65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"12" травня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/1827/25
Суддя Господарського суду Одеської області Пінтеліна Т.Г., розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову від 09.05.2025р. за вх.№ 2-719/25 по справі № 916/1827/25 за позовом: Приватного підприємства "АВТОТРАНСКОМ" (82600, Львівська область, Стрийський район, м.Сколе, вул. Героїв Маківки, буд. 10, код ЄДРПОУ 36153111)
до відповідача-1: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача-2: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_2 )
про визнання недійсними актів приймання-передачі часток в статутних капіталах, скасування державної реєстрації та визначення розмірів часток в статутних капіталах
Приватне підприємство "АВТОТРАНСКОМ" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання недійсними актів приймання-передачі часток в статутних капіталах, скасування державної реєстрації та визначення розмірів часток в статутних капіталах.
09.05.2025р. за вх.№ 2-719/25 позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить суд: Заборонити державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, нотаріусам, іншим акредитованим суб'єктам та посадовим особам, які відповідно до законодавства України уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, проводити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань державну реєстрацію змін до установчих документів, а саме: змін до відомостей про розмір статутного капіталу; змін до відомостей про розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників; змін до відомостей пов'язаних із входженням до складу учасників; виключення або виходу із складу учасників, рішення про реорганізацію; рішення про припинення щодо наступних юридичних осіб: Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРІТЕРРА" (ЄДРПОУ 39438018); Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРІТЕРРА ТРАНС" (ЄДРПОУ 43744253); Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРІТЕРРА ТРЕЙД" (ЄДРПОУ 37439596).
.В обґрунтування заявленого позивач зазначає, що 18 березня 2019 року між приватним підприємством "АВТОТРАНСКОМ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРІТЕРРА" укладено договір № 36153111 про надання послуг транспортного експедирування (перевезення вантажів автомобільним транспортом). З метою забезпечення виконання зобов'язання Відповідача-1 за цим договором 02 березня 2020 року Позивач та ОСОБА_1 (уклали договір поруки № 1. За цим договором поруки ОСОБА_1 у разі порушення боржником своїх зобов'язань за умовами основного договору, боржник і поручитель відповідають перед кредитором (Позивачем) як солідарні боржники, що означає, що кредитор може звернутись з вимогою про виконання зобов'язань боржника як до нього, так і до поручителя, чи до обох одночасно. На момент укладення цих договорів ОСОБА_1 був директором та єдиним засновником Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРІТЕРРА" (ЄДРПОУ 39438018); Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРІТЕРРА ТРАНС" (ЄДРПОУ 43744253); Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРІТЕРРА ТРЕЙД" (ЄДРПОУ 37439596).
У зв'язку з неналежним виконанням Третьою особою 1 обов'язків за Договором, зважаючи на наявність в договорах третейського застереження, Позивач звернувся до Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Всеукраїнська інвестиційна асоціація» з позовом про стягнення солідарно з Третьої особи 1 та ОСОБА_1 5 500 000 грн основного боргу, 195 375,36 грн - 3 % річних, 556 735,72 грн інфляційних втрат.
Позивач зазначає, що рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація" від 12.08.2021 у справі № 407/05.21 задоволено позов Позивача до Третьої особи 1 та ОСОБА_1 : стягнуто солідарно з Третьої особи 1 та ОСОБА_1 на користь Позивача - 5 500000 грн основного боргу, 195 375,36 грн - 3 % річних, 556 735,72 грн інфляційних втрат та 11 350 грн сплаченого третейського збору за розгляд справи в третейському суді. Законність та обґрунтованість рішення третейського суду підтверджена постановами Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 24 листопада 2022 року у справі № 407/05.21. Отже позивач наполягає, що у ОСОБА_1 існує невиконане грошове зобов'язання перед Позивачем.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду визнано наказ Західного апеляційного господарського суду від 24.04.2023 р. у справі №№407/05.21 таким, що не підлягає виконанню та вирішено видати 2 окремі накази на виконання ухвали Західного апеляційного господарського суду від 01.08.2022 у справі №407/05.21 щодо кожного боржника окремо із зазначенням застереження про солідарне стягнення.
24 квітня 2023 року, Західним апеляційним господарським судом видано 2 накази на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Всеукраїнська інвестиційна асоціація» від 12.08.2021 у справі №407/05.21 (надалі також - «Накази», копія додається), за яким вирішено стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрітерра" на користь Приватного підприємства "Автотранском» 5 500 000,00 грн. основного боргу, 195 375,36 грн. трьох процентів річних, 556 735,72 грн. інфляційних втрат, 11 350,00 грн. третейського збору.
