справа № 208/1588/25
провадження № 2/208/2247/25
10 квітня 2025 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Гречаної В.Г.,
за участю секретаря судового засідання Дарчука М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернувся доЗаводського районого суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу 38396.94 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву б/н від 27.01.2011 року. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», та «Тарифами», складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, про що свідчить підпис відповідача у заяві.
Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «Приватбанк», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі.
АТ КБ «Приватбанк» свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредиту. В подальшому кредитний ліміт був збільшений до 30000 грн. Відповідач не надав своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості, в зв'язку з чим станом на 11.12.2024 року утворилась заборгованість в розмірі 38396.94 грн., яка складається з:
-31001.10 грн. - заборгованість за тілом кредиту;
-7395.84 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками;
-0.0 нарахована пеня.
На підставі наведеного, позивач просить стягнути заборгованість в розмірі 45449.92 грн. та судові витрати в розмірі 2684,00 грн.
30.01.2025 року згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями судову справу № 208/1588/25 було передано у провадження судді Гречаній В.Г.
Згідно до відповіді № 1080362 від 30.01.2025р. з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 31.01.2025 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі №208/1588/25.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просить суд розглядати справу за відсутністю представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти винесення заочного рішення по справі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про місце, день та час розгляду справи неодноразово повідомлявся шляхом направлення судових повісток засобами поштового зв'язку «Укрпошта» за зареєстрованим місцем проживання, причини своєї неявки суду не повідомив. Правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 174, ч. 8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи, що дозволило суду вважати за необхідне визнати його неявку з неповажних причин, провести заочний розгляд справи, розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст.280,281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК
Розглянувши подані позивачем документи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву б/н від 27.01.2011 року. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», та «Тарифами», складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, про що
Відповідно до умов договору, боржник зобов'язується в порядку та на умовах, що визначені договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Договором.
Відповідач не надав своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості, в зв'язку з чим станом на 11.12.2024 року утворилась заборгованість в розмірі 38396,94 грн., яка складається з:
-31001,10 грн. - заборгованість за тілом кредиту;
-7395,84 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання маються виконуватися належним чином відповідно до умов договору та в встановлені строки.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Так, ст. 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідач ОСОБА_1 порушує строки повернення заборгованості за кредитом, та строки сплати нарахованих відсотків, таким чином порушення строків повернення кредиту за договором та відсотків за його користування є істотним порушенням договору.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, окрім наданого розрахунку заборгованості, посилався на Довідку про умови кредитування, копію Довідки про умови кредитування з використанням кредитки, копію Паспорта споживчого кредиту, копію примірника Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, як невід'ємної частини спірного договору.
При цьому, згідно з вимогами ч.6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Крім того, слід зазначити, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року №1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» (далі - Закон №1023-XII).
Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону № 1023-XII споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, суд вважає, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права, бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Тому є підстави вважати, що при укладенні договору АТ КБ «Приватбанк» дотримав вимог про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з'ясування змісту кредитного договору.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд приходить до висновку, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Відповідно до ст.ст. 549, 551 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
Судом встановлено істотне порушення договору з боку відповідача, тому суд вважає за необхідне позовні вимоги позивача задовольнити в повному обсязі.
Згідно до ст.141 ЦПК України судовий збір необхідно стягнути з відповідача, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 2422,40 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 509, 526, 549, 551, 610, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 7, 19, 141, 175, 268, 272, 273, 274, 280-289, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу 38 396,94 грн. - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитом в сумі 38396,94 грн., яка складається з - 31001,10 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 7395,84 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Дніпровського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.Г. Гречана