Справа № 201/5620/25
Провадження 1-кс/201/2089/2025
Іменем України
08 травня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Бахмутської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025050000000291 від 30.01.2025 року, за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України,
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про арешт майна підозрюваної.
Клопотання мотивовано тим, що слідчим відділом 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025050000000291, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.01.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянка України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Горлівка Донецької області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , добровільно надала згоду окупаційній владі щодо добровільної участі у незаконно створених органах влади на тимчасово окупованій території м. Горлівка Донецької області. Та після проведення незаконних виборів «депутатов Народного Совета ДНР и органов местного самоуправления», які відбулися 08-10.09.2023 року на території м. Горлівка т.зв «ДНР» приступила до виконання своїх посадових обов'язків на «депутата городского совета городского округа Горловка» т.зв. «ДНР».
У подальшому, 10 вересня 2023 року (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_4 , перебуваючи в тимчасово окупованому місті Горлівка (більш точне місце в ході досудового розслідування не встановлено), продовжуючи свій умисел, спрямований на сприяння державі-агресору - Російській Федерації в посиленні заходів тимчасової окупації населених пунктів Донецької області, добровільно, без будь-якого примусу, за результатами незаконних виборів на тимчасово окупованій території Донецької області, була обрана від політичної партії «Єдина Росія» так званим «депутатом» до незаконного органу влади, створеного на тимчасово окупованій території - Горлівської міської ради «Донецької народної республіки», розташованої за адресою: м. Горлівка, пр. Перемоги, буд. 67.
З часу проведення першого засідання муніципальних депутатів незаконного органу влади, створеного на тимчасово окупованій території - так званої Горлівської міської ради «Донецької народної республіки», а саме з 18 вересня 2023 року по теперішній час ОСОБА_4 , перебуваючи на тимчасово окупованій території міста Горлівка, продовжуючи свій злочинний намір, спрямований на сприяння державі-агресору - Російській Федерації в посиленні заходів тимчасової окупації населених пунктів Донецької області, добровільно бере участь у засіданнях так званої Горлівської міської ради «Донецької народної республіки» І скликання у якості депутата від політичної партії «Єдина Росія».
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, а саме у колабораційній діяльності, тобто у добровільному обранні до незаконних органів влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора на тимчасово окупованій території.
01.05.2025 року прокурором, з дотриманням вимог ст.ст. 111, 135, 278 КПК України, громадянці України ОСОБА_4 повідомлено про підозру у відповідності та у спосіб, передбачений чинним кримінальним процесуальним законодавством України.
Згідно з інформацією, наданою Бахмутським РВ 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях, ОСОБА_4 з 2022 року з території непідконтрольній українській владі через пункт пропуску та лінію розмежування між тимчасово окупованою територією та територією, на якій свої повноваження здійснює державна влада України, не перетинав. Таким чином є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_4 перебуває на території, яка тимчасово непідконтрольна українській владі.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта у приватній власності ОСОБА_4 перебуває наступне нерухоме майно: квартира, (1/1 квартира) за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна 1104713614106.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, санкцією якої передбачене покарання у вигляді конфіскації майна, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України для конфіскації майна як виду покарання, виникла необхідність у накладенні арешту на майно, яке перебуває у власності підозрюваної ОСОБА_5 .
Прокурор у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд клопотання без його участі.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений цим Кодексом.
На підставі ч. 4 ст. 163 КПК України неприбуття за судовим викликом особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, без поважних причин або неповідомлення нею про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду клопотання.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування кримінального провадження за допомогою технічного засобу не здійснювалося.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання та матеріали, додані до нього, дійшов наступних висновків.
Як свідчать матеріали клопотання, слідчим відділом 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025050000000291, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.01.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
З матеріалів клопотання вбачається, що 01.05.2025 року у даному кримінальному провадженні громадянці України ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, ОСОБА_4 належить на праві власності квартира, за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна 1104713614106 (а.с.16).
У зв'язку з тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, санкцією якої передбачене покарання у вигляді конфіскації майна, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України для конфіскації майна як виду покарання, виникла необхідність у накладенні арешту на майно, яке перебуває у власності підозрюваної ОСОБА_4 .
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання (п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України).
У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України).
Вказана норма передбачає можливість накладення арешту на майно підозрюваного щодо якого здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.
Санкція ч. 5 ст. 111-1 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
Окрім того, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Пунктами 4, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу). У положеннях пункту 4 цієї ж статті йдеться про те, що у разі задоволення клопотання слідчий суд, застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна, суд зобов'язаний застосовувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, санкцією якої передбачене покарання у виді конфіскації майна.
Надані слідчим матеріали підтверджують необхідність накладення арешту на майно підозрюваної ОСОБА_4 . На цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
З урахуванням викладеного, підлягає задоволенню клопотання про накладення арешту на майно, яке належить підозрюваній ОСОБА_4 , шляхом заборони розпоряджатись та відчужувати його на час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження № 22025050000000291 від 30.01.2025 року з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання (п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України).
Частиною 12 ст. 170 КПК України передбачена заборона використання житлового приміщення особам, які на законних підставах проживають у такому житловому приміщенні, не допускається.
Отже в силу ч.12 ст. 170 КПК України клопотання в частині заборони користування вищевказаним нерухомим майном не підлягає задоволенню.
Відтак клопотання слідчого слід задовольнити частково.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 168-169, 170-173 КПК України,
Клопотання задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, яке належить на праві власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, шляхом заборони розпоряджатись та відчужувати його на час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження № 22025050000000291 від 30.01.2025 року, а саме на:
- квартиру, за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна 1104713614106.
В решті клопотання - відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню на всій території України. Відповідно до ч. 1 ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Роз'яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Слідчий суддя ОСОБА_1