27 квітня 2023 року Позивачем Накази пред'явлено до примусового виконання.
28 квітня 2023 року відкрито 2 виконавчі провадження по примусовому виконанні кожного з Наказів.
Позивач зазначає, що в процесі примусового виконання з ОСОБА_1 не стягнуто жодних грошових коштів, майна на яке можна було б звернути стягнення не виявлено.
Через невиконання ОСОБА_1 грошового зобов'язання перед Позивачем заборгованість стягується з Відповідача 1 в примусовому порядку.
В межах примусового виконання Наказу приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Колечком Д.М. отримано у Виконавчому комітеті Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області: Акт приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "АГРІТЕРРА" від 06 липня 2021 року (справжність підпису на акті засвідчена приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бельтюковою Є.М., за реєстровими номерами 1932-1933); Акт приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "АГРІТЕРРА ТРЕЙД" від 06 липня 2021 року (справжність підпису на акті засвідчена приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бельтюковою Є.М., за реєстровими номерами 1928-1929); Акт приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "АГРІТЕРРА ТРАНС" від 06 липня 2021 року (справжність підпису на акті засвідчена приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бельтюковою Є.М., за реєстровими номерами 1936-1937). Копії вказаних документів отримані Позивачем шляхом ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження 71685913.
ОСОБА_1 до моменту відчуження 100% часток в статутному капіталі був єдиним учасником та директором Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРІТЕРРА", Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРІТЕРРА ТРАНС", Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРІТЕРРА ТРЕЙД".
Як встановлено судом, 22.06.2021р. (під час розгляду справи третейським судом) Позивачем подано в Львівський апеляційний суд заяву про забезпечення позову у 407/05.21. Розгляд вказаної заяви був призначений у Львівському апеляційному суді на 06.07.2021 року. 06.07.2021 р. Львівським апеляційним судом винесено ухвалу, якою відмовлено Позивачу про вжиття заходів забезпечення позову. 06.07.2021 р. 100% часток в статутному капіталі кожної із товариств було передано ОСОБА_1 на ОСОБА_3 , який є сином Відповідача 1, про що приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бельтюковою Є.М. посвідчені Акти приймання-передачі часток.
Відповідно до інформації зазначеної у витягах, в кожному із підприємств в липні 2021 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бельтюковою Є.М. вчинено реєстраційну дію: «Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи» та змінено власників часток в статутних капіталах вищевказаних юридичних осіб:
- ТОВ «АГРІТЕРРА» проведено реєстраційну дію за № 1005541070008003362 о 18:58:48 год. 07.07.2021 р.;
- ТОВ «АГРІТЕРРА ТРАНС» проведено реєстраційну дію за № 11005541070001004558 о 19:03:21 год. 07.07.2021 р.;
- ТОВ «АГРІТЕРРА ТРЕЙД» проведено реєстраційну дію за № 1005541070008002655 о 18:54:28 год. . 07.07.2021 р.;
Тобто ОСОБА_2 одномоментно набув право власності на частки в статутному капіталі кожної Третіх осіб, реєстрація зміни складу учасників кожної із товариств здійснювалась одним і тим же приватним нотаріусом Бельтюковою Є.М.
Із урахуванням мети, предмету та підстави поданого позову, а також враховуючи вищенаведені обставини, позивач вважає що існує наявність підстав для застосування заходу забезпечення позову щодо відповідача ОСОБА_1 , оскільки після пред'явлення до нього позову про стягнення коштів у солідарному порядку і постановлення судом ухвали від 06 липня 2021 року, відповідачем були вчинені дії щодо відчуження належного йому майна у вигляді часток у статутному капіталі відповідних юридичних осіб.
Враховуючи попередню поведінку відповідачів (які є батьком та сином), на думку позивача існує висока ймовірність того, що після пред'явлення позову частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРІТЕРРА", Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРІТЕРРА ТРАНС", Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРІТЕРРА ТРЕЙД" будуть повторно продані на третіх осіб.
Положення ч.2 ст.136 ГПК України передбачають, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пункт 4 ч.1 ст.137 ГПК України позов забезпечується забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Згідно п.п.3,4,6 ч.1 ст.139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
За положеннями ч.4 ст.137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Як роз'яснено у п.3 Постанови Пленуму ВГСУ № 16 від 26.12.2011р. “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованою для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Так, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Отже, за умови проведення відповідачем дій щодо зміни складу учасників товариства, які оспорюються у судовому порядку іншими учасниками товариства, є достатньо обґрунтованим припущення позивача про імовірність утруднення виконання рішення суду в подальшому.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Згідно із частиною першою статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 № 3477-IV при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Статтею 6 вказаної Конвенції передбачено, зокрема, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі “Пантелеєнко проти України» (п.77, Заява № 11901/02) зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Існування такого засобу повинно бути достатнім не тільки в теорії, але й на практиці, без чого йому бракуватиме необхідної доступності та ефективності.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.07.2004 у справі “Шмалько проти України» (п. 43, Заява № 60750/00) наголосив, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує “право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина “судового розгляду» (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.97 р., Reports of Judgments and Decisions 1997-II, с. 510, п. 40).
