12.05.2025 р. Справа№ 914/1325/25
Суддя Господарського суду Львівської області Мазовіта А.Б., розглянувши матеріали
за позовом:ОСОБА_1 , м.Львів
до відповідача:Приватного підприємства «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб», м.Львів
про:про визнання недійсним рішення, скасування реєстраційної дії та поновлення на посаді.
До Господарського суду Львівської області 24.04.2025 за допомогою системи «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 , м.Львів до Приватного підприємства «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб», м.Львів про визнання недійсним рішення, скасування реєстраційної дії та поновлення на посаді.
Ухвалою суду від 01.05.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позову, а саме: протягом 10 календарних днів з моменту отримання ухвали надати належні та допустимі докази надсилання відповідачу копії позовної заяви з додатками.
Виносячи вказану ухвалу, суд виходив з того, шо згідно ч.1 ст.172 Господарського процесуального кодексу України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Отже, виходячи з наведених положень чинного законодавства України, безумовним та обов'язковим є надсилання позовної заяви з додатками відповідачу до моменту звернення до суду з позовом чи то через електронний кабінет, чи то засобами поштового зв'язку.
Слід зауважити, що позивачем не надано суду належних доказів відсутності у відповідача зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі «Електронний Суд».
02.05.2025 на адресу суду від представника позивача за допомогою системи «Електронний суд» надійшла заява про усунення недоліків (вх. №11484/25 від 02.05.2025) на ухвалу Господарського суду Львівської області від 01.05.2025 про залишення позовної заяви без руху. До заяви в якості доказів виконання вимог ухвали суду від 01.05.2025 долучено квитанцію Товариства з обмеженою відповідальністю «Поштова служба «Е-Пост» №1574536 від 02.05.2025 та опис вкладення до листа.
Розглянувши вказану заяву позивача та додані ним докази, суд дійшов висновку, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви, відтак, така підлягає поверненню виходячи з наступного.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
У частині 7 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, визначено, що якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Як встановлено судом, на підтвердження направлення відповідачу позовної заяви з додатками, позивачем надано до суду квитанцію Товариства з обмеженою відповідальністю «Поштова служба «Е-Пост» №1574536 від 02.05.2025, а також опис вкладення до листа. Інших доказів на підтвердження вказаного до суду не подано.
Однак вказані докази направлення позовної заяви з додатками на адресу відповідача не можуть бути розцінені судом як належні з огляду на таке.
ТОВ «Поштова служба «Е-Пост» є оператором поштового зв'язку, зареєстрованим в Єдиному державному реєстрі операторів поштового зв'язку.
З офіційної веб-сторінки вказаного оператора поштового зв'язку та у відповідності до розміщених Правил надання послуг поштового зв'язку та Публічного договору про надання послуг з виготовлення та доставки поштових відправлень вбачається, що поштова служба працює у співпраці з АТ «Укрпошта» для подальшої відправки поштових відправлень.
Правилами надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, а саме абзацом 27 пункту 2 передбачено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв'язку є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.
За змістом пункту 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Відповідно, якщо копію позовної заяви надіслано поштою, то документом, який підтверджує надсилання, є фіскальний чек поштового відділення, опис вкладення у цінний лист. Крім того, підтвердженням, що відправлення надіслано на адресу одержувача є саме накладна (службовий чек), в якому зазначено номер накладної, інформацію про відправника та одержувача, інформацію про відправлення, а також міститься підтвердження (підпис) відправника з підтвердження, що інформація у даній накладній зазначена правильно.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 916/2110/20.
Всупереч встановленим вимогам, позивач не надав суду належних доказів відправлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів через АТ «Укрпошта», а надані суду докази надіслання позову через поштову службу «Е- Пост» не можуть вважатись належним направленням стороні позову з додатками, оскільки подальше поштове відправлення здійснює АТ «Укрпошта».
Крім того , в п. 5.1. Правил надання послуг поштового зв'язку, розміщених на офіційній веб-сторінці вказаного оператора поштового зв'язку вбачається, що відправлення приймаються Поштовою службою «Е-Пост» для пересилання в електронному вигляді через офіційний веб-сайт Поштової служби «Е-Пост» , мобільні застосунки та через сервіс обміну даними (АРІ) з корпоративними (відомчими) інформаційними системами (п.2.8). Всі відправлення, отримані від відправників в електронному вигляді, друкуються Поштовою службою «Е-Пост» в варіанті двостороннього чорно-білого друку, якщо інше не обумовлено договором з суб'єктом господарювання. Кожен вкладений документ друкується з нового аркушу.
З огляду на викладене, беручи до уваги, що документи приймаються вказаним оператором поштового зв'язку в електронному вигляді, друкуються та направляються адресату самостійно, такі документи не містять власноручного підпису учасника справи, що не відповідає положенням ст. 80, 91, 172 ГПК України в частині надсилання документів в паперовій формі, які скріплені власноручним підписом, у зв'язку з чим надані суду квитанції та описи не є належними доказами в підтвердження направлення поданої до суду позовної заяви відповідачу.
