Справа №345/875/25
Провадження № 2-а/345/12/2025
13.05.2025 року м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі головуючого - судді Миговича О.М. розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ГУНП у Львівській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення №3019228 від 10.09.2024,
Позивач звернувся до суду та просить визнати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3019228 від 10.09.2024, винесену сержантом поліції ВРПП Стрийського РУП ГУНП у Львівській області Кім Т.В. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, протиправною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення відносно нього закрити, мотивуючи тим, що 17.02.2025 йому стало відомо про винесену постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серія ЕНА № 3019228 від 10.09.2024. Відповідно до цієї постанови позивач керуючи т/з перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків руху, чим порушив п. 34 ПДР порушення вимог розмітки проїзної частини доріг, ч. 1 ст. 122 КУпАП, за що застосовано вид адміністративного стягнення штраф 340 грн.
ОСОБА_1 стверджує, що дізнався деталізовано про вказану оскаржувану постанову у зв'язку з попередньо призначеною справою та згодом після судового зсідання 05.02.2025 під час розгляду іншої справи у Стрийському міськрайонному суді Львівської області справа 456/5145/24, після написаної заяви/клопотання на ознайомлення з матеріалами судової справи від 05.02.25 з вчиненням відповідних дій 17.02.2025 (ознайомлення), а 12.02.2025 йому було надіслано процесуальну постанову та лише деяку інформацію по справі (копії роздруківки з електронної пошти із надісланою з судової системи).
У зв'язку з чим просив поновити десятиденний строк на оскарження постанови про адміністративне правопорушення, враховуючи також те, що позивач тяжко хворіє, його турбує здоров'я з погіршенням самопочуття.
Вважає, що відповідачем при винесенні постанови не з'ясовано повно, всебічно та об'єктивно всіх обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зокрема чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, не зазначено відповідних доказів. Зазначає, що викладені у постанові висновки про вчинення зазначеного адміністративного правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП, не відповідають фактичним обставинам справи, в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. В указаний в постанові час, він не здійснював керування т/з у зазначеному місці, винесена постанова є результатом маніпулятивних дій з боку працівника поліції.
Ухвалою суду від 07.04.2025 відкрито спрощене провадження по справі без виклику сторін і запропоновано відповідачу протягом 15 днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву.
До суду 30.04.2025 року від представника відповідача Головного управління Національної поліції у Львівській області Мартинова С.М. поступили заперечення на адміністративний позов, у якому зазначено, що 10.09.2025 року о 10:38 год. поліцейським ВРПП Стрийського РУП ГУНП у Львівській області сержантом поліції Тарасом Кім на громадянина Стуса Степана Васильовича було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3019228 від 10.09.2024 року за ч. 1 ст. 122 КУпАП, оскільки 10.09.2024 року о 10:38 год. у Львівській області, Стрийському р-ні, с. Лисовичі, вул. Шкільна, водій ОСОБА_1 , керуючи т/з «КРАЗ 65055» н.з. НОМЕР_1 перетнув лінію суцільної розмітки 1.1 ПДР України, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків руху, чим порушив п. п. 34, 8.5.1 Правил дорожнього руху, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2021 року.
Представник відповідача звертає увагу, що при складенні постанови про накладення адміністративного стягнення позивач ОСОБА_1 10.09.2024 був присутній під час розгляду справи та винесення цієї постанови, що свідчать його особисті підписи у копії постанови, а саме у графах № 8 та № 9, із чим відповідно до цього він і був ознайомлений із правами та обов'язками згідно ст. 268 КУпАП. Крім того, також був ознайомлений із строком оскарження цієї постанови відповідно до вимог ст. 289 КУпАП. Копію постанови серії ЕНА № 3019228 від 10.09.2024 гр. ОСОБА_1 самостійно додав до матеріалів позивної заяви, що і свідчить про отримання її копії в час ознайомлення із змістом постанови. Разом з тим дана постанова була винесена 10.09.2024 року та згідно із даних ІІІ «Адмінпрактика» ІКС ІПНП постанова серії ЕНА № 3019228 основним стягненням по справі є наявний накладений штраф у сумі 340 грн, яким є стягнений 24.09.2024 року, тобто на п'ятнадцятий день після винесення постанови, що дає достатньо підстав вважати, що громадянином ОСОБА_1 добровільно, у встановленому законодавством порядку було оплачено штраф та у термін, визначений законодавством, а тому відповідно до цього дана постанова не підлягала примусовому виконанні через відповідні органи ДВС.
Просили відмовити у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 .