Суд погоджується, що найбільш адекватним заходом забезпечення позову, який потрібно вжити у даній справі є заборона державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, нотаріусам, іншим акредитованим суб'єктам та посадовим особам, які відповідно до законодавства України уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, проводити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань державну реєстрацію змін до установчих документів, такі реєстраційні дії: змін до відомостей про розмір статутного капіталу; змін довідомостей про розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників; змін до відомостей пов'язаних із входженням до складу учасників; виключення або виходу із складу учасників, рішення про реорганізацію; рішення про припинення щодо наступних юридичних осіб: Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРІТЕРРА", Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРІТЕРРА ТРАНС", Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРІТЕРРА ТРЕЙД".
Із обраного позивачем заходу забезпечення суд вбачає його адекватність до позовних вимог, оскільки позов заявлено про визнання недійсними актів приймання-передачі часток в статутних капіталах, скасування державної реєстрації та визначення розмірів часток в статутних капіталах.
При цьому суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу.
Одночасно, положення ч.ч.1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 ст.141 ГПК України визначають, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснене шляхом: надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов'язаних із забезпеченням позову. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову. Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення. В ухвалі про забезпечення позову або про зустрічне забезпечення зазначаються розмір зустрічного забезпечення або інші дії, що повинен вчинити заявник в порядку зустрічного забезпечення. Строк надання зустрічного забезпечення визначається судом та не може перевищувати десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову або ухвали про зустрічне забезпечення, якщо інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення. Особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення. Якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.
При вирішенні питання вжиття зустрічного забезпечення, заявник просить суд врахувати той факт, що запропоновані до вжиття заходи забезпечення позову не обмежено засновника проводити такі реєстраційні дії як: місцезнаходження юридичної особи; зміну керівника, види діяльності, відомості про органи управління юридичної особи та не направлені на блокування діяльності товариств, що, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для вжиття заходів зустрічного забезпечення.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для вжиття заходів зустрічного забезпечення, оскільки обрані позивачем заходи до забезпечення позову, оскільки обрані заходи забезпечення не впливають на стан господарювання товариств, не можуть завдати товариству збитків.
Керуючись ст.ст.136,137,140,234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Задовольнити заяву Приватного підприємства "АВТОТРАНСКОМ" від 09.05.2025р. за вх.№ 2-719/25 про забезпечення позову.
2. Заборонити державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, нотаріусам, іншим акредитованим суб'єктам та посадовим особам, які відповідно до законодавства України уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, проводити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань державну реєстрацію змін до установчих документів, а саме: змін до відомостей про розмір статутного капіталу; змін до відомостей про розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників; змін до відомостей пов'язаних із входженням до складу учасників; виключення або виходу із складу учасників, рішення про реорганізацію; рішення про припинення щодо наступних юридичних осіб:
- Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРІТЕРРА" (68000, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Паркова, буд. 46Б, кв. 60, код ЄДРПОУ 39438018);
-Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРІТЕРРА ТРАНС" (68000, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Паркова, буд. 46Б, кв. 60, код ЄДРПОУ 43744253);
-Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРІТЕРРА ТРЕЙД" (68000, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Паркова, буд. 46Б, кв. 60, код ЄДРПОУ 37439596).
Стягувачем за даною ухвалою є: Приватне підприємство "АВТОТРАНСКОМ" (82600, Львівська область, Стрийський район, м.Сколе, вул.Героїв Маківки,буд. 10, код ЄДРПОУ 36153111)
Боржником за даною ухвалою є: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_2 ).
У відповідності до ст.235 ГПК України ухвала набрала законної сили 12 травня 2025р. та згідно ч.8 ст.140, ч.9 ст.141, ч.2 ст.254, п.4 ч.1 ст.255 ГПК України може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Згідно ч.8 ст.140 ГПК України оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Згідно ч.1 ст.144 ГПК України ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути пред'явлена до примусового виконання у строки, визначені ст.12 Закону України «Про виконавче провадження».
Повний текст ухвали складено 12 травня 2025р.
Суддя Пінтеліна Тетяна Георгіївна