Справа № 344/18885/24
Провадження № 2/344/1028/25
06 травня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Атаманюка Б. М.,
секретаря судового засідання Солонинко С.А.,
за участю
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Андрійків Х.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Служба у справах дітей Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини,-
Позивач ОСОБА_1 18.10.2025 звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області із позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Служба у справах дітей Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23.10.2024 прийнято до розгляду заяву та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19.11.2024 зобов'язано Службу у справах дітей Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради надати письмові пояснення по справі.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09.04.2025 закрито підготовче провадження по справі, призначено справу до судового розгляду.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач ОСОБА_1 посилається на те, що з 18 травня 2004 року він перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . Під час перебування у шлюбі у них народилось двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 13 березня 2022 року відповідач ОСОБА_2 виїхала за кордон на постійне місце проживання до Естонської Республіки, після чого перестала підтримувати спілкування із позивачем та дітьми. За останні два з половиною роки мати жодного разу не навідувала дітей, не брала участі у їх вихованні та не цікавилась їх життям. Наміру повертатись в Україну у відповідача ОСОБА_5 немає. Рішенням Івано-Франківського міського суду від 03 липня 2023 року шлюб між ними розірвано, малолітнього сина ОСОБА_4 залишено проживати з батьком ОСОБА_1 . Наразі позивач самостійно виховує та утримує дітей, мати участі у житті та вихованні дітей не бере, спілкування з ними не підтримує навіть у телефонному режимі. Діти спільно з батьком зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 . Станом на день звернення до суду із заявою старша дитина сторін досягла повноліття, а молодший син є малолітнім (10 років), і його вихованням та утриманням повністю займається батько, а мати дитини самоусунулась від участі у житті дитини. Також відсутність матері у житті дитини підтверджують сусіди позивача, а саме: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .. Встановлення факту самостійного утримання та виховання сина позивачем має юридичне значення для нього, оскільки потрібне для підтвердження права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.4 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
На підставі наведеного, просив суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт самостійного виховання та утримання ОСОБА_1 малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також просив стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.
Представник позивача адвокат Андрійків Х.І. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, пояснила, що дійсно позивач ОСОБА_1 самостійно утримує та виховує малолітнього сина ОСОБА_4 , матір якого на даний час з 2022 року перебуває за межами України, не спілкується з дитиною, не бере участі у його житті, матеріальної допомоги не надає. Позивач ОСОБА_1 кожного місяця відвідує ІНФОРМАЦІЯ_3 та стоїть там на обліку. Встановлення факту самостійного утримання сина позивачу необхідно для підтвердження права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, оскільки діти позивача не можуть залишитися без батька самі. Тому, враховуючи інтереси неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , просила суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що його колишня дружина ОСОБА_2 на початку повномасштабного вторгнення забрала дітей та виїхала до Польщі. Діти дзвонили до нього та просили забрати їх додому, оскільки не хотіли там перебувати. На його прохання його матір (баба дітей) поїхала до Польщі та забрала дітей додому. Після того матір дітей, яка залишилася за кордоном, перестала спілкуватися із ним та дітьми. За його інформацією, на даний час відповідач знаходиться у Естонській Республіці, має іншого чоловіка. Минулого року відповідач телефонувала до сина на день народження та Новий рік. Повнолітня дочка ОСОБА_8 та неповнолітній син ОСОБА_9 живуть з ним, перебувають на його утриманні та вихованні. Попри те, що матір ухиляється від виконання батьківських обов'язків, він психологічно не готовий ініціювати питання про позбавлення її батьківських прав, а також не звертався із позовом про стягнення аліментів. Просив суд заяву задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, що підтверджено матеріалами справи, в тому числі через сайт «Судова влада». Жодних заперечень проти позову, в тому числі відзиву на позовну заяву, від відповідача не надійшло.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - Служби у справах дітей Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується матеріалами справи. Представник служби 08.04.2025 подав до суду письмові пояснення по справі, які просив взяти до уваги при прийнятті рішення по справі, розгляд справи проводити без участі представника.
Оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, про причини свої неявки в судове засідання не повідомив, відзиву не подав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на підставі ст. 280 ЦПК України на місці ухвалив про заочний розгляд справи.
Вислухавши сторони, допитавши свідків, дослідивши та оцінивши письмові докази, суд прийшов до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Питання регулювання сімейних відносин з метою забезпечення кожної дитини сімейним вихованням здійснюється СК України (ст.1 СК).
Частиною 1 статті 121 СК передбачено, що права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Відповідно до ст.141 СК, батьки мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Разом з тим, сімейні права та обов'язки є такими, що тісно пов'язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі (ч.1 ст.14, ч.1 ст.15 СК України). Права та обов'язки батьків щодо виховання дитини передбачені ст.ст.150-151 СК України.
Статтею 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.12.1991 року, встановлено, що у всіх діях відносно дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними або приватними інституціями, які займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється найкращому забезпеченню інтересів дитини.
За змістом ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею (ч.ч. 1, 2 ст. 157 СК України).
А як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13) у справі «М. С. проти України», при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, в найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку в безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що в усіх рішеннях стосовно дітей їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення.
Верховний Суд у своїй постанові від 30.03.2021 р. по справі № 542/1428/18 зазначив, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини виходячи із об'єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.
Окрім того, Верховний Суд України у справі № 211/559/16-ц, рішення від 01.11.2017 року зауважив, що позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для матері (батька), так і для дитини та допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.
І як зазначено в постанові Верховного Суду від 10.10.2024 у справі №930/2899/23, з настанням певних юридичних фактів, що підтверджуються певними актами, обсяг батьківських прав може обмежуватися або припинятися. Отже, для підтвердження самостійного виховання дитини батьком необхідне існування (настання) обставин, у силу яких обсяг прав матері обмежується або припиняється.
СК України не встановлено підстав припинення батьківських обов'язків щодо виховання дитини. Так само як визначена частиною першою статті 15 СК України «невідчужуваність» сімейних обов'язків свідчить про неможливість відмови від сімейних обов'язків, якими є, зокрема, обов'язки щодо виховання чи утримання дитини.
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 10.10.2024 у справі №930/2899/23, не підлягають з'ясуванню в порядку окремого провадження встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини, оскільки з поданої заяви вбачається спір про право, який не може розглядатися в судовому порядку безвідносно до дій заінтересованих осіб щодо конкретних прав, свобод та інтересів заявника.
Оскільки сімейним законодавством не передбачено підстав припинення батьківських обов'язків щодо виховання дитини, а визначена частиною першою статті 15 СК України «невідчужуваність» сімейних обов'язків свідчить про неможливість відмови від них, зокрема від обов'язків щодо виховання дитини, то факт одноосібного виховання дитини одним із батьків може бути встановлений судом як одна з обставин, що складає предмет доказування у спорі між батьками дитини щодо виконання ними обов'язків з виховання дитини.
У частині першій статті 152 СК України встановлено, що право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.
Доведення факту одноосібного виховання та утримання дитини батьком пов'язане з настанням (існуванням) обставин, за яких мати не виконує своїх батьківських обов'язків щодо дитини, стосується зміни обсягу сімейних прав або невиконання одним із батьків батьківських обов'язків (у тому числі умисного) та безумовно впливає на права й інтереси самої дитини, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом.
Такий факт одноосібного виховання та утримання дитини одним із батьків не може встановлюватись у безспірному порядку або за домовленістю батьків дитини, в тому числі на підставі укладеного між ними договору або на підставі судового рішення, ухваленого за правилами окремого провадження, оскільки в такому питанні завжди існуватиме загроза порушення принципу дотримання найкращих інтересів дитини.
Судом встановлено, що сторони по справі - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Івано-Франківського міського суду від 03.07.2023 року розірвано (а.с.16-18).
У шлюбі у сторін народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.12).
Згідно довідки №15531 від 14.09.2024 про зареєстрованих осіб, позивач ОСОБА_1 разом із дітьми ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 (а.с.19).
Згідно з довідкою Ліцею № 4 Івано-Франківської міської ради № 355 від 18.09.2024 відповідач ОСОБА_5 з 2022 року по теперішній час не підтримує зв'язку із освітнім закладом, успішністю дитини ОСОБА_4 не цікавиться, із вчителями не спілкується, батьківські збори не відвідує. Дитина перебуває на утриманні батька ОСОБА_1 (а.с.20).
Із наданих письмових пояснень третьої особи - Служби у справах дітей Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради встановлено, що відповідно до акта оцінки потреб сім'ї від 04.03.2025 року, складеного фахівцем із соціальної роботи КЗ «Міський центр соціальних служб» Івано-Франківської міської ради, складні життєві обставини відсутні. Позивач разом з дитиною проживають за адресою: АДРЕСА_1 . Сім'я ОСОБА_11 неповна, батьки розлучені. Під час відвідування з'ясовано, що мама ОСОБА_2 з квітня 2022 року перебуває за межами України. Зі слів батька, ОСОБА_12 участі у вихованні сина не бере, матеріально не допомагає, з дитиною не спілкується. Батько забезпечує потреби дитини в одязі, їжі, засобах гігієни. В помешканні створені належні умови для проживання та виховання дитини. Відповідно до характеристики, наданої адміністрацією Ліцею №4 Івано-Франківської міської ради, ОСОБА_4 є учнем 5-Б класу. За період навчання у ліцеї зарекомендував себе як старанний, дисциплінований та відповідальний учень. Відзначається старанністю, наполегливістю у навчанні та доброзичливим ставленням до однокласників та вчителів. ОСОБА_9 проявляє культуру поведінки, ввічливість, завжди готовий допомогти товаришам. Вихованням хлопця займається батько, який приділяє значну увагу формуванню в сина відповідальності, наполегливості та працьовитості. Завдяки тісній співпраці батька та ліцею ОСОБА_9 зростає вихованим, ввічливим і відповідальним учнем. Відповідно до результатів психологічного обстеження ОСОБА_4 , проведеного практичним психологом Ліцею №4 Івано-Франківської міської ради, встановлено наступне. Хлопчик спокійний, здатний контролювати власні емоції. Учень не є конфліктним, не провокує сам та не піддається провокаціям. Аналіз результатів проектної методики ОСОБА_13 характеризує систему особистісних відносин дитини. ОСОБА_14 значимою, емоційно близькою особою для дитини є батько, який піклується про нього, допомагає у навчанні, разом відпочивають. Зі слів ОСОБА_9 його батько є найкращим. Також хлопчик позитивно говорить про старшу сестру, з якою у нього дуже добрі стосунки. Зі слів ОСОБА_9 , мама перебуває за кордоном давно, дуже рідко дзвонить, пише, життям та навчанням хлопчика не цікавиться. Але дитина іноді сумує за мамою, вважає її доброю людиною. В процесі діагностики виявлено низький показник емоційної близькості дитини до матері. У емоційному стані дитини присутні незначні симптоми тривоги, що свідчить про наявність попереднього негативного емоційного досвіду. Відповідно до інформації про участь батьків у вихованні ОСОБА_4 , 23.08.2014 року, наданої адміністрацією Ліцею №4 Івано-Франківської міської ради, батько дитини ОСОБА_1 займається вихованням та навчанням сина, постійно спілкується з класним керівником, батьківські збори відвідує. ОСОБА_9 завжди охайний, навчальні заняття не пропускає. Матір ОСОБА_2 проживає окремо за кордоном. Зі слів хлопчика, мама останній раз дзвонила щоб привітати його з днем народження, і на Новий рік прислала смс повідомлення. Відповідно до інформації від 17.03.2025 року Вх.№298/47.5-08/12в, наданої Івано-Франківським РУП в Івано-Франківській області ГУНП НПУ, громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та громадянка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , не притягувались до відповідальності за ухилення від виконання своїх обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дитини та за вчинення домашнього насильства стосовно дитини або за її присутності. Відповідно до інформації від 04.03.2025 №175/69, наданої КНП “ЦПМКДД», дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживає з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Мати ОСОБА_2 проживає окремо, останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 . Декларацію про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, укладено від 21.08.2019 року із лікарем-педіатром СП «МДП» ОСОБА_15 .. Перебуває під динамічним спостереженням з діагнозом: «Міопія слабкого ступеня обох очей». Останній огляд лікарем-педіатром проведено 24.09.2024 року. На прийом до лікаря дитину приводить батько, який виконує всі рекомендації. Відповідно до акта обстеження умов проживання від 25.03.2025 року, складеного працівниками Служби у справах дітей за адресою : АДРЕСА_1 , житло розміщене на другому поверсі двохповерхового будинку, складається з коридору, кухні, двох кімнат, спільного санвузла. Квартира облаштована необхідними меблями та побутовою технікою, проведено ремонт, дотримуються чистоти та порядку. Діти проживають спільно в окремій кімнаті, де для них облаштовано окремі спальні місця, шафи для одягу. Діти забезпечені одягом та взуттям відповідно до віку та сезону, наявні продукти харчування, технічні пристрої, велосипеди. ОСОБА_9 додатково відвідує секцію з «джиу джитсу». За цією адресою проживають батько ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , донька ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Житло належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .. Стосунки у сім'ї дружні, дотримуються українських традицій. В ході бесіди з дитиною ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_8 з'ясовано, що востаннє хлопчик спілкувався з мамою ще у серпні минулого року, вона телефонувала на день його народження. Жодних подарунків мама не передає. З старшою сестрою ОСОБА_8 мама теж не спілкується, не цікавиться життям дітей та їх потребами (а.с.114-117).