Суд відзначає, що належним доказом направлення на адресу інших учасників справи копії позовної заяви з додатками є фіскальний чек, поштова накладна та опис вкладення з поіменним переліком документів.
З матеріалів заяви вбачається, що квитанцію Товариства з обмеженою відповідальністю «Поштова служба «Е-Пост» №1574536 від 02.05.2025, а також опис вкладення до листа виготовлено із застосуванням факсиміле чи інших технічних засобів (роздруківка на кольоровому принтері, накладання зображення в текстовому редакторі тощо).
Факсиміле з латині «facsimile» - зробити подібне. Фактично це печатка, кліше, що відтворює власноручний підпис, аналог останнього.
Підпис - це графічне накреслення, що позначає виконавця підпису та наноситься ним з метою посвідчення. Як почерковий об'єкт підпис має характерні риси. Зокрема, це посвідчувальний знак обов'язково певної особи; виконується нею власноруч у вигляді графічного креслення; наноситься на документ з метою посвідчення різних фактів та подій.
Факсиміле це печатка, за допомогою якої відтворюється підпис, який є копією підпису уповноваженої особи. Факсиміле від власноручного підпису відрізняється тим, що відсутня можливість стверджувати, що документ містить дійсну волю особи, чий підпис відтворено.
Частиною 3 статті 207 Цивільного кодексу України передбачено, що використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису, допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Приймаючи до уваги те, що використання факсиміле при складанні опису вкладення відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009, не передбачено, а випадок його застосування за письмовою згодою сторін у даному випадку не застосовується, а також враховуючи те, що факсиміле по своїй суті є копією графічного зображення підпису особи, суд не може вважати підпис директора ТОВ «Поштова служба «Е-Пост» Куркіна В.В. у описі вкладення достовірним та таким, що підтверджує факт перевірки відповідності вкладення опису.
Отже, опис вкладення, який підписаний за допомогою технічних засобів або факсиміле, в розумінні чинного законодавства, є таким, що не підписаний уповноваженою особою, оскільки не виражає особисту волю особи, яка здійснила такий підпис, і не засвідчує дійсність вчиненої дії.
Таким чином, як встановлено судом, позивачем належних доказів направлення на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів, як того вимагають положення статей 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, не надано.
Натомість, ненаправлення заявником способом, передбаченим чинним господарським процесуальним законодавством, на адресу відповідача копії позовної заяви та всіх доданих до неї документів порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом.
Враховуючи вказане, суд приходить до висновку, що позивачем не надано належних доказів направлення копії позовної заяви і доданими до неї документами відповідачу, відтак, недоліки, визначені ухвалою суду від 01.05.2025, не були усунуті позивачем у встановленому законом порядку та строк.
На підставі наведених приписів процесуального законодавства, з огляду на невиконання позивачем вимог ухвали суду від 01.05.2025 щодо усунення недоліків позовної заяви, відповідна заява вважається неподаною і підлягає поверненню особі, що звернулася із позовною заявою, на підставі частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
У зв'язку з тим, що подача позивачем документів до суду відбувалась в електронному вигляді, суд не вбачає доцільним фактично повертати позивачу роздрукований примірник позовної заяви з додатками.
Слід також зазначити, що статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Конституцією України визначено основні засади судочинства і до них, зокрема, належать законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини та змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (стаття 129 Конституції України).
Статтею 9 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак, - а отже прийняття до розгляду заяви, поданої без дотримання статей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України може бути витлумачено як надання переваги заявникові, що є неприпустимим.
Частинами 1, 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 зазначено, що право на суд може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх «цивільних прав та обов'язків», пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за судом.
Враховуючи наведені норми права, які передбачають порядок звернення до господарського суду та імперативні вимоги, які ставляться до учасників справи з метою дотримання порядку такого звернення, а також практику Європейського суду з прав людини щодо тлумачення і застосування положень пункту 1 статті 6 Конвенції, суд зазначає, що передбачений положеннями Господарського процесуального кодексу України процесуальний механізм залишення позовної заяви без руху та повернення позовної заяви у разі неусунення встановлених недоліків позовної заяви, не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд та доступ до правосуддя.
Разом з тим, суд вважає за доцільне звернути увагу позивача на приписи частини 8 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, за змістом яких, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до суду в загальному порядку після усунення недоліків, що у даному випадку свідчить про відсутність перешкод в реалізації позивачем права на доступ до правосуддя.
На підставі викладеного, керуючись частиною 4 статті 174, статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб» про визнання недійсним рішення, скасування реєстраційної дії та поновлення на посаді, вважати неподаною та повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що згідно з частиною 8 статті 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 12.05.2025.
Суддя Мазовіта А.Б.