про залишення позовної заяви без руху
12 травня 2025 року Справа № 915/709/25
м. Миколаїв.
Суддя Господарського суду Миколаївської області Коваль С.М.,
розглянувши матеріали
позову ОСОБА_1 ,
АДРЕСА_1 ;
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Інстафінанс»,
03035, вул. Сурікова, буд. 3-А, м. Київ;
про: визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-
ОСОБА_1 пред'явлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Інстафінанс» про визнання такими, що не підлягають виконанню, та скасуванню виконавчих написів, вчинених 05.11.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригида Володимира Олександровича, зареєстровані в реєстрі за № 38771 та № 38772, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ “Інстафінанс» заборгованості з нарахованих та несплачених відсотків за кредитними договорами в сумі 23025 грн. за період з 17.07.2021 по 19.10.2021 та в сумі 12065 грн за період з 22.07.2021 по 19.10.2021.
Позовна заява також містить вимогу про стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором.
Дана позовна заява не може бути прийнятою і її належить залишити без руху у зв'язку з таким.
Згідно процесуального законодавства, позовна заява повинна містити, зокрема,
вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів); сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (п. 2 ч. 3 ст. 162, ч.1, ч. 2 ст. 164 ГПК України).
Позовна заява таким вимогам закону не відповідає.
Так, позо не містить на вказівку позивача щодо статусу фізичної особи - підприємця, а також виходячи із юрисдикції (підсудність) та обставин спору, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що ним не викладено обставин підсудності розгляду даного позову господарським судом.
Також, позовна заява містить вимоги про визнати такими, що не підлягають виконанню, та скасуванню виконавчі написи, натомість усупереч вищевказаним положенням законодавства, не містить зміст позовних вимог та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги в цих частинах вимог, з посиланням на правові підстави (з урахуванням правової позиції викладеній в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 11.08.2022 у справі 916/546/21), а також позов поданий з посилання на цивільно процесуальний кодекс, тоді як порядок здійснення судочинства у господарських судах визначає Господарський процесуальний кодекс.
Окрім цього, ОСОБА_1 у позові зазначено, про зміну призвища з ОСОБА_3 на ОСОБА_4 у зв'язку із вступом у шлюб, при цьому таких доказів не подано.
Разом з позовною заявою заявником подано клопотання про відстрочення оплати судового збору, яке вмотивовано тим, що позивач за позовом не має коштів і фінансової можливості для оплати судового збору, у зв'язку з чим просить відстрочити оплату судового збору за подання позовної заяви.
Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд приходить до висновку, що воно задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно з частиною другою статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до статті 8 Закону України “Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Суд відзначає, що обов'язковою умовою для відстрочення від сплати судового збору є наявність обґрунтованих обставин, що свідчать про неможливість сплати судового збору. При цьому, обов'язок по доведенню наявності таких обставин покладається на заявника.
Однак, позивачем не надано суду доказів, які б мали виключний характер та свідчили про наявність поважних підстав для звільнення позивача від сплати судового збору за подання позовної заяви.
Суд звертає увагу на те, що з позовною заяву позивач звернувся у 2025 році, тому попереднім календарним роком є 2024 рік.
Проте, на підтвердження відсутності доходу позивачем надано витяг електронного реєстру листів непрацездатності від 12.02.2025 № 0221412496408200.
Таким чином, відсутні належні докази того, що саме за 2024 рік у позивача відсутній дохід.
Суд відзначає, що доводи про відсутність можливості сплати судового збору без надання доказів наведеного не можуть бути підставою для відстрочення сплати судового збору, відповідно до ст. 8 Закону України “Про судовий збір», що відповідає ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.
Оскільки доказів на підтвердження обставин, що свідчать про неможливість сплати судового збору, позивачем суду не надано, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви до Товариства з обмеженою відповідальністю “Інстафінанс» про визнання такими, що не підлягають виконанню, та скасуванню виконавчі написи, суд відмовляє.
У зв'язку з вищезазначеними обставинами у суду відсутні підстави для відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви до моменту ухвалення рішення у даній справі.
Також, законом України “Про судовий збір» (далі - Закон) передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб; судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі; за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлена у розмірі 1,5 відсотків ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 грн.); за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 4, ч. 3 ст. 6 Закону).
При цьому, згідно ч. 3 статті 4 Закону при поданні до суду процесуальних документів, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позовна заява ОСОБА_1 містить дві вимоги немайнового характеру, які, у відповідності до вищевказаних приписів законодавства (п.п. 1, 2 ч. 2 Закону), мають бути оплаченими судовим збором у сумі 4844 грн. 80 коп. (3028 грн. *2*0,8).
Натомість докази оплати судового збору в матеріалах справи взагалі відсутні.
У вступній частині позовної заяви позивач в якості третьої особи зазначив третіх осіб, однак не обґрунтував необхідність такого залучення відповідно до ч. 3 ст.50 ГПК України, а також не вказано статус цих третіх осіб.
Згідно ч.ч. 1-4 ст. 174 ГКУ України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ураховуючи викладене, позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст.ст. 162, 164, 174, 180, 234 ГПК України, суд
1.У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення від оплати судового збору за подання позову відмовити.
2. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
3. Встановити позивачу строк для усунення недоліку позовної заяви, зазначеного у мотивувальній частині ухвали, - п'ять днів з дня вручення даної ухвали.
Звернути увагу позивача на те, що у випадку подання суду документів на усунення недоліків позову, до них належить додати докази направлення цих документів на адресу відповідача.
Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://mk.arbitr.gov.ua.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, проте заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя С.М. Коваль.