Врахувавши доводи сторін, наведені в їх письмових заявах по суті справі, та дослідивши в судовому засіданні письмові докази, суд вважає, що позов слід залишити без розгляду з наступних підстав.
З копії постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 3019228 від 10.09.2024 вбачається, що позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП і піддано штрафу в розмірі 340 грн., за те, що 10.09.2024 року о 10:38 год. у Львівській області, Стрийському р-ні, с. Лисовичі, вул. Шкільна, водій ОСОБА_1 , керуючи т/з «КРАЗ 65055» н.з. НОМЕР_1 перетнув лінію суцільної розмітки 1.1 ПДР України, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків руху, чим порушив п. 34 Правил дорожнього руху України (а.с.46).
За приписами ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
У відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Як встановлено ч.ч.1,2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Частина 1 ст. 122 КУпАП передбачає відповідальність за порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Згідно п. 8 ч.1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п.3 ч.1ст.23 Закону України «Про національну поліцію» від 02.07.2015 №580-УІП, поліцейський вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Згідно п. 11 ч. 1ст. 23 цього ж закону поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично дорожній мережі.
Відповідно до ст. 52 Закону України «Про дорожній рух», контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, Іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).
Статтею 222 КУпАП встановлені повноваження органів Національної поліції щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення.
Згідно з ч. 2 ст. 222 КУпАП, від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень, зокрема, і за ч.1 ст. 122 КУпАП.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч.2 ст.9, ч.2 ст.77 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до КАС України, в межах позовних вимог.
За статтями 118-120 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Строк, що визначається роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року цього строку. Строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку. Якщо закінчення строку, що визначається місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, то строк закінчується в останній день цього місяця. Останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Перебіг строку, закінчення якого пов'язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події. Останній день строку триває до двадцять четвертої години, але якщо в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
За ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Отже, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, які обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
З врахуванням предмета спору, а саме оскарження рішення суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, строки встановлені статтею 286 КАС України, а саме позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Отже, для оскарження даної постанови законодавством визначено десять днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
Постанова серії ЕНА № 3019228 винесена 10.09.2024 року, позов до суду подано 28.02.2025.
Позивач вимогою позову просив поновити строк подання адміністративного позову до суду, оскільки про оскаржувану постанову він дізнався під час розгляду іншої справи у Стрийському міськрайонному суді Львівської області справа №456/5145/24, після ознайомлення з матеріалами судової справи з вчиненням відповідних дій 17.02.2025 (ознайомлення), а 12.02.2025 йому було надіслано процесуальну постанову та лише деяку інформацію по справі (копії роздруківки з електронної пошти із надісланою з судової системи.
Натомість, представник відповідача зазначав, що ОСОБА_1 10.09.2024 був присутній при складенні постанови про накладення адміністративного стягнення про що свідчать його особисті підписи у копії постанови, а саме у графах № 8 та № 9, із чим відповідно до цього він і був ознайомлений із правами та обов'язками згідно ст. 268 КУпАП.
За ч.1,3 ст.121, ч.3 ст.123 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Суд встановивши, що позивач ОСОБА_1 10.09.2024 був присутній під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови серії ЕНА №3019228, власноручно поставив особисті підписи у постанові, а саме у графах № 8 та № 9, із чим відповідно до цього був ознайомлений із правами та обов'язками згідно ст. 268 КУпАП. А також підтвердив, що копію постанови ним отримано.
При цьому, слід зазначити, що в позовній заяві позивач факту складення процесуального документа у його присутності не заперечує, а лише вказує що дізнався про винесену постанову 17.02.2025. Суд констатує, що позивач повинен був усвідомлювати і знати про можливі негативні наслідки за фактом винесення цієї постанови.
Позовну заяву ж щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а не з дня її отримання.
Частиною 3 ст.123 КАС України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Враховуючи встановлені судом обставини при вирішенні питання поновлення строку на оскарження постанови серії ЕНА № 3019228 від 10.09.2024, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 340 грн. за поданою до суду заявою позивача (п.1 вимоги адміністративного позову), суд приходить до ствердного висновку, що підстави зазначені позивачем щодо пропущеного строку на оскарження постанови, який закінчився 20.09.2024 року, не є поважними для звернення до суду 28.02.2025 року, а тому у поновленні строку слід відмовити та як наслідок адміністративний позов слід залишити без розгляду.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 121-123, 241, 250, 286 КАС України, суд, -
Відмовити ОСОБА_1 у поновленні строку звернення до суду з адміністративним позовом до ГУНП у Львівській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення №3019228 від 10.09.2024 та залишити адміністративний позов без розгляду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя