Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про повернення позовної заяви
13 травня 2025 року м. ХарківСправа № 922/861/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Новікової Н. А.
без участі (виклику) учасників справи
розглянувши клопотання Харківської міської ради (вх. № 11546/25 від 13.05.2025) про відстрочення сплати судового збору
у справі за позовом Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «АСІСТЕНТ ПЛЮС» (61172, м. Харків, вул. Роганська, буд. 151, код ЄДРПОУ 41890100)
про закриття розділу державного реєстру прав і реєстраційної справи на об'єкт нерухомого майна та зобов'язання звільнити земельну ділянку, -
Харківська міська рада (позивач по справі) звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АСІСТЕНТ ПЛЮС» (відповідач по справі), в якому просить суд:
- закрити розділ державного реєстру прав та реєстраційну справу на об'єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю літ. «А-1», загальною площею 150 кв. м по просп. Науки, 64-Г у м. Харкові (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1971088363101, номер запису про право власності 34332933, підстава внесення запису: рішення державного реєстратора Красноградської районної державної адміністрації Харківської області Литвиненко Л.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) № 49880179 від 27.11.2019;
- зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «АСІСТЕНТ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 41890100) звільнити земельну ділянку по просп. Науки. 64-Г у м. Харкові від нежитлової будівлі літ. «А-1», загальною площею 150 кв. м.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.03.2025: прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/861/25; вирішено справу № 922/861/25 розглядати за правилами загального позовного провадження; почато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 30 квітня 2025 року о 11:30; встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву, у зазначений строк відповідач має надіслати суду відзив, який повинен відповідати вимогам статті 165 ГПК України, і всі письмові та електронні докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову, копію відзиву та доданих до нього документів відповідач має надіслати (надати) іншим учасникам справи одночасно із надсиланням (наданням) відзиву до суду та докази надіслання надати суду разом із відзивом на позов; позивачу, згідно ст. 166 ГПК України, встановлено строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання; відповідачу, згідно ст. 167 ГПК України, встановлено строк 5 днів на подання до суду заперечень на відповідь на відзив, з дня його отримання.
В подальшому, після відкриття провадження у справі, ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.05.2025 залишено без руху позовну заяву Харківської міської ради (вх. № 861/25 від 14.03.2025); встановлено позивачу для усунення недоліків позовної заяви 5-денний строк з дня вручення ухвали, позивачу у встановлений строк необхідно: подати до суду довідку про вартість спірного нерухомого майна (нежитлової будівлі літ. «А-1», загальною площею 150 кв. м по просп. Науки, 64-Г у м. Харкові) станом на дату звернення з позовом; подати до суду документальні докази на підтвердження вартості спірного майна (нежитлової будівлі літ. «А-1», загальною площею 150 кв. м по просп. Науки, 64-Г у м. Харкові), із яких вбачається ціна позову та відповідний розмір судового збору; доплатити судовий збір за вимогу майнового характеру про закриття розділу державного реєстру прав та реєстраційну справу на об'єкт нерухомого майна (нежитлової будівлі літ. «А-1», загальною площею 150 кв. м по просп. Науки, 64-Г у м. Харкові) виходячи із ставок, визначених Законом України «Про судовий збір», та відповідні документальні докази сплати судового збору у встановленому законом розмірі та порядку надати господарському суду; роз'яснено позивачу, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Вказана ухвала про залишення позовної заяви без руху від 05.05.2025 згідно з ч. 5, 7 ст. 6 ГПК України була направлена судом позивачу в електронній формі до його Електронного кабінету із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи. Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Як свідчить довідка про доставку електронного листа, ухвала суду від 05.05.2025 отримана Харківською міською радою 07.05.2025 о 16:28, відтак є врученою позивачу 07.05.2025.
Таким чином усунути недоліки позовної заяви, виявлені господарським судом, позивач повинен був не пізніше 12.05.2025.
13.05.2025 (вх. № 11546/25) на адресу Господарського суду Харківської області надійшло клопотання Харківської міської ради про відстрочку сплати судового збору, в якому позивач просить суд відстрочити Харківській міській раді сплату судового збору у розмірі 97 грн. 60 коп. за вимогу майнового характеру по справі № 922/861/25. В обґрунтування клопотання посилається на те, що Харківська міська рада є бюджетною організацією, та має змогу сплатити судовий збір лише при надходженні відповідних коштів на дані потреби, враховуючи обмежене фінансування бюджету територіальної громади м. Харкова в умовах воєнного стану, та у зв'язку з тим, що на даний час кошти про сплату судового збору для усунення недоліків позовної заяви лише перераховуються на відповідні рахунки, оригінал доказу про сплату судового збору буде надано до суду одразу після його сплати.
Розглянувши клопотання (вх. № 11546/25 від 13.05.2025) суд виходить з наступного.
Щодо клопотання Харківської міської ради про відстрочення сплати судового збору.
Частиною 2 ст. 123 ГПК України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Таким законом є Закон України "Про судовий збір". З його преамбули вбачається, що цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до ст. 1 цього Закону судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване ст. 8 Закону України "Про судовий збір", норма якої є спеціальною.
Стаття 8 Закону України "Про судовий збір" регулює відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Зокрема, ст. 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у ч. 1 цієї статті.
Як вбачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір"), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті):
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд зауважує, що Законом України "Про судовий збір" визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у ст. 5 зазначеного Закону та є вичерпним.
З аналізу ж ст. 8 Закону України "Про судовий збір" чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в ст. 5, або у справах із предметом спору, не охопленим ст. 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Що ж до самих умов, визначених ст. 8, то вони диференційовані за суб'єктним та предметним застосуванням.
Так, умови, визначені у п. п. 1 та 2 ч. 1 ст. 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, які перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Щодо третьої умови, визначеної у п. 3 ч. 1 ст. 8, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб'єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.
Окремо слід зазначити, що встановлений ст. 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним, тому не допускається його розширення з ініціативи суду лише з урахуванням майнового стану сторони за відсутності умов, передбачених зазначеними положеннями цього Закону (подібна за змістом позиція викладена Верховним Судом у постановах від 25.03.2021 у справі №912/3514/20, від 17.06.2022 у справі № 910/12556/20 тощо).
Юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.
Зазначеної позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18.
Питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується на розсуд суду в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони дійсно перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи того, що її майновий стан об'єктивно перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору.
Статтею 129 Конституції України, як однією із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
При здійсненні судочинства, суд повинен забезпечити процесуальну рівність сторін, не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою, тому вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг одним учасникам судового процесу перед іншими призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.
Таким чином, особа, яка звертається до суду, повинна дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту щодо сплати судового збору за подання позовної заяви та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов'язку.
Водночас, як було вказано вище, положення п.п.1 та 2 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Відповідну правову позицію викладено також у постанові Верховного Суду від 11.05.2022 у справі № 912/2829/21, в ухвалах від 27.02.2023 у справі № 914/2483/22, від 11.05.2023 у справі № 922/977/22, від 26.02.2024 у справі № 916/3318/22 тощо.
Однак, предметом цієї справи не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до приписів ст. 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права та застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності заяв (скарг); оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Європейський суд з прав людини в рішенні "Креуз проти Польщі" у справі 28249/95 від 19.06.2001 зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, яке визначено ГПК України і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи наведене вище та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, суд не вбачає в даному випадку наявності обставин, які відповідали б зазначеним вище критеріям, узгоджувались з наведеними законодавчими приписами в контексті визначених законодавцем умов та підстав для відстрочення сплати судового збору, що могли б зумовити вчинення такої процесуальної дії в даній конкретній справі, в зв'язку із чим в задоволенні заяви Харківської міської ради про відстрочення сплати судового збору суд відмовляє.
Крім того, суд зазначає, що залишаючи позовну заяву без руху, суд зазначив, що вимога про закриття розділу державного реєстру прав та реєстраційну справу на об'єкт нерухомого майна (нежитлову будівлю) є вимогою майнового характеру, адже правовим наслідком задоволення такої вимоги судом та виконання рішення суду є позбавлення відповідача права власності на нежитлову будівлю літ. «А-1», загальною площею 150 кв. м по просп. Науки, 64-Г у м. Харкові.
При цьому суд звернув увагу позивача на те, що суд позбавлений можливості визначити ставку судового збору по вимозі про закриття розділу державного реєстру прав та реєстраційну справу на об'єкт нерухомого майна, оскільки у суду відсутні докази документального підтвердження вартості спірного майна - нежитлової будівлі літ. «А-1», загальною площею 150 кв. м по просп. Науки, 64-Г у м. Харкові, в зв'язку із чим позивачу необхідно надати господарському суду довідку про вартість спірного нерухомого майна та доплатити судовий збір за вимогу майнового характеру виходячи із ставок, визначених Законом України «Про судовий збір».
