Єдиний унікальний номер 205/5496/25
Номер провадження 1-в/205/340/25
22 квітня 2025 року Ленінський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро клопотання відділу № 2 філії Державної установи «Центр пробації» у Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях про звільнення засудженого:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживав за адресою: АДРЕСА_1 , від відбування призначеного судом покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку,-
На адресу Ленінського районного суду міста Дніпропетровська надійшло клопотання відділу №2 філії державної установи «Центр пробації» у Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях про звільнення засудженого ОСОБА_3 , від відбування призначеного судом покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 23.11.2018 року, яким ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 8500 грн. Ухвалою Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 13.06.2019 року замінено засудженому ОСОБА_3 покарання у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн., на покарання у вигляді 94 години громадських робіт, так як на теперішній час закінчились передбачені приписами ст.80 КК України строки давності виконання вироку суду. При таких обставинах, в поданні відділу № 2 філії державної установи «Центр пробації» у Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях, на підставі ст.80 ч. 1 п.1 КК України, ст. 152 КВК України ставиться питання, щодо звільнення ОСОБА_3 від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання вироку суду.
Представник відділу № 2 філії Державної установи «Центр пробації» у Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях в судове засідання не з'явився, про день час проведення слухання справи повідомлявся належним чином, письмово просив слухати справу у його відсутність, клопотання підтримав.
Прокурор в судове засідання не з'явився, про день і час проведення слухання справи сповіщався належним чином.
Суд, дослідивши матеріали подання відділу № 2 філії державної установи «Центр пробації» у Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях відносно ОСОБА_3 , приходить до наступного висновку.
Наявними матеріалами підтверджено, що ОСОБА_3 було засуджено вироком Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 23.11.2018 року до покарання у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн. Вирок суду набрав законної сили. Ухвалою Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 13.06.2019 року замінено засудженому ОСОБА_3 покарання у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн., на покарання у вигляді 94 години громадських робіт.
Приписами п. 1 ч. 1 ст. 80 КК України передбачено, що особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки - два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст.80 КК України перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення засудженого від відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені п.п. 1-3 ч. 1 цієї статті, подвоюються.
Перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у ч. 1 та ч. 3 цієї статті, засуджений вчинить новий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.
Отже, ст. 80 КК України застосовується у разі, якщо у встановлений законом строк вирок суду не був виконаний за умови, що засуджений не ухилявся від його відбування покарання, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності, та до закінчення строку виконання вироку не вчинив нового злочину, що є підставою для переривання строку давності.
Стаття 80 КК України передбачає нормативне регулювання інституту звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та встановлює імперативні строки, сплив яких є безумовною підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому покарання.
Положення ст.80 КК України свідчать, що держава втрачає право на виконання призначеного засудженому покарання лише у тих випадках, коли засуджений своєю поведінкою не перешкоджав процедурі його виконання.
За таких обставин застосування ст. 80 КК України передбачає дослідження та встановлення судом терміну, протягом якого обвинувальний вирок не виконувався, збігу строку давності його виконання та факту ухилення засудженим від його відбування, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України у справі №5-324кс15 (постанова від 24.12.2015) ухилення від відбування покарання, як підстава для зупинення строків давності виконання обвинувального вироку, є особливим юридичним фактом, який може бути підтверджений лише обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким особа буде визнана винною в ухиленні від відбування покарання.
Редакція ч. 3 ст. 80 КК України певним чином співвідноситься зі статтями 389 та 390 цього Кодексу, оскільки ухилення від відбування покарання, про яке йдеться у ч. 3 ст. 80 Загальної частини КК, у своєму конкретному прояві відповідає складу одного із злочинів, передбачених зазначеними статтями Особливої частини КК.
Отже, роблячи висновок про ухилення особи від відбування покарання при застосуванні ч. 3 ст. 80 КК України, суд тим самим фактично визнає її винною у вчиненні нового злочину. Під ухиленням від відбування покарання розуміють умисні дії або бездіяльність засудженого, спрямовані на невиконання покарання.
Таким чином, єдиною та безумовною підставою для визнання особи такою, що ухиляється від виконання покарання, призначеного їй за вироком суду, є лише наявність обвинувального вироку суду, яким особа буде визнана винною саме в ухиленні від відбування покарання.
Таке правозастосування суперечить ч. 1 ст. 62 Конституції України, згідно з якою особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду. Таким чином, вирішувати питання про зупинення строків давності виконання обвинувального вироку суду можливо лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким особа буде визнана винною в ухиленні від відбування покарання.
Оскільки в матеріалах справи відсутні дані про ухилення засудженого ОСОБА_3 від відбування покарання, зокрема притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389 КК України, та про вчинення ним нового кримінального правопорушення до закінчення строку давності, то немає підстав вважати, що перебіг строку давності зупинявся чи переривався. Наявність лише факту невиконання засудженим громадських робіт не свідчить про ухилення від відбування цього покарання.
Відповідно до приписів ст.152 КВК України закінчення строків давності виконання обвинувального вироку є підставою для звільнення від відбування покарання.
Підстава для звільнення від відбування покарання у відповідності до положень ст. 80КК України складається з трьох обов'язкових елементів: 1) закінчення (сплив) строків давності виконання обвинувального вироку; 2) не ухилення особи від відбування призначеного їй покарання; 3) не вчинення нею нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливого тяжкого.
Враховуючи вищенаведене та той факт, що на даний час закінчились строки давності виконання обвинувального вироку Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 23.11.2018 року, факт ухилення від відбування покарання не встановлений вироком суду, суд вважає, що подання підлягає задоволенню, оскільки наявні підстави для звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання на підставі ст. 80 ч.1 п.1 КК України.
У зв'язку з викладеним, суд вважає, що дане подання відділу № 2 філії державної установи «Центр пробації» у Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях про звільнення засудженого ОСОБА_3 , від відбування призначеного судом покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 23.11.2018 року, підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 80 КК України, ст. 539 КПК України, ст. 152 КВК України, суд - П О С Т А Н О В И В :
Подання відділу № 2 філії Державної установи «Центр пробації» у Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях про звільнення засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування призначеного судом покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку - задовольнити.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від покарання, призначеного вироком Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 23.11.2018 року, засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.296 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 8500 грн., що замінено на покарання у вигляді 94 годин громадських робіт, у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
На ухвалу може бути подана апеляція до судової палати по кримінальним справам Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1