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні суду показала, що вона є сусідка позивача ОСОБА_1 . Кожного дня вона бачить, що ОСОБА_16 з дітьми йде до школи, на роботу, займається їх вихованням, разом вони гуляють у дворі. Матір дітей - ОСОБА_17 свідок не бачила від початку війни, знає, що вона за кордоном. ОСОБА_16 сам живе з дітьми.
Свідок ОСОБА_18 суду показала, що вона є сусідкою позивача. ОСОБА_16 живе з дітьми ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , займається їх вихованням. Дружину ОСОБА_16 бачила дуже давно.
Свідок ОСОБА_19 суду показала, що вона є матір'ю позивача ОСОБА_1 та бабусею дітей ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , проте живе окремо від них. Колишня невістка - ОСОБА_2 у квітні 2022 року виїхала із внуками до Польщі. Пізніше, десь через пів року, діти дзвонили до батька та просили щоб їх забрали додому. Син попросив її, щоб вона поїхала до Польщі та забрала дітей додому. Вона поїхала і забрала їх. Матір не цікавиться дітьми, не утримує їх. Син ОСОБА_16 один з ними живе та утримує їх.
Судом в порядку ст.45 ЦПК України, була з'ясована думка неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який в судовому засіданні пояснив, що на початку війни разом із матір'ю та сестрою виїхали до Польщі, там їм було не дуже добре, вони хотіли повернутися додому. По них приїхала бабуся та забрала їх. З тих пір матір не спілкується з ними, лише декілька разів телефонувала, писала повідомлення. Останній раз минулого року на його день народження та новий рік. Їхнім з сестрою вихованням та утриманням займається батько.
Досліджені наявні письмові докази, пояснення позивача, покази свідків, в їх сукупності дають підстави вважати, що дійсно позивач ОСОБА_1 самостійно займається вихованням та утриманням малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки його матір ОСОБА_2 на даний час перебуває за межами України, не цікавиться вихованням та утриманням сина. Таким чином, факт утримання та самостійного вихованням батьком дитини повністю підтверджується наданими доказами.
Враховуючи якнайкращі інтереси дитини та встановлені судом обставини, суд вважає, що є наявні підстави для встановлення факту самостійного виховання та утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Встановлення факту самостійного утримання та виховання сина позивачем має юридичне значення для нього, оскільки потрібне для підтвердження права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.4 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з квитанцією від 18.10.2024 року позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 1211,20 грн.(а.с.8).
Таким чином, у зв'язку із задоволенням позовних вимог з відповідача в корить позивача також підлягають стягненню судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп., а також понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн., які також підтвердженні відповідно додатковою угодою №1 до договору про надання правової допомоги №88-2024 від 20.09.2024 року, та згідно з яким розмір гонорару адвоката є фіксованим та складає 10 000 (десять тисяч) грн.) (а.с.26-33).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.150,155 СК України, ст. ст.2, 5, 10, 12, 13, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280-282, 293-294, 315-319 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Встановити факт самостійного виховання та утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , останнє відоме місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого АДРЕСА_1 , витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , останнє відоме місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого АДРЕСА_1 , понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн..
Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення виготовлено та підписано 13.05.2025.
Суддя Богдан АТАМАНЮК