В підтвердження відповідної довідки позивач також має надати суду відповідні належні докази на підтвердження вартості спірного майна, із яких можливо встановити та достовірно документально підтвердити ціну позову та відповідний розмір судового збору, зокрема, звіт про оцінку майна з висновком про його вартість (станом на дату подання позову до суду), дані загальнодоступних джерел стосовно ринкової вартості аналогічного майна в районі місцезнаходження спірного майна тощо.
Позивач в клопотанні про відстрочення сплати судового збору зазначає, що згідно акту приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «АСІСТЕНТ ПЛЮС» від 20.05.2020 вартість нежитлової будівлі літ. «А-1», загальною площею 150 кв. м по просп. Науки, 64-Г у м. Харкові складає 210 000 (двісті десять тисяч) гривень 00 коп., в зв'язку із чим ставка судового збору за звернення до суду з вимогою майнового характеру в даному випадку складає 2520 грн. 00 коп. Оскільки при зверненні до суду, позивачем було сплачено судовий збір як за вимогу немайнового характеру у розмірі 2422 грн. 40 коп., для усунення недоліків позовної заяви Харківській міській раді необхідно доплатити судовий збір у розмірі 97 грн. 60 коп.
Водночас суд зазначає, що ухвалою суду від 05.05.2025 суд визначив, що способом усунення недоліку позовної заяви є надання позивачем суду інформації про ціну позову виходячи з вартості спірного нерухомого майна станом на дату звернення з позовом з наданням належних відповідних документальних доказів на підтвердження такої вартості, та з урахуванням наведеного самостійно визначити розмір судового збору та доплатити різницю судового збору у визначеному розмірі і на належні платiжнi реквiзити Господарського суду Харківської області, відповідні документальні докази надати суду.
Тобто акт приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «АСІСТЕНТ ПЛЮС» від 20.05.2020 не є належним та допустимим доказом підтвердження вартості спірного майна для позову, який позивачем подано до суду в 2025 році.
При цьому суд звертає увагу позивача на те, що господарським судом у вказаній ухвалу було чітко визначено конкретний перелік документів, які позивач повинен надати суду для усунення недоліків позовної заяви:
1 - довідку про вартість спірного нерухомого майна (нежитлової будівлі літ. «А-1», загальною площею 150 кв. м по просп. Науки, 64-Г у м. Харкові) станом на дату звернення з позовом;
2 - документальні докази на підтвердження вартості спірного майна (нежитлової будівлі літ. «А-1», загальною площею 150 кв. м по просп. Науки, 64-Г у м. Харкові), із яких вбачається ціна позову та відповідний розмір судового збору;
3 - документальні докази сплати судового збору у встановленому законом розмірі та порядку.
Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.
В силу частин 4, 6 статті 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Беручи до уваги, що позивачем не надано суду у встановлений строк жодного документу, які визначені ухвалою суду, зокрема, довідки про вартість спірного нерухомого майна (нежитлової будівлі літ. «А-1», загальною площею 150 кв. м по просп. Науки, 64-Г у м. Харкові) станом на дату звернення з позовом, документальних доказів на підтвердження вартості спірного майна (нежитлової будівлі літ. «А-1», загальною площею 150 кв. м по просп. Науки, 64-Г у м. Харкові), документальних доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі та порядку, тобто у строк до 12.05.2025 позивачем не виконано вимог ухвали суду та не надано документальних доказів усунення недоліків позовної заяви, відтак позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню позивачу.
При цьому суд роз'яснює, що відповідно до частини 8 статті 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Враховуючи, що позовну заяву та додані до неї документи було подано позивачем через Електронний кабінет із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, повернення позовної заяви та доданих до неї документів в паперовій формі судом не здійснюється.
На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити в задоволенні клопотання Харківської міської ради (вх. № 11546/25 від 13.05.2025) про відстрочення сплати судового збору.
2. Повернути позовну заяву і додані до неї документи Харківській міській раді (вх. № 861/25 від 14.03.2025).
3. Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку ст. 255 - 257 ГПК України до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання ухвали.
Ухвалу складено та підписано 13.05.2025.
Суддя Н.А. Новікова