36). Однак претензія було повернута відправнику в зв'язку з закінченням встановленого терміну зберігання, що стало підставою звернення до суду.
Згідно з листом МТСБУ № 3-016/10271 від 18.04.2025 щодо розгляду звернення щодо факту заподіяння 27.08.2024 позивачу шкоди пошкодження транспортного засобу марки Chevrolet Aveo державний номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок ДТП за участю зазначеного транспортного засобу та ТЗ марки BMW з номерним знаком НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , позивачу було повідомлено, про те, що оскільки по відношенню до ТЗ марки Chevrolet з номерним знаком НОМЕР_2 на момент ДТП був відсутній договір зазначеного виду страхування, то такий транспортний засіб не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 Закону, і відповідно, МТСБУ не має повноважень відшкодувати шкоду, заподіяну пошкодженням такого транспортного засобу(а.с.109).
Таким чином, між сторонами виник спір з приводу стягнення з винуватця ДТП коштів витрачених на ремонт транспортного засобу, що підтверджені належним чином, а також витрат на проведення оцінки розміру завданої шкоди.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
Вирішуючи даний спір суд виходить з таких мотивів та правових норм чинного законодавства.
Згідно зі ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання і має право звернутися до суду за захистом свого права та інтересу у визначений ч. 2 ст. 16 ЦК України спосіб, зокрема, шляхом відшкодування майнової та немайнової (моральної) шкоди.
Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку з знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, заподіяна майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно з ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно з абзацом 2 частини першої статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Мотивована оцінка доказів, наданих сторонами та висновки суду
Відповідно до положень ст. 12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Судом встановлено, що згідно постанови Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 29.10.2024 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 850,00 грн.
Враховуючи, що цю постанову суду, не було оскаржено в апеляційному порядку і вона набрала законної сили 09.11.2024, вина ОСОБА_2 у скоєнні ДТП 27.08.2024 є доведеною.
З огляду на те, що у ОСОБА_2 на момент скоєння ДТП були відсутні договірні відносини із страховою компанією щодо відшкодування заподіяної ним шкоди, тому за заподіяну ним шкоду має відповідати саме він як винуватець ДТП.
Позивачем надано належні докази на підтвердження завданих йому збитків у вигляді витрат, які він зробив для відновлення свого майна у розмірі 59 897,50 грн.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що наявні фактичні та правові підстави для захисту порушеного права позивача шляхом задоволення позову в повному обсязі.
Розподіл судових витрат
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Як вбачається з положень п. 3 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати пов'язані: на професійну правничу допомогу; пов'язані із
залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
У постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18 вказано, що «склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу представник позивача надала Договір про надання правової допомоги № 24-19 від 19.11.2024 (а.с.31) та додаткову угоду № 1 від 27.12.2024 (а.с. 87 ), акт приймання-передачі наданих послуг за договором про надання правової (правничої) допомоги від 09.0.2025, в якому зазначено загальний обсяг наданих послуг, тривалість використаного робочого часу та їх вартість, на загальну суму 15 000,00 грн (а.с 86 ); свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії МК № 001867 (а.с.5), квитанцію від 22.11.2025 про сплату ОСОБА_1 за послуги адвоката Боднар М.В. 15000,00 грн ( а.с.34).
Беручи до уваги те, що розмір понесених позивачем судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, є обґрунтованим та доведеним, з урахуванням ціни позову та розміру задоволених позовних вимог, категорії справи, обсягу наданих адвокатом послуг, зі складання досудової вимоги, позовної заяви, необхідність вчинення даних процесуальних дій, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати на правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн.
Крім того, позивачу слід компенсувати за рахунок відповідача витрати за проведення висновку експерта в сумі 4 000,00 грн, які ним понесені згідно квитанції від 28.08.2024.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З копії посвідчення серії НОМЕР_5 від 28.02.2023 вбачається, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій та відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору (а.с.6)., відтак у зв'язку із задоволенням позову, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави, в сумі 1 211,20 грн.
Керуючись ст. 4, 19, 76, 81, 82, 141, 258, 263-265, 268, 273 ЦПК України,
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування вартості відновлювального ремонту в розмірі 59 897 (п'ятдесят дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто сім) гривень 50 копійок та витрати за незалежну оцінку щодо визначення вартості розміру (збитків) у розмірі 4 000 ( чотири тисячі) гривень 00 копійок.
3. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 15 000,00 (п'ятнадцять тисяч) гривень.
4.Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає: АДРЕСА_2 .
Головуюча суддя: Оксана КОВАЛЮК